Питання для самоперевірки

1. Яка мета PR-діяльності?

2. Що таке pablic relation в міжнародних відносинах?

3. Охарактеризуйте репертуар методів pablic relation в зовнішній політиці.

4. Що таке імідж держави на міжнародній арені?

5. Якими формами та методами формується імідж держави?

6. Визначте завдання України по формуванню іміджу країни у світових інформаційних потоках.

7. Яким чином використовується мережа Інтернет у формуванні іміджу держави?

Тема 9. Роль і місце засобів масової інформації

в міжнародному обміні інформації

Одним із основних джерел забезпечення реалізації прав і свобод людини на отримання інформації про внутрішню і зовнішню політику держави, роботу органів державної влади і подій в Україні та світі є засоби масової інформації (ЗМІ).

Масова комунікація – поняття багатозначне, воно включає процеси донесення інформації до широкої аудиторії, її вплив на маси, формування громадської думки, а також власне інформацію та засоби, за допомогою яких відбувається передача і розповсюдження інформації (преса, книгодрук, мережа Інтернет, радіо, телебачення, відео, кіно тощо).

Масова інформація – це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Згідно з законодавством України друкованими засобами інформації є періодичні друковані видання (преса) – газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.

Засоби масової комунікації (ЗМК) – або мас-медіа: традиційні – наземне телебачення, радіомовлення, всі різновиди звукозапису та його поширення, кіно, друковані видання.

Нові ЗМК – супутникове, кабельне телебачення, а також відео і комп’ютери та їхнє програмне забезпечення.

В інформаційному суспільстві відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро складають газетні та журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їхньою різноманітною продукцією. Але до ЗМІ належать вже й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшинз, професійні журналістські клуби й асоціації).

ЗМІ у демократичному суспільстві мають виконувати три основні функції:

– громадський контроль за діяльністю органів державної влади, а саме критичний підхід до трьох основних гілок влади: законодавчої, судової, виконавчої;

– захист свободи слова в країні від можливого введення авторитарного режиму правління, незалежність ЗМІ від діючої влади та її впливу на роботу і діяльність ЗМІ;

– джерело інформації та створення рівних умов доступу до неї.

З усіх різновидів інформаційних потоків найважливішими є новинні потоки, які перетинають кордони держав, континентів, порушуючи суверенітет національних інформаційних просторів, впливають на різні чинники. Напрям новинних потоків переважно вертикальний (від розвинених країн до країн, що розвиваються). Горизонтальний потік новин хоча й існує, але він набагато слабший.

Новинні медіа розрізняються наступними основними ознаками:

– різні з технологічного погляду (телебачення, радіо, журнали, газети, електронні служби он-лайн);

– за жанром (інформаційний бюлетень і розділ новин у газеті, колонка експерта з громадської думки та репортаж із місця події тощо);

– за аудиторією.

Останнім часом ЗМІ стали провідними інституціями в публічній сфері, тобто у тій сфері соціального життя, де відбувається обмін інформацією і поглядами з питань, які становлять загальний інтерес, що надає можливість сформуватися громадській думці.

Впливовість мас-медіа визначається:

– масштабами охоплення аудиторії;

– рівнем технічної ефективності;

– швидкістю обігу інформації;

– ступенем залежності населення і політичних лідерів від мас-медіа в питаннях, що стосуються знання про світ політики за межами їхнього безпосереднього досвіду.

Журналістика та новинні медіа забезпечують трансляцію інформації про політично важливі події на дуже широку аудиторію, а також постачають населенню щоденну інформацію. Нагромаджуючись, новини істотно впливають на образи політики в нашій свідомості та можуть викликати наслідки на кожному рівні політичного життя – від індивідуальних уподобань під час виборів до окреслення контурів політичної культури.