- •1. Основи металознавства
- •1.1. Роль вітчизняних вчених у розвитку металознавства.
- •1.2. Основні відомості про метали.
- •1.3. Відмінні властивості металів від неметалевих матеріалів.
- •1.4. Кристалізація реальних металів.
- •1.5. Алотропні перетворення у металах.
- •1.6. Загальні відомості про вади будови металів.
- •1.7. Властивості металів.
- •1.8. Основні методи дослідження властивостей металів.
- •1.9. Основи теорії сплавів.
- •1.10. Діаграми стану подвійних сплавів.
- •1.11. Зв’язок між діаграмами стану і властивостями сплавів.
- •1.11. Зв’язок між діаграмами стану і властивостями сплавів.
- •1.2. Залізовуглецеві сплави
- •1.2.1. Діаграма стану "залізо - вуглець".
- •1.2.2. Класифікація, маркування і застосування вуглецевих сталей.
- •1.2.3. Класифікація, маркування і застосування легованих сталей.
- •1.2.4. Класифікація, маркування і використання чавунів.
- •1.3. Термічна і хіміко-термічна обробка металів і сплавів.
- •1.3.1. Основи теорії термічної обробки сталі.
- •1.3.2. Види термічної обробки.
- •1.3.3. Основи теорії хіміко-термічної обробки.
- •1.4. Кольорові метали та іх сплави.
- •1.4.1. Мідь та основні сплави на її основі.
- •1.4.2. Алюміній та основні алюмінієві сплави.
- •1.4.3. Сплави на основі магнію.
- •1.4.4. Сплави на основі титану.
- •1.5. Порошкові матеріали.
- •1.5.1. Тверді сплави.
- •1.5.2. Металокерамічні тверді сплави.
- •1.5.3. Металокерамічні матеріали.
- •1.6. Антифрикційні сплави і матеріали.
- •1.6.1. Бабіти.
- •1.6.2. Алюмінієві антифрикційні сплави.
- •1.6.3. Антифрикційні матеріали на основі міді.
- •1.7. Корозія металів.
- •1.7.1. Основи теорії корозії металів і види корозії.
- •1.7.2. Способи захисту металів від корозії.
- •1.8. Загальні відомості про неметалеві матеріали.
- •1.8.1. Деревина, її властивості, структура, сортамент, застосування.
- •1.8.2. Пластмаси, їх властивості, структура, застосування.
- •1.8.3. Гума та гумові вироби.
- •1.8.4. Скло і скляні вироби.
- •1.8.5. Клеї та їх застосування.
- •1.8.6. Лаки і фарби.
- •2. Виробництво чорних і кольорових металів.
- •2.1. Виробництво чавуну.
- •2.1.1. Вихідні матеріали для виробництва чавуну.
- •2.1.2. Будова доменної печі.
- •2.1.3. Доменний процес.
- •2.1.4. Продукти доменного виробництва, їх характеристика і призначення.
- •2.1.4. Автоматизація доменного виробництва.
- •2.2. Виробництво сталі.
- •2.2.1. Хімізм сталеплавильного процесу.
- •2.2.2. Сучасні методи виробництва сталі.
- •2.2.3. Методи розливання сталі.
- •2.2.4. Інтенсифікація сталеплавильних процесів.
- •2.2.5. Методи виробництва високоякісних сталей.
- •2.3.2. Виробництво алюмінію.
- •3. Методи виробництва заготовок і деталей.
- •3.1. Ливарне виробництво.
- •3.1.1. Ливарні сплави і формувальні суміші.
- •3.1.2. Класифікація ливарних форм і технологія їх виготовлення.
- •3.1.2. Плавильне обладнання.
- •3.1.3. Спеціальні види лиття.
- •3.1. Обробка металів тиском.
- •3.2.1. Теоретичні відомості про обробку металів тиском.
- •3.1.2. Основні види обробки металів тиском.
- •3.1.2. Нові методи обробки металів тиском.
- •3.3. Зварювання і паяння металів.
- •3.3.1. Види зварних з'єднань, їх різновиди і застосування.
- •3.3.3. Газове і дугове різання металів та їх застосування.
- •3.3.4. Паяння металів.
- •3.3.5. Основи технології виробництва виробів з деревини, пластмас, скла, гуми.
- •Посилання на літературу
1.5. Порошкові матеріали.
1.5.1. Тверді сплави.
Твердими сплавами називають зносостійкі та досить тверді металеві матеріали, що містять у структурі велику кількість карбідів вольфраму, титану, танталу, хрому, заліза та ін.
Розрізняють тверді сплави, литі та порошкоподібні, а також металокерамічні.
Розглянемо порошкоподібні.
Сормайти (залізо + 25-31 % Сz). Ним наплавляють зуби землечерпалок, ковшів екскаваторів, щоки дробарок для підвищення їх зносостійкості. Крім сормайту використовують велику кількість різних марок наплавлювальних сплавів: наприклад, порошковий дріт марки ПП - 20Х9Г9Т тощо.
1.5.2. Металокерамічні тверді сплави.
Основною складовою таких сплавів є карбіди вольфраму, титану і танталу. Як зв’язуючий компонент використовують кобальт.
Металокерамічні сплави випускають трьох груп: вольфрамова - марки ВКЗ, ВК6, ВК10КС, ВК20, ВК25; титано-вольфрамова - марки Т3К4, Т15К6, Т5К12 та ін.; титано-тантало-вольфрамова - марки ТТ7К12, ТТ8К6, ТТ20К9 та ін.
Вольфрамова група, наприклад, ВК6 містить 6 % Со, решта карбід вольфраму (WC).
Титано-вольфрамова, наприклад, Т15К6 містить 15 % ТіС, 6 % Со, решта WC.
Титано-тантало-вольфрамова, наприклад, ТТ20К9 містить 20 % карбіду титану і танталу, 9 % Со, рештаWC.
Металокерамічні сплави використовують, як інструмент для обробки різанням металів, сплавів, пластмас, деревини, каменю. Також виготовляють філь’єри і матриці для волочіння та пресування.
1.5.3. Металокерамічні матеріали.
Дані матеріали виготовляються з дрібних порошків різних речовин, у тому числі мінералів, які є здебільшого оксидами, карбідами, нітридами та ін. Зв’язуючою речовиною для виготовлення виробів є тонко подрібнені скловидні сполуки.
Мінералокерамічні вироби не втрачають твердості та можуть працювати при температурах до 14730К. Їх застосовують для оснащення різальних інструментів при чистовій обробці.
1.5.4. Алмаз має твердість значно більшу, ніж тверді сплави, а зносостійкість у десятки разів більшу. Проте алмаз крихкий, тому кристали алмазу використовують для тонкого, так званого алмазного точіння деталей з кольорових металів і неметалевих матеріалів. Теплостійкість алмазу невелика, до 873 0К. Для виготовлення різців використовують алмази масою понад 0,3 карата (карат = 0,2 г).
1.5.5. Ельбор (кристалічний нітрид бору) за твердістю близький до алмазу, а теплостійкість його перевищує 1473 0К, він хімічно інертний до вуглецю. Ельбор застосовують при чистому і точному точінні загартованих сталей, чавунів та інших важкооброблюваних матеріалів. Зносостійкість різців із вставками ельбору в 10 разів перевищує стійкість різців з пластинками з твердих сплавів і металокераміки.
Порошки алмазу та ельбору застосовують для виготовлення шліфувальних кругів, брусків, а також у вільному вигляді для притирання і полірування.