7. Вегетативна нервова система

1. Вкажіть функцію, яка не здійснюється вегетативною нервовою системою:

1. трофічна

2. адаптація життєвих функцій (кровообіг, травлення, екскреція)

3. іннервація внутрішніх органів

4. забезпечення чутливої іннервації

5. гомеостаз

2. До клінічних методів дослідження вегетативної нервової системи відносяться усі нижчевказані, крім:

1. дослідження вегетативної реактивності

2. проби Квекенштедта

3. визначення вегетативного індекса Кердо

4. ортостатичної проби

5. дослідження регіонарного тонусу

3. Вкажіть, яка з перерахованих структур мозку відноситься до надсегментарного відділу вегетативної нервової системи:

1. симпатичний стовбур

2. гіпоталамус

3. парасимпатичні ядра черепних нервів

4. бічні роги спинного мозку

5. інтрамуральні ганглії

3. Основними функціями надсегментарного відділу вегетативної нервової системи є усі нижчевказані, крім:

1. гомеостаза

2. забезпечення сексуальної поведінки

3. забезпечення харчової поведінки

4. забезпечення вольових рухів

5. інтегративної функції

5. Вкажіть, які утвори сегментарного рівня відносяться до симпатичного відділіу вегетативної нервової системи:

1. ядра Х пари черепних нервів

2. нейрони бічних рогів С8-L2

3. прозора перегородка

4. ядра ІІІ пари черепних нервів

5. ретикулярна формація мозкового стовбура

6. Вкажіть, які утвори сегментарного рівня не відносяться до парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи:

1. дорзальне ядро X пари черепних нервів

2. ядро Якубовича

3. нейрони бічних рогів спинного мозку ( С8-L2)

4. крижові центри сечовипускання і дефекації

5. верхнє і нижнє слиновидільні ядра

7. Вкажіть утворення краніобульбарного відділу парасимпатичної нервової системи:

1. ядро Якубовича

2. хвостате ядро

3. червоне ядро

4. ядро Дейтерса

5. ядра Голля і Бурдаха

7. До симптомів ураження периферичних сплетінь вегетативної нервової системи відносяться усі нижчеперераховані, крім:

1. болі (симпаталгії)

2. вазомоторних розладів

3. периферичних парезів

4. трофічних порушень

5. порушень потовиділення

9. Вкажіть, який з нижчевказаних симптомів не властивий ураженню зірчастого вузла:

1. пекучі болі в половині обличчя, шиї, руці

2. вазомоторні розлади

3. вегето-трофічні порушення

4. порушення сечовипускання

5. порушення серцевого ритму

10. Вкажіть, який з нижчевказаних симптомів не властивий для симпатикоадреналового кризу:

1. блідість шкіри

2. брадикардія

3. тахікардія

4. підвищення артеріального тиску

5. почуття жаху

11. Вкажіть, який з нижчевказаних симптомів не властивий для вагоінсулярного кризу:

1. почервоніння шкіри

2. брадикардія

3. тахікардія

4. зниження артеріального тиску

5. порушення з боку шлунково-кишкового тракту

11. До клінічних форм гіпоталамічного синдрому відносяться усі нижчевказані, крім:

1. вегетативно-судинного

2. обмінно-ендокринного

3. нейро-м’язового

4. акінетико - ригідного

5. порушення сну та неспання

11. Які з перерахованних ознак не характерні для ураження гіпоталамічної ділянки:

1. порушення терморегуляції

2. вегето-судинні порушення

3. нецукровий діабет

4. нейроендокринні розлади

5. джексонівська епілепсія

14. Вкажіть симптоми, не властиві синдрому Бернара-Горнера:

1. звуження окової щілини

2. . міоз

3. екзофтальм

4. енофтальм

5. частковий птоз

15. Вкажіть симптоми ураження парасимпатичного ядра окорухового нерва:

1. диплопія

2. мідріаз

3. міоз

4. енофтальм

5. птоз

16. Вкажіть, який симптом може спостерігатися при подразненні симпатичних волокон, що іннервують очне яблуко:

1. мідріаз

2. міоз

3. диплопія

4. енофтальм

5. птоз

17. Вкажіть, які симптоми не характерні для подразнення ядер чи стовбура блукаючого нерва:

1. брадикардія

2. підвищення артеріального тиску

3. зниження артеріального тиску

4. посилення секреції шлунку

5. посилення утворення слизі у бронхах

18. Вкажіть, які з нижчевказаних симптомів не характерні для симпатикотонії:

1. тахікардія

2. брадикардія

3. блідість шкіри

4. підвищення артеріального тиску

5. мідріаз

19. Вкажіть, які з нижчевказаних симптомів не властиві ваготонії:

1. міоз

2. почервоніння шкіри

3. підвищення артеріального тиску

4. зниження артеріального тиску

5. брадикардія

20. Основними формами порушення сечовипускання при ураженні спинного мозку є усі нижчевказані, крім:

1. анурії

2. затримки сечі

3. періодичного нетримання сечі

4. справжнього нетримання сечі

5. імперативних позивів

20. Методами дослідження вазомоторних порушень є слідуючі, крім:

1. капіляроскопії

2. реовазографії

3. дослідження місцевого дермографізму

4. ехоенцефалоскопії

5. визначення кольору шкіри

22. Вкажіть, яка форма порушення сечовипускання виникає при ураженні спинального парасимпатичного центру:

1. періодичне нетримання сечі

2. імперативні позиви

3. енкопрез

4. справжнє нетримання сечі

5. анурія

23. Розпізнають усі нижчевказані форми порушення сечовипускання, що можуть виникати при поперечному ураженні спинного мозку у грудному відділі, крім:

1. затримки сечі

2. анурії

3. періодичного нетримання сечі

4. імперативних позивів

5. справжнього нетримання сечі

24. Вкажіть, які з нижчевказаних симптомів обумовлені ураженням симпатичних клітин (С8 - Th1) ціліоспинального центру, крім:

1. міозу

2. мідріаза

3. звуження окової щілини

4. енофтальма

5. часткового птоза

25. Основними формами ураження сегментарних відділів вегетативної системи є усі нижчевказані, крім:

1. набряку Квінке

2. порушення амінокислотного обміну

3. синдрома Рейно

4. синдрома Горнера

5. порушення потовиділення

26. Вкажіть методи дослідження вазомоторних порушень:

1. електроенцефалографія і ехоенцефалоскопія

2. краніографія

3. спонділографія і міелографія

4. капіляроскопія і реовазографія

5. комп`ютерна томографія мозку

27. Для якого синдрому характерно звуження очної щілини, міоз, енофтальм

1. Авеліса

2. Бенедикта

3. Аргайла-Робертсона

4. Бернара-Горнера

5. Броун-Секара

28. Вкажіть, які з нижчевказаних симптомів характерні для хвороби Рейно:

1. верхній периферичний парапарез

2. нижній периферичний парапарез

3. збліднення і похолодання пальців, носа, вух

4. атаксія

5. центральні парези кінцівок

29. Вкажіть основну ознаку хвороби Рейно:

1. периферичні парези кінцівок

2. центральні парези кінцівок

3. гіперкінези

4. приступи побіління або ціанозу та болю в пальцях

5. сенситивна атаксія

30. Вкажіть фактори, що сприяють розвитку хвороби Рейно:

1. сенсибілізація організму

2. порушення амінокислотного обміну

3. спинномозкова травма

4. відмороження пальців рук і ніг

5. порушення обміну міді

31. Вкажіть клінічні ознаки гострого набряку Квінке:

1. приступоподібно виникаючий, обмежений набряк шкіри, слизових

2. менінгеальний синдром

3. порушення чутливості

4. застійні диски зорових нервів

5. порушення сечовипускання

32. Вкажіть клінічну форму мігрені:

1. початкова

2. субкомпенсована

3. асоційована

4. окуло-летаргічна

5. гіперкінетична

33. Звуження очної щілини, частковий птоз, енофтальм, міоз характерні для:

1. менінгеального синдрому

2. бульбарного паралічу

3. синдрома Броун-Секара

4. синдрома Бернара-Горнера

5. альтернуючого синдрома Вебера

34. Відсутність реакції зіниць на світло, порушення конвергенції характерні для ураження:

1. зорового тракту

2. ядра Перліа

3. ядра Якубовича

4. великоклітинного ядра окорухового нерва

5. ядра відвідного нерва

35. Основними синдромами ураження ретикулярної формації стовбура мозку є усі нижчевказані, крім:

1. порушення інтегративної функції

2. нейром’язових порушень

3. акінетичного мутизму

4. порушення сну та неспання

5. порушення гомеостатичних реакцій

36. Патогенетичними стадіями мігренозного кризу є усі нижчевказані, крім:

1. вазопаралічу

2. вазодилятації

3. вазоконстрикції

4. гіпоксично-ішемічної

5. перивазального набряку

37. У жінки 37 років спостерігається приступ різкого збліднення шкірних покривів, який супроводиться брадикардією, спадом артеріального тиску, ознобом, гіпергідрозом. Визначте характер приступу:

1. вагоінсулярний криз

2. симпатоадреналовий криз

3. синкопальний стан

4. гіпертензивно-оклюзійний приступ

5. епілептичний напад

38. У хворого відсутня реакція зіниць на світло(пряма й співдружня) при збереженні реакції на акомодацію і конвергенцію. Який синдром розвинувся у хворого:

1. Броун-Секара

2. Бернара-Горнера

3. Аргайла-Робертсона

4. Авеліса

5. Бенедикта

39. У хворого на холоді біліють дистальні відділи пальців рук, відзначаються парастезії і біль в них. Яке захворювання найбільш вірогідне:

1. шийний радикуліт

2. синдром Рейно

3. набряк Квінке

4. сирінгомієлія

5. нижній плечовий плексит

40. Хворий звернувся зі скаргами на появу набряку в ділянці обличчя (повіки, верхня губа, права щока), глотки, захриплість голосу. Об’єктивно: відмічаються набряки, які здіймаються над оточуючою шкірою в ділянці повік, правої щоки, верхньої губи. При пальпації відчувається напруга та свербіння. Крім цього, мають місце набряки на слизовій порожнині рота, глотки, захриплість голосу. Поставте клінічний діагноз:

1. лицева мігрень

2. глосалгія

3. ангіоневротичний набряк Квінке

4. гангліоніт Гассерова вузла

5. гангліоніт крилопіднебінного вузла

41. У хворого біль, мерзлякуватість, оніміння кистів, стоп. Шкірні покриви дистальних відділів кінцівок холодні на дотик, ціанотичні. Відмічається болісність периферичних нервових стовбурів при натисненні. Ослаблений пульс на периферичних артеріях. Поставте клінічний діагноз:

1. мієліт

2. радикуліт

3. поліомієліт

4. розсіяний склероз

5. вегетативна форма полінейропатії

42. Хворого турбують пекучі нестерпні болі у лівій половині обличчя та шиї, рясне потовиділення і пастозність в цій ділянці. Об’єктивно: симптом Горнера зліва, асиметрія шкірної температури з підвищенням зліва на 2⁰. Про яке захворювання необхідно думати:

1. ураження гіпоталамуса

2. ураження сонячного сплетіння

3. ураження блукаючого нерва

4. ураження зірчастого вузла

5. вагоінсулярні кризи

43. У хворого відмічаються приступи серцебиття, головного болю, підвищення артеріального тиску до 170/95 мм.рт.ст., підвищеної пітливості, ознобоподібне тримтіння, підвищення температури тіла, відчуття тривоги і страху. В кінці приступу інколи спостерігається рясне виділення сечі. Свідомість хворого не порушена. Як називається цей синдром:

1. вагоінсулярний криз

2. симпатоадреналовий криз

3. синкопальний стан

4. гіпертензив ний криз

5. оклюзійний приступ

44. У хворого з остеохондрозом хребта визначається справа звуження зіниці, правобічний енофтальм, звуження правої окової щілини. Про ураження яких структур свідчить дана симптоматика:

1. ділянка чотиригорбикового тіла справа

2. печеристий синус справа

3. зірчастий вузол справа

4. порушені відділи зоряного перехресття справа

5. ліва потилична частка

45. У жінки 45 років після емоційного напруження з’явилось збудження, головний біль, серцебиття, оніміння і похолодіння кінцівок, неприємні відчуття в ділянці серця, озноб. Об’єктивно: АД – 170/110 мм рт ст; пульс 110 в хвилину. Шкірні покриви бліді, сухі. Білий дермографізм. Вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Стан тривав близько двох годин. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:

1. симпатоадреналовий криз

2. вагоінсулярний криз

3. минуще порушення мозкового кровообігу

4. ішемічний інсульт

5. геморагічний інсульт

46. У жінки 43 років розвиваються часті (2-3 рази на тиждень) симпатоадреналові кризи. Який препарат найбільш ефективний в лікуванні цієї пацієнтки:

1. трентал

2. нітрогліцерин

3. пірроксан

4. анальгін

5. пірацетам

47. Жінка, 39 років, скаржиться на різке погіршення стану, з’являється почуття важкості в голові, неприємні відчуття в епігастральній ділянці, нудоту, замирання серця, пітливість, запаморочення. Об’єктивно: АТ 80/50 мм рт ст; пульс 50 в хвилину. Шкірні покриви гіпереміровані, дистальний гіпергідроз. Червоний дермографізм. Вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Стан триває близько двох годин. Який найбільш імовірний діагноз у даному випадку:

1. симпатоадреналовий криз

2. вагоінсулярний криз

3. ішемічний інсульт

4. геморагічний інсульт

5. минуще порушення мозкового кровообігу