Завдання № 4

Остапчук, збираючись їхати в довгостро­кове службове відрядження до однієї з країн Центральної Африки, 20 вересня 2005 року за півціни продав всі свої зимові речі Соколь­ському. Але через складні політичні умови в тій країні, куди мав по­їхати Остапчук. відрядження було відмінено 4 листопада 2005 року.

Зважаючи на те, що поновити свій гардероб усіма необхідними зимовими речами до початку зими Остапчук був матеріально неспроможний, він звернувся до суду з позовом про визнання угоди купівлі-продажу речей між ним та Сокольським недійсною, як укладеної внаслідок помилки. Сокольський заперечував проти позову, пояснивши, що такі обставини не можуть впливати на дійсність угоди. Крім того, як пояснив Сокольський, частину речей він вже подарував своєму батькові.

Яке рішення має прийняти суд? Розберіть доводи сторін.

Завдання № 5

Левшенков та Ананьєв, який мав дачу на праві власності у селі Красне, 20 травня усно домовились, що Ананьєв передасть у найм Левшенкову кімнату та веранду на період з 25 травня по 30 червня, а Левшенков зобов’язується сплатити відповідну плату за найм. При цьому Ананьєв отримав від Левшенкова 200 грн. як задаток. Отримання цієї суми було оформлено розпискою. Цей правочин був здійснений в присутності свідків – Євсеєва та Янкова, які також мали намір відпочивати влітку в цьому населеному пункті.

Відповідно до досягнутої домовленості Левшенков замовив вантажне таксі та приїхав з родичами в село Красне. Втім, як з’ясувалось, його кімната та веранда вже були зайняті членами родини Петрова, який запропонував Ананьєву вдвічі вищу ціну за найм. Левшенков був вимушений повернутися знову у місто.

Наступного дня Левшенков став вимагати, щоб Ананьєв повернув йому 200 грн. та відшкодував всі його витрати на вантажне таксі. Ананьєв відмовився виконувати ці вимоги та заявив, що оскільки договір між ними не був оформлений відповідним чином, цей правочин є недійсним, а таксі не підлягає оплаті, оскільки Левшенков має свій власний автомобіль і міг приїхати в село на ньому. Левшенков звернувся з позовом до суду.

Яке рішення, на ваш погляд, повинен прийняти суд?

Завдання № 6

Фірма “Граніт” уклала договір з АТ “Світ кави” щодо зберігання у своїх складських приміщеннях для прибуваючої із-за кордону кави, яку АТ “Світ кави” реалізовувало в Україні. Різке подорожчання високосортної кави призвело до зниження об'ємів продажу, збільшення термінів зберігання кави на складі та утворення заборгованості за послуги зберігання.

Коли представник орендаря (АТ “Світ кави”) прибув для отримання чергової партії кави, орендодавець відмовив йому в цьому, заявивши, що не видасть жодній коробки кави до погашення заборгованості по орендних платежах. Орендар заперечував цьому і направив орендодавцеві лист, указав в ньому, що вартість кави, що знаходиться на складі, в сотні разів перевищує суму заборгованості по орендній платі приміщень, і що своїми неправомірними діями орендодавець завдає орендарю значно більші збитки порівняно з розміром наявної заборгованості.

Керівництво фірми „Граніт” звернулося за консультацією до юридичної фірми щодо правомірності своїх дій. Останні вважали дії орендодавця неправомірними і рекомендували залишити у себе лише той розмір кави, який відповідає розміру заборгованості орендаря. Втім, розуміючи, що цей крок не змусить орендаря повністю погасити заборгованість, керівництво фірми „Граніт” вирішило все ж таки не видавати продукцію орендаря взагалі до сплати всієї заборгованості.

АТ “Світ кави” звернулося з позовом до суду щодо неправомірності дій орендодавця.

Дайте правовий аналіз ситуації. Вирішить спір.