Innovation

Інновацією є новостворені (застосова­ні) або вдосконалені технології, продукція або послуги, а також організаційно-техніч­ні рішення виробничого, адміністратив­ного, комерційного або іншого характеру, які істотно змінюють обсяги, структуру та якість виробництва.

ІНТЕГРАЛЬНА МІКРОСХЕМА (ІМС) интегральная микросхема (ИМС) integrated circuits

Згідно із Законом України «Про охоро­ну прав на топографії інтегральних мікро­схем» інтегральною мікросхемою (ІМС) визнається мікроелектронний виріб кінце­вої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і/або на поверхні ма­теріалу, що становить основу такого виро­бу, незалежно від способу його виготов­лення.

ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОІВ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ интеллектуальная собственность intellectual property

Інтелектуальна власність у самому ши­рокому розумінні означає закріплені зако­ном права на результати інтелектуальної діяльності людини у виробничій, науковій, літературній, художній та інших сферах. Ці права відносяться не до матеріального об'єкта, а до відображеної в ньому інфор­мації.

Як на власність у вигляді рухомого і не­рухомого майна, так і на інтелектуальну власність існують деякі обмеження, наприк­лад, обмеження строку дії авторського пра­ва і охоронних документів (патентів, сві­доцтв).

Інтелектуальна власність включає про­мислову власність і твори, що охороняють­ся авторським правом. Поняття інтелекту­альної власності вперше введено у 1967 р. конвенцією, відповідно до якої було засно­вано ВОІВ, і передбачає, що інтелектуальна власність містить права, що відносяться до:

- літературних, художніх і наукових творів;

- виконавчої діяльності артистів, зву­козапису, радіо- і телевізійних передач;

- винаходів у всіх галузях людської дія­льності, наукових відкриттів;

- промислових зразків, товарних зна­ків, знаків обслуговування, фірмових най­менувань та комерційних позначень;

— захисту проти недобросовісної кон­куренції, а також всі інші права, що відно­сяться до інтелектуальної діяльності у ви­робничій, науковій, літературній і худож­ній галузях.

ІНТЕРНЕТ

Интернет

Internet

Всесвітня комп'ютерна мережа Інтер-нет, «мережа мереж» — це сукупність вза­ємопов'язаних комп'ютерних мереж в усьому світі, що характеризується застосу­ванням стандартів de facto для доступу до віддалених комп'ютерних систем та пере­даванням файлів даних між комп'ютерни­ми системами. Доступ до комп'ютерів-вуз-

лів в Інтернет здійснюється за допомогою каналів телекомунікацій через фірми-про-вайдери послуг Інтернет.

World Wide Web («Всесвітнє павутин­ня») — глобальна інформаційна система на базі Інтернет, що має структуру взаємопо­в'язаних сторінок, згрупованих навколо організацій, фізичних осіб або за інтереса­ми. Кожна сторінка може вказувати (спря­мовувати) на будь-яку іншу сторінку в Web за вибором її автора. Web-сторінка — це найменше за розміром повідомлення, що має свій власний ідентифікатор (адресу) та до якого можливий окремий доступ через World Wide Web. Сукупність web-сторінок, що розміщуються на комп'ютері, обладна­ному спеціальним програмним забезпечен­ням (web-сервер), та надаються однією осо­бою або організацією, називаються web-вузлом або web-сайтом. Багато відомств промислової власності та міжнародних ор­ганізацій, зокрема ВОІВ та ЄПВ, мають свої web-сайти, що містять інформацію за­гального характеру, а також патентну ін­формацію з можливістю пошуку. (Патент­на інформація в Інтернет — див. Дода­ток 13).

ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОІВ информационная деятельность ВОИС WIPO information activities

Одним із важливих напрямів діяльності ВОІВ є сприяння встановленню ефектив­ної взаємодії між національними та регіо­нальними патентними відомствами з усіх питань, що стосуються інформації в сфері охорони промислової власності. Програма ВОІВ з питань інформації включає такі за­вдання: удосконалення джерел інформації в сфері охорони промислової власності; удосконалення засобів для доступу до цієї інформації; міжнародний обмін докумен­тацією та інформацією в сфері охорони промислової власності; технічна допомога та навчання. Протягом останнього десяти­річчя організацію та координування між­народного співробітництва здійснював Постійний комітет ВОІВ з інформації в сфері охорони промислової власності (ПКІПВ). У 1998 р. ПКІПВ було інтегрова­но в новостворений в рамках ВОІВ Постій-

69

ІНФОРМАЦІЙНА ПРОДУКЦІЯ

ний комітет з інформаційних технологій (ГТКІТ), який значною мірою продовжує роботу, розпочату ПКІПВ, але концентрує увагу на першочерговому повсюдному впровадженні найновіших інформаційних технологій в діяльність ВОІВ і національ­них патентних відомств. Він вирішує тех­нічні та правові питання в зв'язку із впро­вадженням системи електронних бібліотек (IPDL) у патентних відомствах та викорис­танням інформаційних ресурсів за допомо­гою глобальної інформаційної мережі Ін-тернет. У рамках зазначеного Комітету функціонують Робоча група з інформацій­ної інфраструктури, Робоча група з інфор­маційної безпеки і Робоча група зі стандар­тів і документації. В рамках ВОІВ проводи­ться робота Комітетів експертів Союзу МПК, Ніццького, Віденського та Локарн-ського Союзів щодо перегляду і вдоскона­лення міжнародних класифікацій об'єктів промислової власності. ВОІВ здійснює пу­блікацію стосовно заявок РСТ, міжнарод­них знаків та міжнародних промислових зразків, видає велику кількість видань з пи­тань патентної інформації та документації. Найбільш відомими з них є «Посібник з ін­формації та документації в галузі промис­лової власності» та «Посібник з патентного пошуку на CD-ROM», які публікуються ВОІВ як на папері, так і на CD-ROM. ВОІВ надає безплатні інформаційні послу­ги країнам, що розвиваються, зокрема, ор­ганізує проведення пошуку на рівень тех­ніки за їх проханням. Для них, а також для патентних відомств країн з перехідною економікою, у т. ч. України, ВОІВ здійс­нює навчання експертів, інформаційних працівників застосуванню нових інформа­ційних технологій, проводить численні се­мінари та симпозіуми з питань інформації в сфері охорони промислової власності.

ІНФОРМАЦІЙНА ПРОДУКЦІЯ информационная продукция information products

Матеріалізовані результати інформа­ційної діяльності, призначені для задово­лення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій.

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА информационная система information system

Сукупність взаємопов'язаних елемен -тів, що розглядаються як єдине ціле, яка пов'язана зі здійсненням будь-яких інфор­маційних процесів.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БРОКЕР информационный брокер information broker

Підприємець, який спеціалізується на наданні інформаційних послуг (див), зокре­ма патентно-інформаційних послуг, вико­ристовуючи бази даних на договірних умо­вах з їх власниками.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ информационный запрос information query

Інформаційний запит — це виконане за відповідними правилами формулювання інформаційної потреби при зверненні в ін­формаційно-пошукову систему.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ РИНОК информационный рынок information market

Система економічних, організаційних та правових відносин щодо продажу і ку­півлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг. Суб'єктами інформа­ційного ринку є державні органи, юридич­ні та фізичні особи, міжнародні організації, що виступають як творці і накопичувачі НТІ, власники, виробники, зберігачі та споживачі інформаційної продукції та по­слуг, а також як посередники у сфері нау­ково-інформаційної діяльності.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ информационные услуги information services

Здійснення у визначеній законодавст­вом формі інформаційної діяльності, яка полягає в доведенні інформаційної продук­ції до споживачів з метою задоволення ін-

70

ІНФОРМАЦІЯ ЯК ТОВАР

формаційних потреб, (див. «Ретроспектив­ний пошук», «Вибіркове розповсюдження ін­формації»).

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ информационные ресурсы научно-технической информации science and technology information resources

Систематизоване зібрання науково-тех­нічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна доку­ментація, промислові каталоги, конструк­торська документація, звітна науково-тех­нічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоно­вані рукописи, переклади науково-техніч­ної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях. Патентно-інформаційні ресурси державної системи правової охорони об'єктів промислової власності становлять сукупність фондів па­тентної документації з необхідним довідко­во-пошуковим апаратом (див.) і відповідни­ми технічними засобами зберігання та ви­користання інформації.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СФЕРІ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ информационные технологии в области промышленной собственности information technologies in the field of industrial property

Система методів і способів збирання, накопичення, зберігання, пошуку, обробки

та видачі інформації в сфері промислової власності. Сучасні інформаційні технології базуються на використанні ЕОМ, новітніх носіїв та автоматизованих засобів обробки даних, застосування сучасних засобів ко­мунікацій для розповсюдження інформації стосовно об'єктів промислової власності в електронному вигляді, (див. також «Інтер-нет», «Інформаційна діяльність ВОІВ», «Носії інформації», «Оптичний диск CD-ROM», «Оп­тичний диск DVD-ROM», «Автоматизовані бази даних»).

ШФОРМАЦШНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА (ІПС) информационно-поисковая система data retrieval system

Інформаційна система, яка забезпечує відбирання та виведення інформації відпо­відно до умов, сформульованих у запиті.

ШФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВИЙ МАСИВ

информационно-поисковый массив information search file

Упорядкована сукупність документів, фактів або відомостей про них, призначена для інформаційного пошуку.

ІНФОРМАЦІЯ ЯК ТОВАР информация как товар information as a commodity

Інформаційна продукція та інформа­ційні послуги громадян і юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю; можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним законодавством.

71

КЛАСИФІКАЦІЯ

КЛАСИФІКАЦІЯ

классификация

classification

Система розподілу об'єктів на класи на основі їх спільних ознак. Як правило, в ос­нову розподілу покладено ієрархічний або фасетний принцип, чи їх комбінації. Для індексування та пошуку матеріалів у книж­кових фондах використовується Універ­сальна десяткова класифікація (УДК), яка є міжнародною класифікацією, що охоп­лює всі галузі знань і побудована за ієрар­хічним десятковим принципом. У галузі промислової власності використовуються міжнародні та національні патентні класи­фікації (для класифікування винаходів і корисних моделей), класифікації виробів, які можуть охоронятися як промислові зразки, класифікація товарів і послуг для цілей реєстрації знаків та класифікація зображальних елементів знаків, (див. «Між­народна патентна класифікація», «Міжна­родна класифікація зображальних елементів знаків», «Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків», «Міжнародна класифікація промислових зразків», «Націо­нальна патентна класифікація»).

КЛАСИФІКУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ классифицирование объектов промышленной собственности classifying of industrial property rights subject matter

Класифікування об'єкта промислової власності — визначення тієї частини відпо­відної класифікаційної системи, до якої належить даний об'єкт, та індексування опублікованого документа або відомостей щодо об'єкта промислової власності за до­помогою відповідного класифікаційного індексу. Класифікування винаходу (корис­ної моделі) здійснюється відповідно до їх технічної суті за допомогою міжнародної або національної патентної класифікації (див. «Міжнародна патентна класифіка­ція», «Національна патентна класифікація»).

Класифікуванню підлягає також додатко­ва інформація, що міститься в описі вина­ходу. Класифікування (за МПК) застосову­ють також до патентно-асоційованої літе­ратури мінімуму РСТ (див. «Патентно-асоційована (непатентна) література»).

Для класифікування виробів з метою охорони промислових зразків використо­вується міжнародна або національна кла­сифікація промислових зразків (див. «Між­народна класифікація промислових зразків»).

Для цілей реєстрації знаків спеціальній класифікації підлягають товари і послуги. Згідно з національними законами більшос­ті країн знак реєструється для конкретних товарів або послуг, для яких вказується від­повідний клас або класи (див. «Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків»). Елементи графічного зображення знака (зображальні елементи) також класи­фікуються, що полегшує їх пошук (див. «Міжнародна класифікація зображальних елементів знаків»).

КЛАСИФІКУВАННЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

классифицирование товаров и услуг classification of goods and services

Класифікування товарів і послуг озна­чає віднесення товарів і послуг за певними ознаками однорідності до визначених кла­сів відповідно до прийнятої в даній країні класифікаційної системи. Класифікування товарів і послуг, які зазначаються у заявці на реєстрацію товарного знака, здійсню­ється заявником під час складання заявки або експертом при проведенні експертизи заявки за формальними ознаками.

В Україні застосовується система, за­кріплена угодою про Міжнародну класи­фікацію товарів і послуг для реєстрації зна­ків, яка була укладена 15 червня 1957 р. в Ніцці (Ніццька угода).

КЛОПОТАННЯ

ходатайство request petition

Клопотання — це звернення в письмо­вій формі, яке подається до відомства під час розгляду заявки з метою вчинення пев­ної дії. Клопотання подається, зокрема,

72

КОДИ ШІД

щодо проведення експертизи заявки на ви­нахід по суті, у випадку зміни заявника, при необхідності продовжити термін відпо­віді заявника на запит експертизи тощо. Шляхом подачі клопотання здійснюється зміна складу авторів винаходу чи промис­лового зразка, вирішується питання про поновлення призупиненого діловодства та ряд інших питань. Відомство, як правило, повідомляє заявника про те, що клопотан­ня прийнято до уваги, або пояснює причи­ни, з яких воно не може бути задоволене. Клопотання подається здебільшого у вільній формі, але має містити всі необхід­ні відомості щодо заявки, якої воно стосу­ється, і необхідні підписи.

КЛЮЧОВЕ СЛОВО ключевое слово keyword

Слово або словосполучення з тексту документа або інформаційного запиту, яке є в даному тексті суттєвим для цілей інфор­маційного пошуку, тобто повинно викори­стовуватися в пошуковому запиті для того, щоб знайти даний документ. Як ключові слова можуть використовуватися слова із заздалегідь складеного для певної галузі обмеженого переліку термінів, призначе­них для пошуку (тезауруса), або будь-які слова, що, на думку користувача, відобра­жають об'єкт пошуку (вільний текст).

КОДИ (В ПУБЛІКАЦІЯХ СТОСОВНО

ОБ'ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ

ВЛАСНОСТІ)

коды (в публикациях об объектах

промышленной собственности)

codes (in industrial property publications)

В офіційних публікаціях патентних відомств, в базах даних стосовно об'єктів промислової власності, а також у непатент-ній літературі деякі елементи інформації індексуються за допомогою кодів. Це до­зволяє представити ці елементи в скороче­ній формі та допомагає користувачам ін­формації швидко ідентифікувати відповід­ні дані навіть без знання мови публікації та патентного законодавства. Стандартами

ВОІВ рекомендуються для застосування такі коди:

— двобуквені коди для позначення назв держав світу, інших адміністративних оди­ниць та міжурядових організацій, які вида­ють охоронні документи або реєструють права на об'єкти промислової власності (ST.3) — див. Додаток 7;

— коди ШІД (див.) для ідентифікації елементів бібліографічних даних патентних документів та свідоцтв додаткової охорони (ST.9) — див. Додаток 8, документів на промислові зразки (ST. 80) — див. Дода­ток 10, свідоцтв на знаки для товарів і по­слуг (ST.60) — див. Додаток 9;

— коди для ідентифікації видів патент­них документів (ST. 16);

— коди заголовків повідомлень в офіцій­них бюлетенях (ST. 17).

Відомства промислової власності регу­лярно друкують переліки кодів, що засто­совуються, в своїх офіційних бюлетенях.

КОДИ ШІД коды ИНИД INID codes

INID — абревіатура виразу «узгоджені на міжнародному рівні цифрові коди для ідентифікації бібліографічних даних» (In­ternationally agreed Numbers for Identifica­tion of bibliographic Data). Це цифрові коди елементів бібліографічних даних. Повні пе­реліки та рекомендації щодо їх викорис­тання подані в стандартах ВОІВ, відповід­но ST.9 (стосовно винаходів, корисних мо­делей, свідоцтв додаткової охорони) — див. Додаток 8, ST.60 (стосовно знаків для то­варів і послуг) — див. Додаток 9, ST.80 (стосовно промислових зразків) — див. До­даток 10. Відповідні бібліографічні дані ра­зом із кодами розміщуються на титульних сторінках патентних документів, застосо­вуються в публікаціях в офіційних бюлете­нях, в охоронних документах на об'єкти промислової власності. Як варіант, коди ШІД можуть проставлятися не окремо для кожного повідомлення в офіційному бюле­тені, а лише в повідомленні, яке подається на початку бюлетеня як зразок розміщення бібліографічних даних.

73

КОЛЕКТИВНИЙ ЗНАК

КОЛЕКТИВНИЙ ЗНАК

коллективный знак collective mark

Колективний знак — це товарний знак, який слугує для позначення товарів (по­слуг), що мають єдині якісні характеристи­ки і виробляються (надаються) підприєм­ствами, пов'язаними в господарсько-право­вому або організаційно-правовому відно­шенні. Відповідно до Статті 7 bis Паризької конвенції по охороні промислової власнос­ті країни-учасниці зобов'язані здійснювати реєстрацію колективних знаків, які нале­жать асоціаціям або іншим об'єднанням осіб, згідно з прийнятими в країні правила­ми. Колективний знак реєструється на ім'я об'єднання. Право на колективний знак належить об'єднанню осіб, користуються знаком члени об'єднання. Право на колек­тивний знак, включаючи право на його ви­користання, не може передаватися іншим особам. Умови використання знака і коло осіб, які мають право ним користуватися, визначаються спеціальними правилами — статутом колективного знака, що входить до матеріалів заявки на реєстрацію знака. Колективний знак відрізняється від товар­ного знака спільного володіння тим, що він призначений для використання на то­варах, що мають однакову якість або інші єдині характеристики.

КОЛІЗІЇ ТОВАРНИХ ЗНАКІВ коллизии товарных знаков collisions of trademarks

Колізіями товарних знаків є зіткнення товарних знаків, що належать різним влас­никам, що призводить до конфлікту між такими знаками через їх тотожність або схожість (див. «Конфліктуючий товарний знак»).

КОЛІР ЯК РОЗРІЗНЯЛЬНА ОЗНАКА

ТОВАРНОГО ЗНАКА

цвет как отличительный признак

товарного знака

color as a distinctive feature of a trademark

Колір, як розрізняльна ознака товарно­го знака, може ідентифікувати товари (по­слуги), відрізняти товари (послуги) одних

осіб від однорідних товарів (послуг) інших осіб. Кольори можуть бути надані в певно­му розміщенні, певному поєднанні, певно­му відтінку. В якості товарного знака може бути зареєстровано певний колір або поєд­нання кількох кольорів. Прикладом таких знаків є комбінації кольорів в якості товар­них знаків для автозаправних станцій, а са­ме: комбінація червоного та жовтого — для автозаправних станцій міжнародної нафто­вої компанії «Шелл»; жовтого та зелено­го — для «Бритиш петролеум».

КОМБІНОВАНИЙ ТОВАРНИЙ ЗНАК комбинированный товарный знак combined trademark

Комбінований товарний знак — це знак, що являє собою комбінацію різних за характером елементів знака — словесних, зображальних, об'ємних (див. «Елемент товарного знака»).

КОМЕРЦІЙНА РЕАЛІЗАЦІЯ

коммерческая реализация

commercial realization, commercialization

Комерційна реалізація — це етап впро­вадження життєвого циклу продукту, який включає реалізацію всього плану марке­тингу і повномасштабного виробництва.

КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ЗАПОДІЯНІ ЗБИТКИ

компенсация за причиненный ущерб compensation for damages (losses), indemnification

див. ЗАПОДІЯНІ ЗБИТКИ

КОНВЕНЦІЙНИЙ ПРІОРИТЕТ ТОВАРНОГО ЗНАКА конвенционный приоритет товарного знака convention priority of a trademark

див. ПРАВО ПРІОРИТЕТУ НА ТОВАРНИЙ ЗНАК

КОНВЕНЦІЯ

конвенция

convention

Конвенція — міжнародний договір або угода з будь-яких спеціальних питань, що

74

КОНКУРЕНЦІЯ НЕДОБРОСОВІСНА

встановлює взаємні права та обов'язки держав.

КОНВЕНЦІЯ ПРО ВИДАЧУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПАТЕНТІВ Конвенция о выдаче европейских патентов Convention of the grant of European patents

Міжнародна регіональна угода євро­пейських держав, підписана в Мюнхені в 1973 p., вступила в дію 07.10.77. Основною метою Конвенції є запобігання дублюван­ню діяльності патентних служб відносно пошуку і перевірки патентних заявок, що призводить до зниження витрат не тільки для заявників, а й для патентних служб держав-учасниць. Конвенція передбачає видачу так званого Європейського патенту (див. «Європейський патент») Європейсь­ким патентним відомством на основі уні­фікованих правил. Встановлює єдині умо­ви видачі патентів і єдині формальні вимо­ги до заявок. У кожній державі-учасниці Конвенції, за винятком країн Загального ринку, виданий патент буде діяти як націо­нальний патент.

Станом на 15.07.99 учасницями Конвен­ції є 19 держав, а на території 5 країн (Ал­банія, Латвія, Литва, Румунія, Словенія) поширюється дія європейського патенту.

КОНКУРЕНЦІЯ

конкуренция

competition

Конкуренцією є боротьба, суперництво між виробниками або продавцями за більш вигідні умови виробництва та збуту з ме­тою досягнення певних господарських цілей, а саме: отримання прибутку, здійс­нення продажу та/або збільшення частки ринку тощо.

Конкурентне суперництво здійснюєть­ся стосовно ціни, якості продукції, надан­ня послуг або сукупності цих чи інших факторів, що є важливими для покупця.

Конкуренція вважається важливим фак­тором, який впливає на підвищення госпо­дарської ефективності та надання більш широкого асортименту товарів і послуг за більш низькими цінами.

КОНКУРЕНЦІЯ НЕДОБРОСОВІСНА конкуренция недобросовесная unfair competition

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії господарюючих суб'єктів, які супе­речать правилам та чесним звичаям у під­приємницькій діяльності.

Відповідно до міжнародних правових норм, зокрема Паризької конвенції по охо­роні промислової власності, актами недо­бросовісної конкуренції вважаються всі дії, що можуть будь-яким чином викликати сплутування стосовно підприємства, про­дукції або промислової чи торговельної діяльності конкурента; неправдиві твер­дження при здійсненні комерційної діяль­ності, що дискредитують підприємство, продукцію або промислову чи торговельну діяльність конкурента; інформація, вико­ристання якої при здійсненні комерційної діяльності може ввести в оману стосовно характеру, способу виготовлення, якості та кількості товарів.

Відповідно до Закону України «Про за­хист від недобросовісної конкуренції» не­добросовісною конкуренцією визнаються такі дії:

— неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаков­ки, в тому числі фірмових найменувань, знаків для товарів і послуг;

— неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішньо­го вигляду виробу;

- дискредитація господарюючого суб'єк­та (підприємця);

— купівля-продаж товарів, виконання робіт,

— надання послуг із примусовим асор­тиментом;

— схилення господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом;

— досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

- розголошення комерційної таємниці;

— схилення до розголошення комер­ційної таємниці;

- неправомірне використання комер­ційної таємниці тощо.

75

КОНТРАКТ

Вчинення зазначених дій тягне за со­бою накладання Антимонопольним комі­тетом України штрафів, а також адмініст­ративну, цивільну та кримінальну відпо­відальність у випадках, передбачених зако­нодавством.

Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених як недобросовісна конку­ренція, підлягають відшкодуванню за по­зовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

Відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються законами України «Про захист від недоб­росовісної конкуренції», «Про обмеження монополізму та недопущення недобросо­вісної конкуренції у підприємницькій дія­льності», «Про Антимонопольний комітет України», «Про зовнішньоекономічну дія­льність», іншими нормативно-правовими актами, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

КОНТРАКТ

контракт contract

Контракт — це договір між двома або більше сторонами щодо продажу чи поста­вок продукції, товарів, виконання робіт і надання послуг, сплати коштів, надання кредиту у тій чи інший формі. Поняття контракту є синонімом поняття «договір» і використовується, головним чином, у зов­нішньоекономічних торговельних відноси­нах суб'єктів підприємницької діяльності. Різновидом контракту є трудовий контракт (договір).

КОНТРАФАКЦІЯ ТОВАРНОГО ЗНАКА контрафакция товарного знака counterfeit of a trademark

Контрафакція товарного знака — це несанкціоноване використання товарного знака, що вводить в оману відносно вироб­ника маркованого товару (підробка, фаль­сифікація). Контрафакція полягає у здійс­ненні певних дій із застосування позначен-

ня, що є відтворенням або імітацією товар­ного знака щодо товарів і/або послуг, ана­логічних або схожих з товарами і/або по­слугами, вказаними в заявці на товарний знак або реєстрації товарного знака. Конт­рафакція відноситься до недобросовісної конкуренції.

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ЗАЯВКИ конфиденциальность заявки confidentiality of an application

Конфіденційність заявки означає, що відомості про заявку не підлягають неза­конному розголошенню до завершення її розгляду і видачі охоронного документа або до дати офіційної публікації відомостей про заявку, якщо така публікація передба­чена законодавством до завершення роз­гляду. Матеріали заявки вважаються кон­фіденційними і діловодство за ними здійс­нюється з урахуванням цієї умови.

До публікації відомостей про заявку її матеріали можуть бути при необхідності передані лише до компетентних органів, зокрема судових, на їх вимогу.

КОНФЛІКТУЮЧИЙ ТОВАРНИЙ ЗНАК конфликтующий товарный знак conflicting trademark

Конфліктуючий товарний знак — це знак, що вступає в конфлікт із тотожним або схожим розрізняльним знаком (див. «Розрізняльні знаки»), чи промисловим зразком або об'єктом авторського права в зв'язку з наявністю у іншої особи поперед­ніх прав на зазначені об'єкти. Стосовно конфлікту між товарними знаками, то згід­но із законодавством багатьох країн знак, конфліктуючий з вже зареєстрованим товар­ним знаком, що має попереднє право на підставі реєстрації, відхиляється від реєст­рації, навіть якщо власник такого знака не відстоює це право. У цьому випадку підста­вою для відхилення від реєстрації, в першу чергу, буде те, що використання конфлік­туючих товарних знаків може ввести спо­живачів в оману, а цього слід уникати, на-

76

КРИТЕРІЇ ОБОРОНОСПРОМОЖНОСТІ

віть якщо заінтересовані сторони не від­стоюють свої права.

Від реєстрації може відхилятися товар­ний знак, конфліктуючий зі знаком, що має більш ранній пріоритет, оснований на використанні знака, у разі, якщо за націо­нальним законодавством право, що набуто на підставі використання знака, визнаєть­ся. Від реєстрації може відхилятися також товарний знак, що конфліктує з загально­відомим в країні знаком, який охороняєть­ся без реєстрації відповідно до Статті 6 bis Паризької конвенції по охороні промисло­вої власності (див. «Загальновідомий знак»).

Суб'єкти попереднього права на інші об'єкти, які охороняються згідно із законо­давством, можуть заперечувати (див. «Втра­та чинності (припинення дії) реєстрації то­варного знака») проти діючої реєстрації конфліктуючого знака. У цьому випадку реєстрація знака може бути визнана недій­сною повністю або частково. У багатьох країнах для висунення вимоги щодо ви­знання недійсною реєстрації знака на під­ставі попередніх прав передбачено певний строк, після закінчення якого реєстрація знака на зазначеній підставі не може бути визнана недійсною.

КОПІЯ ЗАЯВКИ ЗАВІРЕНА копия заявки заверенная certified copy of the application

Згідно з чинним законодавством Украї­ни копія заявки завірена може бути надана Патентним відомством для підтвердження права на пріоритет при поданні такої ж за­явки в іншу країну. Для отримання завіре­ної копії власної заявки заявник має пода­ти відповідне клопотання до відомства і оплатити відповідну послугу.

Копію заявки на винахід, промисловий зразок і корисну модель може одержати й будь-яка інша заінтересованаена особа, але лише після офіційної публікації відомостей про заявку або видачу патенту. У цьому ви­падку з матеріалів заявки вилучаються до­кументи, визначені відомством.

КОРИСНА МОДЕЛЬ полезная модель utility model

Корисною моделлю є результат творчої діяльності людини в галузі технології, по­в'язана з конструктивним використанням пристрою.

Корисні моделі відрізняються від вина­ходів, головним чином, двома аспектами: по-перше, для корисної моделі не вимагає­ться винахідницький рівень; по-друге, мак­симальний строк охорони, передбачений законодавством, менший за строк охорони винаходів.

КОРИСТУВАЧ (АВТОМАТИЗОВАНИХ

БД)

пользователь (автоматизированных БД)

user (of computerized databases)

Особа, яка користується засобами об­числювальної техніки з метою отримання інформації та вирішення різноманітних за­дач (див. також «Порадник користувача CD-ROM»).

КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ страна происхождения country of origin

Країною походження, відповідно до Мадридської угоди або Протоколу щодо Мадридської угоди про міжнародну реєст­рацію знаків (див. «Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків», «Протокол щодо Мадридської угоди про міжнародну ре­єстрацію знаків») є країна Мадридського союзу, громадянином якої є заявник, або яка є місцем проживання заявника, або в якій заявник має дійсне та нефіктивне про­мислове/торговельне підприємство.

КРИТЕРІЇ ОХОРОНОСПРОМОЖНОСТІ критерии охраноспособности criteria of patentability

Необхідною умовою надання правової охорони об'єктам промислової власності є відповідність цих об'єктів загальновиз-наченим критеріям - критеріям охороно-спроможності. Головними критеріями охоро-носпроможності винаходів, корисних мо-

77

КУМУЛЯТИВНИЙ ПОКАЖЧИК

дел ей, промислових зразків є новизна (оригінальність), промислова придатність, винахідницький рівень. Для сортів рослин, крім критерію новизни, існують критерії відмінності, однорідності та стабільності. Якщо об'єкт, що заявляється, відповідає цим критеріям, він визнається охороно-спроможним. Крім цього, національним законодавством можуть бути передбачені й інші умови надання правової охорони, на­приклад, об'єкт не повинен належати до переліку об'єктів, що не охороняються, не повинен суперечити суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі тощо.

КУМУЛЯТИВНИЙ ПОКАЖЧИК кумулятивный указатель cumulative index

Покажчик, який створюється шляхом систематичного доповнення поточною ін­формацією покажчиків, що були видані ра­ніше. Тобто кожний наступний покажчик містить інформацію всіх попередніх покаж­чиків за визначений період часу та поточну інформацію за період після виходу остан­нього покажчика.

КУМУЛЯЦІЯ ЗНАКІВ кумуляция знаков cumulation of marks

Кумуляція знаків — це маркування пев­ного виробу двома або кількома знаками, зокрема, знаками виробника і посередни­ка, знаками виробників складових частин виробу.

78

ЛІЦЕНЗІЯ ПЕРЕХРЕСНА (КРОС-ЛЩЕНЗІЯ)

Л

ЛІЦЕНЗІЙНІ ПЛАТЕЖІ

див. ВИДИ ЛІЦЕНЗІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ

ЛІЦЕНЗІЯ

лицензия

license

Ліцензія — це дозвіл на використання об'єкта інтелектуальної власності, що на­дається на підставі ліцензійного договору, або адміністративного рішення компетент­ного державного органу, або рішення суду.

ЛІЦЕНЗІЯ БЕЗПАТЕНТНА

лицензия беспатентная nonpatent license

Безпатентною є ліцензія на викорис­тання науково-технічних рішень, що не мають правової охорони: непатентоспро-можні рішення або рішення, термін право­вої охорони яких закінчився, послуги типу «інжиніринг», ноу-хау, включаючи секрети виробництва, технічні знання та досвід то­що.

ЛІЦЕНЗІЯ ВИКЛЮЧНА лицензия исключительная exclusive (sole) license

Виключною є ліцензія, яка надає ліцен-зіату право на узгоджених умовах і терито­рії протягом обумовленого строку викори­стовувати предмет ліцензії на монопольних засадах. При цьому ліцензіар не має права використовувати предмет ліцензії на даній території, а також надавати ліцензії іншим особам.

ЛІЦЕНЗІЯ ВІДКРИТА лицензия открытая open general license

Відкритою ліцензією є надання права на використання винаходу, корисної моде­лі, промислового зразка, сорту рослини то-

що на підставі офіційної заяви власника патенту про готовність надати будь-якій за­інтересований особі дозвіл на використан­ня зазначених об'єктів інтелектуальної вла­сності. Особа, яка виявила бажання скори­статися дозволом, укладає з власником па­тенту договір.

Відповідно до чинного законодавства України у разі подання власником патенту такої заяви річний збір (для сортів рос­лин — річне мито) за підтримання чиннос­ті патенту зменшується на 50 %, починаю­чи з року, наступного за роком публікації заяви в офіційному бюлетені. Власник па­тенту може відкликати свою заяву у разі, якщо жодна особа не заявила про свій на­мір використати винахід, корисну модель, промисловий зразок або сорт рослини.

ЛІЦЕНЗІЯ НЕВИКЛЮЧНА лицензия неисключительная non-exclusive license

Невиключною є ліцензія, яка надає ліцензіату право на узгоджених умовах і те­риторії протягом обумовленого строку ви­користовувати предмет ліцензії. При цьому за ліцензіаром зберігається право викорис­товувати предмет ліцензії, а також надава­ти ліцензії іншим особам.

ЛІЦЕНЗІЯ ПАТЕНТНА лицензия патентная patent license

Патентною є ліцензія на використання об'єкта інтелектуальної власності, захище­ного охоронним документом.

Патентні ліцензії залежно від об'єкта інтелектуальної власності поділяються на ліцензії на винаходи, ліцензії на промисло­ві зразки, ліцензії на знаки для товарів і по­слуг тощо.

ЛІЦЕНЗІЯ ПЕРЕХРЕСНА

(КРОС-ЛЩЕНЗІЯ)

лицензия перекрестная (кросс-лицензия)

cross (reciprocal) license

Ліцензія перехресна (крос-ліцензія) -це взаємне надання патентних прав влас-

79

ЛІЦЕНЗІЯ ПОВНА

никами різних патентів у тих випадках, ко­ли вони не можуть здійснювати виробничу або комерційну діяльність, не порушуючи права один одного.

До перехресних ліцензій відносяться також ліцензії, що надаються в односто­ронньому порядку одним власником па­тенту іншому з тим, щоб забезпечити йому можливість використати свій патент.

Право вимагати надання такої ліцензії передбачено законами України «Про охо­рону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки».

ЛІЦЕНЗІЯ ПОВНА лицензия полная exclusive license

Повна ліцензія — це надання ліцензіа-ром ліцензіату усіх прав на використання об'єкта промислової власності без обме­ження території та на весь строк його дії. На відміну від передачі права власності, яке означає зміну власника об'єкта, при наданні повної ліцензії власник об'єкта за­лишається тим же.

ЛІЦЕНЗІЯ ПОВОРОТНА лицензия возвратная feedback license

Ліцензія поворотна — це надання ліцен-зіару права на використання об'єкта тех­ніки або технології, розроблених ліцензіа-том на базі знань, отриманих ним за ос­новним ліцензійним договором. Обов'язки стосовно поворотних ліцензій, як правило, містяться у статті «Технічні удосконалення та нові патенти», що включається до основ­ного ліцензійного договору.

ЛІЦЕНЗІЯ ПРИМУСОВА лицензия принудительная compulsory license

Ліцензія примусова — це дозвіл на ви­користання об'єкта інтелектуальної влас­ності (винаходу, корисної моделі, промис­лового зразка, топографії інтегральної мік­росхеми тощо), захищеного охоронним до­кументом, що надається компетентним

державним органом заінтересованій особі у випадку, коли власник охоронного доку­мента не використовує або недостатньо ви­користовує свою розробку без поважних причин і при цьому відмовляється надати ліцензію.

Відповідно до чинного законодавства України примусова ліцензія надається за рішенням суду (арбітражного суду) з ви­значенням обсягу використання об'єкта інтелектуальної власності, строку дії дозво­лу, розміру та порядку виплати винагороди власнику охоронного документа.

ЛІЦЕНЗІЯ СУПРОВІДНА лицензия сопутствующая accompanying license

Передача права на використання об'єк­тів промислової власності та ноу-хау за ліцензією у складі інших комерційних угод, зокрема, на поставку комплектного устат­кування, підрядні роботи, інжиніринг, на­дання технічної допомоги, створення спільних підприємств тощо. У цих угодах предмети ліцензій відіграють допоміжну, супровідну роль, їх передача здійснюється в рамках ліцензійних договорів, що є допо­вненнями до основних угод, або у вигляді окремих розділів контрактів за цими угода­ми.

ЛІЦЕНЗІЯ «ЧИСТА» лицензия «чистая» «uncombined» license

«Чистою» ліцензією є надання прав на використання об'єктів інтелектуальної вла­сності в рамках самостійних ліцензійних договорів, а не у складі інших торговельних угод. Надання «чистої» ліцензії часто су­проводжується поставками обладнання, комплектуючих, сировини, матеріалів, не­обхідних для впровадження та використан­ня ліцензій.

ЛОКАРНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ

див. МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ЗРАЗКІВ

80

МАЙНОВІ ПРАВА

м

МАДРИДСЬКА УГОДА ПРО МІЖНАРОДНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЗНАКІВ Мадридское соглашение о международной регистрации знаков

Madrid agreement concerning the international registration of marks

Мадридська угода про міжнародну ре­єстрацію знаків (Мадридська угода) — це міжнародна угода від 14 квітня 1891 p., що набрала чинності 15 липня 1892 p., і яку бу­ло переглянуто у Стокгольмі 14 липня та внесено зміни 28 вересня 1979 р. Країни-учасниці Мадридської угоди складають Спеціальний союз з міжнародної реєстра­ції знаків — Мадридський союз. Станом на початок 1999 р. членами Мадридської уго­ди було 60 країн. Мета Мадридської уго­ди — організація міжнародної реєстрації товарних знаків. Відповідно до Мадридсь­кої угоди громадянин, який є власником зареєстрованого товарного знака в країні походження (див. «Країна походження»), може здійснити реєстрацію знака в Міжна­родному бюро Всесвітньої організації інте­лектуальної власності (Міжнародне бюро БОЇВ). У правовому відношенні міжнарод­на реєстрація прирівнюється до національ­ної реєстрації в усіх країнах, на які поши­рюється її дія (у країнах, що отримують по­відомлення про міжнародну реєстрацію (див. «Міжнароднареєстрація знака»), тобто міжнародному знаку (див. «Міжнародний знак») надається така сама правова охоро­на, як і національному знаку. Україна є учасницею Мадридської угоди з 25 грудня 1991 р.

МАЙНОВІ ПРАВА имущественные права property rights

Суб'єктивні права учасників правовід­носин, які пов'язані з володінням, корис­туванням і розпорядженням майном, а та­кож з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього май-

на і обміну. Майнові права — права влас­ника, особи, яка здійснює право господар­ського відання майном, а також зобов'я­зальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спад­кові права. Майнові права можуть виника­ти з дій та інших юридичних фактів, передба­чених цивільним законодавством, а також з дій, які хоч і не передбачені законом, але на підставі загальних засад і змісту цивіль­ного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Основним майновим правом авторів винаходів, корисних моделей, промисло­вих зразків, топографій ІМС і раціоналіза­торських пропозицій є право на винагоро-

ду.

Згідно з діючим законодавством Украї­ни право на одержання патенту має робо­тодавець, у разі, коли винахід, корисну мо­дель, промисловий зразок створено у зв'яз­ку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що тру­довим договором (контрактом) не передба­чено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з винахідником або ав­тором промислового зразка і згідно з його умовами видати винагороду відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі або промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від об'єк­тів промислової власності.

Згідно із Законом України «Про охоро­ну прав на топографії інтегральних мікро­схем» право на реєстрацію топографії ІМС і усі права, що з цієї реєстрації випливають, має роботодавець автора топографії ІМС або його правонаступник, якщо топогра­фію ІМС створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за спеціальним дорученням роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не пере­дбачено інше. У разі, коли роботодавець використав своє право на реєстрацію топо­графії ІМС чи на збереження її як конфіден­ційної інформації, автор має право на ви­нагороду відповідно до економічної цінно­сті топографії та іншої вигоди, яку одержав чи міг би одержати роботодавець чи його правонаступник. Винагорода авторові ви­плачується у розмірі та на умовах, що ви-

6079

81

МЕРЕЖА

значаються письмовою угодою між авто­ром і роботодавцем, яка укладається не піз­ніше чотирьох місяців від дати одержання роботодавцем повідомлення.

Відповідно до Цивільного кодексу України автору прийнятої до впроваджен­ня раціоналізаторської пропозиції видаєть­ся свідоцтво, яке засвідчує його авторство. Він має право на винагороду, а також на пільги відповідно до законодавства Украї­ни. Право отримати свідоцтво на раціона­лізаторську пропозицію і винагороду за ра­ціоналізаторську пропозицію переходить за спадкоємством у встановленому законо­давством порядку.

МЕРЕЖА

сеть network

Комплекс технічних і програмних засо­бів, включно з лініями зв'язку, за допо­могою якого здійснюється передача інфор­мації в цифровій формі між кількома пунк­тами (див. також «Інтернет»).

МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ

НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

методы оценки стоимости нематериальных

активов

methods of valuation of intangible assets

Оцінка вартості нематеріальних активів здійснюється такими методами: за витратним підходом:

— калькуляційний метод, який полягає у визначенні балансової вартості активу з метою постановки активу на бухгалтерсь­кий облік як нематеріального активу і базу­ється на даних бухгалтерської звітності про відповідні витрати на створення активу;

— метод вартості заміщення, який за­стосовується у випадках:

1) коли за відсутності даних неможливо визначити фактичні витрати на створення активу (тобто неможливо застосувати каль­куляційний метод), але є актив аналогічної корисності або аналогічної споживчої вар­тості (аналог) і дані про витрати на його створення, правову охорону, маркетингові дослідження тощо;

2) коли фактичні витрати на створення оцінюваного активу значно перевищують витрати на створення активу аналогічної корисності або аналогічної споживчої вар­тості.

Варіант 2 не може бути використано при оцінці активу його створювачем з ме­тою постановки на баланс.

Аналогічний актив не обов'язково має бути аналогічним за зовнішнім виглядом і будовою, але має бути еквівалентним за функціональними можливостями та ва­ріантами використання;

— метод визначення відновної вартості, який застосовується для розрахунку варто­сті унікальних активів у разі неможливості застосувати калькуляційний метод та метод вартості заміщення.

Полягає у визначенні вартості активу як суми витрат, необхідної для створення нової точної копії активу, що оцінюється у цінах та тарифах, які діють на дату оцінки, а також витрат на його правовий захист, страхування ризику, доведення до стану, придатного до промислового використан­ня, тощо. Ці витрати мають базуватися на сучасних цінах на сировину, матеріали, енергоносії, комплектуючі вироби та враховувати середньогалузеву вартість ро­бочої сили відповідної кваліфікації;

за доходним підходом:

— метод дисконтування грошових пото­ків, який реалізується в такій послідовнос­ті:

1) оцінюються майбутні грошові пото­ки;

2) визначається ставка дисконтування;

3) розраховується сумарна поточна вар­тість майбутніх грошових потоків;

— метод прямої капіталізації доходів, що визначає можливість даного об'єкта приносити доход, перетворювати майбут­ній прибуток у показник теперішньої вар­тості. Базується на визначенні поточної вартості майбутніх вигод від володіння не­матеріальними активами, які оцінюються. Для цілей оцінки необхідно визначити ве­личину чистого операційного доходу від нематеріальних активів, що оцінюються, яка потім конвертується у вартість за допо­могою ставки капіталізації;

82

МИТО ДЕРЖАВНЕ

за ринковим підходом:

— метод вартості аналога, суть якого полягає в узагальненні інформації про ринкову вартість активу, який порівнюєть­ся за призначенням та корисністю з оціню­ваним активом. Після цього враховуються відмінності між активами та визначається вартість, яка співставляється з вартістю аналога.

Цей метод передбачає порівняння оцін­ки вартості активу за запланованою комер­ційною угодою з аналогічною угодою, яка вже відбулася. Обидві угоди порівнюються за основними економічними параметрами, які використовуються в розрахунках рента­бельності угоди. Частіше такими парамет­рами є оборот капіталу та чистий прибуток від використання активу.

Основними умовами застосування цьо­го методу є:

1) наявність відомостей про факти про­дажу активів подібного призначення і ко­рисності;

2) вміння оцінити вплив особливостей активу на вартість активу;

3) доступність інформації про ціни та умови реальних угод з подібними активами;

— метод звільнення від роялті, згідно з яким вартість активу визначається на осно­ві умовного припущення, що вся інтелекту­альна власність, яка використовується під­приємством, йому не належить. Тоді части­на виручки, яку підприємство повинно бу­ло б виплачувати у вигляді винагороди (ро­ялті) власникам цієї інтелектуальної влас­ності, в дійсності підприємство залишає у себе. Ця частина виручки (за рахунок т. з. «звільнення від роялті») вважається додат­ковим прибутком, який створюється цим активом. Вартість грошових потоків, сфор­мованих на основі цього прибутку, утво­рює ринкову вартість оцінюваного активу.

МИТО

пошлина

fee

Митом є платежі, що стягуються за здійснення патентним відомством юридич­не значущих дій, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності

(винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, топографії інтег­ральних мікросхем, сорти рослин тощо). Як правило, мито сплачується за такі дії: за подання заявки на видачу охоронного до­кумента, за експертизу заявки, за видачу охоронного документа, за підтримання чинності охоронного документа, за про­довження дії охоронного документа, за по­дання клопотань, заперечень тощо. Роз­міри та порядок сплати мита визначаються національними законодавствами або від­повідними міжнародними чи регіональни­ми угодами (Договором про патентну коо­перацію, Мадридською угодою про міжна­родну реєстрацію знаків, Європейською патентною конвенцією тощо).

МИТО ДЕРЖАВНЕ пошлина государственная national duty

Обов'язковий платіж, що стягується за здійснення юридичне значущих дій або ви­дачу документів уповноваженими на це державними органами або посадовими особами.

Платниками державного мита на тери­торії України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на це органами.

Державне мито справляється: із позов­них заяв, що подаються до судів загальної юрисдикції та арбітражних судів; за вчи­нення нотаріальних дій державними нота­ріальними конторами; за реєстрацію актів громадянського стану; за прописку грома­дян; за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і підтриманням їх чиннос­ті, а також за здійснення інших юридичне значущих дій, визначених Декретом Ка­бінету Міністрів України «Про державне мито».

Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.

Порядок сплати державного мита вста­новлюється Міністерством фінансів Украї­ни.

6-0-79

83

МИТО ЗА ОБРОБКУ

МИТО ЗА ОБРОБКУ пошлина за обработку handling fee

Мито за вимогу на проведення міжна­родної попередньої експертизи відповідно до Договору про патентну кооперацію, що стягується Органом міжнародної поперед­ньої експертизи на користь Міжнародного бюро ВОІВ. Розмір та порядок сплати мита за обробку визначаються Інструкцією до Договору про патентну кооперацію.

МИТО ЗА ПЕРЕСИЛАННЯ пошлина за пересылку transmittal fee

Мито, що стягується на користь одер­жуючого відомства, за отримання міжнарод­ної заявки та пересилання примірників цієї заявки до Міжнародного бюро ВОІВ і ком­петентного пошукового органу, а також за виконання всіх інших робіт, які одержуюче відомство зобов'язане виконувати у зв'язку з розглядом міжнародної заявки відповідно до Договору про патентну кооперацію.

МИТО ЗА ПОПЕРЕДНЮ ЕКСПЕРТИЗУ пошлина за предварительную экспертизу preliminary examination fee

Мито, що стягується на користь Органу міжнародної попередньої експертизи, за проведення міжнародної попередньої екс­пертизи міжнародної заявки і виконання всіх інших робіт, покладених на органи міжнародної попередньої експертизи від­повідно до Договору про патентну коопе­рацію. Мито сплачується безпосередньо Органу міжнародної попередньої експер­тизи, який встановлює його розмір.

МИТО ЗА ПОШУК

пошлина за поиск search fee

Мито, що стягується одержуючим відом­ством на користь Міжнародного пошуко­вого органу, за проведення міжнародного пошуку за міжнародною заявкою та вико­нання інших робіт, покладених на міжна­родні пошукові органи відповідно до Дого­вору про патентну кооперацію.

МИТО МІЖНАРОДНЕ пошлина международная international fee

Мито за подання міжнародної заявки відповідно до Договору про патентну коопе­рацію, що стягується одержуючим відомст­вом на користь Міжнародного бюро ВОІВ і складається з основного мита та мита за зазначення. Порядок сплати міжнародного мита регламентується Інструкцією до До­говору про патентну кооперацію. Розміри основного мита та мита за зазначення ви­значені у Переліку (правило 96 Інструкції),

Мито за реєстрацію знака в Міжнарод­ному бюро відповідно до Мадридської уго­ди про міжнародну реєстрацію знаків. Складається з основного мита; додаткового мита за кожний клас Міжнародної класи­фікації товарів і послуг, до якого віднесені товари і послуги, що перевищує три; додат­кового мита за кожну заяву про терито­ріальне поширення охорони відповідно до Статті 3 ter.

Порядок сплати міжнародного мита визначається Спільною Інструкцією до Мадридської угоди про міжнародну реєст­рацію знаків та Протоколу до цієї угоди, що набрала чинності 1 січня 1998 р.

Розміри мита визначені у Переліку ми­та і зборів до Мадридської угоди та Прото­колу.

МИТО НАЦІОНАЛЬНЕ

пошлина национальная national fee

Мито, що сплачується в національне відомство при переведенні міжнародної за­явки у національну фазу відповідно до До­говору про патентну кооперацію.

Розмір національного мита встановлю­ється національним відомством і, як пра­вило, дорівнює розміру мита за подання за­явки до національного відомства.

МИТО ОСНОВНЕ пошлина основная basic fee

див. МИТО МІЖНАРОДНЕ

84

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ ЗНАКІВ...

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОБРАЖАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЗНАКІВ, МКЗЕЗ (ВІДЕНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ) Международная классификация изобразительных элементов знаков (Венская классификация) International Classification of the Figurative Elements of Marks, CFE (the Vienna Classification)

Прийнята на основі Віденської угоди 1973 p. МКЗЕЗ призначена для полегшен­ня пошуку знаків на тотожність та схожість для цілей експертизи. На 15 січня 1999 р. учасниками угоди було 13 країн. Міжна­родне Бюро ВОІВ застосовує МКЗЕЗ для класифікування зображальних знаків, які реєструються за міжнародною процедурою згідно з Мадридською угодою. МКЗЕЗ — це ієрархічна система, що підрозділяє всі зображальні елементи на категорії, групи та підгрупи. 4-та редакція, яка чинна з 1 січня 1998 p., складається з 29 категорій, 144 груп та 1634 підгруп. Текст МКЗЕЗ пу­блікується ВОІВ після затвердження кож­ної редакції в двох автентичних версіях англ, та франц. мовами. Крім видань на па­перовому носієві, ця класифікація в елект­ронному варіанті вміщена, разом з Локарн-ською та Ніццькою класифікаціями, на диску NIVILO CD-ROM, а також на web-сайті ВОІВ в Інтернет. Використову­ються також офіційні тексти іншими мова­ми. Український переклад МКЗЕЗ (4-та ред.) здійснено Держпатентом України в 1998 р. для застосування з метою проведен­ня експертизи. Відповідно до стандарту ВОІВ ST.62 для позначення 4-ої редакції Віденської класифікації використовується абревіатура CFE (4). У бюлетенях знаків для товарів і послуг та на свідоцтвах індекс Віденської класифікації подається під ко­дом ІНІД (531).

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ЗРАЗКІВ, МКПЗ (ЛОКАРНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ) Международная классификация промышленных образцов, МКПО (Локарнская классификация)

the Locarno Classification (International Classification for Industrial Designs)

Прийнята на основі Локарнської угоди 1968 р. дворівнева (клас — підклас) класи­фікація виробів призначена для класифіку­вання під час розробки, експертизи та ре­єстрації об'єктів, заявлених чи визнаних як промислові зразки. На 15 січня 1999 р. уча­сниками Локарнської угоди є 35 країн. Крім національних відомств, МКПЗ вико­ристовують Міжнародне Бюро ВОІВ у пуб­лікаціях стосовно промислових зразків згідно з Гаазькою угодою та Відомство з промислових зразків Бенілюксу. Індекс МКПЗ проставляється в офіційних пуб­лікаціях, що стосуються заявок чи реєстра­ції промислових зразків, згідно із стандар­том ВОІВ ST.80 під кодом ІНІД (51). 7-ма редакція МКПЗ є чинною з 1999 р. Вона містить 32 класи і 223 підкласи. МКПЗ складається з абеткового переліку назв зразків та переліку назв зразків за класами. Текст МКПЗ публікується ВОІВ після за­твердження кожної редакції в двох автен­тичних версіях англ, та франц. мовами. Крім видань на паперовому носієві, ця кла­сифікація в електронному вигляді вміщена, разом з Віденською та Ніццькою класи­фікаціями, на диску NIVILO CD-ROM, a також на web-сайті ВОІВ в Інтернет. Вико­ристовуються також офіційні тексти МКПЗ іспанською, португальською, німецькою та італійською мовами. Український переклад МКПЗ (6-та ред.) здійснено у 1997 р.

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ ЗНАКІВ, МКТП (НІЦЦЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ)

Международная классификация товаров и услуг для регистрации знаков, МКТУ (Ниццкая классификация) International Classification of Goods and Services for the Purposes of the Registration of Marks (the Nice Classification)

Прийнята на основі Ніццької угоди 1957 р. класифікація товарів і послуг. Но­мери класів МКТП вказуються в офіційних документах і публікаціях патентних відомств,

85

МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ ПО ОХОРОНІ НОВИХ СОРТІВ РОСЛИН

що стосуються реєстрації знаків. На 15 січ­ня 1999 р. членами Ніццької угоди були 58 країн, крім того, її застосовують ще 82 країни та три регіональні організації (Відомство з гармонізації на внутрішньому ринку (ОНІМ), ОАРІ та Відомство з то­варних знаків Бенілюксу). Використання МКТП є обов'язковим також для міжнарод­ної реєстрації знаків за Мадридською уго­дою. Відповідно до стандарту ВОІВ ST.60 індекси МКТП та/або перелік товарів і пос­луг подаються за кодом ІНІД (511). Пер­шу редакцію класифікації було видано у 1963 р. На сьогодні є чинною 7-ма редак­ція (з 01.01.97 р.) МКТП-7 складається з 42 класів, у т. ч. з 34 класів для товарів та 8 класів для послуг. Текст Ніццької класи­фікації публікується ВОІВ після затверд­ження кожної редакції в двох автентичних версіях англ. та франц. мовами. Крім ви­дань на паперовому носієві, ця класифіка­ція в електронному варіанті вміщена на компакт-дисках ROMARIN, призначених для пошуку в реєстрі міжнародних знаків, а також, разом з Віденською та Локарнською класифікаціями, на диску NFV1LO, а також на web-сайті ВОІВ в Інтернет. Офіційні тексти класифікації існують також гол­ландською, датською, іспанською, італій­ською, китайською, литовською, македон­ською, німецькою, норвезькою, польсь­кою, португальською, російською, словен­ською, хорватською, чеською, шведською і японською мовами. Український переклад МПТП (7-ма ред.) здійснено Держпатен­том України в 1997 р. МКТП складається з абеткового переліку товарів і послуг та пе­реліку класів. Українське видання допов­нено англійсько-українським абетковим покажчиком.

МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ ПО ОХОРОНІ НОВИХ СОРТІВ РОСЛИН Международная конвенция по охране новых сортов растений