2. Запальні захворювання нервової системи

1. Вкажіть симптом, що не відноситься до менінгеального синдрому:

1. загальна гіперестезія шкіри

2. симптом Лесажа

3. ригідність потиличних м'язів

4. симптом Керніга

5. симптом Вассермана

2. Вкажіть зміни спинномозковоі рідини, які не характерні для менінгококо­вого менінгіту:

1. білково-клітинна дисоціація

2. клітинно-білкова дисоціація

3. підвищення тиску

4. нейтрофільний плеоцитоз

5. в клітинах ліквора і зовні їх виявляються менінгококи

3. Вкажіть, при якій формі менінгіту не виникають гнійні зміни спинномозкової рідини:

1. пневмококовій

2. стафілококовій

3. туберкульозній

4. менінгококовій

5. викликаної паличкою Афанас’єва-Пфейфера

4. Вкажіть, який з нижчевказаних збудників викликає первинний гнійний менінгіт:

1. бацила Коха

2. бліда спірохета

3. менінгокок

4. стафілокок

5. стрептокок

5. Вкажіть, при якій формі менінгіту виникають серозні зміни спинномозкової рідини:

1. вірусномій

2. пневмококовій

3. стрептококовій

4. стафілококовій

5. мінінгококовій

6. Вкажіть симптом, який не виникає при менінгококовому менінгіті:

1. головний біль, блювання

2. ригідність потиличних м'язів

3. порушення чутливості за сегментарним типом

4. симптом Керніга

5. гіпертермія

7. До типових форм менінгококового менінгіту відносяться усі нижчевказані, крім:

1. блискавичної

2. бульбарної

3. надгострої

4. рецидивної

5. абортивної

8. Вкажіть, при якому серозному менінгіті найчастіше спостерігається зниження цукру в спинномозковій рідині:

1. герпетичному

2. грипозному

3. паротитному

4. хоріоменінгіті

5. туберкульозному

8. Вкажіть, як змінюється спинномозкова рідина при туберкульозному менінгіті:

1. гнійна

2. каламутна

3. нормальний тиск

4. кров'яниста

5. опалесцентна

8. Особливостями блискавичної форми менінгококового менінгіту є усі нижчевказані, крім:

1. поступового розвитку хвороби

2. втрати свідомості

3. вираженої гіпертермії

4. невиразливості менінгеальних симптомів

5. розладів дихання і серцевої діяльності

8. Ознаками характерними для туберкульозного менінгіту є усі нижчевказані, крім:

1. гострого перебігу

2. підгострого перебігу

3. лімфоцитарного плеоцитозу

4. ураження черепних нервів

5. клітинно-бiлкової дисоціації в лікворі

8. Основними клінічними ознаками вторинного гнійного менінгіту є усі нижчевказані, крім:

1. лімфоцитарного плеоцитозу

2. нейтрофiльного плеоцитозу

3. менінгеального синдрому

4. високої температури тіла

5. клітинно-білкової дисоціації в лікворі

8. Вкажіть, для якого менінгіту властиве зниження глюкози і хлоридів у спинномозковій рідині:

1. герпетичного

2. паротитного

3. хоріоменінгіту

4. ентеровірусного

5. туберкульозного

8. Які з нижчевказаних ознак не властиві гострому серозному лімфоцитарному менінгіту:

1. гострий початок

2. підгострий перебіг

3. лімфоцитарний плеоцитоз

4. прозорий ліквор

5. менінгеальний синдром

15. Які з вижчевказаних препаратів не використовується для лікування гнійних менінгітів:

1. пеніцилін

2. лівоміцитин

3. церебральні вазоділятатори

4. кортикостероїди

5. бісептол

16. Який з нижчевказаних препаратів не використовується для лікування вірусних менінгітів:

1. інтерферон

2. ацикловір

3. антибіотики

4. дезоксирібонуклеаза, рібонуклеаза

5. кортикостероіди

16. Який з нижчевказаних препаратів найменьш доцільний для лікування менінгококового менінгіту:

1. пеніцилін

2. лазикс, манітол

3. інтерферон

4. цефтриаксон

5. преднізолон

16. Наслідками менінгококового менінгіту є усі нижчевказані, крім:

1. вегетосудинного синдрому

2. гідроцефалії

3. судорожних припадків

4. церебрального арахноїдиту

5. паркінсонівського синдрому

16. Характерними клінічними ознаками туберкульозного менінгіту є усі нижчевказані, крім:

1. ураження оболонок основи мозку, епендіми шлуночків

2. ураження переважно оболонок конвекситальної поверхні мозку

3. помірно вираженого менінгеального синдрому

4. ураження черепних нервів

5. частих вегетативно-судинних розладів

16. Вкажіть, наявність якого синдрому має вирішальне значення у постановці діагнозу менiнгiта:

1. менінгеальний синдром

2. наявність вогнищевих неврологічних симптомів

3. наявність загальномозкових симптомів

4. синдром запальних змін у лікворі

5. синдром інфекційного захворювання

16. Основними оболонковими симптомами є усі нижчевказані, крім:

1. гіперестезії органів почуття

2. загальної гіперестезії

3. загальномозкових симптомів

4. м'язових тонічних напружень або контрактур

5. чутливих розладів

16. Основні ознаки менінгізму:

1. відсутність менінгеального синдрому

2. наявність менінгеального синдрому без змін ліквору

3. запальні зміни в лікворі

4. загальномозкові симптоми

5. вогнищеві неврологічні симптоми

16. Вкажіть, в яких відділах нервової системи переважають зміни при летаргічному енцефаліті:

1. червоне ядро

2. потиличні частки

3. клітини передніх рогів спинного мозку

4. ретикулярна формація мозкового стовбура та ядра окорухових нервів

5. задні стовбури спинного мозку

16. Типова клінічна форма гострого періоду летаргічного енцефаліту:

1. менінгеальна

2. бульбарна

3. окуло-летаргічна

4. поліневритична

5. поліоміелітична

16. Вкажіть, які ознаки мають діагностичну цінність при летаргічному енцефаліті:

1. мозочкова атаксія

2. атрофія зорових нервів

3. окорухові розлади та порушення формули сну

4. розлади функції черепних нервів

5. центральні парези кінцівок

16. Ознаками, які виникають у гострому періоду епідемічного енцефаліту є усі нижчевказані, крім:

1. менінгеальних симптомів

2. диплопії, птозу, косоокісті

3. паралічів кінцівок

4. патологічної сонливісті

5. зворотнього синдрому Аргайла-Робертсона

16. Вкажіть синдром, характерний для хронічної стадії летаргічного енцефаліту:

1. Аргайла-Робертсона

2. синдром Паріно

3. Бернара-Горнера

4. менінгеальний

5. паркінсонізм

16. Ознаками, властивими хронічній стадії летаргічного енцефаліту є усі нижчевказані, крім:

1. амiмії або гіпомімії

2. брадикінезії

3. кожевниківської епілепсії

4. гіпертонусу м'язів за пластичним типом

5. тремора кінцівок

16. Всі нижчевказані ознаки мають діагностичну цінність при кліщовому енцефаліті, крім:

1. бульбарного синдрому

2. менінгеального синдрому

3. порушення формули сна

4. верхнього в'ялого парапарезу

5. симптома "звисаючої” голови

16. Ознаками, характерними для гострого періоду кліщового енцефаліту є усі нижчевказані, крім:

1. бульбарних порушеннь

2. менінгеального синдрому

3. в'ялих парезів рук

4. кожевниківської епілепсії

5. вялих парезів м’язів шиї

16. Основними клінічними формами гострого періоду кліщового енцефаліту є усі нижчевказані, крім:

1. бульбарної

2. енцефалітичної

3. менінгеальної

4. поліомієлітичної

5. окуло-летаргічної

16. Вкажіть синдром, характерний для хронічної стадії кліщового енцефаліту:

1. паркінсонізм

2. синдром сирінгоміелії

3. менінгеальний

4. кожевніківська епілепсія

5. верхній спастичний парапарез

16. Вкажіть збудника кліщового енцефаліту:

1. бліда спірохета

2. арбовірус

3. іксодовий кліщ

4. стафілокок

5. цитомегаловірус

16. Для лікування паркінсонізму використовуються усі з нижчевказаних препаратів, крім:

1. накома

2. енапа

3. циклодола

4. мідантана

5. юмекса

16. Для лікування кліщового енцефаліту використовуються усі з нижчевказаних препаратів, крім:

1. сиворотки перехворілих

2. гіперімунної кінської сиворотки

3. сульфаніламідних препаратів

4. імуноглобуліну

5. рібонуклеази

16. Для діагностики енцефаліту має значення наявність усіх з нижчевказаних симптомів, крім:

1. білково-клітинної дисоціації в лікворі

2. загальномозкових синдромів

3. вогнищевих неврологічних симптомів

4. загальноінфекційних симптомів

5. порушеннь свідомості

16. Вкажіть основні клінічні критерії диференціальної діагностики менінгітів та енцефалітів:

1. вік хворого

2. втрата чи збереження свідомості

3. наявність чи відсутність менінгеального синдрому або вогнищевих симптомів

4. наявність чи відсутність загальномозкових симптомів

5. наявність чи відсутність порушення свідомості

16. До параінфекційних енцефалітів відносяться усі нижчевказані, крім:

1. корового

2. паротитного

3. при краснусі

4. сивороточного

5. грипозного

16. Всі з нижчевказаних енцефалітів по патогенезу є вторинними, крім:

1. летаргічного

2. краснушного

3. паротитного

4. корового

5. ревматичного

16. Клінічними формами церебральних арахноїдитів є усі нижчевказані, крім:

1. мосто-мозочкового кута

2. задньої черепної ямки

3. підкіркового

4. конвекситального

5. оптико-хіазмального

16. Вкажіть, які з вижчевказаних симптомів характерні для оптико-хіазмального арахноїдита:

1. зниження гостроти зору

2. геміплегія

3. зорова агнозія

4. порушення вегетативної регуляції

5. координаторні порушення

16. Вкажіть характерний симптом конвекситального арахноїдиту:

1. патологічні рефлекси

2. концентричне зниження поля зору

3. бітемпоральна геміанопсія

4. вогнищеві судорожні припадки

5. диплопія

16. Симптомами, характерними для арахноїдиту мосто-мозочкового кута є усі нижчевказані, крім:

1. невралгії V пари черепних нервів

2. периферичних парезів мімічних м’язів

3. координаторних розладів

4. зниження слуху

5. рухової джексонівської епілепсії

44. Вкажіть, при якому арахноїдиті різко понижується зір:

1. задньої черепної ямки

2. конвекситальному

3. мосто-мозочкового кута

4. оптико-хіазмальному

5. спинальному

45. Вкажіть, при якому арахноїдиті виникають приступи вогнищевої джексонівської епілепсії:

1. задньої черепної ямки

2. конвекситальному

3. мосто-мозочкового кута

4. оптико-хіазмальному

5. спинальному

46. Вкажіть, при якому арахноїдиті швидко розвивається гіпертензійний синдром:

1. задньої черепної ямки

2. конвекситальному

3. мосто-мозочкового кута

4. оптико-хіазмальному

5. спинальному

47. Вкажіть основний додатковий метод діагностики церебральних арахноїдитів:

1. електроенцефалографія

2. дослідження очного дна

3. краніографія

4. спондилографія

5. комп’ютерна томографія головного мозку

48. Всі з нижчевказаних ознак характерні для мієліту, крім:

1. бульбарних розладів

2. порушення чутливості за провідниковим типом

3. порушення функції тазових органів

4. рухових порушень

5. трофічних розладів

49. Основними клінічними ознаками гострої стадії мієліту в нижньогрудному відділу спинного мозку є усі нижчевказані, крім:

1. паралічу ніг

2. болі у спині

3. тетраплегії

4. порушення функції тазових органів

5. розладів чутливості за провідниковим типом

50. Основними клінічними ознаками гострої стадії мієліту поперекового відділу спинного мозку є усі нижчевказані, крім:

1. трофічних розладів, пролежнів

2. порушень функції тазових органів

3. спастичної нижньої параплегії

4. болі у поперековій зоні

5. в’ялої нижньої параплегії

51. Всі з нижчевказаних препаратів використовуються в гострому періоді мієліту, крім:

1. антибіотиків

2. біостимуляторів

3. дегідратуючих препаратів

4. кортикостероїдів

5. уросептиків

52. Всі з нижчевказаних засобів використовуються у відновному періоді мієліту, крім:

1. масажу

2. дегідратуючих препаратів

3. антихолінестеразних препаратів

4. вітамінів, АТФ, амінокислот

5. ЛФК

53. Мієліт потрібно диференціювати з усіма нижчевказаними захворюваннями, крім:

1. бічного аміотрофічного склерозу

2. порушення спинномозкового кровообігу

3. поліомієліту

4. пухлин спинного мозку

5. спинальної форми розсіяного склерозу

54. Всі нижчевказані клінічні ознаки, характерні для абсцесу головного мозку, крім:

1. головного болю

2. гіпертермії, лейкоцитозу, підвищення ШОЕ

3. нижньої в’ялої параплегії

4. вогнищевої неврологічної симптоматики

5. застійних дисків зорових нервів

55. Вкажіть метод дослідження, найбільш інформативний для діагностики абсцесу головного мозку:

1. дослідження очного дна

2. комп’ютерна томографія головного мозку

3. контрасна міелографія

4. реоенцефалографія

5. пневмоенцефалографія

56. Всі з нижчевказаних захворювань можуть ускладнюватись абсцесом головного мозку, крім:

1. гнійного отиту

2. фронтиту

3. абсцесу легень

4. туберкульозу легень

5. остеомієліту стегна

57. Вкажіть, які з нижчеперерахованих змін спинномозкової рідини виявляються при менінгококовому менінгіті:

1. кров’яниста

2. ксантохромна

3. гнійна

4. прозора

5. опалесцентна

58. Вкажіть, які структури мозку вражаються при малій хореї:

1. червоне ядро

2. чорна субстанція

3. бліда куля

4. стріарна система

5. мозочок

59. Вкажіть, які симптоми виникають в гострому періоді церебрального арахноїдиту:

1. застійні диски зорових нервів

2. головні болі, нудота, блювання, помірний лімфоцитарний плеоцитоз

3. брадикінезія, олігокінезія

4. амбліопія, амавроз

5. порушення сечовипускання

60. Вкажіть симптоми, характерні для арахноїдиту задньої черепної ямки:

1. амбліопія, амавроз

2. афатичні розлади

3. застійні диски зорових нервів

4. вогнищеві судорожні припадки

5. порушення сечовипускання

61. Вкажіть, який з нижчевказаних збудників викликає гострий поліомієліт:

1. вірус простого герпесу

2. пневмокок

3. стафілокок

4. фільтруючий вірус з групи ентеровірусів

5. цитомегаловірус

62. Вкажіть, де переважно локалізується патологічне вогнище при поліомієліті:

1. задні та бічні канатики спинного мозку

2. передні роги спинного мозку та рухові ядра черепних нервів

3. передні та задні корінці спинного мозку

4. черепні та периферичні спинальні нерви

5. біла речовина головного та спинного мозку

63. Вкажіть особливості рухових розладів паралітичної форми поліомієліту:

1. центральний параліч

2. периферичний параліч

3. порушення координації рухів

4. гіперкінези

5. джексонівська епілепсія

64. Вкажіть, при яких формах поліомієліту порушується дихання:

1. абортивна

2. безсимптомна

3. бульбарна

4. менінгеальна

5. понтинна

65. Вкажіть, які симптоми характерні для пантинної форми поліомієліту:

1. порушення слуху

2. порушення чутливості на обличчі

3. периферичний парез мімічних м’язів

4. центральний парез мімічних м’язів

5. атрофія зорових нервів

66. Запалення оболонок головного мозку може бути викликано:

1. бактеріями

2. вірусами

3. грибами

4. найпростішими (амебами)

5. усім вижчеперерахованим

67. Патологічні симптоми гострої стадії енцефаліту Економо (порушення функції сну та окорухових нервів) виникають у хворих внаслідок ураження:

1. зорового горба

2. чорної субстанції

3. сумчастого тіла

4. премоторної зони лобової частки

5. зони сільвієвого водопроводу

68. Вірус весняно-літнього (кліщового) енцефаліту може проникнути в центральну нервову систему:

1. аліментарним шляхом

2. гематогенним шляхом

3. періневрально

4. періневрально та гематогенним шляхом

5. аліментарним та гематогенним шляхом

69. Вкажіть найбільш значущі неврологічні ускладнення летаргічного енцефаліту Економо:

1. атаксія

2. сліпота

3. паркінсонізм

4. глухота

5. епілептичні припадки

70. Мала хорея представляє собою захворювання, що розвивається внаслідок:

1. герпетичного енцефаліту

2. спадкової дегенерації хвостатого ядра

3. ревматизму

4. підгострого бактеріального ендокардиту

5. менінгіту

71. Все нижчевказане пов’язане з інфекцією, спричиненою дифтерійною паличкою, крім:

1. поліневропатії

2. порушення окорухового та блукаючого нервів

3. порушення зору

4. міокардиту

5. нефриту

72. Розвитку пневмококового менінгіту сприяють усі нижчевказані причини, крім:

1. ліквореї

2. гострого фронтиту

3. гострого отиту

4. гастриту

5. абсцесу легені

73. Який синдром характерний для хронічної стадії епідемічного енцефаліту:

1. гіперкінетичний

2. паркінсонівський

3. менінгеальний

4. атактичний

5. судорожний

74. Сонливість, окорухові, вестибулярні розлади, гіперсалівація, гикавка характерні для:

1. кліщового енцефаліту

2. гострої стадії епідемічного енцефаліту

3. хронічної стадії епідемічного енцефаліту

4. грипозного енцефаліту

5. арахноїдиту

75. Серозні менінгіти частіше реєструються:

1. весняно-літній період

2. зимово-літній період

3. осінньо-зимовий період

4. літньо-осінній період

5. спорадично круглий рік

76. Вкажіть основний патогенетичний механізм ураження нервової системи при серозному менінгіті:

1. інфекційно-токсичний

2. інфекційно-алергічний

3. інфекційно-токсично-алергічний

4. алергічний

5. гіпертензивно-гідроцефальний

77. Які методи вірусологічного дослідження мають першочергове значення в етіологічній діагностиці вірусного менінгіту:

1. виділення вірусу із носоглоткового змиву

2. виділення вірусу із фекалій

3. виділення вірусу із спинномозкової рідини

4. виділення вірусу із крові

5. всі відповіді вірні

78. Основна патогенетична направленість лікування серозного менінгіту включає:

1. дезінтоксикаційну терапію

2. дегідратаційну терапію

3. противовірусну терапію

4. вазоактивну ліпостабілізуючу терапію

5. симптоматичну терапію

79. Вкажіть основний патогенетичний механізм ураження нервової системи при гнійних менінгітах:

1. бактеріально-токсичний

2. гіпертензивно-гідроцефальний

3. гіпоксично-ішемічний

4. інфекційно-токсично-алергічний

5. алергічний

80. Основними клінічними синдромами в діагностиці менінгококового менінгіту є усі нижчевказані, крім:

1. інфекційного

2. загальномозкового з переважанням токсикозу

3. менінгеального

4. дифузного ураження корінців черепних нервів

5. геморагічного висипу

81. На чому грунтується етіологічна діагностика гнійних менінгітів:

1. на особливостях перебігу хвороби

2. тільки на особливостях клінічної симптоматики

3. на основі клінічного дослідження ліквору

4. на основі бактеріологічного дослідження ліквору

5. на основі клінічного дослідження крові

82. Патогенетичне лікування гнійних менінгітів включає:

1. тільки антибактеріальні препарати

2. тільки дезінтоксикаційні препарати

3. тільки дегідратаційну терапію

4. антибіотики й дезінтоксикаційну терапію

5. тільки вазоактивну терапію

83. Дезінтоксикаційна терапія при лікуванні гнійних менінгітів включає:

1. переливання невеликої кількості крові, плазми

2. розвантажувальні спинномозкові пункції

3. осмодіуретики

4. гіпертонічні розчини глюкози

5. крапельне введення низькомолекулярних декстранів, сольових розчинників

84. Вкажіть основний патогенетичний механізм ураження ЦНС при первинно-вірусних енцефалітах:

1. набряк головного мозку

2. первинне ураження вірусом нейронів й клітин глії

3. васкуліти з дрібноклітинним крововиливом

4. гіпоксія з вторинною дегенерацією нейронів

5. гіпертензивно-гідроцефальний

85. При яких дитячих інфекційних захворюваннях частіше за інших виникають інфекційно-алергічні (вторинні) енцефаліти:

1. кишкових інфекціях

2. екзантемних інфекціях

3. респіраторних вірусних інфекціях

4. грипі

5. дифтерії

86. Вкажіть найбільш часті сроки виникнення інфекційно-алергічних (вторинних) енцефалітів при екзантемних інфекціях:

1. у продромальному періоді основного захворювання

2. в перший день висипу на шкірі

3. через 3-7 днів від початку появи висипу на шкірі

4. через 2 неділі від початку основного захворювання

5. після зникнення висипу на шкірі

87. Чим переважно визначається характер неврологічної клініки при мієліті:

1. збудником

2. локалізацією і розмірами розповсюдженням міелітичного вогнища

3. преморбідним станом хворого

4. провокуючими чинниками (інтоксикації, стрес, переохолодження)

5. імунобіологічним станом організму

88. Де найбільш часта локалізація міелітичних вогнищ:

1. вище шийного потовщення

2. в грудних сегментах

3. в шийно-грудних сегментах

4. в поперекових сегментах

5. в стовбурі мозку

89. Рухові порушення в гострому періоді поперекового мієліту проявляються:

1. в’ялими парезами

2. спастичними парезами

3. комбінованими парезами

4. гіперкінезами

5. акінетико-ригідним синдромом

90. Який тип чутливих порушень в гострому періоді поперекового міеліту превалює:

1. корінцевий

2. сегментарний

3. мононевритичний

4. поліневритичний

5. провідниковий

91. Для дисеміновоного мієліту характерно наявність:

1. одного вогнища тільки по довжині спинного мозку

2. одного вогнища тільки по поперечнику спинного мозку

3. більше одного вогнища по довжині і поперечнику спинного мозку

4. половинне поперечне ураження спинного мозку

5. повне поперечне ураження спинного мозку

92. При настанні покращання при мієліті спочатку відновлюється:

1. рухові функції

2. чутливість

3. трофіка тканин

4. функція тазових органів

5. функція тазових органів й трофіка тканин

93. При поліомієліті переважно уражається:

1. кора головного мозку

2. корінці, нерви

3. підкіркові ганглії

4. передні роги спинного мозку

5. біла речовина спинного мозку

94. Вкажіть основні синдроми характерні для гострого паралітичного поліомієліту:

1. чутливі порушення за провідниковим типом

2. спастичні паралічі

3. в’ялі проксимальні парези

4. гіперкінези

5. порушення функції тазових органів

95. Вкажіть характер паралічів кінцівок при поліомієліті:

1. в’ялі симетричні

2. в’ялі асиметричні

3. в’ялі дистальні

4. центральні симетричні

5. центральні асиметричні

96. Гострий поліомієліт протікає в різних формах, що зумовлено:

1. типом збудника

2. віком хворого

3. етапністю розвитку інфекційного процесу

4. шляхом проникнення збудника в організм

5. преморбітного стану хворого

97. При ураженні яких сегментів спинного мозку розвивається найбільш тяжка спинальна форма гострого поліомієліту:

1. шийно-грудних

2. нижньо-грудних

3. поперекових

4. крижових

5. грудних і поперекових

98. В чому заключається основні клінічні відмінності параліча Ландрі:

1. розвитком бульбарного синдрому

2. дихальними порушеннями центрального генезу

3. висхідним типом розвитку паралічів

4. порушенням функції тазових органів

5. трофічними порушеннями

99. Які засоби і методи терапії не застосовуються в гострому періоді полірадикулоневропатії Гійєна-Барре:

1. кортикостероїди

2. плазмаферез

3. біостимулятори

4. дезінтоксикаційна терапія

5. антигістаміні препарати

100. Вкажіть переважну локалізацію ураження оболонок мозку при туберкульозному менінгіті:

1. конвекситальна

2. базальна

3. спинальна

4. дифузна

5. задньої черепної ямки

101. Які із черепних нервів частіше уражаються в початковій стадії туберкульозного менінгіту:

1. нюховий, зоровий

2. окорухові

3. мостомозочкового трикутника

4. трійчастий

5. каудальна група

102. Вкажіть абсолютну діагностичну ознаку дозволяючу підтвердити діагноз туберкульозного менінгіту:

1. характерні зміни в лікворі

2. виявлення соматичного туберкульозу

3. позитивна проба Манту

4. бактеріологічне підтвердження етіології захворювання при дослідженні ліквора

5. вогнищеві зміни в неврологічному статусі

103. У хворого гіпертензівний синдром, центральний геміпарез, гіпертермія, підвищена ШОЕ, зміщення середнього єха на ЕХО-ЕГ на 7 мм. Вкажіть попередній діагноз:

1. гнійний менінгіт

2. субдуральна гематома

3. арахноїдит

4. церебральний атеросклероз

5. абсцес головного мозку

104. У хворого субфебрильна температура, сонливість, гіпергідроз, гіперсалівація, диплопія, птоз, підвищення тонусу м’язів за пластичним типом. В лікворі - лімфоцитарний плеоцитоз, у крові - лейкоцитоз. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

1. арахноїдит

2. менінгіт

3. епідемічний енцефаліт

4. кліщовий енцефаліт

5. гостре порушення мозкового кровообігу

105. У хворої через рік після тяжкого ГРЗ поступово розвинулися скутість, тремтіння пальців рук, утруднення ходи. Об’єктивно: Маскоподібність, сальність обличчя, згасаюча мова, гіперсалівація, човгаюча хода, брадикінезія. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

1. арахноїдит

2. інтоксикаційний паркінсонізм

3. атеросклеротичний паркінсонізм

4. постенцефалітичний паркінсонізм

5. кліщовий енцефаліт

106. У хворого невдовзі після ГРЗ з’явилися болі в потилиці і шиї, а потім всієї голови. Скарги на приступи головних болів, нерідко з запамороченням і нудотою, переважно вранці, затуманювання зору, змінився голос. Об’єктивно: Легкий бульбарний синдром, пірамідна й координаційна недостатність. На очному дні розширені вени. Ліквор нормальний. Зміщення М-ехо не спостерігається. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

1. менінгіт

2. енцефаліт

3. арахноїдит мосто-мозочкового кута

4. арахноїдит задньої черепної ямки

5. арахноїдит оптико-хіазмальний

107. У хворого головний біль, нудота, блювання, судороги, температура тіла 40°С. Об’єктивно: Стан сомнолентності, менінгеальні симптоми. Ліквор - мутний, жовтуватий, при мікроскопії: 10 тисяч лейкоцитів в 1 мм³. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

1. гнійний менінгіт

2. серозний менінгіт

3. арахноїдит

4. енцефаліт

5. туберкульозний менінгіт

108. У хворого гостро на фоні високої температури розвинулися слабкість у нижніх кінцівках, порушення больової чутливості з рівня правого і лівого підребер’я, затримка сечовипускання. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

1. поліомієліт

2. гострий поперечний мієліт

3. розсіяний склероз

4. гострий розсіяний енцефаломієліт

5. енцефаліт

109. У хворого гостро розвинувся двобічний парез лицьової мускулатури при відсутності провідникових порушень. Про яке захворювання можна думати:

1. поліомієліт

2. стовбуровий енцефаліт

3. пухлина стовбура мозку

4. поліневропатія

5. мозковий інсульт в вертебро-базилярному басейні

110. Чоловік 32 років на протязі чотирьох днів відмічає зростаючу слабкість та біль у ногах. 10 днів тому переніс гостру респіраторну інфекцію. В неврологічному статусі: Різкий біль по ходу нервових стовбурів. Нижній периферичний парапарез, порушення чутливості в дистальних відділах нижніх кінцівок. У спинномозковій рідині невелике збільшення кількості білка. Вкажіть основні етіологічні фактори розвитку хвороби:

1. інфекційні

2. вертеброгенні

3. травматичні

4. інтоксикаційні

5. спадкові

111. У чоловіка 37 років після гострої респіраторної інфекції поступово на протязі тижня розвинулася слабкість ніг, потім м’язів тулуба, рук, шиї, обличчя, утруднення мови, ковтання, В неврологічному статусі: Бульбарний синдром: дисфагія, дизартрія, дисфонія, порушення дихання, діяльності серця, комбінований тетрапарез. Що з переліченого є першочерговою дією у відношенні хворого:

1. госпіталізація у реанімаційне відділення

2. госпіталізація у терапевтичне відділення

3. госпіталізація у інфекційне відділення

4. госпіталізація у неврологічне відділення

5. амбулаторне лікування

112. Дитину 12 років турбує різкий головний біль, нудота, висока температура. Об’єктивно: дитина сонлива, плаче. Часте блювання. Температура 40⁰ С. різко виражені симтоми Керніга, Брудзинського, ригідність потиличних м’язів. На шкірі тулуба та рук – геморагічний висип. При дослідженні ліквору: колір мутний, жовтуватий, 9 тисяч лейкоцитів в 1 мм³, 0,9 гл білка. Вкажіть якого збудника найбільш вірогідно можна виявити у лікворі:

1. менінгокок

2. стафілокок

3. пневмокок

4. гемолітичний стрептокок

5. кишкову паличку

113. Жінка 33 років скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, судороги. Захворіла вчора після переохолодження. Об’єктивно: Температура 40˚С. Стан сомнолентності. Виявляється ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з двох боків, загальна гіперестезія. В крові: лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Ліквор мутний, жовтуватий. Які характерні зміни спинномозкової рідини найбільш вірогідні:

1. нейтрофільний плеоцитоз

2. лімфоцитарний плеоцитоз

3. білково-клітинна дисоціація

4. кров’янистий ліквор

5. ксантохромний ліквор

114. Жінка 54 років звернулася до лікаря зі скаргами на тремор рук, скутість, які розвинулися поступово через 2 роки після тяжкої гострої респіраторно-вірусної інфекції. Об’єктивно: Загальна скутість, маскоподібність, сальність обличчя, згасаюча мова, хода уповільнена, човгаюча, тремор пальців рук у спокої. Вкажіть найбільш вірогідну причину захворювання:

1. постенцефалітичний паркінсонізм

2. судинний паркінсонізм

3. інтоксикаційний паркінсонізм

4. посттравматичний паркінсонізм

5. хвороба Паркінсона

115. У 4-літнього хлопчика на протязі 3 днів відмічається підвищення температури до 39⁰С та неможливість згинати спину. При огляді у приймальному відділенні: у хлопчика червона носоглотка, збільшені мигдалини, передні та задні шийні лімфовузли, ригідність потиличних м’язів. Який першочерговий захід потрібно здійснити хворому:

1. загальний аналіз крові

2. рентгенівське обстеження легенів

3. введення антибіотиків

4. посів із зіву та носоглотки

5. люмбальну пункцію

116. Чоловік 33 років поступив в приймальне відділення міської лікарні у сопорі. Зі слів дружини хворіє біля трьох тижнів, на протязі яких відмічалась суфебрільна температура тіла, головний біль, нудота. Декілька місяців до захворювання проходив лікування від туберкульозу легенів. Неврологічний статус: менінгеальний синдром, ураження III,VI,VIIпари черепних нервів. Після люмбальної пункції встановлено попередній діагноз – туберкульозний менінгіт. Які зміни ліквору дозволили встановити діагноз:

1. високий тиск ліквора (600 мм.рт.ст.)

2. підвищенний плеоцитоз (500 кл. в 1 мм³)

3. клітинно-білкова дисоціація в лікворі

4. ксантохромний колір ліквора

5. появлення павутинно-подібної плівки через 12 годин

117. Жінка 34 років звернулася до лікаря зі скаргами на тремтіння рук, скутість. В анамнезі: 2 роки тому перенесла ГРВІ, відмічалась сонливість, двоїння в очах. Рік тому з’явились вищевказані скарги. В неврологічному статусі відмічається помірно виражений паркінсонівський синдром. Яка причина вказаних порушень:

1. хвороба Паркінсона

2. паркінсонівський синдром судинного генезу

3. наслідки вживання нейролептиків

4. наслідки перенесеної травми мозку

5. наслідки перенесеного енцефаліту Економо

118. У дитини 5 років на протязі 2-х тижнів спостерігаласьроздратованність, плаксивість, погіршення апетиту, головний біль, вечірний субфебрилітет. Потім температура підвищилась до 39⁰, різко посилився головний біль, поступово наступило потьмарення свідомості. Невролоігчний статус: птоз зліва, збіжна косоокість. Рефлекси на руках і ногах торпідні. Ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга і Брудзинського. Розлитий, стійкий дермографізм. На рентгенограмах органів грудної клітки патологічних змін не виявлено. Ліквор прозорий, трохи ксантохромний, цитоз - 200 в 1 мкл (70% лімфоцити, 30% нейтрофіли) білок - 0,97 г/л, хлоріди - 100 ммоль/л, глюкоза - 1,0 ммоль/л. Через 24 години в лікворі з’явилась ніжна фібрінова плівка. Поставте діагноз:

1. менінгококовий менінгіт

2. туберкульозний менінгіт

3. арахноїдит

4. енцефаліт

5. субарахноїдальний крововилив

119. У хворої 35 років на протязі майже місяця спостерагались субфебрилітет, бщлі в спині, головний біль, періодична нежить, втрата апетиту, дративливість. Лікувалась з приводу гострого респіраторного захворювання. Потім стан різко погіршився - посилився головний біль, з’явилось повторне блювання, температура підвищилась до 39,7⁰ і у хворої розвився сопор Рідні повідомили, що чоловік жінки хворів туберкульозом. Неврологічний статус: двобічний птоз, більше зліва, зіниця зліва ширше. Різко виражена ригідність м’язів потилиці, симптоми Керніга і Брудзинського. На рентгенограмі легень видні поодинокі петрифікати. Ліквор прозорий, ксантохромний, тиск 290 мм вод. ст., цитоз 150 в 1 мкл, переважають лімфоцити, білок 0,8 г/л, глюкоза 1,34 ммоль/л. Найбільш імовірним збудником у данної хворої є:

1. мікобактерії туберкульозу

2. стафілокок

3. менінгокок

4. пневмокок

5. вірус

120. У хворого 32 років з’явився біль і парестезії в кінцівках, загальна слабкість, зросла температура до 39⁰. Потім наступила слабкість в ногах, розвилась нижня параплегія. Пізніше розвилася слабкість в руках і мімічних м’язах, гіпотрофія м’язів гомілки. Колінні і ахиллові рефлекси не викликаються. Карпорадіальні рефлекси знижені. Знижена чутливість в дистальних відділах кінцівок за типом "рукавичок" і "шкарпеток". В крові лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво. Тиск спинно-мозкової рідини підвищений, цитоз 8 в 1 мкл, лімфоцити, білок 2,1 г/л. Встановіть діагноз:

1. менінгіт

2. синдром Гійєна-Барре

3. розсіяний склероз

4. гострий розсіяний енцефаломієліт

5. пухлина мозку

121. У хворого 23 років на фоні катаральних явищ і болю в м’язах грудної клітини раптом підвищилась температура до 38,5⁰, з’явився сильний головний біль, біль в очних яблуках, повторне блювання. В неврологічному статусі: анізорефлексія. Гіперестезія шкірних покривів. Ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга і Брудзинського. На очному дні легкий набряк зорових нервів. Ліквор: прозорий, безколірний, тиск 230 мм.вод.ст., цитоз 40 в 1 мкл. лімфоцити, глюкоза - 3,1 ммоль/л, РВ - заперечне. Відразу після люмбальної пункції головний біль зменшився. Поставте діагноз:

1. гнійний менінгіт

2. серозний менінгіт

3. туберкульозний менінгіт

4. енцефаліт

5. арахноїдит

122. У хворого 6-ти років через 7 днів після припухання білявухових залоз підвищилась температура до 39,3°, з явився сильний головний біль, повторне блювання, марення. У неврологічному статусі: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга й Брудзинського. Ліквор: прозорий, безкольоровий, тиск 260 мл. вод. ст., білок - 0,8 г/л, цитоз - 300 в 1 мкл, цукор - 2,5 ммоль/л. Поставте діагноз:

1. висхідний параліч Ландрі

2. гострий серозний менінгіт

3. епідемічний цереброспинальний менінгіт

4. туберкульозний менінгіт

5. гострий енцефаломієліт

123. У хворої 38 років після переохолодження з’явилося нездужання, температура 37⁰, нежить. Лікувалась амбулаторно на протязі 10-ти днів, самопочуття погіршалось, температура підвищилась до 37,6-38⁰, наріс головний біль, на висоті якого відмічалась нудота. З підозрою на пневмонію госпіталізована в терапевтичне відділення, де приймала пеніцилін, дімедрол, вітаміни В,С, анальгетики. Хвора оглянута невропатологом: виявлена загальна гіперестезія, болісність тригімінальних точок, нахиляти голову не може (відчуває сильний головний біль), позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Відмічається також болісність паравертебральних точок у всіх відділах хребта, сухожильна гіпорефлексія, легкий стробізм, диплопія. Яке захворювання нервової системи можна припустити:

1. пневмонія з явищами загальної інтоксикації

2. остеохондроз, корінцевий синдром

3. менінгіт

4. неврит окорухових нервів

5. субарахноїдальний крововилив

124. У хворого неділю тому з’явилась загальна слабкість, головний біль, біль в попереково-крижовому відділі хребта, висока температура. Через 3 дні перестав рухати нижніми кінцівками, з’явилася затримка сечі і калу. Об’єктивно: нижня спастична параплегія, черевні рефлекси відсутні, провідникові розладнання чутливості. Поставте діагноз:

1. енцефаліт

2. мієліт

3. арахноїдит

4. менінгіт

5. полірадикулоневрит

125. Чоловіку 32 роки. Скарги на скутість всіх рухів, тремтіння в пальцях кистей. Із анамнезу відомо, що хворий 8 років назад переніс захворювання з катаральними явищами, підвищеною температурою тіла, також був головний біль, сонливість, двоїння в очах. Хворий одужав, але рік тому з’явились нижчевказані скарги. В неврологічному статусі: гіпомімія, поза “манекена”, мова тиха, монотонна. Парез конвергенції, відсутня реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію. Підвищена салівація. Тонус в кінцівках підвищений по пластичному типу. У спокої в кінцівках відзначається тремор. Поставте діагноз:

1. хвороба Паркінсона

2. судинний паркінсонізм

3. енцефалітичний паркінсонізм

4. токсичний паркінсонізм

5. розсіяний склероз

126. Хворому 49 років, направлений в ЛОР-відділення з приводу поліпозного етмоідіта. Прооперований: видалені поліпи, розкриті клітини градчастого лабіринту. Ввечері підвищилась температура до 38, був озноб. Наступного дня температура 39⁰, різкий головний біль, періодично потьмарення свідомісті. В неврологічному статусі: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, шелепений симптом Бехтерева, болючість при рухах оковими яблуками. Аналіз крові: лейкоцити – 18х10⁹ гл, ШОЕ – 49 ммгод. Ліквор: тиск 350 мм.вод.ст., мутний, цитоз – 1200 кл в 1 мкл., нейтрофіли, білок – 1,8 гл., глюкоза 2,9 ммольл. Поставте діагноз:

1. енцефаліт

2. гнійний менінгіт

3. серозний менінгіт

4. пухлина мозку

5. крововилив у мозок

127. Хворий 23 років провів відпустку в тайговому районі. Через два дні після повернення до дому відчув нездужання, слабкість, головний біль, температура тіла підвищилась до 38,2⁰. Був госпіталізований. Неврологічний статус: голова звисає, дизартрія, утруднення при ковтанні Глотковий рефлекс не викликається. Девіація язика вправо, фібрилярні посіпування. Гіпотрофія м’язів шиї, плечового поясу. Рефлекси на руках не викликаються, черевні – знижені, на нижніх кінцівках рефлекси живі. Чутливість не порушена. Кров: лейк. – 14х10, ШОЕ 26 ммч. Ліквор прозорий, білок 1,0 г. цитоз 20 кліток в 1 мкл, лімфоцити. Про яке захворювання можна думати:

1. епідемічний енцефаліт

2. кліщовий енцефаліт

3. менінгіт

4. енцефаломієліт

5. крововилив у мозок

128. Чоловік 40 років, поступив до лікарні у сопорі. Захворів декілька днів тому, коли з’явився головний біль, нудота, загальна слабкість. Вночі відмічалось багаторазове блювання. В анамнезі хронічний гнійний отит. Неврологічне обстеження виявило наявність менінгеального синдрому. Вкажіть яке обстеження Ви призначите першочергово у цьому випадку: