Кримінально – процесуальне доказування

Метавивчення дисципліни «Кримінально-процесуальне доказування» полягає в оволодінні студентами глибокими теоретичними знаннями щодо доказового права, кримінально-процесуального доказування, предмету доказування у кримінальному процесі. Спочатку потрібно засвоїти саме поняття предмета доказування, а потім сукупність тих обставин, які підлягають встановленню, співвідношення процесуальних та допоміжних способів збирання інформації у кримінальному провадженні.

Студенти повинні чітко уявляти, що таке процес доказування і пам’ятати, що доказування не зводиться лише до збору, перевірки й оцінки відомостей про факти. Підсумковим етапом в цій діяльності є прийняття певного процесуального рішення і наведення аргументів для його обґрунтування.

Розслідування кримінальних правопорушень, розгляд і вирішення кримінальних проваджень – це сфера кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду. Швидке, повне та неупереджене досудове розслідування та судовий розгляд, викриття винних, забезпечення їх справедливого покарання, і в той же час запобігання фактам притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих – реалізація кожного з цих завдань кримінального судочинства – передбачає необхідність перевірки і оцінки в кожному конкретному випадку великого обсягу різноманітної інформації.

Діяльність органів досудового розслідування, прокуратури та суду по збиранню, перевірці і оцінці фактичних даних (відомостей про факти) про обставини, встановлення яких є так необхідним для правильного вирішення кримінального провадження, прийнято називати доказуванням. При цьому слід наголосити, що доказування складає основний зміст кримінально-процесуальної діяльності органів розслідування та суду. Звичайно, було б неправильним зводити весь кримінальний процес до доказування, але домінуюча роль доказування в кримінальному процесі не піддається сумніву.

Дана дисципліна має взаємозв’язок з такими курсами як: «Кримінальний процес України», «Судові та правоохоронні органи України» тощо.

Засвоївши матеріал курсу, студенти повинні:

Знати:

• поняття кримінально-процесуального доказування;

• елементи процесу доказування;

• поняття доказового права та його застосування у кримінальному процесі;

• особливості процесу доказування на окремих стадіях кримінального процесу;

• предмет і межі доказування;

• понятту4кя доказів та джерел доказів, їх класифікацію.

Уміти:

• вірно тлумачити та застосовувати норми чинного законодавства, що регулюють порядок провадження досудового розслідування, судового розгляду кримінальних проваджень, а також інші види кримінально-процесуальної діяльності органів розслідування, прокуратури та суду;

• використовувати у практичній діяльності закони України та норми міжнародних угод щодо забезпечення прав і законних інтересів осіб під час виконання своїх професійних обов’язків.

Основні терміни дисципліни

Кримінально-процесуальне доказування- це діяльність суб'єктів кримінального процесу по збиранню (формуванню), перевірці й оцінці доказів та їх процесуальних джерел, висуненню на цій основі певної тези та наведення аргументів для її обґрунтування.

Об'єктивна істина у кримінальному процесі– це точна і повна відповідність оточуючої дійсності висновкам органів розслідування і суду про обставини кримінальної провадження, правову кваліфікацію діяння та покарання винних у вчиненні кримінального правопорушення.

Доказове право- сукупність норм, що регулює процес доказування.

Суб'єкти доказування- це посадові особи і державні органи, на яких покладено обов'язок збирати докази, перевіряти їх і оцінювати, обґрунтовувати висновки, до яких вони приходять, а також інші особи, які беруть участь в цій діяльності.

Процесуальні гарантії- це передбачені законом засоби, спрямовані на забезпечення виконання завдань судочинства у кожному кримінальному провадженні.