3. Психологічні аспекти симптоматичної психотерапії.

У той час, як патогенетична психотерапія серед безлічі інших методів у найбільш повному виді реалізує каузальний підхід до розуміння й усуненню причин, інший клас методів має своєю підставою психотерапевтичні впливи,що відносятся до «симптоматичних», тобто спрямованих у більшій мірі на пом'якшення або ліквідацію симптоматики.

До психотерапевтичних методів, що виявляють у більшій мірі симптоматичну дію, що й одержав у цей час найбільше поширення при лікуванні неврозів і ін. захворювань, відносяться:

• гіпнотерапія;

• аутогенне тренування;

• вплив і самонавіяння;

• наркопсихотерапія;

• умовнорефлекторні тренінгові методи.

Гіпнотерапія. Найважливіший внесок у розуміння механізмів гіпнозу й у використанні його в лікувальних цілях внесли видатні росіяни - вчені Павлов і Бехтерев. Через те, що явища (сугестії) впливу й гіпнозу тісно переплітаються один з одним, Буль вважає за доцільне користуватися терміном гипносуггестивная психотерапія. За допомогою гипносуггестивной терапії можна впливати практично на всі симптоми психогенної й психосоматичної природи – страх, тривога, астенія, депресія, а також нейровегативні й нейросоматичні, рухові й чуттєві розлади.

Аутогенне тренування розроблене Шульцем в 1932, у нас застосовується з кінця 50-х років (Связощ, Ромен, Бєляєва, Лебединський). Крім медицини використовується в психопрофілактиці при підготовці спортсменів, льотчиків, операторів і т.д.

Вплив(навіювання) і самонавіяння. Основним засобом впливу є слово + жести, міміка. Фізіологічний механізм описаний Павловим. Він вважає: «Вплив – це концентроване вогнище подразнення в корі головного мозку за законом негативної індукції, що викликає навколо себе зону гальмування, чому й пояснюється його переважне, незаконне й нескориме значення. Вплив підрозділяється на: відкрите або пряме; непряме закрите; контактне; дистантное.

Наркопсихотерапія. У нашій країні розроблена Гелешевской. Наркопсихотерапія може виступити в якості одного з варіантів абреактивної психотерапії. Абреакіия являє собою спробу нейтралізувати можливий патогенний вплив минулих психотравмируючих ситуацій за рахунок відтворення останніх у терапевтичних умовах (Кратохвил). «Катарсис» і «отреагирование» тут відбувається не в умовах гіпнотичного стану, а при наркоаналізі. Умовнорефлекторна терапія базується на викладеному Бехтеревым принципі лікування, що має у своїй основі гальмування патологічного умовного рефлексу. Це методи «протрептики» по Кречмеру, метод м'язової релаксації по Джекобсону, методи функціональних тренувань Лебединського. Суть їх зводиться до поетапного усунення страху й уявлення хворого.

4. Актуальні завдання психотерапії.

Однієї з найбільш актуальних є проблема теоретико-методологічного й експериментально-емпіричного обґрунтування понять психотерапевтичної групи й психотерапевтичного колективу як групи вищого рівня розвитку:

• що становить соціально-психологічну природу психо-терапевтичної групи;

• які її соціально-психологічні закономірності;

• яка структура;

• які емоційно-психологічні процеси супроводжують розвиток групи, колектив.

Однієї з актуальних завдань є розробка з урахуванням зарубіжного досвіду різних форм тренингових груп.