2.1.3. Географічне навчальне моделювання як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів

Навчально-пізнавальна діяльність - це особлива активізація орга­нів відчуття учнів, яка має привести до цілеспрямованого й усвідомле­ного засвоювання ними знань і вмінь. Мозок учнів повинен не просто запам'ятовувати інформацію, яку він отримує від органів відчуття, а тема­тично опрацювати її, щоб підняти на вищий рівень абстракції та вдоско­налити індивідуальні інтелектуальні здібності. Наявність і ефективність такого переходу залежить від того, як його організовано вчителем.

Навчальне моделювання безпосередньо поєднане з процесом навчан­ня, є його складовою та ґрунтується на розумінні психологічних законо­мірностей засвоювання нових способів діяльності.

Необхідність оволодіння методом моделювання як особливою навчально-пізнавальною дією визначається не тільки його значущістю як методу педагогічного наукового дослідження (див. п. 1.3.1), а й психолого- педагогічними міркуваннями.

Зокрема, в такому аспекті навчально-пізнавальна діяльність харак­теризується, по-перше, запровадженням предметно-образної ланки як головного інформаційного каналу спілкування в активному середовищі навчання та, по-друге, переходом від вербально-логічного, аналітичного мислення до синтетичного, образно-інтуїтивного та ситуативного.

У цілому розрізняють три форми навчально-пізнавальної діяльнос­ті - предметну, образну та символьну. З огляду на це та зважаючи на етапи навчально-пізнавальної діяльності (див. п. 2.1.2), вчитель, з метою опти- мізації засвоювання знань, має дотримуватися відповідних трьох рівнів організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання географії, а саме:

• перший - предметний рівень: організація предметно-пізнавальної ді­яльності учнів;

• другий - образний рівень: організація пізнавальної роботи учнів на­самперед із зображеннями;

• третій - символьний рівень: навчання учнів позначенням символами та роботі з ними.

Відповідно до зазначених рівнів учителю необхідно послідовно за­проваджувати і три види передавання інформації учням - через дію, зо­браження та символи. При цьому, щодо першого рівня, під предметно- пізнавальною діяльністю слід розуміти безпосередню взаємодію учнів з реальними географічними об'єктами, процесами та явищами (разом - об'єктами вивчання), спрямовану на здобування інформації щодо особли­востей і властивостей цих об'єктів.

А проте, більшість географічних об'єктів вивчання неможливо «пред­метно» надати учням для пізнавальної діяльності. Тому доцільно за­мінювати їх на моделі, які створюють можливість учням здійснювати концептуально-пізнавальну діяльність з об'єктами вивчання, що відпові­дає другому та третьому навчально-пізнавальним рівням. При цьому, за змістом, найкориснішими будуть образно-символьні (графічно-знакові) моделі, у тому числі картографічні, за допомогою яких учні й будуть вико­нувати розумову дію, що формується. У цілому ж і предметно-пізнавальна, і концептуально-пізнавальна діяльність є органічно взаємопоєднаними складниками загального навчального процесу з географії.

Власне навчальне моделювання, вже як дидактичний процес, ґрун­тується на психологічних засадах пізнавальної діяльності школярів. Для того щоб забезпечити впровадження навчального моделювання у шкільну практику, необхідно розробити навчальні моделі, на основі застосування яких учитель і зможе конструювати задані модельні процеси.

Таким чином, географічне навчальне моделювання - це створення моделі як замінника певного оригінального географічного об'єкта вивчан­ня (географічного об'єкта, процесу та явища), який зберігає ті його влас­тивості, що є корисними для вивчання, та підтримує активну навчально- пізнавальну діяльність учнів.

У географічному навчальному моделюванні можна виокремити три етапи, а саме:

1. Переходу від географічного об'єкта вивчання до моделі, тобто безпо­середньо її створення.

2. Дослідження моделі, яка одночасно виконує у навчальному процесі подвійну роль як:

• замінник оригінального географічного об'єкта вивчання;

• засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів (тобто вже як засіб деталізації пізнавання об'єкта вивчання).

1. Переходу від моделі до певного географічного об'єкта, процесу та явища, тобто перенесення (екстраполяції) результатів, здобутих під час дослідження моделі, на об'єкт-оригінал вивчання (мал. 2.1).

Слід також підкреслити, що, по-перше, головною навчальною функцією моделі є саме здобуття нових знань про об'єкт-оригінал вивчання, якому вона відповідає. По-друге, для розуміння сутності навчального моделю­вання необхідно усвідомити, що в його основу покладено загальну модель, яка відображає й відтворює у простій та схематичній формі структуру, взаємозв'язки і логіку пізнавального процесу.

Насамкінець варто зазначити, що навчальне моделювання, як дидак­тичний інструмент, є одночасно і метаметодом і метаприйомом методики навчання географії.