6.2. Облік готової продукції та її реалізації на дп «Любешівагроліс»

Збут продукції та отримання доходів в умовах конкуренції стають центральними проблемами функціонування ДП «Любешівагроліс».

Для збутової діяльності необхідно збирати різноманітну інформацію щодо зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку ринку та попиту на продукцію.

Бухгалтерський облік на підприємстві забезпечує дані не лише про обсяг продукції (робіт, послуг) та доходи від їх реалізації, але й про асортимент продукції, сегменти ринку, масштаби продажу, міни, продуктивність праці, якість продукції, собівартість, витрати на збут, витрати на маркетингові дослідження, канали збуту й витрати на їх функціонування та інші показники, необхідні для управління процесом збуту.

Визначення готової продукції наводиться у стандарті бух­галтерського обліку 9 «Запаси» та Інструкції до плану рахунків №291 від 30.11.1999 р.

Готовою називають продукцію, яка виготовлена підприємстві, призначена для продажу, повністю закінчена обробкою, пройшла випробування, приймання, укомплекту­вання і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договорами або іншими нормативно-правовими актами (умовами, стандартами).

Готова продукція оприбутковується на склад із виробничих підрозділів на основі первинних документів - накладних, актів, відомостей випуску продукції та документів, то засвідчують якість (свідоцтво про якість, сертифікат відповідності державній системі сертифікації).

Оскільки собівартість готової продукції визначається після закінчення місяця або кварталу, а на склад вона надходить протягом поточного місяця (кварталу), то виникає необхідність встановлення умовної облікової ціни - планової або продажної.

У балансі готова продукція оцінюється за фактичною собівартістю, а в поточному обліку протягом місяця бухгалтер оприбутковує її за умовними цінами - плановими чи продажними.

Первинні документи на передачу готової продукції (накладні, відомості випуску продукції, акти) з виробничих підрозділів на склад виписуються у двох примірниках. Один з примірників, підписаний завідувачем складу, повертається в цех, який здав продукцію, а другий - залишається на складі.

Працівник складу записує дані про надходження продукції з первинного документа у картки або книги складського обліку. Записи в картки здійснюються в такому ж порядку, як і в картки складського обліку на матеріальні цінності (вказується дата, номер документа, від кого надійшло, кому видано, робиться запис в графу «надійшло» чи «відпущено», виводиться залишок після кожного запису).

Після запису в картки складського обліку первинні документи здаються завідувачем складу в бухгалтерію. На підставі отриманих бухгалтерією документів з оприбуткування готової продукції складається нагромадувальна відомість її випуску.

Записи в нагромаджувальній відомості здійснюються щоденно з відображенням дати, номера документа й кількості випущених із виробництва окремих видів продукції.

У кінці місяця підраховуються підсумки з надходження готової продукції в розрізі кожного найменування і проставляються планові чи відпускні ціни шляхом множення кількості виробів на ціни знаходиться планова (або відпускна) собівартість про­дукції. Після того, як бухгалтерія визначить фактичну собівартість продукції, дані про собівартість кожного виробу переноситься у нагромаджувальну відомість. Порівнюючи дані про планову і фак­тичну собівартість оприбуткованої продукції, знаходять відхилення.