- •Інструктивно-методичні матерали
- •Додаткова література:
- •Семінарське заняття №2
- •Додаткова література:
- •Індивідуальна робота студентів Тема: «Предмет і задачі психологічної експертизи»
- •Тема: «Роль експерта у психологічному дослідженні»
- •Самостійна робота студентів Тема «Предмет і задачі психологічної експертизи»
- •Література:
- •Тема «Роль експерта у психологічному дослідженні»
- •Література:
- •Лабораторні заняття
- •Семінарське заняття №3
- •Додаткова література:
- •Семінарське заняття №4
- •Додаткова література:
- •Семінарське заняття №5
- •Додаткова література:
- •Семінарське заняття №6
- •Семінарське заняття №7
- •Індивідуальна робота студентів Тема: «Експертиза психологічного інструментарію»
- •Тема: «Експертне дослідження психодіагностичного інструментарію»
- •Тема: «Експертне дослідження корекційно-розвивальних програм»
- •Тема: «Особливості проведення конфліктологічної експертизи»
- •Тема: «Психологічна експертиза емоційних станів особистості»
- •Самостійна робота студентів Тема «Експертиза психологічного інструментарію»
- •Література:
- •Тема «Експертне дослідження психодіагностичного інструментарію»
- •Література:
- •Тема «Експертне дослідження корекційно-розвивальних програм»
- •Література:
- •Тема «Особливості проведення конфліктологічної експертизи»
- •Література:
- •Тема «Психологічна експертиза емоційних станів особистості»
- •Література:
- •Лабораторні заняття
- •Література:
- •Лабораторне заняття №3
- •Лабораторне заняття №4
- •Тест к.Н.Томаса «Типові способи поведінки у конфліктній ситуації» Хід виконання:
- •Перелік тверджень:
- •Ключі до тесту:
- •Обробка результатів:
- •Структура звіту:
- •Література:
- •Лабораторне заняття №5
- •Література до курсу:
Ключі до тесту:
№ п/п |
Показники | ||||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V | |
1 |
|
|
|
а |
б |
2 |
|
б |
а |
|
|
3 |
а |
|
|
|
б |
4 |
|
|
а |
|
б |
5 |
|
а |
|
б |
|
6 |
б |
|
|
а |
|
7 |
|
|
б |
а |
|
8 |
а |
б |
|
|
|
9 |
б |
|
|
а |
|
10 |
а |
|
б |
|
|
11 |
|
а |
|
|
б |
12 |
|
|
б |
а |
|
13 |
б |
|
а |
|
|
14 |
б |
а |
|
|
|
15 |
|
|
|
б |
а |
16 |
б |
|
|
|
а |
17 |
а |
|
|
б |
|
18 |
|
|
б |
|
а |
19 |
|
а |
|
б |
|
20 |
|
а |
б |
|
|
21 |
|
б |
|
|
а |
22 |
б |
|
а |
|
|
23 |
|
а |
|
б |
|
24 |
|
|
б |
|
а |
25 |
а |
|
|
|
б |
26 |
|
б |
а |
|
|
27 |
|
|
|
а |
б |
28 |
а |
б |
|
|
|
29 |
|
|
а |
б |
|
30 |
|
б |
|
|
а |
Обробка результатів:
Розрізняють п’ять типів зменшення напруження у конфліктній ситуації в момент взаємодії сторін:
І. Суперництво, прагнення стати центром ситуації. При цьому відмінність у позиціях з іншими вважається несуттєвою. Ви наполягаєте на своїй думці, рішенні, поведінці як єдино правильних. Так легше, тому що знімається залежність від партнера. У випадку, коли він не сприймає вашого варіанту, ви завжди можете сказати: «Це його провина, що не зрозумів, не підтримав мене». Але, зменшуючи напруженість ситуації таким способом, ви одночасно посилюєте можливість конфлікту в майбутньому. Постійне пригнічення особистості вашого партнера може призвести до несподіваного протесту, спроби звільнитися від залежності.
ІІ. Співробітництво, прагнення разом з партнером підійти до ефективного розв’язання ситуації, конфлікту. Важливо досягти результату, який задовольняє обидві сторони, тому всю вашу увагу звернено на партнера по взаємодії, на взаємне узгодження цілей, мотивів, вчинків. У цьому випадку розбіжності у поглядах та інтересах не травмують, позиція партнера перестає дратувати.
ІІІ. Компроміс. У конфліктних ситуаціях ви здатні не загострювати стосунки. Поступитися, не поглиблювати конфлікт – це непогано, проте часто ви відразу відступаєте, не бажаючи ускладнювати життя боротьбою, навіть за свої природні права. Відмова від досягнення значущих для вас результатів не минає даремно: поступаючись у всьому, ви не заявляєте про себе як про рівноправного партнера у взаємодії, принижуєте себе в очах іншої сторони, яка не в змозі оцінити ваші героїчні пожертви.
ІV. Уникання. Всіма силами намагаєтесь відсунути проблему якомога далі, сподіваючись, що все вирішиться само собою. У цьому є частка здорового глузду, бо справді «поганий мир краще від доброї сварки». Проте є суперечності, які від тривалого нерозв’язання тільки посилюються. І рано чи пізно конфлікт спалахне, тільки з новою, руйнівною силою.
V. Пристосування. Якщо за умови співробітництва головним є досягнення результату, який влаштовує обох партнерів, то в даному випадку йдеться про взаємне притирання, прилаштування. Але може трапитися, що, зосередивши зусилля на способах пристосування, ви забули про головне – про результат, і він виявиться для вас несподіваним.
Ознайомившись з цими п’ятьма типами зниження напруженості у конфлікті, визначте, який тип дії характерний для вас. Порівняйте дані, які ви одержали, виконуючи завдання, з даними таблиці. По кожній вертикалі підрахуйте кількість індексів, які збігаються (ті індекси, які ви пропустили як незначущі, не враховуються).
Якщо ваші показники розділились приблизно однаково по всіх п’яти типах, то це означає, що ви володієте досить гнучкими і різноманітними стратегіями виходу з конфліктних ситуацій. Проте важливо, наскільки послідовно ви їх застосовуєте, а це залежить від вашої рішучості.