- •5.1. Поняття мотивації праці її зміст і види
- •5.2. Методи підвищення вмотивованості праці
- •5.3. Теорії мотивації
- •5.4. Соціально-економічна сутність заробітної плати
- •5.5. Особливості організації оплати
- •5.6. Тарифна система оплати праці
- •5.7. Форми і системи оплати праці на підприємстві
- •5.9. Особливості преміювання працівників
- •5.10. Продуктивність праці: поняття і види
- •5.11. Методи обчислення продуктивності праці, їх переваги та недоліки, сфера застосування
- •5.12. Фактори зростання продуктивності праці та оцінка її динаміки
- •Тестові вправи
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Ділова ситуація пояснювальна записка
- •1. Загальні положення
- •3. Нормування та оплата праці
- •4. Встановлення гарантій, компенсацій та пільг
- •5. Режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку
- •6. Прийом та звільнення працівників
- •7. Умови та охорона праці
- •8. Соціальні пільги та гаранти
- •9. Гарантії діяльності представницьких організацій працівників
- •10. Зміна форми власності
- •11. Контроль за виконанням колективного договору
- •12. Заключні положення
5.5. Особливості організації оплати
праці на підприємстві
Як вказано в ст.5 Закону України «Про оплату праці», організація оплати праці здійснюється на підставі:
- законодавчих та інших нормативних актів;
- Генеральної угоди на державному рівні;
- галузевих, регіональних угод;
- колективних договорів;
- трудових договорів.
Суб'єктами організації оплати праці є:
- органи державної влади та місцевого самоврядування;
- власники, об'єднання власників або їх представницькі органи;
- профспілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи;
- працівники.
Організація оплати праці визначає взаємозв'язок мір праці і мір її оплати. Міри праці визначають за допомогою кількісних та якісних показників, а міри оплати - за допомогою прожиткового рівня.
Основною вимогою до організації оплати праці на підприємстві є забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продукції, а також гарантованості виплати заробітної плати за рахунок результатів фінансо-
во-господарської діяльності підприємства.
Організацію оплати праці слід будувати з урахуванням таких принципів:
1. Здійснення оплати праці найманого працівника залежно від його особистого вкладу, кількості та якості витраченої праці.
2. Надання самостійності підприємству у виборі форми і системи оплати праці, а також визначенні її розміру відповідно до чинного законодавства.
3. Дотримання співвідношення в оплаті праці різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп з урахуванням складності та престижності виконуваних робіт, а також умов праці.
4. Стимулювання підвищення організаційно-технічного рівня виробництва, зменшення собівартості і поліпшення якості продукції.
5. Регулювання системи оплати праці з тим, щоб забезпечити просте відтворення робочої сили на підприємстві.
6. Посилення соціального захисту працівників.
7. Ясність і простота способів нарахування заробітної плати.
Забезпечення виконання основних принципів організації оплати праці здійснюється за допомогою таких її складових елементів, як система угод і договорів на різних рівнях ієрархії, а також через нормування праці, тарифну систему, різні форми й системи оплати праці на окремих підприємствах і його структурні підрозділи. Кожний з цих елементів має власне призначення, проте їхня взаємодія забезпечує дієве формування системи матеріальної зацікавленості у досягненні високих виробничих показників кожним з працівників.
За сучасних умов господарювання суб'єктів підприємницької діяльності разом із загальноекономічними змінами відбуваються певні зміни і в сфері оплати праці. Проте ці зміни відбуваються повільно, і система оплати праці має такі недоліки:
- суттєві розбіжності в розмірах заробітної плати працівників однакового професійно-кваліфікаційного рівня у державному і недержавному секторах;
- низька частка заробітної плати у валовому внутрішньому продукті (ВВП);
- деформоване співвідношення мінімального і максимального рівнів заробітної плати;
- втрата тарифною системою оплати праці своєї стимулюючої функції, недостатня тарифна частина в загальній заробітній платі;
- недостатня залежність розмірів заробітної плати від кількості та якості праці;
- невиконання мінімальною заробітною платою своїх функцій;
- деформація співвідношення рівнів заробітної плати працівників фізичної і розумової праці.
Зважаючи на вказані недоліки, слід зазначити, що правильна організація системи оплати праці є необхідною умовою ефективного стимулювання праці. її реформування має здійснюватися шляхом підвищення ціни робочої сили; встановлення єдиних регуляторів і рівноцінних умов відтворення робочої сили незалежно від форм власності; збільшення тарифної частини у заробітній платі; підвищення частки мінімальної заробітної плати у середній заробітній платі; удосконалення механізму державно-договірного регулювання заробітної плати тощо.
Як вказано в ст.6 Закону України «Про оплату праці», основою організації системи оплати праці є тарифна система, яка включає такі елементи:
- тарифні сітки;
- тарифні ставки;
- схеми посадових окладів;
- тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).