V. Зовнішня торгівля і рівноважний ввп
До цього часу ми розглядали приватну економіку закритого типу і в сукупні витрати включали два елементи: споживчі товари та валові інвестиції. Але в реальній економіці має місце зовнішня торгівля, тобто експорт ; імпорт. Тому для визначення справжньої величини внутрішніх витрат будь-якої країни необхідно збільшити їх на вартість експорту і зменшити на вартість імпорту. Це означає, що у відкритій економіці формула сукупних витрат має вигляд: С+Ів+(Е-І). Якщо врахувати, що різниця між експортом і імпортом являє собою чистий експорт, то формула сукупних витрат буде мати вигляд: С+Ів+ЧЕ.
Якщо чистий експорт є позитивним, тобто експорт більше імпорту, то сукупні витрати збільшуються, порівняно з витратами в закритій економіці, і лінія сукупних витрат переміститься вгору на величину чистого експорту. Рівноважний ВВП збільшиться, тому що точка перетину ліній сукупних витрат і бісектриси перемістяться вгору. При цьому збільшення сукупних витрат за рахунок позитивного чистого експорту впливає на ВВП мультиплікативно, тобто приріст рівноважного обсягу ВВП дорівнює добутку чистого експорту на мультиплікатор.
Якщо чистий експорт є від'ємним (експорт менший за імпорт), то сукупні витрати зменшуються на величину від'ємного чистого експорту. Рівноважний ВВП зменшується, тому що точка перетину ліній сукупних витрат і бісектриса перемістяться вниз. При цьому також діє принцип мультиплікатора.
Наслідки впливу збільшення чи зменшення чистого експерту на економіку залежать від того, в якому стані знаходиться економіка. Якщо економіка перебуває в умовах повної зайнятості, то збільшення сукупних витрат за рахунок чистого експорту створює інфляційний розрив: тобто викличе лише зростання номінального ВВП. Якщо ж вона знаходиться в умовах неповної зайнятості, то збільшення сукупних витрат за рахунок чистого експорту призведе до збільшення як номінального, так і реального ВВП.
VI. Рівноважний ввп з врахуванням цінового чинника
При попередньому розгляді рівноважного ВВП ми виходили з умов, що ціни незмінні і не впливають на рівноважний ВВП. Таке явище має місце, якщо економіка функціонує на кейнсіанському відрізку кривої сукупної пропозиції, що свідчить про неповну зайнятість ресурсів. За цих умов фірми можуть збільшувати обсяги виробництва і не виникають об'єктивні чинники, які обумовили б зростання цін.
Такий висновок можна підтвердити за допомогою графіків якщо об'єднати дві моделі встановлення рівноважного ВВП "витрати - випуск" і "сукупний попит - сукупна пропозиція". (С+Ів+ЧЕ)=АД
З рафіка видно, що в межах кейнсіанського відрізку кривої АЗ збільшенню сукупного попиту на. величину відрізка СЬСЬ відповідає збільшення витрат на величину відрізка В,В2. Крива попиту зміститься праворуч, а лінія сукупних витрат вгору. При цьому ціни залишились без змін, а рівноважний обсяг ВВП в обох моделях збільшився на відрізок Q1Q2. Оскільки ціни стабільні, то збільшення сукупних витрат і відповідно сукупного попиту викличе зростання як номінального, так і реального ВВП. Причому мультиплікатор діє на повну потужність.
В реальності економіка може функціонувати і в умовах переходу від неповної до повної зайнятості, а також і в умовах повної зайнятості, тобто на проміжному і вертикальному відрізках кривої А8.
Якщо має місце збільшення сукупного попиту на проміжному відрізку, то крива сукупного попиту переміститься праворуч (з АД2 до АД3) і перетнеться в точці К3. Лінія сукупних витрат переміститься вгору і перетнеться з бісектрисою в точці К3. Відбудуться відповідні зміни рівноважного ВВП і рівня цін. Але якщо економіка почала рухатись до стану повної зайнятості, то реальний ВВП буде збільшуватись не так інтенсивно, як раніше. Певна частка приросту сукупного попиту не збільшує реальний ВВП, а поглинається ростом цін, тобто інфляцією. При однаковому збільшенні сукупного попиту на кейнсіанському і проміжному відрізках рівноважний реальний ВВП зросте неоднаково. На малюнку видно, що відрізок Q1Q2 > відрізка Q2Q3. Таке зменшення приросту ВВП відбувається за рахунок зростання цін. Приріст реальних сукупних витрат також зменшиться В2В3< В1В2. У зв'язку з цим на вісі ВВП реальний ВВП дорівнює точці Q3, а не точці Q4. Точка Q4 відображує величину номінального ВВП.
Що стосується класичного (вертикального) відрізка кривої сукупної пропозиції, то коли економіка знаходиться в стані повної зайнятості ресурсів, будь-яке збільшення сукупного попиту (сукупних витрат) має виключно інфляційний характер, породжує інфляцію попиту і викликає зростання лише номінального ВВП, а мультиплікатор реальної дії дорівнює нулю.