План:
1.Теорема Ферма.
2.Теорема Ролля.
3.Теорема Лагранжа.
4.Теорема Коші.
Теорема Ферма.
У курсі математичного аналізу одне з центральних місць займають так звані теореми про середнє значення диференціального числення. До таких теорем належать теореми Ферма, Ролля, Лагранжа і Коші. В цих теоремах якщо відома похідна f ′(x) деякої функції f (x) , то це дозволяє зробити певний висновок про поведінку самої функції f (x) . Розглянемо ці теореми.
Теорема 21.1 (Ферма). Нехай функція f (x) визначена в деякому околі точки x0 і приймає в цій точці найбільше або найменше значення. Тоді, якщо існує скінченна похідна в точці x0 , то вона дорівнює нулю: f ′(x0 ) = 0 .
Доведення. Нехай функція f (x) визначена в O(x0 ) і в точці x0 приймає найбільше значення, тобто x O(x0 ) : f (x) ≤ f (x0 ) . Оцінимо відношення приросту функції до приросту аргумента:
|
|
|
|
|
|
|
|
x < x |
|
f (x) − f (x0 ) |
≥ 0, |
(21.1) |
|
|
|
0 |
|
|
x − x0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x) − f (x0 ) |
|
|
x > x |
|
|
≤ 0. |
(21.2) |
|
|
|
0 |
|
|
x − x0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
240
Оскільки існує скінченна похідна функції в точці x0 , тобто
f ′(x0 ) = lim |
f (x) − f (x0 ) |
, то, перейшовши в нерівностях (21.1) і (21.2) до |
|
|
|
|
x→x0 |
x − x0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
границі при x → x0 , одержимо: |
|
|
|
lim |
|
f (x) − f (x0 ) |
≥ 0 f ′(x0 ) ≥ 0, |
lim |
f (x) − f (x0 ) |
≤ 0 f ′(x0 ) ≤ 0, |
|
|
|
x→x0 −0 |
x − x0 |
x→x0 +0 |
x − x0 |
|
|
|
|
|
|
отже, |
f ′(x0 ) = 0 . |
|
|
|
Геометричне тлумачення даної теореми досить просте. Якщо похідна в точці x0 дорівнює нулю, то дотична до графіка функції f (x) в цій точці паралельна осі Ox.
Зауважимо, що в доведенні істотно використовувалася умова, що точка x0 є внутрішньою точкою проміжку, оскільки ми розглядали точки x < x0 і x > x0 (рис. 21.1).
y
y
|
a |
x0 |
x |
x |
0 |
x0′ b |
0 |
|
|
Рис. 21.1 |
|
Рис.21.2 |
|
|
|
|
Без цієї умови теорема перестала б бути правильною: якщо функція f (x) визначена на відрізку [a,b] і досягає свого найбільшого (найменшого) значення на одному з кінців цього відрізка, то похідна
′ |
|
|
|
f (x) на цьому кінці (якщо існує) може і не бути нулем. |
|
|
Приклад 1. f (x) = x, x [0;1]. |
Функція приймає |
найменше і |
найбільше значення в точках x = 0 і |
x =1, однак похідна |
′ |
≠ 0 |
f (x) =1 |
(рис.21.2). |
|
|
|
Теорема Ролля. |
|
|
|
|
|
Теорема 21.2 (Ролля). Нехай функція f (x) : |
|
|
|
|
1) |
визначена і неперервна на відрізку [a,b]; |
|
|
|
|
2) в кожній точці інтервалу (a;b) існує скінченна похідна f |
′ |
(x) ; |
3)на |
кінцях |
відрізка |
[a,b] функція приймає рівні значення: |
f (a) = f (b) . |
|
|
|
|
|
|
|
Тоді існує принаймні одна точка ξ (a,b), така, що |
|
. |
f ′(ξ) = 0 |
y |
|
|
M |
|
|
Доведення. Якщо функція |
f (x) |
|
|
|
|
|
неперервна на відрізку [a,b], то за |
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
|
другою теоремою Вейєрштрасса вона |
|
|
|
|
В |
приймає на цьому відрізку найменше і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
найбільше значення: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m ≤ f (x) ≤ M , |
де |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
0 |
a |
c |
|
b |
m = min f (x), |
M = max f (x). |
|
|
|
Рис. 21.3 |
|
|
x [a;b] |
x [a;b] |
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо два випадки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
m = M . Тоді з нерівності M = m ≤ f (x) ≤ M f (x) ≡ M на [a,b] |
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
. Тому f (x) = 0 на всьому відрізку, так що за точку ξ можна |
|
взяти довільну точку з (a;b) . |
|
|
|
|
2. |
M > m. Оскільки f (a) = f (b) , то принаймні одне із значень m |
|
чи |
M досягається в деякій точці ξ (a,b). |
Тоді за теоремою |
З’ясуємо геометричний зміст теореми Ролля. Якщо функція f (x) задовольняє умови теореми Ролля, то:
1) графік функції є суцільна лінія (оскільки f (x) неперервна на відрізку);
2) крива, що є графіком функції, є гладкою кривою (тобто такою кривою, в кожній точці якої можна провести дотичну). В даному випадку можна, бо всередині інтервалу (a;b) існує f ′(x) ;
3) крайні точки графіка знаходяться на однаковій висоті від осі Ox.
Тоді на графіку функції знайдеться принаймні одна точка, в якій дотична паралельна осі Ox.
Зауважимо, що всі три умови теореми Ролля є суттєвими для її правильності. Якщо принаймні одна з цих умов не виконується, то
теорема не справджується.
y
1
Рис. 21.4
що в точці x =1
Приклад 2. Розглянемо функцію
|
y = x −[x] = |
{ |
x |
, x |
[ |
0;1 . |
|
|
} |
|
] |
|
2) якщо x (0;1), y ≡ x диференційовна. |
x |
3) y(0) = y(1) = 0 . |
|
|
|
|
|
Але на графіку функції немає жодної точки, в якій дотична була б паралельна осі Ox. Це тому,
функція не є неперервною (рис. 21.4).
Приклад 3. Розглянемо функцію
y=1− x , x [−1;1].
1)f (x) неперервна на [−1;1],
3)f (−1) = f (1) = 0 , але у внутрішній точці x = 0
xфункція не є диференційовною. Тому не існує точки
|
|
–1 |
0 |
|
|
1 |
|
ξ (−1;1) , де б |
похідна |
дорівнювала нулю |
|
|
|
|
|
Рис. 21.5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(рис.21.5). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 4. Розглянемо функцію |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
y = x2 , x |
1 |
;1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1) f (x) неперервна на відрізку |
|
1 |
;1 |
; |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
1 |
|
1 |
|
x |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3) диференційовна на |
;1 , але |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 21.6 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
= y (1) – неоднакові значення на кінцях відрізка. Тому |
|
y |
|
|
= |
|
≠1 |
|
2 |
4 |
|
|
|
|
|
|
висновок теореми Ролля теж не має місця (рис.21.6).
Наслідок. Між двома нулями диференційовної функції завжди лежить принаймні один нуль її похідної.
Доведення. Нехай функція |
f (x) диференційовна на відрізку [a,b] |
і f (a)= f (b). Тоді розглянемо функцію F(x) := f (x) − f (a) : |
|
|
1) неперервна на [a,b]; |
2) диференційовна на (a,b) ; |
|
3) F(a) = f (a) − f (a) = 0, F(b) = f (b) − f (a) = 0 . |
|
|
|
′ |
′ |
|
|
Значить, за теоремою Ролля ξ (a,b) , що F (ξ) = f (ξ) = 0. |
|
Приклад 4. Довести, |
що всі корені |
похідної |
многочлена |
P(x) = x(x −1)(x −2)(x −3)(x −4) різні. |
|
|
|
Доведення. Застосуємо теорему Ролля до |
функції |
y = P(x) |
на |
відрізку [0;1]: |
|
|
|
|
1) P(x) неперервна на [0;1]; |
2) P(x) диференційовна на (0;1); |
|
3) P(0) = P(1) = 0 , |
|
|
|
|
отже існує принаймні одна точка x1 (0;1) така, що P′(x1 ) = 0. |
|
Аналогічно, застосувавши теорему Ролля до функції |
y = P(x) |
на |
відрізках [1;2], [2;3], [3;4], отримаємо точки |
x2 (1;2); x3 (2;3), |
x4 (3;4) такі, що P′(x2 ) = P′(x3 ) = P′(x4 ) = 0. |
|
|
|
Оскільки многочлен P′(x) має степінь 4, то він може мати не більше чотирьох різних дійсних коренів. Однак ми отримали чотири корені x1 , x2 , x3 , x4 , причому 0 < x1 < x2 < x3 < x4 < 4 , тобто вони різні.
Теорема Лагранжа.
Теорема 21.3( Лагранжа). Нехай функція f (x) :
1) визначена і неперервна на відрізку [a,b];
2) існує скінченна похідна f ′(x) в кожній точці інтервалу (a,b) .
Тоді між точками a і b знайдеться така точка ξ (a,b), що для неї виконується рівність
|
|
f (b) − f (a) |
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
(21.3) або |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
(21.4) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b − a |
|
|
f (ξ) |
|
|
f (b) − f (a) = f (ξ)(b −a) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Доведення. Введемо допоміжну функцію на відрізку [a,b]: |
F(x) = f (x) − f (a) − |
f (b) − f (a) |
(x − a) . |
Ця |
функція задовольняє всі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
умови теореми Ролля: 1) неперервна на [a,b]; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(a,b) |
|
|
′ |
|
|
|
|
′ |
|
|
|
f (b) − f (a) |
|
|
|
2) диференційовна на |
і F (x) = |
f (x) |
− |
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3) приймає |
|
|
рівні |
|
|
значення |
|
|
|
на |
|
|
кінцях |
|
|
|
відрізка: |
|
|
F(a) = f (a) − f (a) − |
|
f (b) − f (a) |
(a − a) = 0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F (b) = f (b) − f (a) − |
|
f (b) − f (a) |
(b |
− a) = 0 , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, за теоремою Ролля, існує така точка ξ (a,b) |
|
′ |
|
|
|
= 0 , або |
, що F (ξ) |
′ |
|
′ |
|
f (b) − f (a) |
|
|
|
|
f (b) − f (a) |
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
F (ξ) = f (ξ) |
− |
|
|
|
|
|
|
|
|
= 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= f (ξ), |
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
− a |
|
|
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (b) − f (a) = f (ξ)(b −a) . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Як |
і |
|
|
теоремі |
|
Ролля, |
|
|
|
теоремі |
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лагранжа |
|
можна |
надати геометричне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (b) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
тлумачення (рис.21.7). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (b) − f (a) |
|
BC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (a) |
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
= tg BAC , |
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
b − a |
|
AC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тобто ліва частина рівності (21.3) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
дорівнює |
|
|
кутовому |
|
коефіцієнту січної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
AB , |
|
|
а |
f |
|
′ |
|
|
кутовий |
коефіцієнт |
0 |
|
a |
c |
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
(ξ) є |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 21.7 |
|
|
|
|
|
|
|
дотичної |
до |
кривої |
y = f (x) |
|
в |
точці з |
абсцисою x =ξ . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На кривій AB завжди знайдеться принаймні одна точка M , в якій дотична паралельна хорді AB .
Рівність (21.4) можна записати в іншому вигляді:
|
|
|
|
a <ξ < b, |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 <ξ − a < b − a |
|
: (b − a) > 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 < |
ξ − a |
<1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
Введемо позначення : |
|
|
|
|
|
|
|
ξ − a |
=θ, 0 <θ <1 ξ − a =θ(b − a), ξ = a +θ(b − a), тоді |
в рівності |
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(21.4) проміжне значення ξ можна виразити через значення a, b, θ : |
|
|
f (b) − f (a) |
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
= f (a +θ(b − a)) , |
або |
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (b) − f (a) = |
′ |
|
|
|
|
|
f (a +θ(b −a)) (b −a) . |
|
|
Розглянемо тепер відрізок [x0 ; x0 + |
x], де x0 ; x0 + |
x [a,b]. На |
ньому справджуються умови теореми Лагранжа, отже,:
f (x0 + x) − f (x0 ) = f ′(x0 +θ x) x , |
або |
|
|
|
f (x0 ) = f ′(x0 +θ x) x, 0 <θ <1 |
. |
(21.5) |
Формула (21.5) виражає точне значення приросту функції в точці x0 при будь якому скінченному значенні приросту аргументу x . Звідси і походить ще одна назва формули (21.5): формула скінченних
приростів.
На відміну від раніше виведеної формули f (x) ≈ f ′(x0 ) x, в якій абсолютна похибка прямує до нуля при x →0, формула скінченних приростів дає точне значення приросту функції.
Хоча у формулі (21.5) число θ , зазвичай, невідоме (тільки в окремих випадках можна вказати його значення), використання цієї формули у математичному аналізі надзвичайно велике.
Наслідки з теореми Лагранжа.
Наслідок 1. Нехай функція f (x) :
1)визначена на деякому інтервалі (a;b);
2) має похідну, яка дорівнює нулю в усіх точках інтервалу
(a;b): f ′(x)≡ 0.
Тоді функція f (x) стала на вказаному проміжку.
Доведення. Візьмемо x1, x2 (a;b), x1 < x2 . Тоді функція f (x) на
відрізку [x1 , x2 ] (a;b) задовольняє |
умови |
теореми |
Лагранжа і |
має |
місце рівність: |
|
|
|
|
|
′ |
< ξ < x2 . |
|
|
|
|
f (x2 ) − f (x1 ) = f (ξ)(x2 − x1 ), x1 |
|
|
|
|
′ |
|
= 0 |
f (x1 ) = f (x2 ) . |
|
Але f (ξ) = 0 ξ (x1 , x2 ) , тоді f (x2 ) − f (x1 ) |
|
Оскільки x1 , x2 довільні точки інтервалу (a;b) |
і функція f (x) у |
цих точках набуває однакових значень, то f (x) є сталою. |
|
|
Раніше було доведено, що коли функція f (x) на |
заданому |
проміжку є сталою, то вона на цьому проміжку має похідну: f |
′ |
0. |
(x) = |
З наслідку 1 випливає, що має місце й обернене твердження. Тому можна сформулювати такий критерій сталості функції:
Для того, щоб диференційовна на інтервалі (a;b) функція f (x)
була сталою, необхідно і достатньо, щоб її похідна на цьому проміжку дорівнювала нулю.
Наслідок 2. Якщо функції f (x) і g(x) точках інтервалу (a;b) і в цих точках між цими функціями є величина стала.
Доведення. Розглянемо функцію
диференційовні в усіх f ′(x) = g′(x) , то різниця
F (x) = f (x) − g(x), F ' (x) = f ' (x) − g' (x) ≡ 0 F (x) = C = const
f (x) − g(x) = C .
Приклад 8. Довести, що x [−1,1] справджується рівність arcsin x + arccos x = π2 .
Розв’язання. Розглянемо функцію F(x) = arcsin x +arccos x, x [−1;1]. Її
′ |
1 |
|
1 |
≡ 0 . Отже F(x) ≡ C |
x (−1;1) , |
1− x2 |
|
1− x2 |
похідна F (x) = |
− |
247
тому |
arcsin x +arccos x = C . |
|
|
|
|
При |
|
|
x = 0 |
|
|
|
|
маємо: |
arcsin 0 + arccos 0 = |
π |
C = |
π . |
|
Оскільки |
F(−1) = F(1) = |
π |
, |
то |
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
arcsin x + arccos x ≡ |
π |
x [−1;1]. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 9. Довести, що a,b (a > 0, b > 0, b > a) і n ≥ 2, n N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
має місце нерівність: |
n(b −a)an−1 <bn −an |
< n(b −a)bn−1 |
. |
|
|
|
|
Доведення. Розглянемо функцію f (x) = xn |
на відрізку [a;b]: |
|
|
|
|
|
|
1) f (x) неперервна на [a;b]; 2) диференційовна на (a;b), тому за |
теоремою Лагранжа існує точка ξ (a;b) така, що: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (b) − f (a) |
|
′ |
|
|
|
bn − an |
|
|
|
n−1 |
|
|
де a |
n−1 |
<ξ |
n−1 |
<b |
n−1 |
|
|
|
|
|
|
= f (ξ), |
або |
|
|
|
|
= nξ |
|
|
, |
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
b − a |
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, nan−1 < |
bn − an |
< nbn−1 n(b − a)an−1 |
< bn − an < n(b − a)bn−1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 10. Довести, що |
1 |
|
< ln |
52 |
|
< |
|
1 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
52 |
|
51 |
|
51 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Доведення. Розглянемо функцію f (x) = ln x на відрізку [51;52]:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
1 |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1) f (x) неперервна на [51;52]; 2) диференційовна на (51;52) і f (x) = x |
тому за |
теоремою |
Лагранжа |
|
існує |
|
точка |
c (51;52) така, |
що |
|
f (b) − f (a) |
′ |
|
|
ln 52 −ln 51 |
|
1 |
|
1 |
|
52 |
|
|
|
|
|
|
|
= f (c) |
|
52 −51 |
|
= c |
c = ln |
51. |
|
|
|
|
|
|
b − a |
|
|
|
|
|
Але 51 < c < 52 |
|
1 |
< 1 |
< |
1 |
|
|
|
|
1 |
< ln 52 |
< |
1 |
. |
|
|
|
|
52 |
|
52 |
|
|
|
|
|
|
|
c |
51 |
|
|
51 |
|
51 |
|
|
|
|
|
Теорема Коші. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Теорема 21.4 (Коші). Нехай функції |
|
f (x) і ϕ(x) : |
|
|
|
1)неперервні на відрізку [a,b],
2)мають похідні в кожній точці інтервалу (a,b) ,
3)ϕ′(x) ≠ 0 в усіх точках інтервалу (a,b) .
|
|
|
|
|
|
|
f |
(b) − f (a) |
|
f |
′ |
|
Тоді існує така точка ξ (a,b), що |
|
= |
(ξ) |
|
. |
ϕ(b) −ϕ(a) |
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕ (ξ) |
|
Доведення. Введемо допоміжну функцію |
|
|
|
|
|
|
|
F (x) = |
f (x) − |
f (b) − f (a) |
ϕ(x), x [a,b], де ϕ(b) ≠ϕ(a) . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕ(b) −ϕ(a) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1) |
F (x) неперервна на відрізку [a,b], |
|
|
|
|
|
|
|
2) |
F (x) диференційовна на інтервалі (a,b) : |
|
|
|
|
|
|
|
′ |
′ |
f (b) − f (a) |
′ |
|
|
|
|
|
|
|
F (x) = |
f (x) − |
|
ϕ (x), |
|
|
|
|
|
|
|
ϕ(b) −ϕ(a) |
|
|
|
|
|
3) На кінцях відрізка приймає однакові значення:
|
F (a) = f (a) − |
f (b) − f (a) |
|
ϕ(a), F (b) = f (b) − |
f (b) − f (a) |
ϕ(b), |
|
ϕ(b) −ϕ(a) |
ϕ(b) −ϕ(a) |
|
|
|
|
|
|
|
F (b) − F(a) = f (b) − f (a) − |
|
f (b) − f (a) |
(ϕ(b) −ϕ(a) )≡ 0 , |
|
|
|
ϕ(b) −ϕ(a) |
|
|
|
|
|
|
|
|
отже, F(b) = F(a). F (x) задовольняє умови теореми Ролля. Тому існує
точка ξ (a,b) |
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
така, що F (ξ) = 0 , |
|
|
|
|
|
|
|
′ |
′ |
|
f (b) − |
f (a) |
′ |
|
f (b) − f (a) |
|
f |
′ |
|
|
|
|
|
(ξ) |
|
F (ξ) = f |
(ξ) − |
|
|
ϕ (ξ) = 0 |
|
|
= |
|
|
|
. |
ϕ(b) − |
ϕ(a) |
ϕ(b) −ϕ(a) |
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
ϕ (ξ) |
|
Формула Лагранжа є частковим випадком формули Коші (тут
ϕ(x) ≡ x ).