Біологічні фактори

При сумісному розвитку в одному і тому ж середовищі існування мікроорганізми вступають з іншими організмами (мікро – і макроорганізмами) і один з одним у відповідні взаємовідносини: симбіоз, коменсалізм, паразитизм, метабіоз, антагонізм.

Симбіоз – це спільний розвиток двох або декількох різних організмів, коли вони один одному приносять взаємну користь; вони разом розвиваються краще, ніж окремо. Між симбіонтами проходить частковий обмін продуктами життєдіяльності. Наприклад, взаємоіснування молочнокислих бактерій і дріжджів в кефірних грибках; оцтовокислих бактерій і дріжджів в чайному грибку; різних грибів з коріннями рослин і ін.

Коменсалізм – це такі взаємовідносини, коли один вид мікроорганізмів живе за рахунок іншого не приносячи йому ні користі, ні шкоди. Такі взаємовідносини характерні для молочнокислих бактерій, дріжджів, що існують на рослинах. До коменсалів відносяться більшість представників “нормальної” мікрофлори тварин і людини, які постійно мешкають в шлунково – кишковому тракті, верхніх дихальних шляхах, на шкірі. Так, кишкові палички і молочнокислі бактерії при розвитку в товстому кишечнику одержують від мікроорганізмів ті речовини, які їм необхідні, не приносячи їм шкоди.

Паразитизм – це такі взаємовідносини між організмами, коли один із них (паразит) живе за рахунок іншого (господаря) і приносить йому шкоду. Наприклад: розвиток бактеріофага за рахунок живих клітин бактерій, які в результаті цього гинуть і руйнуються. Паразитизм також спостерігається між патогенними бактеріями і тваринами або рослинами.

Метабіоз – це такі взаємовідносини між мікроорганізмами, коли один створює умови для розвитку інших. Наприклад, гнильні мікроорганізми розкладають білок і тим самим створюють умови для розвитку кишкової палички, яка сама білок не розкладає.

Антагонізм – це такий вид взаємовідносин, коли один вид мікроорганізмів подавляє ріст і розмноження іншого виду. Наприклад : молочнокислі бактерії є антагоністами гнилісних бактерій.

Антагоністичні відносини використовуються при силосуванні, квашенні, виробництві кисломолочних продуктів, сирів, масла, солених м’ясопродуктів, копчених ковбас.

Мікробний антагонізм лежить в основі процесу отримання антибіотиків. По походженню антибіотики поділяються на антибіотики мікробного походження, які виділяються живими клітинами мікробів – антагоністів; антибіотики тваринного походження; антибіотики рослинного походження.

Антибіотичні речовини рослинного походження називаються фітонцидами. Виділяють фітонциди : алое, кропива, березові бруньки, гірчиця, цибуля, часник, хрін, звіробій.

Діють антибіотичні речовини на бактерії бактерицидно (т. б викликають загибель мікроорганізмів) абобактеріостатично (т. б затримують ріст мікроорганізмів).

Антропогенні фактори

Цей вид екологічних факторів являється наслідком діяльності людини, в процесі якого проходить забруднення, навколишнього середовища. Основним джерелом забруднення, наприклад, водоймищ являються побутові і промислові стічні води. При спусканні в водоймище побутових стоків проходить забруднення води в основному органічними речовинами. Попадають також мінеральні речовини і багато різних мікроорганізмів, в тому числі патогенних.

Промислові стічні води – це відпрацьовані води підприємства, а також води теплових електростанцій з підвищеною температурою (теплове забруднення води). Вони діють токсично на біоценоз водоймищ, а також допомагають масовому розвитку мікроорганізмів, в тому числі патогенних.

Деякі види забруднень потрапляють у біосферу із природних джерел, наприклад, важкі метали із гірських порід потрапляють у воду. Надходження металів у водне середовище проходить в основному через повітря і осади. Із води метали потрапляють у ґрунт.

В даний момент в зв’язку науково – технічною революцією забруднення швидко росте і негативно впливає на весь живий світ. Проблема забруднення навколишнього середовища стоїть однаково гостро в відношенні атмосфери, гідросфери і ґрунту. З’явились нові види забруднення – радіоактивні речовини і різноманітні неприродні з’єднання, які до недавнього часу були відсутні на нашій планеті.

До числа найбільш розповсюджених забруднень зовнішнього середовища неприродними органічними з’єднаннями відносяться пестициди (хімічні речовини для захисту рослин від шкідників, хвороб, поверхнево – активні речовини (ПАВ), які являються основою сучасних миючих засобів (пральних порошків), синтетичні полімерні матеріали (пластмаси, поліетилен, синтетичне волокно) і інші.

Багато із цих з’єднань не піддаються розкладу природним шляхом або ж розкладаються частково, інші – дуже повільно (радіоактивний ізотоп стронцію має період розпаду до 200 років). В результаті дії антропогенних факторів проходить порушення екологічної рівноваги у біосфері.