1.4.2. Методи педагогічного наукового дослідження експериментально-емпіричного рівня

Методи експериментально-емпіричного рівня застосовуються під час педагогічного наукового дослідження з метою накопичення фактів та перевірки й уточнення висновків. До цих методів належать: спостере­ження за процесом навчання, вивчення (аналіз) шкільної документації, ан­кетування, бесіда, тестування та педагогічний експеримент. Зазвичай за­стосовується поєднання зазначених методів, яке визначається конкретною метою і завданнями дослідження.

Спостереження за процесом навчання (педагогічне спостереження) найширше застосовується у процесі методичних досліджень. Постановка і проведення педагогічного спостереження залежать від особливостей проблеми та об'єкта досліджень, а також мети останнього. Об'єктом спо­стережень (вивчення) можуть бути певні способи застосування методів чи методичних прийомів, використання засобів навчання і впровадження інноваційних форм організації навчання, а також прийоми організації са­мостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках та елементи навчальних технологій тощо. За своїми особливостями об'єкт спостере­жень може бути:

• простим, коли спостерігаються окремі елементи методичного апара­ту вчителя;

• складним, коли через спостереження досліджується сукупність еле­ментів і зв'язків методичного апарату вчителя.

За умовами здійснення та метою педагогічне спостереження диференці­юється на такі його різновиди, як самоспостереження. об'єктивне і наукове спостереження.

Навички самоспостереження необхідні кожному вчителеві як важли­вий складник його професійної підготовки. Самоспостереження - це спо­стереження вчителя за власною педагогічною діяльністю та за навчально- пізнавальною діяльністю учнів. Воно тісно поєднане з рефлексією вчителя і сприяє уникненню ним помилок, а також підвищенню його педагогічної майстерності та ефективності застосування методичних інструментів на уроці.

Об'єктивне спостереження за навчальним процесом з географії мо­жуть здійснювати методисти, представники адміністрації школи та вчите­лі. Наукове ж спостереження, що характеризується комплексністю і ціле­спрямованістю, зазвичай проводять науковці - педагоги та психологи.

При організації і здійсненні спостереження має бути визначено на­самперед його мету відповідно до досліджуваної проблеми та практичних завдань, що стоять перед спостерігачем. Потім необхідно розробити де­тальну програму, де, серед іншого, мають бути зазначені способи фіксації спостережень. Крім того, необхідно: зафіксувати умови перебігу педагогіч­ного процесу, що вивчається; описати і пояснити цей процес; установити взаємозв'язки між цим перебігом і умовами, за яких це відбувається. При цьому кількість обраних для спостереження шкільних класів повинна бути достатньою для здобуття достовірних результатів такого дослідження.

У цілому умовами проведення педагогічного спостереження є:

1. необхідність збору достовірних даних щодо об'єкта спостережень (ви­вчення);

2. забезпечення об'єктивності спостереження шляхом плановості й системності його проведення;

3. фіксування фактів за допомогою протоколювання ходу уроку чи певної позакласної форми проведення навчання географії (див. п. 6.1);

4. ретельний аналіз уроку чи позакласної форми навчання після їх за­вершення разом з учителем, що їх проводив;

5. перевірка рівня засвоєння учнями географічних знань, умінь та на­вичок, що формувалися під час проведення спостереження.

Результати спостереження доповнюються і контролюються іншими експериментально-емпіричними методами: вивчення (аналізу) шкільної документації, анкетування, тестування та бесіди.

Вивчення (аналіз) шкільної документації дає змогу визначити сис­тему організації навчання географії у школі та з'ясувати якість знань школярів. При цьому аналізуються архівні документи, класні журнали, плани роботи методичних об'єднань, календарно-тематичні плани, плани- конспекти уроків, щоденники й зошити учнів, контурні карти, календарі погоди тощо.

Анкетування як метод дослідження експериментально-емпіричного рівня застосовується для оцінювання якості певних явищ, фактів, подій процесу навчання географії, наприклад, для оцінювання якості нового під­ручника, посібника, специфічних засобів навчання, нетрадиційних форм організації навчання, елементів інноваційних технологій тощо. Однією з переваг анкетування порівняно з іншими методами є те, що воно дає змогу отримати інформацію від великої кількості осіб. При цьому запитання ан­кети мають бути чіткими і зрозумілими та не впливати на вибір відповіді, а результати анкетування підлягають кількісній обробці та узагальненню.

Тестування набуло значного поширення в сучасних методичних дослі­дженнях. Тест - це сукупність завдань спеціалізованої форми, нормованих за часом виконання і складністю та спрямованих на визначення рівня за­своєння географічного навчального матеріалу.

Позаяк застосування бесіди як методу носить усний характер, дослід­ник при цьому має ставити заздалегідь підготовлені запитання (як основні, так і додаткові) й фіксувати відповіді учителя чи учнів. У процесі такого діалогу запитання можуть коригуватися залежно від відповідей співроз­мовника - у цьому бесіда має переваги над анкетуванням. Бесіди з учнями іюрмують уявлення щодо рівня зацікавленості географією, якості знань учи пі, иш.прін і лини ними географічної »ІІ іера тури, їхніх пражець під по іл і і.и иич форм проведення панчаиші ніщо

Аналіз закономірностей процесу навчання географії ма< здіиепюна гін и шляхом розкриття зв'язків між якістю навчально виховного процесу га його результатами, тобто рівнем сформованості знань, вмінь і навичок учнів. З цією метою проводять педагогічний експеримент (див. далі окре­мий п 1.4..'і), який уможливлює накопичення фактичного матеріалу щодо ріння предметних географічних компетенцій учнів, а також ефективнос­ті навчання. ІІри цьому ступінь достовірності основних результатів і ви- снонків педагогічного наукового дослідження значно підвищується, якщо воно грунтується саме на експериментальних даних.