Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
sociology.doc
Скачиваний:
221
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.4 Mб
Скачать

Лекція 7. Соціологія праці й управління

1. Поняття і категорії соціології праці й управління.

2.Менеджмент.

а) Науковий менеджмент.

б) Менеджмент людських відносин.

в) Ситуативний менеджмент.

3. Трудовий колектив.

У межах економічної соціології існують ще такі підрозділи, як соціологія праці й управління, соціологія ринку, промисловості тощо. Деякі з них ми розглянемо нижче.

1 Поняття і категорії соціології праці й управління

Діяльність і поведінка індивідів та певних груп на­селення в економічній сфері виявляється, перш за все, в їх праці виробляються матеріальні блага, необхідні для за­безпечення відповідного рівня життя суспільства. Щоб виробництво цих благ було ефективнішим, потрібно вивчати процеси, що виникають під час праці і впливають на її кінцевий результат. Саме цим і займається соціологія праці й управління.

Соціологія праці й управління - це напрям соціо­логічної науки, який вивчає соціально-трудові відносини і соціальні процеси у сфері праці. Це галузь соціології, яка вивчає працю, трудову діяльність та поведінку, трудовий колектив, інститути і соціальні спільноти у сфері праці та методи впливу на них.

Виділяють п'ять складових соціології праці й управ­ління:

- суб'єкт праці;

- соціальні інститути у сфері праці;

- соціально-трудові відносини;

- соціально-трудові процеси;

- соціальне управління ними.

Суб'єкти праці - це всі люди, які беруть участь у трудовому процесі (робітники, підприємці, службовці тощо). Соціальними інститутами є система виробництва, система банків, господарських об'єднань, ринки, профспілки тощо. Соціально-трудові відносини - це ті відносини, які складаються між суб'єктами праці у процесі виробництва. Під соціальними процесами розуміють функціонування і зміни станів суб'єктів економічної діяльності. Тут мається на увазі безпосередньо сам трудовий процес, пристосування до виробничого середовища, трудова мобільність, відносини співробітництва або конкуренції, суперництво та конфлікти між суб'єктами економічної діяльності.

Під соціальним управлінням розуміють управління трудовим процесом, що передбачає його організацію, планування і регулювання.

Отже, як бачимо, в соціології праці й управління можна виділити два окремих напрями: соціологію праці і соціологію управління. Вони тісно пов'язані, тому ми розглянемо їх разом в одній лекції. Але для кожного з цих напрямів існують певні конкретні поняття, категорії та інші особливості. У сфері праці відбуваються такі соціальні процеси:

- трудові переміщення соціальних груп і окремих працівників (процес зміни місця роботи працівником - горизонтальна та вертикальна мобільність);

- ціннісно-орієнтаційні процеси - мотивація праці, ставлення до праці, соціалізація на виробництві;

- процес впливу трудових функцій робітників на їх соціальний стан і соціальні характеристики (інтереси, рівень кваліфікації);

- інтегративні процеси - процеси, які забезпечують цілісність усієї системи (освіта, трудова активність, стимулювання тощо).

Найважливішими категоріями праці є її види, умови праці, зміст і характер, ставлення до праці, задоволення пра­цею тощо. Зміст праці - це власне її соціально-технологічні характеристики або характеристики самого процес) праці, які охоплюють функції та організацію трудового дня на робочому місці, рівень самостійності робітника, мо­нотонність чи різноманітність трудового процесу. Характер праці виражає певну закріпленість працівників за економічно та соціально неоднорідними видами праці (проста - складна, індустріальна - аграрна, розумова - фізична, творча - нетворча тощо). Характер праці для соціології вважається однією з головних ознак.

Під час праці виникають різні види соціально-трудових відносин:

- за змістом діяльності - виробничо-функціональні, професійно-кваліфікаційні, соціально-психологічні, суспільно-організаційні;

- за суб'єктом відносин - міжорганізаційні (колектив-колектив), внутрішньоорганізаційні (особа-особа, особа-колектив);

- за обсягом владних повноважень - відносини гори­зонтальні і вертикальні (між робітниками одного рівня чи між начальником і підлеглим);

- за характером розподілу результатів праці - відповідно до трудового внеску та за іншими внесками (грошові, майнові тощо);

- за ступенем регламентованості відносин - формальні (офіційно оформлені), неформальні (офіційно не оформлені);

- за способом спілкування - безособові, міжособові, безпосередні, опосередковані.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]