Тема 2.4. Документи по особовому складу. Автобіографія

Вправа 1. Вкажіть правильний варіант відповіді.

8. Автобіографія – це

а) документ, у якому сформульовано громадську думку про особу як члена колективу, дається оцінка ділових і моральних якостей працівника;

б) документ, що містить стислу інформацію про трудову діяльність особи;

в) документ, що подає у хронологічній послідовності стислий опис життя та діяльності особи.

2. Автобіографія пишеться

а) від імені третьої особи;

б) від імені першої особи;

в) довільно.

3. Обов’язково необхідно зазначати

а) повне прізвище, ім’я та по батькові;

б) короткі відомості про склад сім’ї;

в) повну домашню адресу, номер телефону.

4. Автобіографію складають з метою

а) вступу до вищого навчального закладу чи прийому на роботу;

б) складення уявлення про життєвий шлях, ділову кваліфікацію і суспільно-політичну діяльність особи;

в) інформування про здобутки та досягнення особи.

5. Російський вираз „на данный момент” слід перекладати словосполученням

а) на даний момент;

б) на цей час;

в) зараз, донині.

Вправа 2. Ознайомтесь із зразком автобіографії та назвіть основні відомості, що тут зазначено.

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1970 року в м.Київ.

У 1977 році пішов у перший клас середньої школи № 155 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Технічного ліцею м. Київ, який закінчив із золотою медаллю.

У 1987 році вступив на фізико-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання в університеті був старостою групи.

У 1992 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю „Математика та інформатика”, отримавши кваліфікацію вчителя математики та інформатики. З вересня 1992 року працюю вчителем у середній школі № 199 м. Києва.

Склад сім’ї:

дружина — Шевченко Ольга Іванівна, вчителька української мови та літератури середньої школи № 106 м. Києва;

дочка — Шевченко Олеся Василівна, народилася 12 листопада 1999 року.

8 листопада 2007 р. (Підпис)

Вправа 3. Ознайомтеся з можливими стилями укладання автобіографії.

Під час написання автобіографії (виклад людиною свого прожитого життя) можна використовувати різні стилі:

• художній стиль;

• офіційно-діловий.

В залежності від цілей і обирають певний стиль викладу своєї біографії. Якщо автобіографія потрібна як документальне представлення своєї персони для влаштування на роботу і т.п., тоді обирають офіційно-діловий стиль. Коли ж бажають просто поділитися спогадами, розважити читача своїми життєвими досягненнями, обирають художній стиль.

1.

Автобіографія

Павла Грабовського

Я народився у 1864 році в Охтирському повіті Харківської губернії. Батько мій був паламарем у слободі, у молодому віці занедужав на сухоти і помер, лишивши 5 дітей. Мені тоді було 8 років, я ходив до школи. У 10 років мати віддала мене до Охтирської бурси, де я перебував 5 років, і спочатку не мав великого нахилу до науки. Потім мене вигнали, і тому я перейшов до Харківської семінарії.

Ще хлопцем я любив читати казки про життя святих. Чимало пісень я знав від матері, що завжди їх співала, а казки слухав від бабусі, так що й не довелося читати.

Мені дуже припала до серця материнська мова. Книжки до читання я купував на базарі або брав у товаришів. В семінарії я пробув 4 роки, думав кидати, але не мав на це ,,повних літ”, і перед Різдвом 1882 р. був заарештований з забороненими книжками.

Протягом 1883-1884 років жив на селі, де дуже бідував і не мав роботи. Весною 1885 р. знову вернувся до Харкова, а восени мене забрали у солдати. Служив я у Валках Харківської губернії. Тут мене збиралися подати в суд за образу словами офіцера, але від головного штабу надійшла бумага послати мене до Ташкента, як людину політично ненадійну. Потім мене з товаришами заслали на Вілюй.

З Іркутської тюрми я почав посилати до галицьких часописів вірші і дещо прозою, а також листуватися з українськими письменниками.

м. Тобольськ, 1901 рік.

2.

Автобіографія

Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби)

Я народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід походив з чумаків, материн - з кріпаків. Дідусь мій Федір Кандиба торгував рибою, а батько Іван Федорович працював на рибних промислах в Астрахані, де й втопився у Волзі. Тоді мені виповнилось 11 років. Мати Олександра Василівна згадувала, що вона “залишилась одна з трьома дітьми і трьома карбованцями в кишені”.

В 4 роки мати навчила мене читати, а згодом прищепила любов до поезії Т. Шевченка, до ,,Кобзаря”, якого я ще малим знав майже на пам’ять. Дитинство моє минало серед працьовитих і співучих земляків. Навчався я спочатку в початковій школі в рідному містечку, а потім – у двокласному училищі.

Зростав я і виховувався на вольовому прикладі матері, природній мудрості дідуся Василя, народній пісні і моралі, художній філософії ,,Кобзаря” Т. Шевченка. Саме з таким багажем я, п’ятнадцятирічний юнак, вирушив з дому, вступивши до хліборобської школи містечка Дергачі, що неподалік від Харкова. Звичайно, мріяв я і про гімназію, та в матері не було коштів на навчання в ній. Щоб протриматись в цій безкоштовній сільськогосподарській школі, я мусив займатися репетиторством...

В 17 років саме в стінах Дергачівської хліборобської школи я починаю друкувати свої вірші, писані як російською, так і українською мовами.

У 1903 році мені пощастило стати студентом Харківського ветеринарного інституту, а також побувати на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. У 1905 році закінчую інститут і працюю ветеринаром у київських різницях, а також беру активну участь у літературному житті.

1910 р.

3.

Автобіографія

Павла Грабовського

Народився я у 1864 році в Охтирському повіті Харківської губернії. У 1879 році перейшов до Харківської семінарії.

У 1882 році був заарештований з забороненими книжками та деякими іншими речами. 1883-1884 роки я прожив на селі під полінезійським поглядом. Дуже бідував і не мав роботи.

Весною 1885 року вернувся до Харкова, а восени мене забрали у солдати.

У 1886 році мене арештували в Оренбурзі і привезли назад в Харків, де вже сиділо по тюрмах чимало товариства з партії ,,Чорного переділу”.

З 1888 року я був зісланий адміністративним порядком в Балаганськ Іркутської губернії на 5 років.

У 1891 році мене заслали з товаришами на Вілюй, де колись держали Чернишевського. Через 6 років пустили до Якутська, і ще через 2 роки – до Тобольського.

м. Тобольськ 1901 рік.

4.

Автобіографія

Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби)

Народився я 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Навчався спочатку в початковій школі, потім – у двокласному училищі.

У 1893 році вступив до хліборобської школи в містечко Дергачі, що неподалік від Харкова.

У 1895 році в стінах Дергачівської хліборобської школи починаю друкувати свої вірші.

В 1903 році я стаю студентом Харківського ветеринарного інституту, який закінчую в 1905 році.

Пізніше працюю ветеринаром в київських різницях.

1910 р.

Вправа 4. Прочитайте подану автобіографію, відредагуйте текст, допишіть відсутні відомості.

Автобіографія

Я, Бугайова Ольга Володимирівна, народилася в м. Бахмач Чернігівської області.

Закінчила Бахмацьку середню школу № 3.

На протязі 1980—1985 рр. навчалась у інженерно-будівельному інституті.

Призначили працювати інженером тресту „Київміськбуд”.

Приймаю участь в громадській роботі: голова профкому тресту.

Одружена, маю доньку.

Дата (Підпис)

Вправа 5. Дайте відповідь на запитання.

1. Чи можна скласти автобіографію одного з родичів?

2. Чи можна спочатку подати відомості про місце роботи, а потім про освіту?

3. З якою метою складають автобіографію?

4. Чи є доцільним використання займенника „я” в автобіографії?

5. Які вимоги щодо оформлення домашньої адреси?

Вправа 6. Складіть автобіографію, дотримуючись чіткої послідовності подій.

Вправа 7. Правильно перекладіть українською мовою, запишіть та запам’ятайте:

1. каждый час;

2. как известно;

3. как указывалось выше;

4. касательно проверки;

5. краеугольное положение;

6. лицевой счет;

7. личный листок по учету кадров;

8. лишать возможности;

9. льгота на проезд;

10. материальное поощрение.

Говори правильно!

Правильно	Неправильно
друкувати; підбити підсумки; за бажанням; пропонувати, рекомендувати до уваги; дійти до висновку.	печатати; підвести підсумки; по бажанню; представляти увазі; прийти до висновку.

Цікаво знати!

Вираз походить від афоризму, приписуваного старогрецькому лікареві Гіппократу (460-370 до н. е.): "Чого не лікують ліки, те виліковує залізо, чого не лікує залізо, те виліковує вогонь". Пізніше (у римських поетів І ст. до н. е.) вислів набув переносного значення: знищувати ворога зброєю і пожежами. Зараз він означає, безжалісно знищувати що-небудь, застосовуючи крайні міри насильства. Ці слова були гаслом польської шляхти; часто використовуються для її характеристики.

УВАГА! Культура мовлення!

Запам’ятайте значення цих слів та правильно вживайте їх у мовленні.

1. АФЕКТ – ЕФЕКТ:

• афект – нетривале бурхливе переживання людини, сильне нервове збудження, іноді до знепритомнення (бути у стані афекту);

• ефект – 1) результат, наслідок яких-небудь дій, заходів (ефект від лікування); 2) сильне враження спричинене кимось або чимось (погоня за ефектом).

2. ГУМАНІЗМ – ГУМАННІСТЬ:

• гуманізм – 1) прогресивний ідейний напрям культури епохи Відродження, що утверджував право людини на земне щастя, боровся за визволення науки й людської особистості від обмежень (риси гуманізму); 2) ставлення до людини, як до найвищої цінності, захист права особистості на рівноправність, свободу, щастя, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей (проповідувати гуманізм);

• гуманність – людяність (гуманність лікаря).

3. ЕМ(М)ІГРАЦІЯ – ІММІГРАЦІЯ – МІГРАЦІЯ:

• ем(м)іграція – 1) переселення з батьківщини до іншої країни, тривале перебування за межами батьківщини внаслідок переселення (трудова ем(м)іграція); 2) сукупність емігрантів, що живуть у якійсь країні;

• імміграція – в’їзд іноземців у будь-яку країну на постійне або тривале проживання (імміграція профашистських елементів);

• міграція – переселення, переміщення (міграція хімічних елементів).