Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хирургия / Хирургия / Метод.разработки для викладачів.doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
07.06.2015
Размер:
1.66 Mб
Скачать

Методична розробка

Практичного заняття

Тема № 1.

«Ввідне заняття з дисципліни «Хірургія»

Модуль 1. Абдомінальна хірургія.

Змістовий модуль 1. Ургентна абдомінальна хірургія.

Тема № 1. Ввідне заняття з дисципліни “Хірургія”.

Визначення: Хірургія вивчає на 4-му курсі найбільш розповсюдженні хірургічні захворювання травного каналу та органів черевної порожнини з особливостями їх клінічного перебігу на підставі засвоєння методики об`єктивного обстеження хворого і формування попереднього діагнозу, розробки діагностичної програми, проведення диференційної діагностики, формування клінічного діагнозу та визначення програми лікування з урахуванням клініко-статистичних класифікацій в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики.

Проведення курації згідно методик опитування, фізікальних методів обстеження, призначення додаткових методів дослідження та їх аналіз, проведення диференційного діагнозу, формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичних класіфікацій та обґрунтування лікувальної тактики.

Вхідний контроль залишкового рівня знань:

Визначення: Залишковий рівень знань студентів, які вони отримали на І-ІІІ курсах навчання, є підґрунтям подальшого оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками з хірургії в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики.

Методики курації хворого, формування діагнозу та визначення лікувальної тактики:

1. Методика опитування та фізікального обстеження хворого – алгоритм збирання скарг хворого, історії захворювання та історії життя, якщо вона впливає на виникнення або перебіг хвороби, огляд хворого, виконання пальпації, перкусії та аускультації.

2. Методика формування попереднього діагнозу – алгоритм обґрунтування попереднього діагнозу на підставі опитування хворого (скарг, історії захворювання і життя) та даних фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація).

3. Методика розробки діагностичної програми – алгоритм призначення необхідних для уточнення діагнозу, визначення стану хворого до початку лікування, контролю ефективності лікування, що проводиться, додаткових досліджень (лабораторні; інструментальні: езофагогастродуоденоскопія, ректороманоскопія, фіброколоноскопія та інш.; рентгенологічні: оглядова, контрасна рентгенографія, РХПГ та інш.; УЗД) та консультацій

суміжних фахівців з аналізом отриманих результатів.

4. Методика проведення диференційного діагнозу – алгоритм визначення переліку схожих захворювань для диференційної діагностики, складання диференційно-діагностичних таблиць та їх аналіз з урахуваннях подібних і порівнянням різних клінічних проявів та результатів додаткових досліджень.

5. Методика формування клінічного діагнозу – принципи оцінки отриманих даних фізікального обстеження і додаткового дослідження хворого з формуванням клінічного діагнозу при використанні клініко-статистичної класифікації захворювання.

6. Методика визначення лікувальної програми – алгоритм визначення необхідності госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого), або можливість амбулаторного лікування з наведенням груп препаратів та їх дії.

Курація студентами хворих на клінічних кафедрах має за мету:

  1. Закріпити вміння збирання скарг, анамнезу та з`ясування фізичного стану хворого.

  2. Оволодіти методом диференційного діагнозу, оформлення розгорнутого клінічного діагнозу.

  3. З`ясувати етіологію та патогенез захворювань внутрішніх органів і навчитися викладати ці питання.

  4. Засвоїти принципи етіологічної, патогенетичної терапії та профілактики захворювань, методи їх дієтичного, медикаментозного, хірургічного, фізіотерапевтичного та санаторно - курортного лікування, а також рецептуру використаних препаратів.

  5. Оволодіти методикою прогнозування перебігу захворювання.

  6. Удосконалити вміння оформлення облікового медичного документа на хірургічного стаціонарного хворого.

Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:

  1. Знати обсяг та особливості навчальної програми з дисципліни «Хірургія» за модулем 1 «Абдомінальна хірургія»

  2. Знати склад викладачів кафедри хірургії № 1, порядок роботи кафедри, правила поведінки та навчання на кафедрі

  3. Знати перелік та складову частину відділень клінічної бази кафедри, порядок роботи, правила поведінки та навчання на клінічній базі

  4. Визначити залишковий рівень знань за І-ІІІ курси

  5. Знати:

А) Методику опитування та фізікального обстеження хворого

Б) Методику формування попереднього діагнозу

В) Методику розробки діагностичної програми та оцінки отриманих даних

Г) Методику проведення диференційного діагнозу

Д) Методику формування клінічного діагнозу з урахуванням клініко-статистичних класифікацій

Ж) Методику визначення лікувальної програми

Мета практичного заняття: Досягти необхідний рівень теоретичних знань методик курації хворого, формування діагнозу та визначення лікувальної тактики в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики для ввідного заняття з дисципліни «Хірургія» після знайомства з кафедрою, клінічною базою та отримавши залишковий рівень знань за І-ІІІ курси. Практично підтвердити досягнутий рівень знань при курації хворого.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

  1. Тестовий контроль залишкового рівня знань за 20 тестовими задачами з дисциплін І-ІІІ курсів

  2. Теоретичне опитування кожного студента по методикам курації хворого, формуванню діагнозу та визначенню лікувальної тактики, з отриманням оцінки

  3. Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

  • опитування хворого (збирання скарг, анамнезу хвороби та анамнезу життя)

  • фізікальне обстеження хворого (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) на медичному тренажері (манекені), студенті-волонтері, хворому.