- •НаціональнА академія внутрішніх справ
- •За редакцією кандидата юридичних наук, доцента Опалинського ю.В.
- •Витяг з навчального плану для студентів
- •На умовах договору з фізичними та юридичними особами)
- •Спеціалізація кримінально-правова діяльність теорія кваліфікації злочинів
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •З питань застосування Загальної частини кк
- •З питань застосування Особливої частини кк
- •Основна література
- •Тематика і плани лекцій
- •Актуальні проблеми кримінально-виконавчого права україни
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Теоретичні і практичні проблеми виправлення і ресоціалізації засуджених на сучасному етапі розвитку кримінально-виконавчої системи України
- •Теми рефератів, доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Теоретичні і практичні проблеми виконання окремих видів покарань
- •Теми рефератів, доповідей
- •Питання до самостійної роботи
- •Література
- •Питання для підготовки до заліку
- •Теорія судових доказів
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових статей, тези доповідей на конференціях, круглих столах
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Значення теорії судових доказів для виконання завдань кримінального провадження
- •Тема 2. Суть і зміст кримінально-процесуального доказування
- •Плани семінарських занять
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Література
- •Питання для підготовки до заліку
- •Актуальні проблеми кримінального процесу
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових статей, тези доповідей на конференціях, круглих столах
- •Інтернет-ресурси
- •Тематика і плани лекцій
- •Актуальні проблеми криміналістики
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Правова статистика
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Теми рефератів, доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Зведення і групування матеріалів правової статистики. Абсолютні, відносні та середні величини у правовій статистиці
- •Теми рефератів, доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Статистичний аналіз та його завдання
- •Питання для підготовки до заліку
- •Особливості тактики використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Актуальні проблеми адміністративної відповідальності
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Адреси в глобальній компʼютерній мережі Інтернет
- •Теми рефератів, доповідей
- •Теми для дискусії
- •Література
- •Тема 2. Проблеми адміністративної відповідальності спеціальних субʼєктів. Відповідальність юридичних осіб
- •Теми рефератів, доповідей
- •Теми для дискусії
- •Література
- •Тема 3. Проблеми кваліфікації адміністративних проступків
- •Література
- •Питання для підготовки до заліку
- •Адміністративна реформа в україні
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Порівняльне адміністративне право
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Теми рефератів, доповідей
- •Література
- •Питання для підготовки до заліку
- •Міжнародне публічне право
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Підручники, навчальні посібники
- •Інтернет-ресурси
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Теорія правозастосування
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Муніципальне право
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Тема 3. Конституційно-правовий статус місцевих рад, її виконавчих органів та сільських, селищних, міських голів
- •Література
- •Питання для підготовки до заліку
- •Контрольна діяльність публічної адміністрації
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
Основні терміни дисципліни
Кваліфікація злочину є процес встановлення відповідності (тотожності) між юридично значущими ознаками злочину (фактичний склад злочину) і ознаками злочину, передбаченими КК (юридичний склад злочину), та формулювання висновку про наявність чи відсутність такої відповідності (тотожності).
Принципи кваліфікації злочинів – це загальні начала, вихідні положення, якими слід керуватися при встановленні відповідності між фактичними ознаками скоєного і ознаками, закріпленими у кримінально-правовій нормі, при пошуку статей кримінального закону, якими передбачена відповідальність за злочин.
Офіційна (легальна) кваліфікація – це кваліфікація злочину, яка здійснюється уповноваженими на те державою особами.
Неофіційна (доктринальна) кваліфікація – це відповідна правова оцінка, яка дається окремими громадянами, адвокатами, журналістами, науковцями у наукових статтях, монографіях, підручниках, навчальних посібниках, у виступах на наукових конференціях тощо.
Значення правильної кваліфікації злочинів полягає в тому, що за допомогою її досягається істина у кожній кримінальній справі, реалізуються цілі та завдання кримінально-правової політики держави, забезпечується додержання законності, здійснюється відповідне правозастосування, виноситься обґрунтований судовий вирок та, в кінцевому рахунку, досягається справедливість кримінального покарання.
Структуру кваліфікації злочинів утворюють ті ж елементи, які входять у структури будь-якої людської діяльності це її обʼєкт, субʼєкт та зміст.
Обʼєкт кваліфікації – це діяння, що підлягає кримінально-правовій оцінці.
Субʼєкт кваліфікації – це ті органи, що здійснюють кримінально-правову оцінку діяння.
Зміст кваліфікації – це те, що складає її сутність, з приводу чого розпочинається і заради чого здійснюється відповідна діяльність, тобто це оцінка скоєного з точки зору кримінального закону як злочину чи незлочинної поведінки.
Підстави кваліфікації злочинів – це обставини, які в часі мають існувати на момент початку процесу кваліфікації та прямо стосуються оцінки конкретного діяння.
Фактична підстава кваліфікації злочину – обставини справи, які мали місце в реальній дійсності, стали відомими правоохоронним органам, отримали свого процесуального закріплення та, внаслідок цього, підлягають кримінально-правовій оцінці – де, коли, ким, в якій обстановці, з використанням яких знарядь (засобів), яким способом вчинено злочинне діяння, які шкідливі наслідки воно потягнуло, ким вчинено, в чому знайшло вираз субʼєктивне ставлення особи до скоєного тощо.
Юридична (нормативна) підстава кваліфікації злочину – юридичний склад злочину.
Виклад фактичних обставин справи – це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено), які мають кримінально-правове значення та в системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину.
Формула кваліфікації – це сукупність буквених (літерних) і цифрових позначень, які вказують на кримінально-правові норми (статті, їх частини та пункти), що підлягають застосуванню.
Юридичне формулювання обвинувачення – це, за суттю, юридична "розшифровка" і конкретизація формули кваліфікації.
Обґрунтування кваліфікації – це діяльність відповідних органів держави щодо підтвердження прийнятого рішення про кваліфікацію злочину за певною нормою (нормами) КК.
Механізм кваліфікації злочинів – комплексна система, котра дає уявлення про основні складові частини, функціональний устрій і порядок процесу кваліфікації злочинів.
Стадії – це певні ступені (фази) у розвитку кваліфікації злочинів.
Етапи – це окремі моменти, частини, складові процесу кваліфікації злочинів.
Конкуренція кримінально-правих норм – це зумовлена наявністю у кримінальному законодавстві принаймні двох кримінально-правових норм, спрямованих на врегулювання одного питання, нетипова ситуація в правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують дві (або більше) функціонально повʼязані чинні кримінально-правові норми.
Конкуренція загальної та спеціальної норми – це зумовлена наявністю в кримінальному законодавстві двох норм, одна з яких є загальною (визначає певне коло діянь як злочини), інша - спеціальною (виділяє з цього кола певні діяння як самостійні злочини, спеціалізує кримінально-правове регулювання) нетипова ситуація у правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують обидві ці норми.
Конкуренція частини та цілого – це вид конкуренції кримінально-правових норм, при якому вчинений злочин підпадає під дію двох (або більше) кримінально-правових норм, одна з яких - ціле, охоплює вчинене в цілому та разом, а інша (інші) - норми - частини, визнають як самостійні злочини лише частини вчиненого суспільно небезпечного посягання.
Конкуренцієя кількох спеціальних норм – це вид конкуренції кримінально-правових норм, при якому вчинене одне діяння підпадає під ознаки двох (виділених з однієї загальної норми) спеціальних норм, які не знаходяться у підпорядкуванні ні за обʼємом, ні за змістом, але мають спільні ознаки, які можуть одночасно міститися у вчиненому.
Злочин – це передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене субʼєктом злочину.
Склад злочину – це сукупність установлених кримінальним законом та іншими нормативними актами юридичних ознак (обʼєктивних і субʼєктивних), які визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.
Готування до злочину – це підшукування чи пристосування засобів або знарядь, підшукування співучасників чи змова для вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі цієї особи.
Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох субʼєктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більшої кількості злочинів, передбачених тією ж статтею чи частиною статті Особливої частини КК, а також скоєння двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених Особливою частиною КК.
Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин.