- •НаціональнА академія внутрішніх справ
- •Витяг з навчального плану для студентів км - 2 курсу з підготовки фахавціф освітньо – кваліфікаційного рівня «магістр» (термін навчання – 2 роки)
- •Кримінально – процесуальне доказування
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Форма підсумкового контролю – екзамен. Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Навчальні посібники
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •1; 3 - 5; 16; 27; 30 - 36
- •Тема 2. Предмет, межі, мета і суб’єкти доказування у кримінальному процесі
- •Методичні рекомендації:
- •Вирішити завдання Задачі 1.
- •Задачі 2.
- •Задачі 3.
- •Задачі 4.
- •Задачі 5.
- •Задачі 6.
- •Задачі 7.
- •Література
- •1; 2; 7, 9,10;12; 13 – 15, 18, 21, 23, 27,32
- •Тема 3. Слідчі дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі
- •Методичні рекомендації:
- •Вирішити завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Тематика письмових робіт
- •Питання для підготовки до заліку
- •Актуальні проблеми господарського права
- •Основні поняття та терміни
- •Тематичний план
- •Форма підсумкового контролю – екзамен. Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Підручники
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •1,2,3,5,7,9,10,11,13,15,16,19,24,25,28,29,30,32,35,36,37,38,39,41,42,45,46
- •Тема 3. Проблеми правового становища суб’єктів господарських правовідносин Семінар – 1 години
- •Ирішити завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Література
- •1,2,3,4,5,6,7,8,9,12,13,15,18,19,21,22,23,25,26,29,31,33,35,38,39,41,43,45,49
- •Тема 4. Державне регулювання підприємницької діяльності Семінар – 2 години
- •Література
- •Практичне заняття – 2 години вирішити завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3.
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Актуальні проблеми господарського процесу
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Актуальні проблеми цивільного процесу
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Цивільне судочинство: загальнотеоретичні засади (поняття, принципи, види, стадії)
- •Тема 2. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин: проблеми теорії та практики
- •Тема 3. Інстанційність перегляду судових рішень
- •Література
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •2, 3, 14, 15, 18, 19, 21, 22, 35, 39, 40, 42-48, 52, 64, 68, 70-73, 80, 83, 85-100 Перелік питань для складання заліку
- •Актуальні проблеми трудового права
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Міжнародні акти
- •Нормативно-правові акти
- •Підзаконні акти
- •Акти Конституційного Суду України та Пленуму Верховного Суду
- •Навчальні посібники та підручники
- •Монографії
- •Тематика і плани лекцій
- •Перелік питань для складання заліку
- •Методика викладання та педагогічна майстерність
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Internet-джерела
- •Соціологія права
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Теорія кваліфікації злочинів
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно – правові акти
- •З питань застосування Загальної частини кк:
- •Навчальні посібники
- •Тематика і плани лекцій
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Література
- •Земельне право
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекційних занять
- •Правові системи сучасності
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Інтернет джерела
- •Тематика і плани лекцій
- •Бюджетне право
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Інтернет – ресурси:
- •Тематика і плани лекцій
- •Охорона праці в галузі
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тема 1. Система управління охороною праці у сфері професійної діяльності працівників юридичної сфери
- •Правова статистика
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекційних занять
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Теми рефератів:
- •Теми рефератів:
- •Література
- •23, 25, 29, 31-35, 37-39, 46-48 Питання для підготовки до заліку
- •Аналіз та прогноз злочинності
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Теми рефератів, доповідей
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Література
- •10, 11, 13, 14, 16-18, 20-23 Питання для підготовки до заліку
- •Антикорупційна політика
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Наукові видання:
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Корупція, як соціальне явище
- •Тема 2. Характеристика антикорупційного законодавства України
- •Тема 3. Відповідальність за корупційні правопорушення
- •Література
- •Педагогічна практика
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Форма підсумкового контролю – залік. Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Педагогічна практика: функції, мета, завдання, зміст, організація та порядок захисту
- •Стажування
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Форма підсумкового контролю – залік. Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Накази мвс України:
- •Документи навс:
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1: Соціологія права як галузь соціологічної науки 209
- •Тема 3: Право як об’єкт емпіричного соціологічного дослідження. Методологія та методика соціологічних досліджень 209
- •Тема 1: Соціологія права як галузь соціологічної науки 210
- •Тема 1. Теоретичні основи правової статистики. Статистичне спостереження та його види 378
- •Тема 1. Теоретичні основи правової статистики. Статистичне спостереження та його види 379
Основні терміни дисципліни
Автокефальна церква – частина Вселенської Церкви, що веде наступність від апостольських часів, або засновується єпископатом Вселенської Церкви чи єпископатом автокефальної Церкви і є повністю незалежною від інших помісних Церков. На теперішній час існують п’ятнадцять автокефальних Церков, з яких дев’ять патріархатів, три архієпископства та три митрополичих округи
Гармонізація права – встановлення зразків, у відповідність до яких держави-учасниці повинні привести своє законодавство. При гармонізації може бути встановлений певний строк для трансформації національного законодавства. Геоправовий простір – система стійких правових реалій і уявлень, які формуються на певній території в результаті співіснування, переплетіння, взаємодії, зіткнення різних культурних і правових традицій і норм, ціннісних установок.
Далекосхідна правова сім’я – група правових систем для яких не є характерним визнання за правом соціальної цінності, а переважає ставлення до нього як до вторинного інструменту розв’язання конфліктів. Головним регулятором суспільних відносин вважається моральність.
Дхармашастри – класичне джерело індуського права, перші книги правового характеру, написані брахманами. Містять правові і релігійно-моральні норми поведінки членів різних каст відносно богів, царя, жерців, родичів, сусідів, тварин та ін.
Євразійська правова сім’я – сукупність правових систем для яких характерними є ідеологізація законодавства, зближення права і справедливості, нероздільність права і держави, пріоритет обов’язків перед правами, відсутність приватноправової традиції.
Загальне право– сукупність єдиних для всієї держави норм англійського права, створених прецедентами королівських судів починаючи з ХII ст. Регулює питання кримінального і договірного права, цивільної відповідальності.
Звичаєве право- система усталених, як правило, письмово не фіксованих і частково санкціонованих Верховною владою правил у певному суспільстві.
Індуське право– право громад, члени яких сповідують індуїзм; поєднує філософські, релігійні і соціальні погляди.
Іудейське право– система звичаєвих релігійних і юридичних норм та релігійно-етичних принципів, що регулюють суспільні відносини усередині єврейської громади, яка сповідує іудаїзм.
Канонічне право- (від грец. κανών — правило, норма) — сукупність норм церковного права, які встановлені церковними соборами та постановами пап і визначають організацію церкви, її внутрішній розпорядок, відправлення культу, а також норми моралі, родинних відносин і, певною мірою, норми цивільного, кримінального та судового права (за умови, якщо вони санкціоновані й забезпечуються державою). В Європі часів середньовіччя норми К. п. були загальнообов'язковими. Втрачають таке значення в Новий час. Виданий 1917 року папою Бенедиктом XV «Кодекс канонічного права» регулює лише внутрішньо-церковні відносини.
Коран (ар. « «читання») – священна книга ісламу, яка містить одкровення Аллаха звернені до людства через Пророка, і є першим і головним джерелом мусульманського права, в якому містяться основні принципи його формування та функціонування.
Мусульманське право
Національна правова система— конкретно історичний, реально існуючий комплекс взаємопов’язаних правових явищ і юридичних засобів певного суспільства.
Невіддиференційовані правові системи – різновид правових систем, у яких існує нерозривний зв’язок права із іншими регуляторами і цінностями (релігією, моральністю, ідеологією та ін.).
Нормативно-правовий акт– це офіційний письмовий документ, що встановлює, змінює або скасовує норми права, виданий компетентним органом або прийнятий усіма громадянами держави у формі референдуму.
Об’єкт порівняльного правознавства – вся реально існуюча в різних країнах правова дійсність.
Омбудсмен – спеціально обрана або призначена особа, яка слідкує за дотриманням прав людини адміністративними органами, приватними особами і об’єднаннями.
Порівняльне правознавство– структурована, концептуально-визначена система правових знань та уявлень щодо основних правових систем сучасності й теорії застосування порівняльно-правового методу як у науково-пізнавальному, так і в прикладному аспектах.
Порівняльно-правовий метод – це сукупність прийомів виявлення загальних та специфічних закономірностей виникнення, розвитку, функціонування правових систем (їх елементів) шляхом їх порівняння, під яким мається на увазі пізнавальна операція, що дає змогу на підставі фіксованої ознаки встановити подібність або відмінність об’єктів шляхом парного співставлення.
Право справедливості– сукупність норм англійського права, які створювалися судом Лорда-канцлера для доповнення системи загального права. Включає розгляд питань про нерухомість, довірчу власність, торгівельні товариства, тлумачення заповітів та ін.
Правова акультурація – засвоєння і використання правових цінностей, норм, інститутів, процедур, рішень, форм і видів юридичної діяльності інших правових культур, правових систем і сімей.
Правова доктрина– теоретичні положення, наукові теорії юридичного характеру, у яких формулюються найважливіші принципи, юридичні категорії, поняття, погляди юристів-вчених.
Правова система— це система всіх специфічних юридичних явищ, характерних для певної держави чи групи держав.
Правова сім’я– сукупність національних правових систем, які мають спільні риси, що проявляються в єдності закономірностей розвитку та функціонування права, домінуванні певних джерел права та правових ідей, схожості правових категорій і понять.
Правовий стиль – комплексний критерій класифікації правових систем, до якого зокрема входять: 1) історичний розвиток правової системи; 2) методологія права та особливості юридичного мислення; 3) правова ідеологія; 4) специфічні правові джерела; 5) інфраструктура права; 6) структура процесуального права.
Предмет порівняльного правознавства – певний бік об’єкту порівняльного правознавства, що потрапляє до поля зору компаративістів, а саме: правова карта світу; загальні принципи і закономірності виникнення, становлення і розвитку різних правових систем; деякі інші елементи правової реальності.
Релігійна правова сім’я– низка невіддиференційованих персональних правових систем, які базуються на релігії, тобто визнають право породженням божественної волі.
Рецепція права– глобальна правова акультурація, яка виражається у запозиченні компонентів чужої правової спадщини, через що відбуваються принципові зміни у власній правовій культурі.
Романо-германська правова сімя- це сукупність правових систем, в основі яких лежить рецепція римського права, які об'єднані спільністю структури, джерел права і подібністю понятійно-юридичного апарату.
Судовий прецедент– рішення суду у конкретній справі, яке є обов’язковим для інших судів при розгляді аналогічних справ.
Суна(ар. « «звичай») – друге за значністю джерело мусульманського права, яке містить висловлювання, рішення та опис вчинків Пророка, а також схвалені ним висловлювання і рішення його сподвижників. До складу суни входять хадіси – окремі відомості про настанови Пророка і його послідовників.
Талмуд– збірка догматичних релігійних, правових і етичних текстів іудаїзму. Складається з двох частин: Мішни (збірник правил поведінки, складений протягом перших двох століть від Р.Х.) і Гемари (інтерпретації норм Мішни, складені протягом III-V ст.).
Танах (Єврейська Біблія) – Священне Писання іудеїв і головне джерело іудейського права, звід книг Старого Заповіту, до складу якого входять Тора (П’ятикнижжя Мойсея), Небіїм (книги пророків) і Кетубім (інші священні книги).
Традиційна (звичаєва) правова сім’я– сукупність традиційних правових систем груп і спільнот, що проживають на Африканському континенті. Характеризується партикуляризмом; нерозривним зв’язком правових норм (джерелом яких виступає звичай) із моральністю; широким використанням процедури примирення.
Уніфікація права – встановлення єдиних правил поведінки, що безпосередньо регулюють суспільні відносини у декількох державах. Імплементація норм уніфікуючих актів до національного законодавства, як правило, не потрібна.
Чотири корені ісламського права – вчення про основні джерела мусульманського права: Коран, суну, іджму і кіяс.
Шаріат– це складне багатогранне явище, яке містить питання теології, зведення правил поведінки, опис способів поклоніння Аллаху, а також питання моральності і права. Складається з фікху (ісламського права), калама (ісламської теології) і тасаввуфу (ісламської етики).