28. Класифікація методів перегонки.

Перегонка— це процес розділення багатокомпонентних рідких сумішей на окремі, що відрізняються за складом, фракції. У результаті випаровування над рідиною встановлюється певний тиск пари і рівновага між парою і рідиною. Процес здійснюється частковим випаровуванням рідини і конденсацією пари. В залежності від умов проведення розрізняють:

1) просту перегонку-проводиться при тискові, коли довжина вільного пробігу молекул у багато разів менша, ніж відстань між поверхнями випаровування рідини і конденсації пари;

2) молекулярну перегонку

- виконується при температурах значно менших порівняно з температурою кипіння рідини і при низьких тисках. У цих умовах швидкості випаровування речовин залежать від їх молекулярної маси, довжина вільного пробігу молекул стає сумірною з відстанню між поверхнями випаровування рідини і конденсації пари.

За способами проведення розрізняють:

1) прямоточну (проста)перегонка передбачає розділення речовин при одноразовому випаровуванні і конденсації (при атмосферному тискові використовують: а) для розділення сумішей рідин; б) при відокремленні рідини від розчинених у ній речовин; в) у ході концентрування розчинів; г) для перевірки інтервалу температур кипіння при певному атмосферному тискові з метою ідентифікації і визначення чистоти);

2) протитечійну перегонку.

29. Властивості вологості повітря.Головною складовою повітря є кисень. Постійний його вміст в атмосферному повітрі підтримується завдяки процесам фотосинтезу, коли зелені насадження поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Важливу роль для життєдіяльності людини відіграє наявність у повітрі вуглекислого газу, який бере участь у регулюванні дихання, кровообігу, газообміну тощо

Для характеристики ступеня зволоженості повітря використовуються поняття абсолютної (D) і відносної (j) вологості повітря. Абсолютна вологість повітря- кількість водяної пари, яка міститься в одиниці об’єму повітря, вона чисельно дорівнює густині водяної пари.Відносна вологість повітря дорівнює відношенню парціального тиску pп водяної пари у ненасиченому вологому повітрі до парціального тиску водяної пари pн.п у насиченому вологому повітрі при одній і тій самій температурі, тобто:

φ = P_п/Р_н.п. * 100.

30. Поняття процесу сушіння та його характеристика.

Сушіння– це процес вилучення вологи з твердих, вологих, пастоподібних та рідких матеріалів шляхом її випаровування та відводу пари, що утворюється. При цьому волога з матеріалу віддаляється шляхом дифузії з внутрішних шарів до поверхні і випаровування її в навколишнє середовище.Сушіння характеризуєтьсяенергоційним процесом вилучення вологи з матеріалів. Наприклад, на вилучення й кг вологи випаровуванням у багатокорпусній випарній установці питома витрата теплоти становить 0,7-0,8 мДж, для вилучення 1 кг вологи сушінням ці витрати теплоти становить 3-6 мДж.

Сушіння широко застосовується в багатьох харчових та переробних виробництвах і ресторанному господарстві. Процес сушіння все ширше застосовують у харчуванні фруктових порошків, сухарів, консервації залишків харчів тощо. Процес сушіння розрізняє два види:природнеташтучне.Природне сушіння проводять на відкритому повітрі без додаткового нагрівання. Штучне сушіння здійснюється в спеціальних сушильних установках з підведенням теплової енергії.

Крім того до сушіння відноситься – контактне сушіння. Контактне сушіння протікає під час безпосереднього стихання нагрітого сушильного агента з вологим матеріалом.