- •Міністерство освіти і науки україни
- •Анотація
- •Основна частина
- •Тема 1. Підприємництво. Підприємство: принципи організації та функціонування.
- •Підприємницької діяльності.
- •1.2. Підприємство, види підприємств.
- •1.3. Поняття юридичної особи.
- •1.4. Об'єднання підприємств. Форми об'єднань.
- •Тема 2. Управління підприємством.
- •2.1. Поняття управління.
- •2.2. Рівні управління та функції керівників.
- •2.3. Основні функції управління.
- •2.4. Організаційні структури управління.
- •Тема 3. Персонал підприємства.
- •3.1. Поняття персоналу.
- •3.2. Класифікація та структура персоналу.
- •3.3. Складові та алгоритм планування персоналу.
- •Тема 4. Виробнича потужність підприємства.
- •4.1. Поняття виробничої потужності.
- •4.2. Чинники, що визначають величину виробничої потужності.
- •4.3. Показники використання виробничої потужності.
- •4.4. Резерви покращання використання виробничої потужності.
- •Тема 5. Виробничий капітал, необоротні активи підприємства.
- •5.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів.
- •5.2. Оцінка, класифікація та структура основних засобів.
- •5.3. Знос та амортизація основних засобів.
- •Тема 6. Нематеріальні ресурси та активи підприємства.
- •6.1. Нематеріальні ресурси.
- •6.2. Поняття та класифікація нематеріальних активів.
- •6.3. Оцінка вартості нематеріальних активів.
- •6.4. Амортизація нематеріальних активів.
- •Тема 7. Оборотні кошти підприємства.
- •7.1. Поняття та склад оборотних коштів підприємства.
- •7.2. Нормування оборотних активів.
- •Тема 8. Витрати підприємства.
- •8.1. Склад витрат.
- •8.2. Вихідні дані для планування витрат.
- •8.3. Методика (основні положення) планування витрат виробництва.
- •Тема 9. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •9.1. Методичні підходи до оцінки фінансово-економічного стану підприємства.
- •9.2. Приклад оцінки фінансово-економічного стану за фактичними даними промислового підприємства .
- •9.2. 2. Приклад оцінки фінансово-економічного стану за фактичними даними промислового підприємства . Оцінка майнового стану підприємства
- •Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •Аналіз ліквідності підприємства.
- •Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
- •Аналіз ділової активності підприємства
- •Аналіз рентабельності підприємства
- •Тема 10. Особливості організації виробничо-господарської діяльності підприємств.
- •10.1. Класифікація підприємств.
- •10.2. Організаційні форми підприємств.
- •10.3. Виробнича структура підприємств.
- •10.4. Оцінка загального рівня механізації та автоматизації праці та виробництва.
- •Тема 11. Виробничий процес на промисловому підприємстві, його функціональний склад, структура та організація.
- •11.1. Поняття про виробничий процес та його особливості на підприємствах харчової промисловості.
- •11.2. Склад загального виробничого процесу та його структура.
- •11.3. Виробничий цикл. Тривалість виробничого циклу та чинники, що її визначають.
- •11.4. Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу на підприємстві.
- •11.5. Принципи організації виробничого процесу в часі і просторі.
- •В просторі
- •11.6. Види руху предметів праці.
- •Тема 12. Зміст та методи організації основного виробництва на підприємствах. Організація потокового виробництва.
- •12.1. Зміст та задачі організації основного виробництва.
- •12.2. Методи організації основного виробництва.
- •12.3. Ознаки потокового виробництва.
- •12.4. Потокова лінія та її структурні елементи.
- •12.5. Розрахунок основних параметрів потокових ліній.
- •Тема 13. Організація виробничої інфраструктури підприємств.
- •13.1. Організація енергетичного господарства.
- •13.2. Організація транспортного господарства.
- •13.3. Організація ремонтного господарства.
- •13.4. Організація складського та тарного господарств.
- •Тема 14. Принципи та види планування діяльності підприємств.
- •Сутність, принципи і риси планування. Принципова
- •Ресурси Мета Програма
- •14.3. Система і склад планів.
- •15.2. Планування обсягів виробництва продукції в натуральних одиницях виміру.
- •15.3. Плановий баланс виробничих потужностей.
- •Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні.
- •15.5. Планування обсягу реалізації продукції.
- •Тема 16. Планування науково-технічного розвитку підприємства.
- •16.1 . Зміст, задачі плану і вихідні дані для його розроблення.
- •16.2. Класифікація організаційно-технічних заходів плану.
- •16.З. Показники техніко-економічного рівня виробництва, що плануються.
- •16.4. Основи техніко-економічного обґрунтування заходів плану із застосуванням дисконтних методів оцінки.
- •Тема 17. Планування праці та її оплати.
- •17.1. Склад, задачі плану, вихідні дані до його розроблення.
- •План виробництва, науково-технічного розвитку, капітального будівництва;
- •17.3. Плановий баланс робочого часу 1 -го робітника.
- •17.4. Планування чисельності персоналу.
- •Зайнятий основною діяльністю;
- •Зайнятий неосновною діяльністю (обслуговуючі та інші господарства).
- •17.5. Планування фонду оплати праці.
- •17.6. План підготовки і підвищення кваліфікації працюючих.
- •Тема 18. Планування прибутку і рентабельності.
- •18.1. Плановий прибуток: поняття та складові.
- •18.2. Чинники, що визначає розмір прибутку.
- •18.3. Методи планування прибутку.
- •18.4. Розрахунок планового чистого прибутку.
- •18.5. Рентабельність.
- •Тема 19. Фінансове планування.
- •19.1. Сутність фінансового плану.
- •19.2. Вихідні дані для складання фінансового плану
- •19.3. Структура фінансового плану.
- •19.4. Фінансове планування в акціонерному товаристві
- •Запитання для самоперевірки
- •Заключна частина
- •Перелік скорочень
- •Перелік використаних джерел Основні
- •Додаткові
- •Глосарій
5.3. Знос та амортизація основних засобів.
Основні засоби протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного і морального (техніко-економічного) зносу.
Під фізичним зносом основних засобів розуміють поступову втрату ними своїх первісних техніко-експлуатаційних (споживчих) якостей, що призводить до зменшення їх реальної вартості.
На рівень фізичного зносу основних засобів впливають:
а) надійність та довговічність;
б) ступінь експлуатації (екстенсивне чи інтенсивне);
в) особливості технологічних процесів;
г) якість і своєчасність технічного огляду та ремонтного обслуговування;
д) кваліфікація обслуговуючого персоналу, інші організаційно-економічні та техніко-технологічні фактори.
Моральний (техніко-економічний) знос основних засобів – це передчасне знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного зносу під впливом досягнень науково-технічного прогресу, що викликане втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення існуючих та створення нових засобів виробництва, застосування у практиці господарювання принципово нових технологій. Моральний (техніко-економічний) знос проявляється у двох формах.
Перша форма морального зносу має місце тоді, коли вартість виробництва засобів праці, відповідно і їх ціна, знижуються внаслідок підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби праці.
Друга форма морального зносу проявляється в умовах, коли замість існуючих основних засобів промисловість починає виготовляти нові, більш продуктивні, а тому існуючі (старі) використовувати стає економічно не вигідно.
Відтворення споживчих вартостей основних засобів та підтримання їх у робочому стані до закінчення строку їх експлуатації здійснюється за рахунок модернізації і проведення ремонтних робіт. В процесі проведення ремонтних робіт замінюються зношені частини, вузли, агрегати та конструктивні елементи.
Поточний ремонт представляє собою заміну та відновлення деталей, строк використання яких менше одного року. Поточний ремонт здійснюється без зупинки діючого обладнання.
Капітальний ремонт основних засобів передбачає заміну конструктивних елементів вузлів новими або їх відтворення. Цей різновид ремонту виконується із зупинкою діючого обладнання або в міжсезонний період.
Для безперервного процесу виробництва необхідне постійне відтворення фізично зношених, морально застарілих основних засобів. Процес відшкодування зношування основних засобів здійснюється шляхом амортизації. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає поняття амортизації так: "Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань". Тобто амортизація – це поступове перенесення вартості, яка амортизується протягом строку корисного використання, на вартість виготовленої продукції з метою повного відшкодування вартості основних засобів.
Амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів для власного виробничого використання; на самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інше.
Амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва, які відшкодовуються під час реалізації продукції. За рахунок амортизаційних відрахувань формується амортизаційний фонд підприємства, який використовується на відновлення основних засобів.
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхом застосування певних норм амортизації до балансової (залишкової) вартості груп основних засобів на початок звітного періоду.
Вартість основних засобів, яка підлягає амортизації розраховується як різниця між первинною вартістю об'єкта та його ліквідаційною вартістю.
Норма амортизації (На) – це встановлений річний (місячний, квартальний) відсоток відрахувань до балансової (залишкової) вартості основних засобів, що підлягають амортизації для відшкодування зношеної вартості їх:
(5.2)
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання основних засобів (Тсл). При визначенні строку корисного використання (амортизаційний період) основних засобів слід врахувати:
• очікуване використання основних засобів підприємством із урахуванням його потужності та продуктивності;
• фізичний та моральний знос, що передбачається;
• правові або інші обмеження щодо використання основних засобів та інше.
Строк експлуатації основних засобів може переглядатися в разі зміни очікуваних економічних переваг від їх використання.
Нарахування амортизації починається з місяця наступного за місяцем, у якого об'єкт основних засобів став придатним для експлуатації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахована сума амортизації іде на збільшення витрат підприємства і зносу основних засобів.
Щорічну суму амортизаційних відрахувань на реновацію (підтримання) основних фондів розраховують множенням їх середньорічної вартості на відповідні норми амортизації.
Середньорічна вартість кожного виду основних засобів визначається додаванням до їх вартості на початок розрахункового року різниці між середньорічними величинами введення в дію нових і вибуття діючих засобів праці. Це може бути здійснено так:
, (5.3)
де Всер.річн. – середньорічна вартість основних засобів, грн.;
– вартість основних засобів на початок року, грн.;
– вартість основних засобів, які введені (або планується до введення) протягом року, грн.;
– вартість основних засобів, які вибули (або плануються до вибуття) протягом року, грн..
– кількість місяців роботи нових фондів з моменту введення їх до кінця року;
– кількість місяців не роботи нових фондів, що планується до виведення, з моменту виведення їх до кінця року;
12 – кількість місяців в році.
На ефективність процесів відтворення певною мірою впливають строки експлуатації, насамперед активної частини основних фондів. Так, скорочення строків експлуатації устаткування, з одного боку, створює можливість прискорення їх оновлення в результаті зменшення техніко-економічного зносу засобів праці, підвищення технічного рівня підприємства і продуктивності праці, зниження експлуатаційних витрат, а з іншого, призводить до збільшення собівартості продукції за рахунок збільшення амортизаційних відрахувань, потребує більших інвестиційних ресурсів.
Збільшення строку експлуатації машин і устаткування зменшує обсяг щорічної заміни зношених засобів праці, що дає можливість спрямувати більше ресурсів для їх розширеного відтворення, але при цьому має місце зменшення сукупної продуктивності функціонуючих засобів праці та істотне збільшення витрат на їх утримання та експлуатацію.
Основні джерела: [1, 3]
Додаткові джерела: [27]