53. Кореневі морфеми. Афіксальні морфеми.

Основною одиницею морфологічного мовного рівня є морфема.Морфема — найменша значуща одиниця мови, виражена однією фонемою чи їх сполученням.Ця мовна одиниця є компонентом слова, його будівельним матеріалом. Морфеми поділяються на два основних типи — кореневі (корені, або основи), та афіксальні (афікси).

Корінь — основна значуща частина слова. Корінь є обов’язковою частиною будь-якого слова — не існує слів без кореня. Кореневі морфеми можуть утворювати слово як разом з афіксами, так і без них.

Афікс — допоміжна частина слова, що приєднується до кореня, та служить для словотвору та вираженню граматичних значень. Афікси не можуть самостійно утворювати слово, а лише з коренями. На відміну від коренів, афікси не бувають одиничними (тобто, зустрічаються в багатьох словах, а не якомусь одному).

Афікси:

- Закінчення, або флексія (словозмінний афікс, що розташований найчастіше в кінці слова і виражає реляційне граматичне значення; є також нульва флексія);

-Суфікс (це словотвірний, рідше словозмінний, афікс, що розташований після іншого суфікса перед закінченням і виражає дериваційне або реляційне значення);

-Постфікс (розташований після закінчення: укр. смію-сь, кого-небудь);

-Префікс (цей афікс розміщений перед коренем або іншим префіксом і виражає дериваційне або реляційне значення: на-писати, до-писати);

-Інтерфікс (Він розташований між коренями в складному слові: пар-о-плав);

-Інфікс (цей афікс, вставлений всередину кореня: dam - заджати, domnam - рослина);

-Трансфікс (він розриває корінь на окремі звуки і сам теж розривається на звукові компоненти. Вони властиві семітським мовам, зокрема арабській);

-Конфікс (цей афікс складається з двох компонентів, розташованих перед і після кореня: gesagt);

54. Синтетичні та аналітичні засоби вираження граматичного значення.

У кожній мові граматичні значення слова виражаються певними способами. Залежно від використовуваних мовних засобів розрізняють два типи способів вираження граматичних значень - синтетичні і аналітичні.Синтетичні способи вираженняграматичних значень. Граматичні значення слова можуть виражатися за допомогою мовних засобів, які знаходяться у його межах. Ці способи вираження граматичних значень є синтетичними. До синтетичних способів належать афіксація, внутрішня флексія, редуплікація, суплетивізм, синтаксичне словоскладання, наголос.Афіксація. Вона полягає у вираженні граматичних значень з допомогою різних афіксів. Виокремлюють такі різновиди афіксації:а) суфіксація - вираження граматичних значень за допомогою суфіксів. б) префіксація - полягає у вираженні граматичних значень префіксами.Існують мови, у яких вираження граматичних значень здійснюється тільки способом префіксації (мови банту в Африці) або лише способом суфіксації (тюркські, фінно-угорські мови). Це означає, що префікси й суфікси можуть виконувати однакові функції, виражати ті самі значення. Наприклад, вираження найвищого ступеня порівняння прикметників здійснюється з допомогою суфікса в російській мові (добрейший, высочайший), а в українській - з допомогою префікса (най-добріший, найвищий). У мовах з перевагою префіксації префікси утворюють дериваційну та реляційну групи,тобто мають словотвірне або словозмінне значення, чим подібні до суфіксів і закінчень;в) інфіксація - вираження граматичних значень за допомогою інфіксів;г) трансфіскація - полягає у вираженні граматич них значень трансфіксами.;ґ) конфіксація - вираження граматичних значень за допомогою конфікса. У слов'янських мовах конфікси виконують дериваційні функції: син - пасинок. Крім цих різновидів афіксації, виокремлюють ще й такі її типи, як аглютинація і фузія. Ці два типи афіксації розрізняються не в складі однієї мови, як, наприклад, суфіксація і префіксація, а в різних мовахПрикладом аглютинативної мови є казахська, а фузійної - українська. При аглютинації одна словозмінна морфема є носієм тільки одного граматичного значення.При фузії злиття морфем виражається не тільки на звуковому рівні, а й на рівні змісту.Внутрішня флексія. Цей синтетичний спосіб вираження граматичних значень полягає у зміні звукового складу кореня. Внутрішня флексія наявна в усіх індоєвропейських мовах, хоч у жодній з них вона не є основним граматичнимРедуплікація. Вона виявляється у повному чи неповному повторенні кореня або цілого слова. Редуплікація є досить поширеним способом вираження граматичних значень.Суплетивізм. Полягає він в утворенні різних форм одного слова від різних коренів: погано - гірше, добре - краще, я - мене, він - його; Виявом суплетивізму (як граматичного, так і лексичного) вважають також близькозначні групи різно-кореневих слів, які в більшості випадків реалізуються похідними від одного кореня.Синтаксичне словоскладання. Цей синтетичний спосіб вираження граматичних значень передбачає поєднання двох коренів, основ або слів у одному слові: працездатний, всюдихід. Основоскладання в багатьох мовах, у тому числі слов'янських, є одним зі способів словотвору.Наголос. Цей граматичний спосіб виявляється у варіюванні наголосу, в результаті якого розрізняються форми слів. Наприклад, розрізнення називного відмінка множини та родового однини: руки - руки, голови - голови, недоконаного і доконаного виду: насипати – насипати.Аналітичні способивираження граматичних значень. До аналітичних способів належать службові слова, порядок слів,інтонація.Службові слова. Граматичний спосіб службових слів полягає у вираженні граматичних значень за допомогою сполучників, прийменників,часток, допоміжних дієслів, артиклів. Службові слова цілком або частково звільняють повнозначні слова від необхідності виражати граматичні значення. Це функціонально наближає службові слова до морфем.Порядок слів. Граматичне значення може залежати від місця слова у реченні. У мовах з розвинутими флексіями, зокрема українській та російській, речень такого типу небагато (при збігу форм називного та знахідного відмінків), оскільки граматичні значення слів виражаються переважно закінченнями, а не місцем цих слів у реченні. У тих мовах, де афіксація представлена слабо, порядок слів є дуже важливим граматичним способом. Однак відсутність значного граматичного навантаження не означає, що порядок слів є цілком довільним. Не виражаючи регулярних граматичних значень, він набуває стилістичного навантаження, відіграє важливу роль в актуальному членуванні речення, внаслідок чого кожна зміна розташування слів у реченні стає значущою.Інтонація. Цей спосіб вираження граматичних значень виявляється на синтаксичному рівні, тобто є носієм синтаксичних значень. інтонація властива кожній мові, кожному усному висловлюванню.В інтонації як граматичному способі виокремлюють універсальний і специфічний шари. Універсальний шар притаманний усім мовам або значній їх кількості. Так, у всіх мовах запитальне речення передається висхідною мелодикою - рухом основного тону голосу, його підвищенням, а розповідне речення - низхідною мелодикою. Специфічний шар інтонації характерний для певної мови і залежить від фонетичної організації та історії цієї мови. Навіть кількість інтонаційних конструкцій (інтонем) у різних мовах різна