Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗВІТ 4 курс / ДОДАТКИ / використати.....doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
412.67 Кб
Скачать

Розділ vі облік запасів на дп «любешівагроліс»

5.1.Облік виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (мшп) на лісогосподарському підприємстві

Однією з обов’язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) – сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконання робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”.

Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) 9.

Оцінка вибуття запасів. У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9 оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:

  1. ідентифікованій собівартості одиниці запасів;

  2. середньозваженій собівартості;

  3. собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

  4. собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

  5. нормативних затрат;

  6. ціни продажу.

По дебету рахунка 20 „Виробничі запаси” та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті до оцінки, по кредиту – витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.

Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбають у постачальників на підставі укладених договорів (контактів, угод). На відвантаженні (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказується назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума,, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг).

Наприкінці місяця вартість використаних у виробництві запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості, визначаючи суму відхилення від облікових цін.

З цією метою визначають середній процент відхилення від облікових цін за формулою

С%=(В+В1)*100/(М3+М0),

де В – сума відхилення від облікових цін, що відноситься до залишку запасів на початок місяця; В1 – сума відхилення за звітний місяць; М3 – вартість залишку запасів за обліковими цінами на початок місяця; М0 – вартість оприбуткованих за обліковими цінами запасів, що надійшли від постачальників протягом місяця.

У практиці обліку для визначення суми відхилення від облікових цін запасів, використаних у виробництві, складають такий розрахунок:

Положенням (стандартом) 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають:

малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року або операційного циклу, якщо він не більше року.

Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. Тому такі предмети. Незалежно від вартості, визначаються малоцінними і швидкозношуваними й облікуються як записи. Малоцінні і швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких не більше року, обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів.

Організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) повинна повністю ґрунтуватись на Положенні (стандарті) 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:

  • суми, що сплачуються згідно з договору постачальнику (продавцю), за вирахуванням не прямих податків;

  • суми ввізного мита;

  • суми не прямих податків у зв’язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

  • транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (факту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів;

  • інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланових цілях.

Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 „Малоцінні і швидкозношувані предмети” за первинною вартістю їх придбання або виготовлення.

Оприбуткування підприємством малоцінних і швидкозношуваних предметів, одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 22 „Малоцінні і швидкозношувані предмети” і кредиту рахунків:

40 „Статутний капітал”

23 „Виробництво”

745 „Доход від безоплатно одержаних активів”

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які передані в експлуатацію, згідно з Положенням (стандартом) 9 виключається із складу активів (списується з балансу). При цьому в бухгалтерському обліку робиться запис по кредиту рахунка 22 „Малоцінні і швидкозношувані предмети” і дебету рахунків:

23 „Виробництво”, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”, 949 „Інші витрати операційної діяльності”.

Повернені на склад з експлуатації малоцінні предмети, придатні для подальшого використання, прибуткуються за первинною вартістю на дебет рахунка 22 „Малоцінні і швидкозношувані предмети” в кореспонденції з кредитом рахунка 719 „Інші доходи від операційного діяльності”. Предмети, що прийшли до непридатності, на підставі актів про вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів прибуткується на дебет рахунка 209 „Інші матеріали” в кореспонденції з кредитом рахунка 719 „Інші доходи від операційної діяльності”.

Соседние файлы в папке ДОДАТКИ