30.3.2010	UA	Офіційний вісник Європейського Союзу	С 83/273
		ПРОТОКОЛ (№ 8)

СТОСОВНО ЧАСТИНИ 2 СТАТТІ 6 ДОГОВОРУ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ЩОДО ПРИЄДНАННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПОГОДИЛИСЯ про такі положення, які додаються до Договору про Європейський Союз та до Договору про функціонування Європейського Союзу:

Стаття 1

Угода щодо приєднання Союзу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – «Європейська Конвенція»), передбаченого частиною 2 статті 6 Договору про Європейський Союз, забезпечує збереження особливостей Союзу та права Союзу, зокрема щодо:

(а) спеціальних положень щодо можливої участі Союзу у контрольних органах Європейської Конвенції;

(b)механізмів, необхідних для забезпечення того, щоб позови держав, що не є членами, та особисті заяви правильно адресувалися державам-членам та/або Союзу залежно від конкретного випадку.

Стаття 2

Угода, зазначена у статті 1, забезпечує, що приєднання Союзу не вплине на повноваження Союзу або його установ. Угода забезпечує, що жодне з її положень не впливає на окрему позицію держав-членів стосовно Європейської Конвенції, зокрема стосовно Протоколів до неї, заходів, вжитих державами-членами, що відступають від Європейської Конвенції згідно з її статтею 15, та стосовно застережень до Європейської Конвенції, зроблених державами-членами відповідно до її статті 57.

Стаття 3

Жодне з положень угоди, зазначеної у статті 1, не впливає на статтю 344 Договору про функціонування Європейського Союзу.

__________________

С 83/274	UA	Офіційний вісник Європейського Союзу	30.3.2010
		ПРОТОКОЛ (№ 9)

ЩОДО РІШЕННЯ РАДИ СТОСОВНО ВИКОНАННЯ ЧАСТИНИ 4 СТАТТІ 16 ДОГОВОРУ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ТА ЧАСТИНИ 2 СТАТТІ 238 ДОГОВОРУ ПРО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ З 1 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ ДО 31 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ, З ОДНОГО БОКУ, ТА З 1 КВІТНЯ 2017 РОКУ, З ІНШОГО БОКУ

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

З ОГЛЯДУ на фундаментальну важливість, яку при ухваленні Лісабонського Договору мало досягнення згоди щодо Рішення Ради відносно виконання частини 4 статті 16 Договору про Європейський Союз та частини 2 статті 238 Договору про функціонування Європейського Союзу з 1 листопада 2014 року до 31 березня 2017 року, з одного боку, та з 1 квітня 2017 року. з іншого боку (далі – «Рішення»);

ПОГОДИЛИСЯ про такі положення, які додаються до Договору про Європейський Союз та до Договору про функціонування Європейського Союзу:

Єдина стаття

Перед розглядом Радою будь-якого проекту, який би мав за мету внесення змін, або скасування Рішення або будь-якого з його положень, або непряму зміну сфери його дії або його змісту шляхом змінення іншого законодавчого акту Союзу, Європейська Рада проводить попередні консультації щодо цього акту, ухвалюючи рішення консенсусом відповідно до частини 4 статті 15 Договору про Європейський Союз.

___________

30.3.2010	UA	Офіційний вісник Європейського Союзу	С 83/275
		ПРОТОКОЛ (№ 10)

ЩОДО ПОСТІЙНОЇ СТРУКТУРНОЇ СПІВПРАЦІ, ВСТАНОВЛЕНОЇ СТАТТЕЮ 42 ДОГОВОРУ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ частину 6 статті 42 та статтю 46 Договору про Європейський Союз,

НАГАДУЮЧИ, що Союз проводить спільну зовнішню та безпекову політику, засновану на досягненні зближення дій держав-членів,

НАГАДУЮЧИ, що спільна безпекова та оборонна політика є невід’ємною частиною спільної зовнішньої та безпекової політики; що вона забезпечує Союзові оперативну спроможність, яка спирається на цивільний та військовий потенціал; що Союз може використовувати такий потенціал у місіях, зазначених у статті 43 Договору про Європейський Союз, за межами Союзу для підтримання миру, запобігання конфліктам та зміцнення міжнародної безпеку згідно з принципами Статуту ООН; що ці завдання необхідно виконувати, використовуючи ресурси, які надають держави-члени відповідно до принципу єдиного набору збройних сил,

НАГАДУЮЧИ, що спільна безпекова та оборонна політика Союзу не шкодить особливому характеру безпекової та оборонної політики певних держав-членів,

НАГАДУЮЧИ, що спільна безпекова та оборонна політика Союзу поважає зобов’язання згідно з умовами Північноатлантичного Договору певних держав-членів, що вважають свою спільну оборону реалізованою в Організації Північноатлантичного Договору, яка залишається фундаментом колективної оборони її членів та є узгодженою в цих рамках зі спільною безпековою та оборонною політикою,

ПЕРЕКОНАНІ, що більш позитивна роль Союзу у суспільстві у сфері безпеки та оборони сприятиме життєздатності оновленого Північноатлантичного Альянсу відповідно до домовленостей «Берлін-плюс»,

З НЕПОХИТНИМ ПРАГНЕННЯМ забезпечити здатність Союзу повністю оцінювати свою відповідальність перед міжнародною спільнотою,

ВИЗНАЮЧИ, що Організація Об’єднаних Націй може потребувати допомоги Союзу для термінового виконання місій, що проводяться згідно з Главами VI та VII Статуту Організації Об’єднаних Націй,

ВИЗНАЮЧИ, що зміцнення безпекової та оборонної політики вимагатиме зусиль державчленів у сфері ресурсів,

УСВІДОМЛЮЮЧИ, що перехід до нової стадії розвитку Європейської безпекової та оборонної політики включає рішучі зусилля з боку зацікавлених держав-членів,

НАГАДУЮЧИ про важливість того, щоб Верховний представник Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки був повною мірою залученим до процедур, що пов’язані з постійною структурною співпрацею,

С 83/276

UA

Офіційний вісник Європейського Союзу

30.3.2010

ПОГОДИЛИСЯ про такі положення, які додаються до Договору про Європейський Союз та до Договору про функціонування Європейського Союзу:

Стаття 1

Постійна структурна співпраця, зазначена у частині 6 статті 42 Договору про Європейський Союз, є відкритою для будь-якої держави-члена, яка візьме на себе такі зобов’язання з дати набуття чинності Лісабонським Договором для того, щоб:

(а) більш інтенсивно підвищувати свій оборонний потенціал через розширення своїх національних внесків та участі, якщо необхідно, у багатонаціональних силах, в основних європейських програмах оснащення та в діяльності Агенції у сфері розвитку оборонного потенціалу, досліджень, закупівель та озброєння (далі – «Європейська оборонна агенція») та

(b)мати можливість не пізніше ніж до 2010 року забезпечити або на національному рівні, або у якості частини багатонаціональних груп збройних сил, спеціальних бойових одиниць для запланованих місій, структурованих на тактичному рівні як бойова група, елементами підтримки, що включають транспорт і логістику, здатними виконувати завдання, зазначені у статті 43 Договору про Європейський Союз, протягом періоду від п’яти до 30 днів, зокрема у відповідь на запити від Організації Об’єднаних Націй, і які можуть тривати 30 днів на початковому етапі та можуть бути подовжені щонайменше до 120 днів.

Стаття 2

Для досягнення цілей, встановлених у статті 1, держави-члени, що беруть участь у постійній структурній співпраці, зобов’язуються:

(а) співпрацювати з дати набуття чинності Лісабонським Договором з метою досягнення ухвалених цілей щодо рівня інвестиційних витрат на військову техніку та регулярно переглядати ці цілі з огляду на умови безпеки та міжнародні обов’язки Союзу;

(b)приводити свої системи оборони у відповідність одна одній настільки, наскільки це можливо, зокрема шляхом гармонізації визначення своїх військових потреб за допомогою об’єднання та, за можливості, спеціалізації своїх оборонних засобів і потенціалу та шляхом заохочення співпраці у сферах військових навчань та логістики;

(с) вживати чітких заходів для посилення доступності, сумісності, гнучкості та здатності до розгортання своїх збройних сил, зокрема шляхом встановлення спільних цілей стосовно зобов’язання щодо направлення збройних сил, включаючи можливий перегляд своїх національних процедур із прийняття рішень;

(d)співпрацювати з метою вжиття необхідних заходів для виправлення, зокрема шляхом багатонаціональних підходів, без шкоди зобов’язанням стосовно цього в рамках Організації Північноатлантичного Договору недоліків, виявлених в рамках «Механізму розвитку потенціалу»;

30.3.2010

UA

Офіційний вісник Європейського Союзу

С 83/277

(е) брати участь, якщо необхідно, у розвитку основних спільних або європейських програмах оснащення у рамках Європейської оборонної агенції.

Стаття 3

Європейська оборонна агенція сприяє регулярному оцінюванню внесків держав-членів, що беруть участь стосовно потенціалу, зокрема внесків, зроблених відповідно до критеріїв, що визначаються, inter alia, на основі статті 2, і доповідають з цього питання щонайменше раз на рік. Оцінювання може слугувати основою для рекомендацій та рішень Ради, ухвалених відповідно до статті 46 Договору про Європейський Союз.

______________