10. Опишіть можливості створення конкурентних переваг на підприємстві на основі використання ресурсів та компетенцій.

У сучасних умовах динамічного ринку, нестабільної фінансової ситуації кожне підприємство прагне створити і захистити джерело створення цінності для споживача своїм підприємством, а також створити бар’єри для входження конкурентів у свою стратегічну зону господарювання, захистити функціональну нішу. Це можливо шляхом правильного визначення, формування стратегічних ресурсів підприємства та створення ефективної системи управління ними.

Термін «стратегічні ресурси» виник внаслідок еволюційного розвитку ресурсної теорії походження організації. Сутність теорії полягає в тому, щоб пояснити створення, використання та відновлення конкурентних переваг за допомогою ресурсів.

Категорія стратегічних ресурсів близька за значенням до категорій «активи», «здібності», «ключові компетенції», «конкурентні переваги», які слід розрізняти.

Стратегічні ресурси підприємства – це такі активи, здібності, організаційні процеси, інформація, знання організації, які є цінними, незамінними, важко копіюєми, рідкісними на даному ринку, і за умови створення ефективної системи управління ними на підприємстві є результатом формування стійких конкурентних переваг компанії.

Наявність внутрішніх компетенцій, сформованих в результаті задіяних стратегічних ресурсів, співставлених з ринковими шансами, дозволяє говорити про наявність конкурентних переваг. Тобто на процес формування стратегічних ресурсів впливає не лише якість ресурсів, але і їх конкурентоспроможність на ринку у порівнянні з такими ж категоріями ресурсів інших організаційних систем.

Під оцінкою стратегічних ресурсів мають на увазі оцінку якісних параметрів ресурсів. Проте, існує ще одна методика оцінювання стратегічних ресурсів – застосування VRIO – аналізу має чотири складові оцінки: цінність (value), раритетність (rarity), неімітуємість (inimitability), організованість (organization).

Таким чином, зробимо висновок, що визначення рівня якості та аналіз ресурсів є вихідним моментом визначення та використання незадіяного ресурсного резерву на підприємстві, прийняття ефективних рішень менеджментом підприємства. Використання такого резерву означає введення досягнень науки і практики, що забезпечує значне підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Внутрішній аспект забезпечення конкурентних переваг: ключові компетенції. Друга група - ключові компетенції - являють собою сукупність навичок і технологій, яка базується на явних та прихованих знаннях, забезпечує формування цінностей у системі клієнта, є оригінальною по відношенню до конкурентів і відкриває доступ до нових ринків. Їх складно імітувати та передавати. Ресурси фірми приймають форму ключових компетенцій, якщо відбір і комбінація ресурсів здійснюється краще, оригінальніше, швидше за конкурентів. Ключові компетенції повинні стабільно забезпечувати конкурентні переваги та ресурсну асиметрію відносно ринкових суперників. Можливість відтворення конкурентами ключової компетенції веде до її знецінення.

Виділяють також наступні рівні компетенції:

1) окремих індивідів (професійні компетенції);

2) ролей, що виконують члени компанії в проектних й інших групах у процесі господарської діяльності (рольові компетенції)

3) здійснення певних функцій у процесі виробництва та реалізації продукції (функціональні компетенції);

4) взаємопов’язаний набір навичок, здібностей та технологій, який забезпечує унікальність підприємства у певній галузі чи сфері та може застосовуватись у багатьох видах бізнесу (ключові компетенції).

До особливостей ключових компетенцій слід віднести:

1. Ключові компетенції рідко спираються на досвід або діяльність одного відділу.

2. Формування і вдосконалення компетенцій – завдання вищого керівництва.

3. Для перетворення ключової компетенції фірми в конкретні можливості, що забезпечать довгострокову конкурентну перевагу, фірма повинна вкласти в їх створення і зміцнення більше зусиль, засобів і праці, ніж суперники.

4. Оскільки потреби клієнтів і ринкові умови змінюються часто і непередбачувано, компетенції фірми мають бути достатньо гнучкими і широкими, щоб відповідати будь-яким вимогам майбутнього.

Компетенції підприємства (організації) є невід'ємною складовою його стратегічних активів, яка віддзеркалює комплекс колективного знання, досвіду та здібностей підприємства, що в поєднанні з унікальною технологією дозволяє створювати (підтримувати) конкурентні переваги та забезпечувати неповторну відмінність підприємства у певному ринковому оточенні.

Як правило, ключові компетенції не мають прямого впливу на успіх чи невдачу товарної марки, оскільки не орієнтуються безпосередньо на потреби споживачів і тому не можуть сприяти закріпленню позиції торгової марки. Видатних досягнень на ринку можна домогтися не просто за допомогою чудових ресурсів і спроможностей підприємства, а завдяки їх адекватному застосуванню. Наприклад, такі параметри, як кваліфікація персоналу або організаційна культура, стають основою зміцнення позиції товарної марки у свідомості споживача, якщо завдяки їх використанню створюється ефективна послуга.