Загальна неврологія

1. Судинні захворювання нервової системи

1. Ендогенними факторами ризику розвитку судинних захворювань головного мозку є усі нижчевказані, крім:

1. артеріальної гіпертензії

2. емоційних стресів

3. гіперхолістеринемії

4. порушення толерантності до вуглеводів

5. спадкової схильності

2. Екзогенними факторами ризику розвитку судинних захворювань головного мозку є усі нижчевказані, крім:

1. спадкової схильності

2. інтоксикації никотином /паління/

3. гіподинамії

4. емоційних стресів

5. особливостей харчування

2. Етіологічними факторами гострих порушень мозкового кровообігу є усі нижчевказані, крім:

1. гіпертонічної хвороби

2. васкулітів

3. інфекцій

4. атеросклероза в поєднанні з артеріальною гіпертензією

5. аневризм мозкових артерій

4. Основними клінічними формами порушень кровообігу головного мозку є усі нижчевказані, крім:

1. інсультів головного мозку

2. минучих порушень мозкового кровообігу

3. дисциркуляторної мієлопатії

4. початкових прояв недостатності кровопостачання мозку

5. дисциркуляторної енцефалопатії

5. Характерними для загального судинного церебрального кризу є усі нижчевказані симптоми, крім:

1. головного болю

2. шуму в вухах

3. запаморочення

4. нудоти або блювання

5. нижнього парапарезу

6. Основними симптомами початкових проявів недостатності кровопостачання мозку є усі нижчевказані, крім:

1. погіршення пам'яті

2. диплопії

3. шуму в голові

4. головного болю

5. запаморочення

7. Патогенетичними механізмами минущих порушень мозкового кровообігу є усі нижчевказані, крім:

1. судинної мозкової недостатності обумовленої серцевою патологією

2. зриву ауторегуляції мозкового кровообігу при різкому підвищенні КТ

3. мікротромбозів і мікроемболій

4. феномену обкрадання

5. підвищення лікворного тиску

8. Клінічними проявами минущих порушень мозкового кровообігу в каротидній системі є усі нижчевказані, крім:

1. лінгво-фаціо-брахіального парезу

2. гіперкінезів

3. порушення чутливості в паретичних кінцівках

4. геміпарезу

5. моторної або сенсорної афазії

8. Клінічними проявами минущих порушень мозкового кровообігу в вертебро-базилярній системі є усі нижчевказані, крім:

1. системного головокружіння

2. бульбарних розладів

3. моторної афазії

4. альтернуючих синдромів

5. ністагму

10. Видами мозкового інсульту є усі нижчевказані, крім:

1. субарахноїдального крововиливу

2. паренхіматозного

3. емболічного

4. минущого порушення мозкового кровообігу

5. вентрикулярного крововиливу

11. Видами геморагічного порушення мозкового кровообігу є усі нижчевказані, крім:

1. субарахноїдального крововиливу

2. субдурального крововиливу

3. гематорахісу

4. паренхіматозно-вентрикулярного крововиливу

5. паренхіматозного крововиливу

12. Розпізнають патогенетичні механізми ішемічного інсульту, крім:

1. тромбозу мозкових судин

2. судинної мозкової недостатності

3. феномену обкрадання

4. емболії артеріо-артеріальних та кардіальних

5. крововиливів

13. Вкажіть основний патогенетичний механізм геморагічного інсульту:

1. судинна мозкова недостатність

2. емболія

3. феномен обкрадання

4. тромбоз судин

5. розрив патологічно зміненої судини

14. Вкажіть, які ознаки не характерні для порушення кровообігу в басейні середньої мозкової артерії:

1. альтернуючі синдроми

2. моторна афазія /при лівобічних вогнищах/

3. патологічні рефлекси екстензорного типу

4. порушення чутливості в паретичних кінцівках

5. парез протилежних вогнищу кінцівок

15. Вкажіть, який симптом характерний для порушення кровообігу в басейні передньої мозкової артерії:

1. геміплегія

2. геміанопсія

3. геміанестезія всіх видів чутливості

4. парез ноги

5. геміатаксія

16. Для тромбозу основної артерії характерні усі нижчевказані ознаки, крім:

1. окорухових розладів

2. тетрапарезу

3. сенсорної афазії

4. двобічних патологічних рефлексів

5. порушення вітальних функцій

17. Вкажіть основні симптоми тромбозу внутрішньої сонної артерії:

1. альтернуючий синдром Вебера

2. сліпота чи зниження зору на протилежному боці

3. геміплегія чи геміпарез на боці тромбозу

4. геміпарез на протилежному боці та сліпота на боці тромбозу

5. гемігіпестезія на боці тормбозу

18. Для тромбозу хребтової артерії характерні усі нижчевказані ознаки, крім:

1. джексонівської епілепсії

2. дизартрії

3. системного головокружіння

4. синдрома Валленберга-Захарченка

5. ністагму

19. Для інфаркту мозку в басейні задньої мозкової артерії характерними є усі нижчевказані ознаки, крім:

1. зорової агнозії

2. гомонімної квадрантної геміанопсії

3. метаморфопсії

4. гомонімної геміанопсії

5. моторної афазії

20. Яка з наведених ознак не характерна для геморагічного інсульту:

1. значні загальномозкові симптоми

2. наявні менінгеальні симптоми

3. відсутні менінгеальні симптоми

4. ксантохромна спинномозкова рідина

5. гострий розвиток вогнищевих симптомів

21. Яка з наведених ознак не характерна для тромбозу судин головного мозку:

1. раптовий розвиток вогнищевих симптомів

2. поступовий розвиток вогнищевих симптомів

3. відсутність загально-мозкових симптомів

4. артеріосклероз судин сітківки на очному дні

5. переважання вогнищевих неврологічних симптомів над загальномозковими

22. Яка ознака не характерна для емболії судин головного мозку:

1. короткотривала втрата свідомості

2. раптовий початок захворювання

3. повільний розвиток вогнищевих симптомів

4. відсутність змін ліквору

5. порушення серцевого ритму

23. Основними ознаками субарахноїдального крововиливу є усі нижчевказані, крім:

1. кров'янистої спинномозкової рідини

2. спинномозкової рідини не зміненої

3. симптома Керніга, ригідності потиличних м'язів

4. ураження окорухових нервів

5. загальномозкових симптомів і психомоторного збудження

24. Який з додаткових методів дослідження не використовуються для діагностики судинних захворювань головного мозку:

1. ехоенцефалоскопія

2. комп’ютерна томографія

3. електроенцефалографія

4. ультразвукова доплерографія

5. церебральна ангіографія

25. Який з додаткових методів дослідження не підтверджує геморагічний характер інсульту:

1. вогнище підвищеної щільності в головному мозку при комп'ютерній томографії

2. вогнище пониженої щільності в головному мозку при комп'ютерній томографії

3. кров'яниста чи ксантохромна спинномозкова рідина

4. при ехоенцефалоскопії зміщення М-еха на 5-7 см

5. геморагії на очному дні при офтальмоскопії

26. Основними принципами лікування церебральних судинних кризів є усі нижчевказані, крім:

1. зниження підвищеного КТ

2. покращення серцевої діяльності

3. попередження мозкового набряку

4. лікування антибактеріальними препаратами

5. поліпшення психічного стану транквілізаторами

27. Загальними принципами базісного лікування при гострих порушеннях мозкового кровообігу є усі нижчевказані, крім:

1. дегідратаційних засобів

2. попередження та лікування дихальної недостатності

3. лікування гострих серцево-судинних порушень

4. антикоагулянтів

5. нормалізації системної гемодинаміки

28. Диференційована терапія при геморагічному інсульті включає в себе усі нижчевказані засоби, крім:

1. антикоагулянтів

2. гіпотензійних препаратів

3. коагулянтів і антифібринолітичних засобів

4. дегідратуючих препаратів

5. операції видалення гематоми при крововиливах в півкулі мозку і мозочок

29. Диференційована терапія при ішемічному інсульті включає в себе усі нижчевказані засоби, крім:

1. препаратів, що нормалізують серцеву діяльність

2. антикоагулянтів і тромболітичних засобів

3. коагулянтів і антифібринолітичних засобів

4. антиагрегантів /реополіглюкін, трентал/

5. вазоактивних засобів /кавінтон, еуфілін/

30. Відновна терапія при порушеннях мозкового кровообігу включає в себе усі нижчевказані засоби, крім:

1. лікувальної гімнастики, масажу

2. коагулянтів

3. фізіотерапії

4. вазоактивних засобів

5. ноотропних препаратів

31. Основними принципами профілактики порушень мозкового кровообігу є усі нижчевказані, крім:

1. ранньої діагностики і лікування гіпертонічної хвороби

2. уникнення стрессів

3. своєчасного лікування хворих з серцево-судинними захворюваннями

4. вживання гострих і солоних страв

5. сприятливих умов праці і побуту

32. Вкажіть види церебральних судинних кризів:

1. загальні, регіонарні

2. вегетативні

3. кардіальні

4. ренальні

5. кардіоренальні

33. Вкажіть основний патогенетичний механізм церебрального судинного кризу:

1. крововилив типу per diapedesum

2. розрив судини

3. спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку

4. тромбоз мозкових судин

5. емболія мозкових судин

34. Вкажіть види ішемічного інсульту:

1. минуще порушення мозкового кровообігу

2. тромботичний і емболічний

3. дисциркуляторна енцефалопатія

4. дисциркуляторна міелопатія

5. гостра гіпертонічна енцефалопатія

35. Вкажіть показання до хірургічного лікування геморагічного інсульту:

1. тяжкі розлади життєво важливих функцій

2. глибока кома

3. поява дислокаційних симптомів

4. регрес неврологічних порушень

5. зниження підвищеного кров’яного тиску

36. Вкажіть синдроми, характерні для крововиливів у шлуночки мозку:

1. менінгеальний синдром та горметонічні судороги

2. ураження черепних нервів

3. псевдобульбарний параліч

4. синдром Броун-Секара

5. джексонівська епілепсія

37. Вкажіть додаткові методи дослідження, що підтверджують діагноз субарахноїдального крововиливу:

1. ехоенцефалоскопія

2. дослідження спинномозкової рідини

3. краніографія та спонділографія

4. реоенцефалографія

5. коагулограма крові

38. Найбільш вірогідний метод визначити внутрішньочерепну аневризму:

1. магнітно-резонансна томографія

2. комп’ютерна томографія

3. електроенцефалографія

4. ехоенцефалоскопія

5. ангіографія

39. Найбільш часта причина мозкового інфаркту:

1. атеросклероз

2. запалення судин мозкових оболонок

3. фіброзно-м’язова дисплазія

4. черепно-мозкова травма

5. деміелінізуючі захворювання

40. Факторами ризику розвитку церебрального інфаркту є всі нижчеперераховані моменти, крім:

1. гіпотиреоза

2. гіперхолістеринемії

3. фібриляції передсердь

4. гіпертензії

5. куріння

41. У хворого раптово виник "кинжальний" головний біль в потилиці, блювання. При огляді викликаються менінгеальні симптоми. Ліквор кров’янистий. Поставте клінічний діагноз:

1. паренхіматозний крововилив

2. крововилив у шлуночки мозку

3. субарахноїдальний крововилив

4. епідуральна гематома

5. субдуральна гематома

42. У хворого, на фоні загальної благополучності, раптово на вулиці з’явилися сильний дифузний головний біль, нудота блювання, непритомність. В неврологічне відділення його доставлено в дуже тяжкому стані: кома, дихання переривчасте, шкірні покриви обличчя червоні, загальний гіпергідроз. В неврологічному статусі: ригідність м язів потилиці. Очні яблука повернуті вліво, "парусить" права щока, справа високі сухожильні рефлекси, двусторонній симптом Бабінського. Який діагноз найбільш вірогідний:

1. шлуночковий крововилив

2. паренхіматозний крововилив

3. субарахноїдальний крововилив

4. ішемічний тромботичний інсульт

5. ішемічний емболічний інсульт

43. У 48-ми річної жінки, що страждає від млявого ревмокардиту, на роботі раптово з’явилося блювання і сильний головний біль. Була короткочасна непритомність. В неврологічному статусі виявлено легкий правосторонній геміпарез, правосторонню гемігіпестезію, геміанопсію. Через добу всі неврологічні симптоми щезли. Який діагноз найбільш вірогідний:

1. шлуночковий крововилив

2. паренхіматозний крововилив

3. субарахноїдальний крововилив

4. ішемічний тромботичний інсульт

5. минуще порушення мозкового кровообігу

44. У жінки, що страждає від комбінованого пороку серця, вдень на роботі розвинулись короткочасна непритомність, параліч лівої руки й ноги. В неврологічному статусі: анізокорія, лівосторонній геміпарез, геміанопсія. Шкірні покриви обличчя бліді. АТ 210/120. Пульс аритмічний, 110 за хв. Який діагноз найбільш вірогідний:

1. транзіторна ішемічна атака

2. паренхіматозний крововилив

3. субарахноїдальний крововилив

4. ішемічний тромботичний інсульт

5. ішемічний емболічний інсульт

45. У хворого після обіду раптом з’явилося сильне блювання, непритомність. В неврологічному статусі: Стан тяжкий, шкірні покриви гіпереміровані, загальний гіпергідроз, дихання стерторозне. М’язовий тонус у руках і ногах змінний, переважно низький, тетраплегія, бульбарний синдром, менінгеальні симптоми. Який діагноз найбільш вірогідний:

1. шлуночковий крововилив

2. паренхіматозний крововилив

3. субарахноїдальний крововилив

4. ішемічний тромботичний інсульт

5. ішемічний емболічний інсульт

46. У хворого після сну запаморочилась голова, з’явилися нудота, блювання, заніміли права рука і нога. В неврологічному статусі: шкірні покриви обличчя бліді, пульс малого наповнення, ритмічний, артеріальний тиск низький, правосторонній глибокий геміпарез, гемігіпестезія. Який діагноз найбільш вірогідний:

1. шлуночковий крововилив

2. паренхіматозний крововилив

3. транзиторна ішемічна атака

4. ішемічний тромботичний інсульт

5. гіпертонічний криз

47. У хворої на фоні частих головних болів раптом виникла непритомність. В неврологічному статусі: плаваючі очні яблука, переривчасте дихання, загальний гіпергідроз, різка гіперемія обличчя, періодично спостерігається синдром горметонії. Який діагноз найбільш вірогідний:

1. шлуночковий крововилив

2. паренхіматозний крововилив

3. субарахноїдальний крововилив

4. ішемічний тромботичний інсульт

5. ішемічний емболічний інсульт

48. У хворого на роботі раптово з’явилися сильний головний біль з переважною локалізацією в потилиці, нудота, блювання, короткочасна непритомність. В неврологічному статусі: Розбіжна косоокість за рахунок правого очного яблука, загальна гіперестезія, ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з двох боків. Який діагноз найбільш вірогідний:

1. шлуночковий крововилив

2. паренхіматозний крововилив

3. субарахноїдальний крововилив

4. ішемічний тромботичний інсульт

5. ішемічний емболічний інсульт

49. У жінки 43 років на фоні загальної благополучності раптово на роботі з’явилися нудота, блювання, сильний головний біль, непритомність, розвинувся параліч правих кінцівок. КТ – 240/120 мм.рт.ст. В неврологічному статусі: кома, шкірні покриви обличчя червоні, дихання переривчасте, загальний гіпергідроз. Плаваючі очні яблука. Ригідність потиличних м’язів і симптом Керніга зліва. Спостерігається симптом горметонії. Ліквор інтенсивно кров’янистий, збільшенний вміст білка. Назвіть найбільш вірогідні патомеханізми захворювання:

1. розрив мозкових судин

2. пердіапедезне просочування

3. тромбоз мозкових судин

4. спазм мозкових судин

5. емболія мозкових судин

50. У чоловіка 57 років на фоні загальної благополучності раптово на роботі з’явилися сильний головний біль з переважною локалізацією в потилиці, нудота, блювання, короткочасна непритомність. Об’єктивно: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з двох боків, загальна гіперестезія. Ліквор – кров’янистий, тиск 300 мм.вод.ст. Вкажіть найбільш вірогідну причину захворювання:

1. крововилив в субарахноїдальний простір

2. крововилив у шлуночки мозку

3. паренхіматозний крововилив

4. тромбоз мозкових судин

5. спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку

51. Чоловіка 30 років протягом 10 місяців турбує м’язова слабкість, парестезії, головний біль, судоми у м’язах рук і ніг, поліурія. Об’єктивно: АТ 210140 мм.рт.ст., ЧСС 82 за 1 хв., акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі черепа без патологічних змін. На ретроградній пієлограмі патології не виявлено. В крові та сечі без змін. К⁺ плазми 3 ммольл, Са²⁺ 3,5 ммольл. Який з наведених додаткових методів дослідження є найінформативнішим для з’ясування причини артеріальної гіпертензії:

1. ультразвукова доплерографія нирок

2. визначення рівня 17-кетостероїдів у сечі

3. рентгенограма турецького сідла

4. комп’ютерна томографія мозку

5. визначення рівня ванілмигдалевої кислоти в сечі

52. Чоловік 29 років скаржиться на головний біль, загальну кволість, спрагу, сухість у ротовій порожнині, нудоту, блювання. Захворювання пов’язує з уживанням недоброякісної їжі. Останні 4 роки відмічено підвищення АТ. Лікувався гіпотензивними засобами нерегулярно. Об’єктивно: t⁰36,8⁰C,Ps78 на хв, АТ 220130 мм.рт.ст. Живіт м’який, невелика болісність у епігастральній ділянці. Симптомів подразнення очеревини немає. В крові:Hb 92гл, ер. 2,2х10¹²л, лейк. 6,8х10⁹л, ШЗЕ 18 ммгод., креатинін 0,288 ммольл. В сечі: відн. густина - 1008, білок 0,66 гл, лейк. 4-6, ер. змінені 8-10, циліндри гіалінові та зернисті до 2-4 у пз. Чим зумовлене погіршення стану хворого:

1. гіпертонічним кризом

2. харчовою токсикоінфекцією

3. інсультом

4. загостренням панкреатиту

5. хронічною нирковою недостатністю

53. Жінка 53 років поступила в лікарню у непритомному стані. Захворіла біля 3 годин тому. Раптово погіршився стан, з’явився сильний головний біль, запаморочення, блювання. Об’єктивно: сопор, обличчя гіпереміроване, дихання хрипке, ригідність патиличних м’язів, симптом Керніга зліва, мідріаз зліва, симптом “паруса” справа, сухожильні рефлекси не викликаються, симптом Бабінскього справа, гіпотонія м’язів кінцівок більше справа. АТ –260120 мм.рт.ст., температура – 38,3⁰С. Ваш діагноз:

1. субарахноїдальний крововилив

2. ішемічний інсульт

3. паренхіматозний крововилив

4. вірусний менінгоенцефаліт

5. субдуральна гематома

54. Чоловік 50 років поступив у лікарню в непритомному стані. З анамнеза звісно, що захворів добу тому. Неврологічний статус: сопор, обличчя багрово-червоне, ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, симптом “паруса” зліва, зіниці широкі, фотореакції знижені. АТ 200100 мм.рт.ст., температура – 38,7⁰С. У лікаря при первинному огляді виникла підозра про гостре порушення мозкового кровообігу. Яке обстеження може підтвердити цю думку:

1. мієлографія

2. електроенцефалографія

3. спинальна пункція

4. реоенцефалографія

5. загальний аналіз крові

55. Чоловік 46 років на протязі 3 років лікується з приводу підвищення АТ. За цей період переніс 2 минущі порушення мозкового кровообігу за типом церебральних гіпертонічних кризів. АТ змінюється від 220110 до 180100. Яка з нижче запропонованих мір найменш ефективна для профілактики гострого порушення мозгового кровообігу у даному випадку:

1. раціональне працевлаштування

2. контроль сахару в крові

3. контроль АТ

4. регулярні помірні фізичні вправи

5. прийом гіпотензивних препаратів

56. Жінка 48 років поступила в тяжкому стані у спеціалізоване інсультне відділення. Хворіє на гіпертонічну хворобу біля 7 років. Після обстеження встановлено діагноз – внтурішньомозковий крововилив. АТ-200100 мм.рт.ст. Рівень свідомості – сопор. Який з нижче перерахованих заходів найменш доцільний у цьому випадку:

1. помірне зниження АТ

2. введення антихолінестеразних препаратів

3. контроль дихальної функції

4. підтримка водно-електролітного балансу

5. внутрішньовенне введення гліцерину

57. У жінки 68 років розвинувся мозковий інсульт. В неврологічному статусі: правостороння геміплегія, геміанестезія та геміанопсія. Де локалізується патологічне вогнище:

1. лобова частка зліва

2. лобова частка справа

3. внутрішня капсула зліва

4. внутрішня капсула справа

5. стовбур мозку

58. У чоловіка 57 років на фоні загальної благополучності раптово на роботі з’явилися сильний головний біль з переважною локалізацією в потилиці, нудота, блювання, короткочасна непритомність. Об’єктивно: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з двох боків, загальна гіперестезія, розбіжна косоокість за рахунок лівого очного яблука. Ліквор – кров’янистий, тиск 300 мм.вод.ст. Який із препаратів у даному стані протипоказаний:

1. гепарин

2. лазикс

3. німотоп

4. амінокапронова кислота

5. трентал

59. Хворий 68 років, хворіє біля 15 років на церебральний атеросклероз, діагностована дисциркуляторна енцефалопатія. На протязі останніх 10 днів погіршалась рівновага, з’явилась нестійкість ходи. Які регуляторні ланки порушені:

1. кровообіг у внутрішніх сонних артеріях

2. кровообіг у вертебробазилярному басейні

3. генералізована мозкова недостатність

4. регуляція ліквородинаміки

5. терморегуляція

60. У хворого 31 року з субарахноїдальним крововиливом, на 4-у добу хвороби з’явилось гноблення свідомості до коми. Вкажіть найбільш можливу причину цього стану:

1. токсичний розпад елементів крові з генералізованим вазоспазмом

2. кардіогенний шок

3. передозування ліків

4. артеріоартеріальні тромбоемболії

5. підвищення синтезу оксиду азоту

61. Хворий 43 років, хворіє 3-ю добу на ішемічний інсульт. Раптово з’явилась зупинка дихання, серцевої діяльності. Вкажіть найбільш можливу причину цього стану:

1. тромбоз екстракраніальних судин

2. інфаркт міокарда

3. внутрішньоклітинне накопичення кальцію

4. набряк мозку з синдромом вклинення

5. синдром обкрадання

62. Хвора 33 роки доставлена машиною швидкої допомоги в стаціонар в тяжкому стані. Із слів супроводжуючих виявлено, що вона нічим не хворіла, зловживала алкоголем. В день госпіталізації в лікарню після великого фізичного і емоційного напруження поскаржилась на різкий головний біль, була збуджена, "вся тремтіла". Потім стан погіршився: подужчав головний біль, багаторазове блювання, зросло збудження. Об’єктивно: обличчя гіперемовано, шкіра волога. Пульс ритмічний, 110 в хвилину, АТ 120/80. Дихання ритмічне. Температура тіла - 37,5. Свідомість спутана, розповісти про себе не може, в місцевості і часі дезоріентована. В контакт вступає погано, поведінка при огляді неправильна, багато й голосно говорить, намагається встати, стогне. Виражена ригідність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга і Брудзинського. Поставте діагноз:

1. субарахноїдальний крововилив

2. перенхіматозний крововилив

3. субдуральна гематома

4. ішемічний інсульт

5. транзиторна ішемічна атака

63. У хворого з гіпертонічною хворобою протягом кількох годин спостерігалося оніміння в правих кінцівках, потім виник розлад мови (звернену мову розумів, але говорити не міг), який пройшов протягом доби. Яке захворювання у хворого:

1. минуще порушення мозкового кровообігу

2. ішемічний інсульт

3. спинальний інсульт

4. арахноїдит

5. субарахноїдальний крововилив

64. У хворого з меготливою аритмією на протязі 2 годин піддержувалася правобічна геміанопсія. Який розлад кровообігу у хворого:

1. минуще порушення мозкового кровообігу

2. ішемічний інсульт

3. емболічний інсульт

4. субарахноїдальний крововилив

5. синкопальний стан

65. У хворого 30 років, якого більше 10 років турбував головний біль без підвищення артеріального тиску, несподіванно виникло враження удару по голові, з’явилося блювання, ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з обох боків. Про яке захворювання треба думати:

1. минуще порушення мозкового кровообігу

2. ішемічний інсульт

3. емболічний інсульт

4. субарахноїдальний крововилив

5. вегетативний пароксизм

66. Хворому 43 роки. Прийшовши до дому з роботи, відчув різкий головний біль. Хворіє гіпертонічною хворобою на протязі 12 років. При огляді на наступний день збуджений, чинив опір обстеженню, не адекватно відповідав на запитання. Температура 38⁰; пульс 56 в хвилину, напружений. АТ 190140. Неврологічний статус: з обох боків позитивний симптом Марінеску-Радовичі, рефлекси на руках і ногах жваві, рівномірні, ригідність потиличних м’язів на 3 поперечних пальця, симптом Керніга з обох боків. Ліквор: тиск 250 мл. вод. ст., кров’янистий, еритроцитів – на все поле зору, лейкоцитів – 20 в 1 мкл (70% нейтрофіли, 30% лімфоцити). Встановити діагноз:

1. минуще порушення мозкового кровообігу

2. ішемічний інсульт

3. емболічний інсульт

4. субарахноїдальний крововилив

5. вегетативний пароксизм

67. Хвора 60 років на протязі останніх місяців періодично скаржилась на головний біль, шум в вухах, швидку стомлюваність. За 3 дні до госпіталізації в клініку прокинулась вночі від головного болю, відмічала слабкість в правій руці. Вранці рухи в правій руці були повністю втрачені. З’явилась слабкість в правій нозі, змінилась мова. АТ - 11060 мм.рт.ст. Об’єктивно: хвора всі завдання виконує правильно, мова повільна, з парафазіями, з зусиллям підбирає слова. Правобічний геміпарез. Поставте діагноз:

1. пухлина головного мозку

2. енцефаліт

3. тромботичний інфаркт мозку

4. крововилив у мозок

5. емболія судин головного мозку

68. Хвора 52 роки 3 роки тому перенесла інфаркт міокарда, після чого стала відмічати загальну слабкість, задишку при фізичній нагрузці, набряки на ногах. Вдень раптово порушилась мова, не могла відповісти на питання оточуючих. Доставлена в стаціонар. При огляді: дрібно пузирчасті вологі хрипи (в нижніх відділах легень) з двох боків, АТ 160100, пульс – 76, задовільний. Свідомість ясна, але контакт утрудненний. Звернену мову не розуміє, виконує прості завдання. Власна мовна продукція значно порушена. Відмічається логорея, парафазії, сухожильні рефлекси Д>S. Другої симптоматики не виявлено. Ваш діагноз:

1. дисциркуляторна енцефалопатія

2. паренхіматозний крововилив

3. транзиторна ішемічна атака

4. ішемічний інсульт

5. симпато-адреналовий криз

69. Чоловік, 69 років, звернувся в поліклініку зі скаргами на запаморочення, труднощі при ковтанні, гугнявість голосу, хиткість ходи. Ці явища з’явились близько трьох років тому і поступово прогресують. Об’єктивно: свідомість збережена, мова дізартрична, назолалія, рефлекси з глотки підвищені, сухожилкові рефлекси високі. Симптоми орального автоматизму. Який із перелічених симптомів найбільш вірогідний:

1. стовбуровий енцефаліт

2. дисциркуляторна енцефалопатія

3. ішемічний інсульт

4. паренхіматозний крововилив

5. субарахноїдальний крововилив

70. Чоловік, 74 роки, звернувся в поліклініку зі скаргами на періодичне запаморочення, порушення мови, втрату пам’яті більш на поточні подїї, уповільнену ходу. Хворіє близько 10 років. Об’єктивно: мова дизартрічна, міміка збіднена, скулена. Сухожилкові рефлекси низькі, симптоми орального автоматизму, м’язовий тонус підвищений за пластичним типом. В позі Ромберга нестійкість. Горизонтальний ністагм. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний:

1. хвороба Альцгеймера

2. енцефаліт Економо

3. менінгоенцефаліт

4. ішемічний інсульт

5. дисциркуляторна енцефалопатія

71. Чоловіка, 54 років, доставлено в неврологічне відділення у тяжкому стані. Хворіє на гіпертонічну хворобу. Об’єктивно: свідомість порушена, стан сопорозний, рухи лівими кінцівками різко обмежені, сухожилкові рефлекси зліва вищі. Ригідність потиличних м’язів. Симптом Керніга справа. АТ 240/120 мм.рт.ст. Ліквор без змін, чистий, прозорий, безбарвний. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний:

1. субарахноїдальний крововилив

2. паренхіматозний крововилив

3. ішемічний інсульт

4. геморагічний менінгоенцефаліт

5. абсцес мозку

72. Чоловік, 49 років, в приймальному відділенні скаржиться на головний біль, відсутність рухів в лівій руці, нозі. Захворів гостро після психо-емоційного напруження. Біля 10 років хворіє на гіпертонічну хворобу. Об’єктивно: розкриває очі тільки на больові подразники, відповідає з затримкою. Виконує прості інструкції. М’язова сила в лівих кінцівках знижена, сухожилкові рефлекси вищі зліва, патологічний симптом Бабінського зліва, ригідноість патиличних м’язів. Який із перелічених препаратів найбільш ефективний:

1. реополіглюкин

2. гепарин

3. осмодіуретики

4. серміон

5. вітамін Е

73. Чоловіка, 57 років, доставлено в неврологічне відділення зі скаргами на слабкість лівої руки, ноги, головний біль, опущення правої повіки, двоїння в очах. Захворів поступово, протягом доби. При погляді: оглушення, мова збережена, розбіжна косоокість лівого ока, птоз правої повіки, диплопія. М’язова сила зниженна до 3 баліів у лівій руці і нозі. Сухожилкові рефлекси зліва вищі. Який із перелічених препаратів найменьш ефективний:

1. гепарин

2. вікасол

3. антиагреганти

4. лазикс

5. реланіум

74. Чоловік, 34 роки, доставлений швидкою медичною допомогою в неврологічне відділення зі скаргами на інтенсивний головний біль. Захворів гостро після прийому спиртного, спостерігалося психомоторне збудження, судомний припадок. Об’єктивно: збуджений, дошкоподібна ригідність патиличних м’язів. Непостійна диплопія, парезів немає, сухожилкові рефлекси жваві. Ліквор: тиск 300 мм.вод.ст, колір кров’янистий. Який із перелічених препаратів найбільш показаний:

1. гепарин

2. нимодипин

3. вітамін Е

4. реланіум

5. реополіглюкін

75. Чоловік, 39 років, доставлений в лікарню родичами. Скарг немає. Має мітральний порок серця. Об’єктивно: свідомість збережена, поведінка неадекватна, мова незв’язна. Правостороній помірний геміпарез. Рефлекси справа вищі. Симптом Бабінського справа. Менінгеальних симптомів немає. При аускультації серця – аритмія. Який із перелічених препаратів є найбільш ефективним:

1. серцеві глікозиди

2. трентал

3. антикоагулянти

4. ноотропи

5. депакін

76. Чоловік, 34 років, доставлений в неврологічне відділення зі скаргами на інтенсівний головний біль, двоїння в очах при погляді прямо, нестерпність до світла, шуму. Захворів гостро, при піднятті ваги щось “ударило в голову”. Об’єктивно: оглушення, помірна розбіжна косоокість, диплопія. Симптоми Керніга, Брудзинського з обох боків. Парезів немає. Ліквор кров’янистий. Який із препаратів є найбільш доцільним для призначення:

1. нимодипин

2. ацетілсаліцилова кислота

3. гепарин

4. нікотинова кислота

5. серміон