1.1.5. Асортимент продукції бізнес-проекту

Підприємство ВАТ «Аверс» спеціалізується на випуску і продажу плити ДСП розмірами 3500 мм  1750 мм  16 мм, ДСП кашированої: 2440 мм  1710 мм  3,2 мм, деталей з ДСП, крайки ПВХ і смоли КБФ.

Проектні розрахунки стосуються лише продукції, безпосередньо пов’язаної із запровадженням нового обладнання, — ДСП звичайної і плити оздобленої.

У разі використання нового прогресивного обладнання асортимент продукції в рамках кожної номенклатурної позиції матиме такий вигляд:

ДСП звичайна, плита каширована і ламінована розмірами 2500 мм  1850 мм  18 мм, 2500 мм  1850 мм  10 мм, 2500 мм   1850 мм  22 мм класу емісії Е1 відповідно до міжнародного стандарту PN-EN 312-3-2000. Вибір асортименту обґрунтований з урахуванням визначених раніше факторів зовнішнього середовища.

Сировина і матеріали для виготовлення деревинностружкових плит ті самі, що й до реалізації проекту, але змінено норми витрат сировини і енергоносіїв у розрахунку на одиницю продукції у зв’язку із впровадженням нового обладнання, а також зміною розмірів плит:

• деревинна сировина, м³;

• шкурка шліфувальна, м²;

• амоній хлористий, кг;

• смола КФ-МТУ, КФБ, кг;

• графітна стрічка, п.м / м³;

• плівка для каширування і ламінування, м².

1.1.6. Собівартість продукції та політика ціноутворення

Запровадження нової технології виробництва і преса безперервної дії зумовлює певні зміни у складі витрат на виробництво про- дукції. Тому калькуляції 2002 року скореговано відповідно до ха- рактеру таких змін, а також з урахуванням інших виробничих тенденцій. Калькуляції складено в розрахунку на 1 м³, тобто норми витрат у межах одного виду продукції (ДСП, плита каширована і ламінована) однакові і не залежать від розмірів плит. Вартість однієї плити, як зазначалось вище, розраховується виходячи з її об’єму.

Нижче пояснено статті витрат та обґрунтовано їхні величини.

Сировина і матеріали

Деревинна сировина і витрати на деревину. Показники визначаються виходячи з норм витрат, що встановлені на підприємстві на основі фактичного використання сировини і ціни на неї. Якщо останнім фактором керувати важко (хіба тільки в разі зміни постачальника), то знизити норми витрат і підвищити коефіцієнт використання сировини цілком можливо. Така тенденція спостерігається на підприємстві останні 5 років. До кінця року запланована норма витрат становить 1,89 м³. Ці фактори відображаються через щорічне зменшення нормативів на 0,01 м³.

Шкурка шліфувальна. Можливі зміни даної статті витрат не беруться в розрахунок, бо тут величина економії (перевитрат) відносно невисока (близько 8 тис. грн заощаджено у 2001 році). До того ж показники економії (перевитрат) не є плановими, оскільки неможливо з високою вірогідністю спрогнозувати економію чи перевитрати за цією статтею.

Амоній хлористий. Визначення величини показника проводиться також з урахуванням норм витрат і ціни одиниці сировини. Пояснення щодо нехтування можливими змінами норм витрат аналогічні наведеним вище. Це стосується також графітної стрічки.

Смола КФ-МТУ. Одна з найважливіших статей витрат у вироб­ництві ДСП, величина якої найбільше впливає на загальну матеріаломісткість продукції. Планування цієї статті здійснюється з урахуванням таких факторів: планове зниження норм витрат, монополія постачальника сировини («Хімсервіс»), зменшення витрат за рахунок впровадження прогресивнішого процесу пресування завдяки ліпшому прогріванню плити і вилученню з неї пари. Вплив цих факторів ураховано за обґрунтування величини статті в кожному плановому році. Найбільше зниження спостерігається у 2003 році, оскільки враховує як динаміку планових норм, так і вплив нової технології. В інші роки враховується лише планове зменшення норм витрат.

Витрати електроенергії. Зменшення витрат електроенергії на виготовлення ДСП відбувається з двох причин: 1) спрощення виробничого процесу за рахунок усунення пресу попередньої підпресовки ПР-5 і відповідного скорочення витрат електроенергії на 2,4 %; 2) змінна температура пресування та нижча потужність двигуна проти гідравлічного преса ПР-6А дає змогу заощадити в середньому 18,5 % електроенергії. Загальна величина економії становить 33,39 кВт на 1 м³ деревинностружкової плити.

Витрати технологічного газу. У зв’язку зі зміною технологіч­ного процесу зникає необхідність використання газу для нагрівання плит у процесі пресування, бо передавання тепла під час нагрівання і охолодження відбувається за допомогою масла на металевій стрічці. Обладнання приводиться в рух електродвигунами. Тому цієї статті витрат у планових калькуляціях нема.

Плита ДСП. Є одночасно і продукцією, і напівфабрикатом для виробництва кашированої і ламінованої плити. Передається в цех оздоблення за виробничою собівартістю. Оскільки калькуляція на ці види плит складається в розрахунку на 1 м², то вартість плити ДСП ділять на 62,5.

Зарплата. Визначається згідно з розцінками за випуск 1 м³ продукції і становить 25 грн 25 коп. за ДСП і 25 грн 30 коп. за 1 м² кашированої і ламінованої плити (1 м³ = 62,5 м²) у 2002 році. У складі статті витрат для спрощення розрахунків (таку методику запроваджено на підприємстві) ураховано зарплату як основних робітників (відрядна система), так і обслуговуючого персоналу — ремонтно-механічна служба, заводська лабораторія з контролю (з погодинною оплатою праці). Тому величину зарплати на одиницю продукції в кожному плановому році скориговано на відносне зменшення величини погодинної оплати зі зростанням обсягу виробництва продукції. Частка останньої в кожному виді продук­ції становить:

ДСП — 8,5 %;

плита каширована — 2 %;

плита ламінована — 1,5 %.

Зміна режиму роботи підприємства в 2005—2007 рр. у зв’язку із запровадженням третьої і четвертої зміни не впливає на величину статті витрат, оскільки розцінка за 1 м³ продукції не змінюється: відбудеться зниження рівня зарплати одного робітника через зменшення місячного фонду його робочого часу. Сьогодні тривалість зміни становить 12 год, однак згодом вона становитиме 8 і 6 год.

Нарахування на зарплату. Згідно з чинним законодавством загальна величина нарахувань на зарплату становить 38,5 % від величини фонду зарплати.

Загальновиробничі витрати. До складу загальновиробничих витрат входять витрати на утримання і експлуатацію обладнання (амортизаційні відрахування, ремонт обладнання, витрати на МШП тощо), витрати на організацію і управління виробництвом (освітлення, опалення, утримання і ремонт будівель і споруд тощо). У цій статті витрат ураховано також витрати на збут (близько 6,42 % від виробничої собівартості) та податки (на майно, транспортні засоби, землю тощо), що також зумовлено особливостями розрахунків калькуляції на підприємстві.

Віднесення витрат на продукцію проводиться згідно з базою розподілу (заробітна плата виробничих робітників). Слід зазначити, що питома вага плитного виробництва, як порівняти з іншою діяльністю з випуску продукції, згідно з базою розподі- лу становить у середньому 93,3 %, тобто загальну величину за- гальновиробничих витрат скориговано на це значення. Зміну величин окремих витрат протягом розрахункового періоду показано нижче.

Амортизація. Станом на початок 2002 р. нарахована величина амортизації становила 433 тис. грн, щорічна величина амортизаційних відрахувань щодо нового обладнання — 10 % від його балансової вартості (457,425 тис. грн), величина амортизаційних відрахувань за виведеним обладнанням — 37,2 тис. грн. Планова величина амортизації у 2003—2007 роках дорівнює 796,06 тис. грн [(433 + 457,425 – 37,2) 0,933]. Це значення показника береться за постійне протягом розрахункового періоду, оскільки важко спрогнозувати обсяги вибуття та придбання основних засобів, що могло б вплинути на зміну показника. Визначено також величину витрат на одиницю продукції, яку й ураховано для розрахунку калькуляцій за проектом.

Ремонт. У зв’язку із впровадженням нового обладнання планується зниження витрат на ремонт у 2003 р. на 35 % за рахунок зменшення витрат матеріалів на проведення поточних і капітальних ремонтів преса. Ці витрати надзвичайно зросли за останні роки (у 2001 р. загальні витрати на ремонт становили 2700 тис. грн, у тому числі на ремонт преса ПР-6А — 1615 тис. грн), що зумовлено посиленням впливу фактора старіння обладнання. Через те що придбаний прес уже був у користуванні і дещо втратив на зносостійкості, то в наступних роках заплановано поступове зростання витрат на ремонт на 1 % (з 2006 р. — на 2 %).

Збут. Зміна величини витрат зумовлена зростанням обсягів виробництва, що не є прямо пропорційним витратам на збут: збільшення величини партій для перевезення продукції зумовлює певне заощадження матеріалів для пакування, зменшення перевізних витрат на одиницю продукції тощо. Відносне зниження (на 5 %) щодо плит деревинностружкових відбувається в 2006—2007 рр.

Податок на майно. Визначення і розподіл величини податку на майно обчислюються аналогічно розрахунку амортизаційних відрахувань. Ставка податку становить 1 % балансової вартості май­на підприємства (2002 рік — 62,73 тис. грн, 2003 р. — 105,40 тис. грн). Оскільки з часом через знос балансова вартість усіх основних засобів зменшується (тут також не береться до уваги її можлива зміна у зв’язку з придбанням/вибуттям основних фондів) у середньому на 7 % на рік, то величину податку скориговано в кожному році на цю величину. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок на майно не відносять до валових витрат, і він не зменшує оподатковуваний прибуток, а тому величина останнього збільшується на значення величини податку у відповідному році.

Інші. До складу статті входять витрати, не розглянуті окремо (освітлення, опалення, знос МШП тощо). Завдяки раціоналізації режимів роботи, підвищенню продуктивності роботи за рахунок використання преса безперервної дії, спрощення його обслуговування та поліпшення використання матеріалів, планове зменшення цих витрат становить 15 %. Як і в разі ремонтних витрат, їх щорічне зростання становить 1—2 %.

Слід зазначити, що величина загальновиробничих витрат на 1 м³ ДСП, 1 м² ламінованої і кашированої плити визначається таким чином, щоб дотриматися встановлених підприємством співвідношень розподілу загальновиробничих витрат між різними видами продукції з метою коригування повної собівартості і, відповідно, кінцевої ціни продукції. Це зумовлено тим, що зарплата робітників цехів різниться меншою мірою, ніж трудомісткість їхньої праці. До того ж цінова еластичність продукції не однакова (попит на ДСП зазвичай має більшу еластичність), на що треба звертати увагу, плануючи собівартість. Однак така база розподілу ліпша для підприємства, ніж інші, і дає орієнтир та основу для дальшого коригування остаточної величини загальновиробничих витрат, що відносяться на кожен вид продукції.

Адміністративні витрати. Згідно із заведеною на підприємстві методикою розрахунку калькуляції планова величина адміністративних витрат установлюється в розмірі 15 % виробничої собівартості.

Табл. 1.1—1.2 характеризують рівень витрат на виробництво продукції в розрізі її видів та ринків збуту.

Таблиця 1.1