Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

mat.analiz_1

.pdf
Скачиваний:
71
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
6.59 Mб
Скачать

План:

1.Теорема Ферма.

2.Теорема Ролля.

3.Теорема Лагранжа.

4.Теорема Коші.

Теорема Ферма.

У курсі математичного аналізу одне з центральних місць займають так звані теореми про середнє значення диференціального числення. До таких теорем належать теореми Ферма, Ролля, Лагранжа і Коші. В цих теоремах якщо відома похідна f (x) деякої функції f (x) , то це дозволяє зробити певний висновок про поведінку самої функції f (x) . Розглянемо ці теореми.

Теорема 21.1 (Ферма). Нехай функція f (x) визначена в деякому околі точки x0 і приймає в цій точці найбільше або найменше значення. Тоді, якщо існує скінченна похідна в точці x0 , то вона дорівнює нулю: f (x0 ) = 0 .

Доведення. Нехай функція f (x) визначена в O(x0 ) і в точці x0 приймає найбільше значення, тобто x O(x0 ) : f (x) f (x0 ) . Оцінимо відношення приросту функції до приросту аргумента:

x < x

 

f (x) f (x0 )

0,

(21.1)

 

 

 

0

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) f (x0 )

 

 

x > x

 

 

0.

(21.2)

 

 

 

0

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

240

Оскільки існує скінченна похідна функції в точці x0 , тобто

f (x0 ) = lim

f (x) f (x0 )

, то, перейшовши в нерівностях (21.1) і (21.2) до

 

 

 

 

xx0

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

границі при x x0 , одержимо:

 

 

 

lim

 

f (x) f (x0 )

0 f (x0 ) 0,

lim

f (x) f (x0 )

0 f (x0 ) 0,

 

 

 

xx0 0

x x0

xx0 +0

x x0

 

 

 

 

 

 

отже,

f (x0 ) = 0 .

 

 

 

Геометричне тлумачення даної теореми досить просте. Якщо похідна в точці x0 дорівнює нулю, то дотична до графіка функції f (x) в цій точці паралельна осі Ox.

Зауважимо, що в доведенні істотно використовувалася умова, що точка x0 є внутрішньою точкою проміжку, оскільки ми розглядали точки x < x0 і x > x0 (рис. 21.1).

y

y

 

a

x0

x

x

0

x0b

0

 

 

Рис. 21.1

 

Рис.21.2

 

 

 

 

Без цієї умови теорема перестала б бути правильною: якщо функція f (x) визначена на відрізку [a,b] і досягає свого найбільшого (найменшого) значення на одному з кінців цього відрізка, то похідна

 

 

 

f (x) на цьому кінці (якщо існує) може і не бути нулем.

 

 

Приклад 1. f (x) = x, x [0;1].

Функція приймає

найменше і

найбільше значення в точках x = 0 і

x =1, однак похідна

0

f (x) =1

(рис.21.2).

 

 

 

241

Теорема Ролля.

 

 

 

 

 

Теорема 21.2 (Ролля). Нехай функція f (x) :

 

 

 

 

1)

визначена і неперервна на відрізку [a,b];

 

 

 

 

2) в кожній точці інтервалу (a;b) існує скінченна похідна f

(x) ;

3)на

кінцях

відрізка

[a,b] функція приймає рівні значення:

f (a) = f (b) .

 

 

 

 

 

 

 

Тоді існує принаймні одна точка ξ (a,b), така, що

 

.

f (ξ) = 0

y

 

 

M

 

 

Доведення. Якщо функція

f (x)

 

 

 

 

 

неперервна на відрізку [a,b], то за

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

другою теоремою Вейєрштрасса вона

 

 

 

 

В

приймає на цьому відрізку найменше і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

найбільше значення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m f (x) M ,

де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

0

a

c

 

b

m = min f (x),

M = max f (x).

 

 

 

Рис. 21.3

 

 

x [a;b]

x [a;b]

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо два випадки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

m = M . Тоді з нерівності M = m f (x) M f (x) M на [a,b]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

. Тому f (x) = 0 на всьому відрізку, так що за точку ξ можна

 

взяти довільну точку з (a;b) .

 

 

 

 

2.

M > m. Оскільки f (a) = f (b) , то принаймні одне із значень m

 

чи

M досягається в деякій точці ξ (a,b).

Тоді за теоремою

 

Ферма f (ξ) = 0.

З’ясуємо геометричний зміст теореми Ролля. Якщо функція f (x) задовольняє умови теореми Ролля, то:

1) графік функції є суцільна лінія (оскільки f (x) неперервна на відрізку);

2) крива, що є графіком функції, є гладкою кривою (тобто такою кривою, в кожній точці якої можна провести дотичну). В даному випадку можна, бо всередині інтервалу (a;b) існує f (x) ;

242

3) крайні точки графіка знаходяться на однаковій висоті від осі Ox.

Тоді на графіку функції знайдеться принаймні одна точка, в якій дотична паралельна осі Ox.

Зауважимо, що всі три умови теореми Ролля є суттєвими для її правильності. Якщо принаймні одна з цих умов не виконується, то

теорема не справджується.

y

1

0

1

Рис. 21.4

що в точці x =1

Приклад 2. Розглянемо функцію

 

y = x [x] =

{

x

, x

[

0;1 .

 

 

}

 

]

 

2) якщо x (0;1), y x диференційовна.

x

3) y(0) = y(1) = 0 .

 

 

 

 

 

Але на графіку функції немає жодної точки, в якій дотична була б паралельна осі Ox. Це тому,

функція не є неперервною (рис. 21.4).

y

1

Приклад 3. Розглянемо функцію

y=1x , x [1;1].

1)f (x) неперервна на [1;1],

3)f (1) = f (1) = 0 , але у внутрішній точці x = 0

xфункція не є диференційовною. Тому не існує точки

 

 

–1

0

 

 

1

 

ξ (1;1) , де б

похідна

дорівнювала нулю

 

 

 

 

 

Рис. 21.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис.21.5).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 4. Розглянемо функцію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

y = x2 , x

1

;1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) f (x) неперервна на відрізку

 

1

;1

;

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

1

 

1

 

x

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3) диференційовна на

;1 , але

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 21.6

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

243

 

1

 

 

1

 

= y (1) – неоднакові значення на кінцях відрізка. Тому

y

 

 

=

 

1

2

4

 

 

 

 

 

висновок теореми Ролля теж не має місця (рис.21.6).

Наслідок. Між двома нулями диференційовної функції завжди лежить принаймні один нуль її похідної.

Доведення. Нехай функція

f (x) диференційовна на відрізку [a,b]

і f (a)= f (b). Тоді розглянемо функцію F(x) := f (x) f (a) :

 

 

1) неперервна на [a,b];

2) диференційовна на (a,b) ;

 

3) F(a) = f (a) f (a) = 0, F(b) = f (b) f (a) = 0 .

 

 

 

 

 

Значить, за теоремою Ролля ξ (a,b) , що F (ξ) = f (ξ) = 0.

 

Приклад 4. Довести,

що всі корені

похідної

многочлена

P(x) = x(x 1)(x 2)(x 3)(x 4) різні.

 

 

 

Доведення. Застосуємо теорему Ролля до

функції

y = P(x)

на

відрізку [0;1]:

 

 

 

 

1) P(x) неперервна на [0;1];

2) P(x) диференційовна на (0;1);

 

3) P(0) = P(1) = 0 ,

 

 

 

 

отже існує принаймні одна точка x1 (0;1) така, що P(x1 ) = 0.

 

Аналогічно, застосувавши теорему Ролля до функції

y = P(x)

на

відрізках [1;2], [2;3], [3;4], отримаємо точки

x2 (1;2); x3 (2;3),

x4 (3;4) такі, що P(x2 ) = P(x3 ) = P(x4 ) = 0.

 

 

 

Оскільки многочлен P(x) має степінь 4, то він може мати не більше чотирьох різних дійсних коренів. Однак ми отримали чотири корені x1 , x2 , x3 , x4 , причому 0 < x1 < x2 < x3 < x4 < 4 , тобто вони різні.

Теорема Лагранжа.

Теорема 21.3( Лагранжа). Нехай функція f (x) :

1) визначена і неперервна на відрізку [a,b];

2) існує скінченна похідна f (x) в кожній точці інтервалу (a,b) .

244

Тоді між точками a і b знайдеться така точка ξ (a,b), що для неї виконується рівність

 

 

f (b) f (a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

(21.3) або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(21.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b a

 

 

f (ξ)

 

 

f (b) f (a) = f (ξ)(b a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. Введемо допоміжну функцію на відрізку [a,b]:

F(x) = f (x) f (a)

f (b) f (a)

(x a) .

Ця

функція задовольняє всі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

умови теореми Ролля: 1) неперервна на [a,b];

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a,b)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (b) f (a)

 

 

 

2) диференційовна на

і F (x) =

f (x)

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3) приймає

 

 

рівні

 

 

значення

 

 

 

на

 

 

кінцях

 

 

 

відрізка:

 

 

F(a) = f (a) f (a)

 

f (b) f (a)

(a a) = 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F (b) = f (b) f (a)

 

f (b) f (a)

(b

a) = 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, за теоремою Ролля, існує така точка ξ (a,b)

 

 

 

 

= 0 , або

, що F (ξ)

 

 

f (b) f (a)

 

 

 

 

f (b) f (a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F (ξ) = f (ξ)

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= f (ξ),

 

 

 

 

 

 

 

 

b

a

 

 

 

 

 

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (b) f (a) = f (ξ)(b a) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як

і

 

 

теоремі

 

Ролля,

 

 

 

теоремі

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лагранжа

 

можна

надати геометричне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (b)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

тлумачення (рис.21.7).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (b) f (a)

 

BC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (a)

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

= tg BAC ,

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

b a

 

AC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто ліва частина рівності (21.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

дорівнює

 

 

кутовому

 

коефіцієнту січної

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AB ,

 

 

а

f

 

 

 

кутовий

коефіцієнт

0

 

a

c

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

(ξ) є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 21.7

 

 

 

 

 

 

 

дотичної

до

кривої

y = f (x)

 

в

точці з

абсцисою x =ξ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На кривій AB завжди знайдеться принаймні одна точка M , в якій дотична паралельна хорді AB .

245

Рівність (21.4) можна записати в іншому вигляді:

 

 

 

 

a <ξ < b,

 

 

 

 

 

 

 

 

0 <ξ a < b a

 

: (b a) > 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 <

ξ a

<1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b a

 

 

 

 

Введемо позначення :

 

 

 

 

 

 

 

ξ a

=θ, 0 <θ <1 ξ a =θ(b a), ξ = a +θ(b a), тоді

в рівності

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(21.4) проміжне значення ξ можна виразити через значення a, b, θ :

 

 

f (b) f (a)

 

 

 

 

 

 

 

 

= f (a +θ(b a)) ,

або

 

 

 

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (b) f (a) =

 

 

 

 

 

f (a +θ(b a)) (b a) .

 

 

Розглянемо тепер відрізок [x0 ; x0 +

x], де x0 ; x0 +

x [a,b]. На

ньому справджуються умови теореми Лагранжа, отже,:

f (x0 + x) f (x0 ) = f (x0 +θ x) x ,

або

 

 

 

f (x0 ) = f (x0 +θ x) x, 0 <θ <1

.

(21.5)

Формула (21.5) виражає точне значення приросту функції в точці x0 при будь якому скінченному значенні приросту аргументу x . Звідси і походить ще одна назва формули (21.5): формула скінченних

приростів.

На відміну від раніше виведеної формули f (x) f (x0 ) x, в якій абсолютна похибка прямує до нуля при x 0, формула скінченних приростів дає точне значення приросту функції.

Хоча у формулі (21.5) число θ , зазвичай, невідоме (тільки в окремих випадках можна вказати його значення), використання цієї формули у математичному аналізі надзвичайно велике.

Наслідки з теореми Лагранжа.

Наслідок 1. Нехай функція f (x) :

1)визначена на деякому інтервалі (a;b);

246

2) має похідну, яка дорівнює нулю в усіх точках інтервалу

(a;b): f (x)0.

Тоді функція f (x) стала на вказаному проміжку.

Доведення. Візьмемо x1, x2 (a;b), x1 < x2 . Тоді функція f (x) на

відрізку [x1 , x2 ] (a;b) задовольняє

умови

теореми

Лагранжа і

має

місце рівність:

 

 

 

 

 

< ξ < x2 .

 

 

 

 

f (x2 ) f (x1 ) = f (ξ)(x2 x1 ), x1

 

 

 

 

 

= 0

f (x1 ) = f (x2 ) .

 

Але f (ξ) = 0 ξ (x1 , x2 ) , тоді f (x2 ) f (x1 )

 

Оскільки x1 , x2 довільні точки інтервалу (a;b)

і функція f (x) у

цих точках набуває однакових значень, то f (x) є сталою.

 

 

Раніше було доведено, що коли функція f (x) на

заданому

проміжку є сталою, то вона на цьому проміжку має похідну: f

0.

(x) =

З наслідку 1 випливає, що має місце й обернене твердження. Тому можна сформулювати такий критерій сталості функції:

Для того, щоб диференційовна на інтервалі (a;b) функція f (x)

була сталою, необхідно і достатньо, щоб її похідна на цьому проміжку дорівнювала нулю.

Наслідок 2. Якщо функції f (x) і g(x) точках інтервалу (a;b) і в цих точках між цими функціями є величина стала.

Доведення. Розглянемо функцію

диференційовні в усіх f (x) = g(x) , то різниця

F (x) = f (x) g(x), F ' (x) = f ' (x) g' (x) 0 F (x) = C = const

f (x) g(x) = C .

Приклад 8. Довести, що x [1,1] справджується рівність arcsin x + arccos x = π2 .

Розв’язання. Розглянемо функцію F(x) = arcsin x +arccos x, x [1;1]. Її

1

 

1

0 . Отже F(x) C

x (1;1) ,

1x2

 

1x2

похідна F (x) =

247

тому

arcsin x +arccos x = C .

 

 

 

 

При

 

 

x = 0

 

 

 

 

маємо:

arcsin 0 + arccos 0 =

π

C =

π .

 

Оскільки

F(1) = F(1) =

π

,

то

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

arcsin x + arccos x

π

x [1;1].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 9. Довести, що a,b (a > 0, b > 0, b > a) і n 2, n N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

має місце нерівність:

n(b a)an1 <bn an

< n(b a)bn1

.

 

 

 

 

Доведення. Розглянемо функцію f (x) = xn

на відрізку [a;b]:

 

 

 

 

 

 

1) f (x) неперервна на [a;b]; 2) диференційовна на (a;b), тому за

теоремою Лагранжа існує точка ξ (a;b) така, що:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (b) f (a)

 

 

 

 

bn an

 

 

 

n1

 

 

де a

n1

<ξ

n1

<b

n1

 

 

 

 

 

 

= f (ξ),

або

 

 

 

 

= nξ

 

 

,

 

 

 

 

.

 

 

 

 

b a

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, nan1 <

bn an

< nbn1 n(b a)an1

< bn an < n(b a)bn1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 10. Довести, що

1

 

< ln

52

 

<

 

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

52

 

51

 

51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. Розглянемо функцію f (x) = ln x на відрізку [51;52]:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) f (x) неперервна на [51;52]; 2) диференційовна на (51;52) і f (x) = x

тому за

теоремою

Лагранжа

 

існує

 

точка

c (51;52) така,

що

 

f (b) f (a)

 

 

ln 52 ln 51

 

1

 

1

 

52

 

 

 

 

 

 

 

= f (c)

 

52 51

 

= c

c = ln

51.

 

 

 

 

 

 

b a

 

 

 

 

 

Але 51 < c < 52

 

1

< 1

<

1

 

 

 

 

1

< ln 52

<

1

.

 

 

 

 

52

 

52

 

 

 

 

 

 

 

c

51

 

 

51

 

51

 

 

 

 

 

Теорема Коші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема 21.4 (Коші). Нехай функції

 

f (x) і ϕ(x) :

 

 

 

1)неперервні на відрізку [a,b],

2)мають похідні в кожній точці інтервалу (a,b) ,

3)ϕ(x) 0 в усіх точках інтервалу (a,b) .

248

 

 

 

 

 

 

 

f

(b) f (a)

 

f

 

Тоді існує така точка ξ (a,b), що

 

=

(ξ)

 

.

ϕ(b) ϕ(a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ (ξ)

 

Доведення. Введемо допоміжну функцію

 

 

 

 

 

 

 

F (x) =

f (x)

f (b) f (a)

ϕ(x), x [a,b], де ϕ(b) ϕ(a) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ(b) ϕ(a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

F (x) неперервна на відрізку [a,b],

 

 

 

 

 

 

 

2)

F (x) диференційовна на інтервалі (a,b) :

 

 

 

 

 

 

 

f (b) f (a)

 

 

 

 

 

 

 

F (x) =

f (x)

 

ϕ (x),

 

 

 

 

 

 

 

ϕ(b) ϕ(a)

 

 

 

 

 

3) На кінцях відрізка приймає однакові значення:

F (a) = f (a)

f (b) f (a)

 

ϕ(a), F (b) = f (b)

f (b) f (a)

ϕ(b),

ϕ(b) ϕ(a)

ϕ(b) ϕ(a)

 

 

 

 

 

F (b) F(a) = f (b) f (a)

 

f (b) f (a)

(ϕ(b) ϕ(a) )0 ,

 

 

ϕ(b) ϕ(a)

 

 

 

 

 

 

 

отже, F(b) = F(a). F (x) задовольняє умови теореми Ролля. Тому існує

точка ξ (a,b)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

така, що F (ξ) = 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

f (b)

f (a)

 

f (b) f (a)

 

f

 

 

 

 

 

(ξ)

 

F (ξ) = f

(ξ)

 

 

ϕ (ξ) = 0

 

 

=

 

 

 

.

ϕ(b)

ϕ(a)

ϕ(b) ϕ(a)

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ (ξ)

 

Формула Лагранжа є частковим випадком формули Коші (тут

ϕ(x) x ).

249

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]