- •Курс лекцій з соціології київ- 2007
- •Лекція і. Соціологія як наука
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Лекція 2. Історія соціології
- •1. Етап глобальних концепцій розвитку суспільства (середина і друга половина хіХст.)
- •2. Етап ствердження соціології як самостійної науки (кінець XIX – початок хх ст.)
- •3. Бурхливий розвиток емпіричної соціології (середина XX ст.)
- •2.4. Сучасна соціологія (друга половина хх ст.)
- •5. Розвиток соціології в Росії та Україні
- •Питання для роздумів
- •Лекція 3. Соціологічні дослідження
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види
- •2. Методи збору соціологічної інформації
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види.
- •2. Методи збору соціологічної інформації.
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні.
- •Питання для роздумів
- •Література
- •Лекція 4. Соціальна структура суспільства
- •1. Горизонтальна структура суспільства.
- •2. Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда
- •3. Вертикальна структура суспільства
- •4. Соціальна мобільність
- •5. Моделі вертикальних соціальних структур
- •Лекція 5: Соціальні інститути
- •1. Сутність соціального інституту.
- •2. Типи соціальних інститутів
- •3.Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства
- •4. Соціальні організації
- •Лекція 6. Особистість як соціальна система
- •6.2. Соціалізація особистості
- •3. Адаптація й інтеріоризація
- •4. Чинники соціалізації
- •5. Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •6. Соціальна структура особистості
- •Лекція 7. Соціологія праці й управління
- •2.Менеджмент.
- •3. Трудовий колектив.
- •Лекція 8. Соціологія вільного часу
- •2. Параметри вільного часу
- •3. Протиріччя вільного часу
- •4. Проблеми вільного часу
- •Лекція 9. Соціологічний аналіз конфлікту
- •2. Конфлікт у трудовому колективі
- •3. Розв'язання конфлікту
- •Лекція 10. Соціологія сім'ї
- •1. Поняття сім'ї
- •2. Функції сім'ї
- •3. Форми і види сім'ї
- •4. Проблеми сім'ї
- •Лекція 11. Соціологія політики
- •2. Соціологічні аспекти державної влади
- •3. Поняття політичної партії, суспільного руху
- •4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії
- •Лекція 12. Соціологічні проблеми освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •1. Система освіти в Україні
- •2.Завдання соціології освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •Лекція 13.Соціологія сучасної науки
- •2. Етапи розвитку науки
- •3. Основні проблеми соціології науки
- •4. Взаємодія науки, техніки і виробництва
- •5. Наука і наукова діяльність
- •Лекція 14. Соціології культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності.
- •1.Поняття «культура».
- •2. Основні поняття соціології культури
- •3. Системний аналіз сучасної культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності
- •Лекція 15. Етносоціологія
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Основні поняття соціології етнічних відносин
- •2. Проблема самовизначення націй у соціології
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Лекція 16. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток
- •2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні
- •3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства
- •4. Соціальна екологія
- •5. Соціальне прогнозування
- •Короткий термінологічний словник
1. Система освіти в Україні
До кінця 50-х рр. XX ст. наша країна володіла однією з кращих у світі системою середньої, професійної і вищої освіти. Вона займала друге місце у світі за чисельністю студентів на 10000 чоловік населення.
Завдяки створеному інтелектуальному потенціалу в Україні досягнутий високий рівень фундаментальної науки.
Можна навести такі цифри: до початку Другої світової війни рівень освіти населення України дорівнював чотирьом рокам навчання; на початку 60-х рр. XX ст. - семи рокам навчання; нині — дванадцяти рокам.
У США, Канаді, Японії в середньому на дорослого припадає вже 13-14 років навчання; більше половини випускників дванадцятирічної середньої школи продовжують навчатися в університетах.
Криза в нашій системі освіти почалася з кінця 60-х рр. XX ст. Радянські керівники спочивали на лаврах після запуску першого штучного супутника Землі, у той час коли увесь світ звернув увагу на радянський досвід розвитку освіти. До речі, саме тоді конгрес СШ А прийняв Закон «Про освіту з метою національної оборони». З ініціативи президента Дж. Кеннеді в країні вдвічі збільшилося число університетів. Наприкінці 80-х рр. XX ст. США витрачали на розвиток освіти 6,7 відсотка свого валового національного продукту, Японія — 5,7 відсотка.
Частка витрат на освіту у відсотках до витрат державного бюджету СРСР установилася до кінця 20-х рр. XX ст. нарівні 12,5 відсотка, у період 1965-1980 рр. збільшилася до 15-17 відсотків. Після 1980 р. ці витрати складали 12 відсотків, потім відбувся різкий спад: у 1991 р. —до 5,8 відсотка, у 1993р.— 4,4 відсотки.
Були допущені серйозні прорахунки в стратегії освіти. У 60-80 рр. XX ст. у нашій країні різко збільшилася підготовка робітників у профтехучилищах — у 2,5 рази, а ріст фахівців з вищою освітою тільки — у 1,3 рази. Однак весь світовий досвід свідчить: найбільший внесок у приріст продуктивності праці, темпів економічного розвитку вносять фахівці, що отримали вищу освіту.
При всій очевидності реформування освіти до нього треба підходити дуже обережно. Результати освітньої політики, впровадження інновацій часто позначаються тільки через 10-15 років. Цим і користуються деякі реформатори і «новатори» від освіти, відмінно розуміючи, що їм навряд чи доведеться відповідати за непродумані експерименти.
Система освіти повинна обережно включати у свої програми новації, нові форми організації. Відомо, що будь-яка велика наукова ідея у своїй еволюції проходить три етапи. Спочатку: «цього не може бути», потім: «у цьому щось є» і, нарешті, третій етап: «як цього можна було не розуміти і не приймати?». Масова освіта повинна орієнтуватися в основному на нього.
Це ж стосується й організаційних форм, нових типів навчальних закладів. Наприкінці 50-х рр. XX ст. було прийняте рішення про те, що першокурсники вузів повинні були вдень працювати, а вечорами — учитися. На щастя, це починання проіснувало всього один навчальний рік. До такого роду невдалих і непродуманих експериментів можна віднести і рішення уряду про військову службу студентів, які навчаються наденній формі.
Система освіти відрізняється позитивним консерватизмом набагато в більшому ступені, ніж економіка чи політика. В Україні докорінно змінилися економічний уклад і політична система, а навчальні заклади, вичистивши ідеологічну зашореність, тільки починають реформуватися.