- •1. Предмет курсу, його місце в навчальному плані підготовки фахівців з економіки.
- •2. Мета дисципліни і основні завдання.
- •3. Економічний аналіз як галузь економічної науки
- •4. Основні етапи економічного аналізу.
- •6. Основні категорії економічного аналізу.
- •7. Види економічного аналізу.
- •8. Місце економічного аналізу господарської діяльності у системі наук
- •15) Основні етапи проведення аналізу господарської діяльності
- •16) Формування пропозицій за результатами аналізу та контроль за їх виконанням
- •17) Інформація як важливий ресурс сучасної ринкової економіки
- •18) Організація та контроль потоків інформаційного забезпечення виробництва
- •19)Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві
- •20) Вимоги до системи обліку та звітності на підприємстві.
- •21) Використання еом в економічному аналізі
- •22) Розробка і класифікація аналітичних задач
- •23) Використання аудиту для перевірки якості бухгалтерських даних і звітності
- •24. Призначення та класифікація прийомів і способів економічного аналізу
- •25. Способи первинної обробки економічної інформації: деталізація, порівняння, групування, відносні та середні величини, динамічні ряди, балансові зіставлення.
- •26. Статистичний методи, які застосовуються в економічному аналізі
- •27. Економікоматематичні методи
- •28. Метод моделювання
- •29. Види детермінованих факторних моделей
- •30. Методи детермінованого факторного аналізу
- •31. Евристичні методи
- •32. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг
- •33. Методика аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції
- •34. Фактори зміни обсягу продукції
- •35. Аналіз виконання договірних зобов’язань за постачанням продукції
- •36. Значення асортиментної політики підприємства
- •37. Фактори зміни асортименту і структури продукції
- •38. Аналіз ритмічності організації виробництва
- •39. Аналіз виконання плану за якістю продукції
- •40. Оцінка факторів та резервів збільшення випуску та реалізації продукції
- •47. Оцінка резервів продуктивності праці за рахунок кращого використання трудових ресурсів
- •48. Завдання аналізу основних виробничих фондів і джерела інформації, які використовуються у процесі аналізу
- •49. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів
- •50.Оцінка динаміки оновлення й модернізації основних фондів, фондоозброєності праці
- •51. Оцінка інвестиційної активності підприємства
- •52. Класифікація показників використання основних фондів
- •53. Аналіз фондовіддачі та фактори її зміни
4. Основні етапи економічного аналізу.
Основні елементи, які характеризують етапи аналітичної роботи:
вивчення і попередня оцінка досягнення підприємством рівня.
Вимірювання взаємозв’язку факторів та визначення на цій основі розбіжностей планових і фактичних показників.
Підсумкова оцінка, а також підрахування резервів підвищення ефективності господарювання.
Етапи економічного аналізу:
підготовчий
основний
завершальний
На підготовчому етапі обираються об’єкти економічної роботи. Визначення показників або системи показників за допомогою яких буде здійснюватися аналіз обирання об’єктів. Також на цьому етапі здійснюється планування аналітичної роботи, тобто визначення контрольних періодів, відповідальні особи, що будуть здійснювати аналітичні і контролюючі особи. Формуються форми за допомогою яких будуть документуватись результати цієї аналітичної роботи, а також порядок і терміни подання результатів аналітичної роботи.
Основна робота включає в себе:
обробка первинної інформації
узагальнення цієї інформації
перевірка правдивості цієї інформації
виявлення відхилень величини показників виконання завдань від базових показників
виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їх впливу значення величини показників
виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей
Завершальний етап - здійснення підведення підсумкових оцінок діяльності виробництва і узагальнення результатів аналізу щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу. Ці висновки оформлюються у вигляді пояснювальної записки на ім’я керівної особи, яка є замовником аналізу. Розробка організаційно - технічних засобів та заходів щодо усунення недоліків та підвищення використання виявлення резервів. Здійснення підготовки управління активами та призначення осіб відповідальних за виконання рішень. Контроль за виконанням, впровадження пропозицій у виробництво,що їх було висунуто за результатами аналізу.
5. Роль економічного аналізу в управлінні господарством та підвищення ефективності виробництва.
Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов'язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об'єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного.
Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої як науки визначене об'єктивними передумовами і потребами, характерними для виникнення будь-якої нової галузі науки. ЕА розкриває практичну розв'язання проблем економіки на макро- чи мікрорівнях. На різних рівнях господарювання необхідна інтеграція розрізнених форм ЕА, які були притаманні обліковим наукам (облік, статистика, планування) як окремим наукам. У прямому зв’язку ЕА забезпечує параметри можливого впливу на об'єкт управління, то у зворотному - оцінює ефективність такого впливу та доцільність його корекції. Отже, ЕА - система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ, процесів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості, що визначається суб'єктивними та об'єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними.
ЕА пов'язаний з:
1) дослідженням причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ та процесів;
2) вибором і обґрунтуванням ділового партнерства;
3) дослідженням зовнішнього економічного середовища (маркетинговий аналіз), зміни параметрів ринку;
4) оцінюванням підприємницького ризику;
5) моделюванням поведінки економічної системи на багатокритеріальній основі;
6) обґрунтуванням цільових програм, індикативних планів і бізнес-планів та об'єктивним оцінюванням їх виконання;
7) кількісним і якісним вимірюванням об'єктивних і суб’єктивних факторів та пошуком резервів удосконалення господарських систем;
8) формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень