Охорона праці в галузі

Нормативна навчальна дисципліна «Охорона праці в галузі» вивчається з метою формування у магістрів-правознавців необхідного в їх професійній діяльності рівня знань та умінь із правових та організаційних питань охорони праці, фізіології, гігієни праці, виробничої санітарії та безпеки процесів праці. Знання, набуті в процесі вивчення дисципліни, дають можливість професійно орієнтуватися в питаннях запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням та усувати негативні впливи шкідливих та небезпечних факторів на здоров’я працівників під час виконання ними трудових обов’язків у побуті та у різних за характером надзвичайних ситуаціях. Вивчення дисципліни передбачає, що слухач користується, крім підручника, законодавчою та нормативною базою, а також спеціальною і навчальною літературою.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

• показники виробничого середовища, за якими нормуються оптимальні умови праці у сфері професійної діяльності юристів;

• шляхи зниження напруженості шкідливості та важкості трудового процесу;

• вимоги до робочих місць, обладнаних візуальними дисплейними терміналами;

• фактори, які можуть спричинити професійні захворювання;

• розподіл виробничого травматизму за причинами у сфері професійної діяльності юристів;

Уміти:

• визначати заходи щодо профілактики та попередження виробничого травматизму;

• розробляти пропозиції щодо зниження напруженості праці за окремими професіями та характером робіт у сфері професійної діяльності юристів;

• обґрунтовувати вимоги до безпеки праці користувачів ПК;

• визначати клас умов праці за показниками шкідливості та небезпечності умов праці при комплексній дії декількох факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Важкість праці- характеристика трудового процесу, що відображає ступінь загальних енерговитрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.

Виробничо-обумовлена захворюваність– захворюваність на загальні захворювання різноманітної етіології, що має тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці і перевищує таку в професійних групах, що не контактують із шкідливими факторами.

Гострі професійні захворювання– хвороби, які виникають раптово, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших несприятливих факторів.

Напруженість праці- характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Небезпека- потенційне джерело шкоди, коли людина піддається з визначеним ступенем ймовірності дії небезпечних або шкідливих чинників.

Небезпечний чинник- виробничий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах може призвести до захворювання, зниження працездатності й (або) негативного впливу на здоров'я нащадків.

Нещасний випадок– обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Охорона праці- система правових соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Перевтома- сукупність стійких несприятливих для здоров'я працівників функціональних порушень в організмі, які виникають унаслідок накопичення втоми.

Професійне захворювання- патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Ризик- імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості.

Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ)- сукупність органів управління галуззю, які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану планомірну діяльність з виконання завдань охорони праці в галузі, скерованих на усунення неприпустимих ризиків.

Тяжкість праці- характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залученості до роботи м'язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Умови праці- сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Утома- сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності та призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Управління охороною праці- планомірний процес впливу на виробничу систему для отримання заданих показників, що характеризують здоровий стан умов праці.

Шкідливий чинник– виробничий чинник, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.