1. Дослідження спинномозкової рідини

2. загальний аналіз крові

3. рентгеноскопію легень

4. електроенцефалографію

5. комп’ютерну томографію голови

129. Чоловік, 27 років, поступив зі скаргами на підвищену температуру до 40˚, головний біль, нудоту, підвищену чутливість до світла. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явились симптоми ГРВІ. Неврологічний статус: загальна гіперестезія, ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга. Ліквор: прозорий, лімфицитарний,плеоцитоз – 450/3, тиск 250 мм. вод. ст., білок – 0,49 г/л. Ваш попередній діагноз:

1. гнійний менінгіт

2. вірусний менінгіт

3. туберкульозний менінгіт

4. запалення легень

5. субарахноїдальний крововилив

130. Хлопчик, 11 років, скаржиться на головний біль, підвищену втомливість, пітливість. Мати відмічає вказані скарги на протязі двух тижнів. Останні три дні стан хлопчика погіршився, відмічалось блювання, субфебрильна температура, посилився головний біль. Неврологічний стан: лежить на боці з закиненою головою. Ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга. Напівптоз правої повіки. Ліквор: прозорий, тиск – 380 мм.вод.ст., цитоз – 540/3 лімфоцитарний. Лабораторне дослідження ліквору дало підставу встановити попередній діагноз – туберкульозний менінгіт. Які зміни ліквору дозволили зробити такий висновок:

1. підвищення вмісту глюкози

2. підвищення вмісту гамаглобулінів

3. білково-клітинна дисоціація

4. клітинно-білкова дисоціація

5. зниження вмісту глюкози

131. У відділення поступив 7-річний хлопчик у сопорі. Із слів матері захворів тиждень тому, коли з’явилась температура 39,5˚, головний біль, явища ГРВІ. Після лікування температура зменшилась, самопочуття поліпшилось. За добу до госпіталізації знову підвищилась температура, відмічалось блювання, появилась кволість Неврологічний огляд виявив менінгеальний синдром, асиметрію обличчя, відсутність сухожильних рефлексів на правих кінцівках.спостерігалися гіперкінези у правій руці. Який найбільш імовірний попередній діагноз:

1. параінфекційний менінгоенцефаліт

2. ішемічний інсульт

3. геморагічний інсульт

4. розсіяний склероз

5. кліщовий енцефаліт

132. У жінки, 38 років, на фоні хронічного гнійного отиту з’явився інтенсивний головний біль, блювання, психічна загальмованість, потім розвився епілептичний припадок. Який найбільш вірогідний попередній діагноз:

1. абсцес мозку

2. ішемічний інсульт

3. геморагічний інсульт

4. епілепсія

5. пухлина мозку

133. Яке обстеження насамперед необхідно провести чоловіку 42 років, у якого клінічні ознаки отогенного абсцесу мозку:

1. електроенцефалографію

2. реоенцефалографію

3. ангіографію

4. КТ, МРТ

5. міографію

134. У чоловіка, 50 років, встановлено діагноз абсцесу мозку. Яка лікувальна тактика показана для цього хворого:

1. динамічне спостереження

2. хірургічне лікування

3. симптоматична терапія

4. вітамінотерапія

5. терапія судинними препаратами

135. Чоловік, 40 років, звернувся зі скаргами на поступове збільшення хиткості при ході в темряві, “стріляющі” болі в ногах. У пацієнта неблагополучний соціальний анамнез. Об’єктивно: анізокорія, зіниці деформовані, позитивний симптом Аргайла-Робертсона (відсутність реакції зіниць на світ при збереженні на акомодацію і конвергенцію). Колінні і ахиллові рефлекси не викликаються. Гіпестезія глибоких видів чутливості. Сенситивна атаксія. Який найбільш вірогідний діагноз:

1. гостре порушення мозкового кровообігу

2. хронічне порушення мозкового кровообігу

3. сифіліс нервової системи

4. пухлина головного мозку

5. пухлина спинного мозку

136. Жінка, 27 років, звернулася зі скаргами на головний біль, шум у вухах, головокружіння, болючість при рухах очних яблук, загальне нездуження, безсоння, дратівливість. В анамнезі: 2 роки тому лікувалась з приводу сифілісу. Об’єктивно: негруба ригідність потиличних м’язів. Вогневищевої симптоматики не виявлено. Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу нейросифіліса:

1. дослідження ліквора

2. реоенцефалографію

3. електроенцефалографію

4. ехоенцефалоскопію

5. ангіографію