- •1. Основи металознавства
- •1.1. Роль вітчизняних вчених у розвитку металознавства.
- •1.2. Основні відомості про метали.
- •1.3. Відмінні властивості металів від неметалевих матеріалів.
- •1.4. Кристалізація реальних металів.
- •1.5. Алотропні перетворення у металах.
- •1.6. Загальні відомості про вади будови металів.
- •1.7. Властивості металів.
- •1.8. Основні методи дослідження властивостей металів.
- •1.9. Основи теорії сплавів.
- •1.10. Діаграми стану подвійних сплавів.
- •1.11. Зв’язок між діаграмами стану і властивостями сплавів.
- •1.11. Зв’язок між діаграмами стану і властивостями сплавів.
- •1.2. Залізовуглецеві сплави
- •1.2.1. Діаграма стану "залізо - вуглець".
- •1.2.2. Класифікація, маркування і застосування вуглецевих сталей.
- •1.2.3. Класифікація, маркування і застосування легованих сталей.
- •1.2.4. Класифікація, маркування і використання чавунів.
- •1.3. Термічна і хіміко-термічна обробка металів і сплавів.
- •1.3.1. Основи теорії термічної обробки сталі.
- •1.3.2. Види термічної обробки.
- •1.3.3. Основи теорії хіміко-термічної обробки.
- •1.4. Кольорові метали та іх сплави.
- •1.4.1. Мідь та основні сплави на її основі.
- •1.4.2. Алюміній та основні алюмінієві сплави.
- •1.4.3. Сплави на основі магнію.
- •1.4.4. Сплави на основі титану.
- •1.5. Порошкові матеріали.
- •1.5.1. Тверді сплави.
- •1.5.2. Металокерамічні тверді сплави.
- •1.5.3. Металокерамічні матеріали.
- •1.6. Антифрикційні сплави і матеріали.
- •1.6.1. Бабіти.
- •1.6.2. Алюмінієві антифрикційні сплави.
- •1.6.3. Антифрикційні матеріали на основі міді.
- •1.7. Корозія металів.
- •1.7.1. Основи теорії корозії металів і види корозії.
- •1.7.2. Способи захисту металів від корозії.
- •1.8. Загальні відомості про неметалеві матеріали.
- •1.8.1. Деревина, її властивості, структура, сортамент, застосування.
- •1.8.2. Пластмаси, їх властивості, структура, застосування.
- •1.8.3. Гума та гумові вироби.
- •1.8.4. Скло і скляні вироби.
- •1.8.5. Клеї та їх застосування.
- •1.8.6. Лаки і фарби.
- •2. Виробництво чорних і кольорових металів.
- •2.1. Виробництво чавуну.
- •2.1.1. Вихідні матеріали для виробництва чавуну.
- •2.1.2. Будова доменної печі.
- •2.1.3. Доменний процес.
- •2.1.4. Продукти доменного виробництва, їх характеристика і призначення.
- •2.1.4. Автоматизація доменного виробництва.
- •2.2. Виробництво сталі.
- •2.2.1. Хімізм сталеплавильного процесу.
- •2.2.2. Сучасні методи виробництва сталі.
- •2.2.3. Методи розливання сталі.
- •2.2.4. Інтенсифікація сталеплавильних процесів.
- •2.2.5. Методи виробництва високоякісних сталей.
- •2.3.2. Виробництво алюмінію.
- •3. Методи виробництва заготовок і деталей.
- •3.1. Ливарне виробництво.
- •3.1.1. Ливарні сплави і формувальні суміші.
- •3.1.2. Класифікація ливарних форм і технологія їх виготовлення.
- •3.1.2. Плавильне обладнання.
- •3.1.3. Спеціальні види лиття.
- •3.1. Обробка металів тиском.
- •3.2.1. Теоретичні відомості про обробку металів тиском.
- •3.1.2. Основні види обробки металів тиском.
- •3.1.2. Нові методи обробки металів тиском.
- •3.3. Зварювання і паяння металів.
- •3.3.1. Види зварних з'єднань, їх різновиди і застосування.
- •3.3.3. Газове і дугове різання металів та їх застосування.
- •3.3.4. Паяння металів.
- •3.3.5. Основи технології виробництва виробів з деревини, пластмас, скла, гуми.
- •Посилання на літературу
3.1.2. Класифікація ливарних форм і технологія їх виготовлення.
Форми для заливання металу можуть бути разовими або багаторазовими. Разові форми придатні тільки для одного заливання (їх виготовляють з формувальних сумішей і вогнетривких матеріалів). Багаторазові металеві форми витримують сотні і тисячі заливок. Багаторазові піщано-цементні шамотні, графітові, керамічні форми витримують кілька десятків заливок, їх використовують для відливання станин верстатів, плит, виливниць і т.п.
Різні форми виготовляють за різними технологіями. Технологія виготовлення разової форми із формувальної суміші складається: приготування формувальних і стержневих сумішей; виготовлення моделей, стержневих ящиків і опок; формування форм.
Моделі (прототип відливок) і стержневі ящики (для виготовлення стержнів) для одиничного і дрібносерійного виробництва виготовляють з дерева, а для масового виробництва - з пластмас або алюмінієвих сплавів.
Опоки - це ящики, що складаються тільки із стінок і виготовляються з чавуну, сталі або алюмінієвих сплавів.
Ручне формування найчастіше виконують в опоках з використанням моделей. Для ручного формування необхідний певний інструмент: карасик (для прорізування каналів); підйомник (для виймання моделі з форми); гачок (для видалення суміші); гладилка (для вигладжування форми); душник (для виготовлення отворів у формі).
Технологія виготовлення форми показана на рис.22. На підмодельну плиту 1 встановлюють нижню половину моделі 2 і нижню опоку 3. Модель покривають облицювальною сумішшю. Після чого заповнюють опоку наповнювальною сумішшю і утрамбовують. Потім проколюють душником отвори для виходу газів.
Далі нижню півформу перевертають і на сформовану половину моделі накладають другу її половину. Потім верхню опоку ставлять на нижню. Для утворення ливника і випару вставляють окремі деталі 5 і 6. Верхню опоку заповнюють формувальною сумішшю так само як і нижню. Після набивання верхньої опоки і проколювання отворів для виходу газів виймають деталі ливника та випару, знімають верхню півформу, перевертають, прорізують ливниковий канал 7, після чого форму складають і вона готова до заливання. Відливок втулки з не обрубаними ливником 8 і випаром 9 показаний на рис.22. Слід відмітити, що виготовлення форм майже повністю механізоване.
Виготовлення форм для лиття за виплавлюваними моделями, лиття в оболонкові форми, кокільного та відцентрового лиття мають свої технологічні особливості.
3.1.2. Плавильне обладнання.
Для плавлення чавуну в ливарних цехах найчастіше використовують вагранки. Вагранка - це шахтна піч, викладена шамотною цеглою у стальному корпусі.
Сталь для лиття плавлять у кисневих конверторах, мартенівських або електропечах.
Мідні сплави для лиття розплавляють у дугових електропечах, індукційних печах із стальним осердям, а також у полум’яних печах.
Для розплавлення алюмінієвих і магнієвих сплавів використовують ванні електропечі, горни.