4.4.3. Структура підручника з географії

Важливою психодидактичною вимогою до шкільного підручника но­вого покоління є те, що він має забезпечувати оптимальне співвідношення текстового та позатекстового компонентів. Варто зазначити, що в методич­ному апараті підручників значне місце відводиться ілюстративному мате­ріалу, оскільки він є позатекстовим компонентом, здатним забезпечити якомога повне засвоєння закладеної у підручнику інформації, заохочуючи учнів до навчання.

У шкільному підручнику з географії виокремлюють певні його струк­турні компоненти та елементи (різних рівнів) (табл. 4.5).

Текстовий компонент
			Позатекстовии компонент
(навчальний текст)
Елементи				Елементи
Основний	Додатковий	Поясню­	Навчальні		Апарат		Апарат		Ілюстратив­
текст:	текст:	вальний	запитання і		організації		орієнтуван­		ний мате­
викладання	науково-по-	текст: фор­	завдання:		засвоєння:		ня: вступ,		ріал:
та пояснен­	пулярний,	мулюван­	із закріплен­		заголовки,		передмова,		образні,
ня основ	художній,	ня, визна­	ня знань,				зміст, ру­
науки:	докумен­	чення та	формуван­		плани,		брикації,		понятійні,
уявлень,	таль­	пояснення	ня інтелек­		вказівки,		особливі по­		комбіновані
суджень,	ний і хресто­	понять і	туальних		інструкції,		значення у		зображення
понять,	матійний	термінів,	умінь,		зразки,		тексті тощо
законів,	матеріал	різноманітні	практичні,		алгоритми
теорій тощо		роз'яснен­	проблем­		тощо
		ня, виснов­	ні, творчі,
		ки тощо	контрольні

Текстовий компонент підручника містить такі елементи, як:

• основний текст - науково опрацьований та систематизований авто­ром (авторами) географічний навчальний матеріал, що відповідає програмі та є джерелом географічної інформації, обов'язкової для вивчення і засво­єння. Такий текст виконує функцію організації знань учнів і має переваж­но інформативно-описове й роз'яснювальне спрямування. За формою він може бути монологовим (розповідь чи пояснення автора), або діалоговим (звертання до учнів у формі запитань, заохочень до аналізу альтернатив­них поглядів тощо);

• додатковий текст - навчальний матеріал, що закріплює, поглиблює і поширює змістові положення основного тексту та посилює наукову до­казовість й емоційне навантаження останнього. Цей матеріал виконує і мотиваційну функцію, знайомить школярів з елементами дослідницької діяльності та сприяє диференціації навчання. Додатковий текст, у свою чергу, містить структурні елементи другого рівня, а саме: художні, науково- популярні, документальні та хрестоматійні матеріали;

• пояснювальний текст - навчальний матеріал у стисло-згорнутій формі, необхідний для кращого і найповнішого розуміння та засвоєння географічних понять, причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей (формулювання, визначення та пояснення понять і термінів, різнобічні роз'яснення, висновки тощо).

Позатекстовий компонент підручника з географії поділяється на такі елементи першого рівня, як:

• навчальні запитання і завдання;

• апарат організації засвоєння;

• апарат орієнтування;

• ілюстративний матеріал.

Навчальні запитання і завдання,як структурний елемент підручника першого рівня, є вербальними конструкціями, що спонукають учнів до різ­номанітних видів діяльності.

З огляду на рівень організації навчально-пізнавальної діяльності учнів і функціональну спрямованість, можна виокремити низку структурних елементів другого порядку, а саме запитання та завдання:

2. із закріплення знань (шляхом уточнення, конкретизації, початкової систематизації фактів і понять), що спрямовані насамперед на відтворен­ня знань. Сюди належать запитання і завдання репродуктивного рівня на зразок: «Назвіть...», «Перелічіть...», «Що це... ?», «Який... ?», «Коли... ?», «Де... ?», «Як... ?» тощо. Вони мають переважно репродуктивний характер і вимагають відтворення знання за відомим зразком, що і сприяє закріплен­ню учнями навчального матеріалу уроку;

3. із формування інтелектуальних умінь (щодо аналізу, синтезу, зістав­лення, порівняння, узагальнення). Це запитання і завдання на з'ясування сутності географічних понять і причинно-наслідкових зв'язків, вивчення структури географічних об'єктів, процесів і явищ та їх зіставлення, порів­няння і систематизація. У процесі пошуку відповідей і виконання завдань формуються навички дешифрування різноманітних за характером геогра­фічних навчальних моделей (мал. 4.1-4.2);

4. практичні, що потребують застосування знань у процесі виконання навчальних дій, які сприяють формуванню географічних умінь і навичок учнів. Це запитання і завдання, що вимагають практичної діяльності учнів, тобто на зразок: «Нанесіть на контурну карту такі географічні об'єкти...», «Побудуйте графік або діаграму...», «Складіть таблицю...», «Намалюйте графічну схему...», «Проведіть спостереження...» тощо. Під час їх виконан­ня учні можуть не лише формувати нові вміння і навички, а й самостійно робити висновки та здобувати нові знання;

5. проблемні, що містять інтелектуальне протиріччя з порушенням вже сформованих в учнів географічних причинно-наслідкових зв'язків тощо, активізують самостійну пізнавальну діяльність учнів й ініціюють їхню по­шукову діяльність. Ці запитання і завдання мають дискусійний характер, а отже сприяють зацікавленості учнів географічним об'єктом вивчання;

6. творчі, спрямовані на формулювання оцінок і висновків, синтезу нового знання учнями, які не мають однозначних, визначених наперед від­повідей і рішень. Це запитання і завдання, що передбачають організацію творчого пошуку учнів у такий спосіб, щоб вони вміли застосувати знання в нестандартних ситуаціях і самостійно формулювати висновки та давати оцінки, здобуваючи, водночас, нові знання. При цьому для пошуку відпо­відей і виконання завдань слід передбачити створення умов для самостій­ного конструювання учнями географічних навчальних моделей з форму­ванням у них відповідних навичок моделювання;

7. контрольні, що бувають різного рівня (репродуктивного, продуктив­ного, проблемного, творчого) та спрямовані на визначення результатів нав­чально-пізнавальної діяльності школярів, оцінювання рівня сформованості їхніх знань і вмінь та виявлення зворотного зв'язку між учителем і учнями.

Апарат організації засвоєння як ще один структурний елемент підруч­ника першого рівня (табл. 4.5) покликаний спрямовувати й стимулювати мисленнєву діяльність учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу та сприяти формуванню прийомів їх самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Він містить структурні елементи другого порядку, такі як: за­головки, плани параграфів, пам'ятки, інструкції, вказівки до організації са­мостійної роботи та самоосвіти, плани характеристик, плани-схеми, алго­ритми виконання завдань, зразки розв'язання задач та надписи і підписи до ілюстрацій.

Апарат орієнтування - структурний елемент підручника, що забезпе­чує організацію уваги учнів при користуванні географічним навчальним матеріалом, який подано в підручнику, та містить елементи структури дру­гого порядку, такі як: вступ, передмова, зміст, рубрикації, шрифтові й ко­льорові виділення у тексті, сигнали-символи, предметні покажчики, список рекомендованої та використаної літератури (першоджерел), посилання, колонтитули, словник основних термінів тощо.

Ілюстративний матеріал як ще один елемент структури підручника першого рівня є наочною опорою організації навчально-пізнавальної ді­яльності учнів. Він, у свою чергу, містить власні структурні елементи більш низьких рівнів, а саме:

1. образні зображення, що є реалізацією в підручнику іконічних моде­лей (мал. 4.1) і представлені різноманітними тематичними фрагментарно- відбитковими зображеннями географічних об'єктів вивчання та геогра­фічних дослідників і вчених (малюнками, зарисовками, пейзажними ілю­страціями, портретами, фото тощо);

2. понятійні зображення, що є реалізацією в підручнику широкого спектра графічно-знакових географічних навчальних моделей (п. 4.3), на­самперед, зрозуміло, картографічних (карт, топопланів, картографічних перетинно-секційних з їх комбінуванням), а також аналітично-ілюстра- тивних (зображувальних, графіко-діаграмних і табличних з їх поєднан­ням), структурно-логічних (структурно-інформаційних схематичних і структурно-логічних графічно-зображувальних) і власне комбінованих графічно-знакових (картосхем, картодіаграм та ін.) із залученням і «папе­рового втілення» певних геоінформаційних моделей;

3. комбіновані зображення, які, відповідно до власної назви, інтегру­ють атрибути образних і понятійних зображень підручника, наприклад, картосхем географічних відкриттів, з портретами видатних географів- мандрівників, тематичних географічних карт з фото відповідних їм геогра­фічних об'єктів вивчання тощо.

При цьому підручник з географії має відповідати важливому методич­ному положенню: джерелом знань є не тільки текстовий, а й ілюстратив­ний матеріал. По-перше, значна частина різноманітних ілюстрацій пояс­нює багато змістових питань, що стисло сформульовано в тексті. По-друге, ілюстрації можуть бути самостійними джерелами знань і нести інформа­цію, яка в самому тексті відсутня.

• Поясніть відмінності висотної поясності західних і східних схилів Анд.

• Порівняйте висоту снігової лінії у різних частинах Анд. Проаналізуйте при­чини, що на неї впливають.

Слід також зазначити, що підручник доречно використовувати в комплексі з іншими друкованими багатооб'єктними умовно інтерактивними засобами навчан­ня географії: хрестоматіями, довідниками, словниками, збірниками задач і вправ, зошитами на друкованій основі,зошитами для практичних робіт (практикумами) та навчальними посібниками. Такі засоби дають можливість учителю організо­вувати індивідуальну й фронтальну самостійну роботу школярів, оскільки вони доповнюють підручник і є додатковим джерелом урізноманітнення навчально- пізнавальної діяльності учнів.

Примітка.

Зошит для практичних робіт (практикум) - навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке містить практичний чи емпіричний навчальний матері­ал, що сприяє самостійному виконанню учнями практичних робіт.