- •Кафедра хірургії № 1
- •Методична розробка
- •Практичного заняття
- •Тема № 1.
- •«Ввідне заняття з дисципліни «Хірургія»
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3.Додаткові дослідження:
- •5.Клінічний діагноз:
- •6.Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Обстеження грижового випинання та грижових воріт:
- •2. Дослідження пахових кілець пальцем та визначення симптому “кашльового поштовху”:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз рентгенограм при защемленій грижі.
- •2. Симптом відхилення калитки.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів гострого апендициту:
- •2. Аналіз клінічних показників крові і сечі при гострих запальних захворюваннях орга-
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого холециститу:
- •2. Аналіз біохімічних показників крові при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого панкреатиту:
- •2. Аналіз біохімічних показників сечі при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Задачі до «Гострого абдомінального запального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •1.Активність кровотечі за Forest (ендоскоічна картина):
- •2.Ступінь важкості крововтрати:
- •Особливості обстеження хворих з гострою та хронічною кровотечею в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту:
- •1.Опитування
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •Методична розробка
- •1. Визначення групи крові:
- •2. Проби на сумісність
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •Задачі до «Синдрому кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)
- •2. Аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз оглядових рентгенограм при перфорації порожнинного органу
- •2. Проведення проби Неймарка
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Задачі до «Перитонеального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •2. Визначення патогномонічних симптомів: Валя, Шланге, Обуховської лікарні.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •Методична розробка
- •1. Визначення симптомів Склярова, Ківуля.
- •2. Декомпресія тонкої і товстої кишки інтубаційним зондом.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •Задачі до «Синдрому гострої кишкової непрохідності» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1.Обстеження періанальної області:
- •2.Пальцеве дослідження прямої кишки:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Задачі до «Синдрому гострого болю в періанальній ділянці » (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Практичного заняття
- •Тема № 14. «Синдром випадання прямої кишки:
- •Випадання прямої кишки та геморой хронічний 3-4 ст.»
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом:
- •2. Ректороманоскопія:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Задачі до «Синдрому випадання прямої кишки» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Практичного заняття
- •Тема № 15. «Діарейно-запальний синдром:
- •Неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона»
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Порядок підготовки хворого до виконання фіброколоноскопії та ірригографії:
- •2. Аналіз ірригограм (при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона):
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Задачі до «Діарейно-запального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 7
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномоничного симптому виразкової хвороби шлунку та 12-ти палої кишки (Менделя):
- •2. Підготовка до проведення планової і ургентної фіброгастродуоденоскопії:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка
- •4. Хронічний обструктивний панкреатит
- •5. Киста підшлункової залози
- •6. Спленомегалія
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначеннятріади Вілляра при холедохолітіазі:
- •2. Визначення симптому Лідського при хронічному холециститі:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка
- •2. Артеріомезентеріальна компресія 12 палої кишки
- •3. Спайкова хвороба органів черевної порожнини
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз рентгенограм при стенозі шлунку та 12 палої кишки
- •2. Проба Шварта
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Задачі до“Синдрому болю у верхньому відділі черевної порожнини” (індивідуальне клінічне завдання):
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1.Визначення пентади Рейнольда при холангіті
- •2.Аналіз рхпг
- •1. Пентада Рейнольда при холангіті (гнійному):
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз.
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Задачі до «Синдрому механічної жовтяниці» (індивідуальне клінічне завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
3.Додаткові дослідження:
Лабораторні дослідження та їх результати
Апаратні (інструментальні) дослідження та їх результати
Консультації суміжних фахівців та їх рекомендації.
Додаткові дослідження необхідні для:
1) уточнення діагнозу;
2) підготовки та проведення лікування (консервативного чи оперативного) – треба знати стан організму хворого, наявність та перебіг супутніх чи невиявлених захворювань, наприклад, з боку серцево-судиної системи або цукровий діабет, тощо;
3) контроля ефективності лікування під час його проведення та по закінченні (при виписці).
4.На підставі аналізу скарг, анамнезу хвороби та життя, даних фізікального обстеження та отриманих даних додаткових досліджень визначаються захворювання для диференційної діагностики та проводиться диференційний діагноз:
Приклад проведення диференційного діагнозу після визначення переліку подібних захворювань:
Наявність деяких схожих клінічних проявів захворювання курованого хворого і гострого холециститу зумовлює необхідність проведення диференційної діагностики між ними.
Такими схожими проявами є скарги на біль в животі, нудоту, блювоту.
Анамнестично - гострий початок захворювання.
Об`єктивно: - підвищення температури тіла, резистентність (напруження) м'язів передньої черевної стінки, місцева болючість при глибокій пальпації, наявність симптомів подразнення очеревини та запальні зміни в клінічному дослідженні крові.
Проте, уважне порівняння навіть схожих проявів та вилучення патогномонічних симптомів (характерних тільки для одного з цих захворювань), дозволяє виключити діагноз гострого холециститу.
Так, больовий синдром у курованого хворого характеризується наявністю інтенсивного колючого болю, який локалізується в правій здухвинній ділянці, не має іррадіації, не полегшується при використанні спазмолітиків.
Біль при холециститі відзначається значною інтенсивністю, локалізується в правій підреберній ділянці живота, має характерну іррадіацію в праве плече, праве надпліччя, праву половину грудної клітки. Біль зменшується при введенні спазмолітиків і ненаркотичних анальгетиків.
Даний хворий скаржиться і на те, що біль виник в епігастрії і через 3-4 годин змістився в праву здухвинну ділянку (симптом Кохера-Волковича), чого не буває при
гострому холециститі на початку захворювання.
Нашого хворого непокоїть нудота та одноразова блювота. Для гострого холециститу характерна багаторазова блювота жовчним вмістом.
Скарги загального плану у курованого хворого відсутні, в той час як для гострого холециститу характерні скарги на значну загальну слабкість, навіть лихоманку.
Щодо анамнезу, то у нашого хворого захворювання виникло гостро, серед повного здоров'я і він не пов'язує його з якимись провокуючими факторами (не було порушення дієти, переохолодження, емоційного та фізичного перевантаження та ін.). Виникнення гострого холециститу часто пов'язують з порушенням хворим дієти (вживання смаженої, гострої, жирної їжі), в анамнезі - наявність нападів болю в правому підребер’ї, жовчно-кам`яна хвороба, частіше хворіють жінки.
Загальний стан хворого майже без змін, колір шкіри блідо-рожевий, субфебрильна t0 тіла (37,60 С ) та помірна тахікардія. При гострому холециститі колір шкіри та склер може бути іктеричний , t0 вище за 38°С, пульс до 100 і більше за одну хвилину.
До того ж є суттєві відмінності в місцевих проявах.
Язик у нашого хворого обкладений білим нальотом, вологий. При гострому холециститі язик обкладений коричневим нальотом, сухуватий.
При огляді черевної стінки у нашого хворого помітне відставання правої здухвинної ділянки в акті дихання, при гострому холециститі в акті дихання будуть відставати права підреберна та епігастральна ділянки.
При поверхневій пальпації у нашого хворого наявне напруження м'язів в правій здухвинній ділянці, а при гострому холециститі - в правому підребер’ї. При глибокій пальпації знаходимо місцеву болючість в правій здухвинній ділянці, а при гострому холециститі відповідно в правій підреберній ділянці.
До того ж при гострому холециститі часто можемо пропальпувати збільшений, напружений та болючий жовчний міхур (позитивний симптом Партур`є), або болючий інфільтрат, що не відзначається у нашого хворого.
У нашого хворого визначаються симптоми Ровзінга, Сітковського, Бартом`є-Міхельсона, Образцова, Роздольського, Габая, Яуре-Розанова.
Цих с и м п т о м і в не буває при гострому холециститі. Для нього характерні симптоми Ортнера, Мерфі, Кера, Георгієвського-Мюссі. Якщо у нашого хворого слабопозитивний симптом Щоткіна-Блюмберга спостерігається в правій здухвинній ділянці, то при гострому холециститі він виявляється в правій підреберній ділянці.
При пальцевому ректальному дослідженні у нашого хворого відмічається болючість правої передньої стінки прямої кишки та різниця пахвової та ректальної температур більше 10 С (симптом Ленандера).
Для неускладненого гострого холециститу ці симптоми не характерні.
З допоміжних методів дослідження у нашого хворого невисокий лейкоцитоз (9·109/л) з зсувом п а л и ч к о я д е р н и х лейкоцитів до 12%.
При гострому холециститі запальні зміни білої крові значно більші, часто спостерігається зростання активності АЛаТ, АСаТ і лужної фосфатази .
Кардинальною відмінністю являється наявність запальних змін стінок жовчного міхура та ехопозитивних утворень з акустичною тінню у хворих гострим холециститом при ультразвуковому дослідженні.
Провівши таке детальне порівняння і констатуючи відмінність клініки гострого холециститу по кардинальних проявах від клініки захворювання у курованого хворого, діагноз гострого холециститу можна виключити.