2.Фізікальне обстеження:

Огляд:

А) Загальний огляд:

1.ступінь тяжкості стану хворого

2.поведінка хворого: спокійна або неспокійна

3.температура тіла, частота пульсу

4.стан язика (сухий, вологий)

5.стан зеву та мигдалин

6.стан нижніх кінцівок

Б) Огляд:

Грудної клітини

Живота:

1.втянутий, вздутий

2.симетричний, асиметричний

3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання

Пальпація:

А) Локалізація болю та напруги м`язів, наявність інфільтрату

Б) Визначення місцевих проявів захворювання.

В) Визначення перитонеальних симптомів та їх локалізація

Г) Визначення симптомів з боку інших органів та систем

Перкусія:

А) Грудної клітини

Б) Живота

Аускультація:

А) Грудної клітини

Б) Живота

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обгрунтування попереднього діагнозу.

3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

А) Виявлення виразкового дефекту:

- фіброгастродуоденоскопія з оглядом слизової оболонки (при локалізації виразки в шлунку із забором біопсійного матеріалу в 5-7 зонах із краю виразки і навколо виразки).

Б) Визначення секреторної активності слизової оболонки шлунка:

- пристінкова рН-метрія;

- рН-моніторинг шлункової секреції.

В) Дослідження гелікобактерної інфекції:

- дихальний тест;

- клотест (CLO-тест);

- гістологічне дослідження слизової оболонки шлунка.

Г) При клінічних проявах порушення евакуації зі шлунка:

- рентгенологічне дослідження пасажу барієвої суміші зі шлунка.

4. Диференційний діагноз:

При хронічному больовому синдромі у верхньому відділі черевної порожнини проводиться:

виразкової хвороби шлунка і ДПК з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, хронічним гастритом, хронічним калькульозним холециститом, холедохокалькульозом, синдромом подразненої кишки, хронічним панкреатитом;

пептичної (післяопераційної) виразки анастомозу з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, раком шлунка, хронічним панкреатитом;

рецидивної виразки ДПК після СПВ з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, хронічним панкреатитом.

5. Клінічний діагноз:

Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення - на підставі клініко-статистичної класифікації.

6. Організаційно-лікувальна тактика:

Терапевтичне лікування – основний або як допоміжний вид лікування до можливого оперативного втручання шляхом стійкого зниження шлункової секреції до рівня рН > 3,0 протягом 16-18 годин на добу, а при наявності в шлунку гелікобактерної інфекції - проведення ерадикаційної терапії. Застосування спеціальних схем медикаментозного лікування виразкової хвороби (потрійна терапія протягом 7 - 14 днів, резервна квадротерапія протягом 7 днів).

Хірургічне лікування за відносними показниками. Вибір методу операції залежить від локалізації виразки.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до хронічного больового синдрому у верхньому відділі черевної порожнини?

2. Що виявляють при опитуванні хворого з хронічним больовим синдромом у верхньому відділі черевної порожнини?

3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з хронічним больовим синдромом у верхньому відділі черевної порожнини?

4. Чому важливо знати дату початку захворювання у хворого з хронічним больовим синдромом у верхньому відділі черевної порожнини?

5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з хронічним больовим синдромом у верхньому відділі черевної порожнини?

6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг хронічним больовим синдромом у верхньому відділі черевної порожнини?

7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?

8. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на виразкову хворобу шлунка та ДПК ?

9. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на пептичну (післяопераційну) виразку анастомозу ?

10. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на рецидивну виразку ДПК після СПВ?

11. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при хронічному больовому синдромі у верхньому відділі черевної порожнини?

12. Як визначається діагностична програма при наявності у хворого хронічного больового синдрому у верхньому відділі черевної порожнини?

13. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?

14. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?

15. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?

16. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з виразковою хворобою шлунка і ДПК, пептичною (післяопераційною) виразкою анастомозу, рецидивною виразкою ДПК після СПВ?

17. Який план можливої медикаментозної терапії хворих з виразковою хворобою шлунка і ДПК, пептичною (післяопераційною) виразкою анастомозу, рецидивною виразкою ДПК після СПВ?

18. Які покази до планового оперативного втручання у хворих з виразковою хворобою шлунка і ДПК, пептичною (післяопераційною) виразкою анастомозу, рецидивною виразкою ДПК після СПВ?

19. Які покази до ургентного оперативного втручання у хворих з виразковою хворобою шлунка і ДПК, пептичною (післяопераційною) виразкою анастомозу, рецидивною виразкою ДПК після СПВ?

20. Яка тактика післяопераційного ведення хворих з виразковою хворобою шлунка і ДПК, пептичною (післяопераційною) виразкою анастомозу, рецидивною виразкою ДПК після СПВ?

Література

Базова:

1.Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

2.Матеріал лекції.

Додаткова:

1.Методы исследования и манипуляции в клинической медицине. Под ред. Г.В. Дзяка и Я.С. Березницкого.- К.: Здоров`я, 1998.

2.Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004.

3.Методика курації та схема написання навчальної історії хвороби (медичної карти стаціонарного хворого). Симптоми та синдроми при хірургічних захворюваннях. Навчально-методичний посібник. Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Сулима В.П.- Дніпропетровськ, Антиколостома, 2004.

4.Анастомозит после резекции желудка и его лечение. Годивский А.М., Шапринский В.А., 2000.