Ітерація 2

f 0		180	0			0	0
Базові невідомі	№ рядка	План (опорний розв'язок)	x1	x2	x3	x4	x5
х1	1	20	1			0	0
x4	2	66	0			1	0
x5	3	300	0			0	1

Послідовність заповнення другої та наступних ітерацій така (використовуємо метод Гаусса-Жордана):

1. Замість базової невідомої х₃ (ключовий рядок), вводимо нову базову невідому х₁ (невідому ключового стовпчика),

2. Формально заповнюємо базові стовпчики (пункт 1 ітерації 1).

3. Ключовий рядок одержуємо від ділення його елементів попередньої ітерації на ключовий елемент.

4. Усі інші комірки ітерації заповнюємо за правилом прямо­кутника:

(2.9)

де a_ij', b_i ' відповідно шукані елементи нової ітерації, а а_ij, b_i – попе­редньої, а_qs – ключовий елемент.

Рядок 0: ;;.

Рядок 2: ;;;.

Рядок 3: ;;;

.

Після заповнення таблиці 2-ої ітерації перевіряємо її опорний план на оптимальність. Бачимо, що потрібно перейти до на­ступного опорного плану, оскільки в нульовому рядку стовпчика "х₂" знаходиться від'ємне число ().

.

За ключовий елемент слід взяти число "".

Ітерація 3

f 0		252	0	0			0
Базові невідомі	№ рядка	План (опорний розв'язок)	x1	x2	x3	x4	x5
х1	1	18	1	0			0
х2	2	15	0	1			0
x5	3	126	0	0			1

В ітерації 3 замість базової змінної х₄ тепер буде нова базо­ва х₂, ключовим буде рядок 2. Над таблицею виконуємо ті ж опе­рації, що й під час другої ітерації.

Після III-ої ітерації перевіряємо опорний план на оптимальність. Бачимо, що потрібно перейти до на­ступного опорного плану, оскільки в нульовому рядку стовпчика "х₃" знаходиться від'ємне число ().

.

За ключовий елемент слід взяти число "".

Ітерація 4

f 0		270	0	0	0
Базові невідомі	№ рядка	План (опорний розв'язок)	x1	x2	x3	x4	x5
х1	1	12	1	0	0
х2	2	27	0	1	0
х3	3	66	0	0	1

В рядку 0 вже немає від'ємних чисел, тому опорний план останньої таблиці оптимальний і виписуємо його із стовпчика "опорний розв'язок"

.

*Зауваження 1. Кожній таблиці відповідає своя канонічна форма стандартного запису. Так, наприклад, за останньою табли­цею можна записати таку канонічну форму:

*Зауваження 2. Контролювати правильність обчислення опо­рних планів і оптимального значення можна за значенням функції мети:

*Зауваження 3. При розв'язуванні задачі для зручності ітера­ції послідовно записують одну під одною.