- •Лекція 1. Загальні закономірності побудови патопсихологічного дослідження
- •1. Предмет і завдання
- •2. Історичний огляд.
- •3. Принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •Лекція № 2. Порушення свідомості
- •1. Поняття про свідомість у психіатрії й психології.
- •2. Критерії затьмаренної свідомості.
- •3. Форми порушення свідомості й деперсоналізація.
- •Лекція № 3. Порушення сприйняття
- •2. Псевдоагнозії при деменції.
- •3. Обмани почуттів.
- •4. Порушення мотиваційного компонента сприйняття.
- •Лекція № 4. Порушення пам'яті
- •1. Порушення безпосередньої пам'яті.
- •2. Порушення динаміки мнестичної діяльності.
- •3. Порушення опосередкованої пам'яті.
- •4. Порушення мотиваційного компонента пам'яті.
- •Лекція № 5. Основи дефектології Загальні закономірності психічного дизонтогенеза
- •1. Клінічні закономірності дизонтогенеза.
- •2. Психологічні закономірності дизонтогенеза
- •2. Другий параметр дизонтогенеза пов'язаний із часом ушкодження.
- •Психокорекція
- •3. Психокорекція.
- •Лекція 6 Типи розладу мислення
- •Лекція 7 Порушення особистості
- •Лекція № 8 Короткий огляд деяких течій, методів і систем у зарубіжній психотерапії
- •3. Глибинна психологія й психотерапія.
- •5. Теорія конституції (неогіппократична медицина).
- •7. Теорія о.Ранка.
- •8. Психотерапія біологічна а.Мейера.
- •9. Соціометрія. Психодрама д.Морено.
- •10. Транзактний аналіз е.Берна.
- •Лекція № 9. Основи вітчизняної психотерапії (продовження)
- •3. Психологічні аспекти симптоматичної психотерапії.
- •4. Актуальні завдання психотерапії.
- •5. Психологічні проблеми реабілітації.
- •Лекція № 10 Види психологічної допомоги у клініці
- •2. Психологічне консультування.
- •Медична психологія (спецкурс) Лекція № 11 Предмет і завдання медичної психології
- •1. Зміст медичної психології.
- •2. Взаємозв'язок медичної психології з іншими науками.
- •3. Основні завдання й загальні принципи психологічного дослідження в клініці.
- •Лекція № 12 Пізнавальні психічні процеси і їх порушення
- •5. Мислення.
- •6. Мова.
- •Лекція № 13 Особистість. Її емоції й почуття, їхнє значення для здоровішої й хворої людини
5. Мислення.
Мислення – опосередковане й узагальнене відбиття дійсності. Мислення формує поняття за допомогою розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрактність, конкретизація, класифікація й систематизація.
Користуючись мисленням, люди формують поняття про предмети і явища, у яких дається узагальнене й відвернене відбиття найбільш загальних і істотних ознак предметів. На основі понять виникають судження. Виведення нових суджень із уже наявних – умовивід.
Порушення мислення можуть бути зв'язані не тільки з органічними поразками головного мозку, але й з функціональними навіть при слабких ступенях обміну речовин ( при інтоксикації), при порушенні вступу кисню й живильних речовин до головного мозку, при недоліку або надлишку імпульсів, що надходять від рецепторів.
Тому порушення мислення не тільки в психічно хворих. Не слід приходити до висновку про наявність порушення мислення, якщо людей «думає не так, як усі». Для цього необхідно переконатися, що порушені основні властивості й закони розумової діяльності, що результати своїх міркувань хворий не прагнути погоджувати із практикою.
Інтелект і мислення. Інтелект – уся сума накопичених людиною знань і його здатність до їхнього подальшого нагромадження й використанню.
Олігофренія – зниження інтелекту. Може бути обумовлена спадкоємними причинами, порушеннями внутрішньоутробного розвитку, у перші роки життя (інтоксикація, порушення харчування, променеві поразки), алкоголізм батьків. Олігофренія – дебільна, имбецильная, ідіотична.
Деменція (слабоумство) є результатом патогенних впливів (інтоксикація, атеросклероз і ін.). При деменції мають місце органічні зміни в мозку.
При повній деменції – грубо порушуються не тільки інтелектуальні здатності, але й схильність людини оцінювати свій стан, розпад особистості.
При лакунарній (часткової) деменції страждають у першу чергу пам'ять, увага.
Порушення мислення на функціональній основі:
- розладу темпу мислення: прискорене, при якім думки не встигають облечься в слова ( при маніакальній фазі психозу, при прийманні стероидных гормонів і т.д.) і вповільнене ( при депресії, важких соматичних захворюваннях).
Своєрідні зміни перетерплює утвір понять при Sch – на перший план виступають несуттєві …
Резонерство – мова полягає їхніх відвернених суджень, що не мають відносини до даного предмета, даного місця, даної ситуації.
Марення – характерний для психозів, охоплює не тільки мислення, але й емоції, волю, особистість.
Нав'язливі думки ( при неврозах) і нав'язливі страхи (фобії) усвідомлюють, але не можуть позбутися.
Дослідження мислення – за допомогою « Експериментальної методики патопсихології» С.Я.Рубинштейн.
6. Мова.
Мова й мова. Порушення мови, що виникають при органічних осередкових поразках мозку, називаються афазіями: сенсорна, моторна, амнестическая.
При сенсорній афазії порушене сприйняття зверненої до хворого мови, тому що органічна поразки при цьому спостерігаються звичайно в скроневій частці лівої півкулі, а ця ділянка входить у корковий відділ слухового аналізатора, те можна було б припустити, що тут має місце порушення слуху. Але такі хворі добре чують, вірно розрізняють музичні звуки, порушене сприйняття форми й розуміння змісту слів, у тому числі й слів, вимовних самим хворим. Хоча такі хворі багато говорять, але потрібні слова заміняють іншими (подібними за змістом). Заміняються не тільки слова, але й склади в словах, порушеним виявляється читання й лист.
При моторній афазії порушується можливість зв'язати зміст слова з оформленням його у відповідних звуках. При цьому сама можливість виголошувати звуки зберігається, але хворі як би не можуть знайти потрібних слів, хоча всіляко намагаються зробити це.
При анестической афазії порушений процес называния видимих, особливо намальованих предметів. Побачивши картинку, хворий говорить: «Це те, чим малюють».
Прикладом порушення мови на ґрунті функціональних розладів є заїкуватість. При заїкуватості нерідко отмечются й слабко виражені органічні порушення, але все-таки головним є патологічно застійне гальмування, що наступає внаслідок зриву вищої нервової діяльності.
Порушення мови можуть бути викликані олігофренією, деменцією.
При Sch – «розірвана», вигадлива, алогічна мова.