- •Курс лекцій з соціології київ- 2007
- •Лекція і. Соціологія як наука
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Лекція 2. Історія соціології
- •1. Етап глобальних концепцій розвитку суспільства (середина і друга половина хіХст.)
- •2. Етап ствердження соціології як самостійної науки (кінець XIX – початок хх ст.)
- •3. Бурхливий розвиток емпіричної соціології (середина XX ст.)
- •2.4. Сучасна соціологія (друга половина хх ст.)
- •5. Розвиток соціології в Росії та Україні
- •Питання для роздумів
- •Лекція 3. Соціологічні дослідження
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види
- •2. Методи збору соціологічної інформації
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види.
- •2. Методи збору соціологічної інформації.
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні.
- •Питання для роздумів
- •Література
- •Лекція 4. Соціальна структура суспільства
- •1. Горизонтальна структура суспільства.
- •2. Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда
- •3. Вертикальна структура суспільства
- •4. Соціальна мобільність
- •5. Моделі вертикальних соціальних структур
- •Лекція 5: Соціальні інститути
- •1. Сутність соціального інституту.
- •2. Типи соціальних інститутів
- •3.Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства
- •4. Соціальні організації
- •Лекція 6. Особистість як соціальна система
- •6.2. Соціалізація особистості
- •3. Адаптація й інтеріоризація
- •4. Чинники соціалізації
- •5. Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •6. Соціальна структура особистості
- •Лекція 7. Соціологія праці й управління
- •2.Менеджмент.
- •3. Трудовий колектив.
- •Лекція 8. Соціологія вільного часу
- •2. Параметри вільного часу
- •3. Протиріччя вільного часу
- •4. Проблеми вільного часу
- •Лекція 9. Соціологічний аналіз конфлікту
- •2. Конфлікт у трудовому колективі
- •3. Розв'язання конфлікту
- •Лекція 10. Соціологія сім'ї
- •1. Поняття сім'ї
- •2. Функції сім'ї
- •3. Форми і види сім'ї
- •4. Проблеми сім'ї
- •Лекція 11. Соціологія політики
- •2. Соціологічні аспекти державної влади
- •3. Поняття політичної партії, суспільного руху
- •4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії
- •Лекція 12. Соціологічні проблеми освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •1. Система освіти в Україні
- •2.Завдання соціології освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •Лекція 13.Соціологія сучасної науки
- •2. Етапи розвитку науки
- •3. Основні проблеми соціології науки
- •4. Взаємодія науки, техніки і виробництва
- •5. Наука і наукова діяльність
- •Лекція 14. Соціології культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності.
- •1.Поняття «культура».
- •2. Основні поняття соціології культури
- •3. Системний аналіз сучасної культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності
- •Лекція 15. Етносоціологія
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Основні поняття соціології етнічних відносин
- •2. Проблема самовизначення націй у соціології
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Лекція 16. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток
- •2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні
- •3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства
- •4. Соціальна екологія
- •5. Соціальне прогнозування
- •Короткий термінологічний словник
3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
У соціології особливе місце займають питання вивчення рівня соціального і культурного розвитку націй, їх консолідації, асиміляції, інтеграції, міжнаціональних шлюбів, двомовності, розвитку національної самосвідомості, націоналізму, шовінізму тощо.
Розвиток цивілізації характеризується дуже складними процесами. В історії були народи, від яких тремтіли імперії і які відійшли у вічність, - гуни, скіфи, ацтеки, готи. Звичайно, вони не зникли, а просто злилися з іншими, асимілювалися. У радянський час утворилася казахська нація з кількох джусів, таджицька — з кількох родинних племен. Процеси етнічної консолідації йдуть у народів Північного Кавказу. Наприклад, у Дагестані, де проживає близько ЗО етнічних груп — аварці, даргинці, кумики, лезгини, лакці, табасаранці, чеченці, ногайці, агули, тати, цахури. У кожної гори -свій народ, зі своєю мовою, своєю культурою. Як усе це зберегти?
Звичайно, у нашій історії є і приклади примусової асиміляції, коли в Узбекистані таджиків записували узбеками, чи в Азербайджані курдів — азербайджанцями.
Національна асиміляція
Зрозуміло, як і в усьому світі з його інтенсивними зв'язками, в Україні йдуть процеси національної асиміляції. Але це природна асиміляція, коли невеликі національні групи переймають добровільно мову, культуру, побутові звичаї великої нації, в оточенні якої вони живуть. Скажімо, асиміляція євреїв, карелів, мордви тощо. Напевно, ці процеси прогресивні.
У західній соціології для характеристики міжнаціональних процесів використовуються такі підходи. Асиміляція —добровільна чи насильницька. У США вона йшла на основі англоконформізму. Хоча це завжди взаємний процес збагачення культури.
Плюралізм — самостійне співіснування етнічних груп. Найбільш яскравий приклад — Швейцарія, де три чверті населення — німці, але італійці і французи не втратили ні мови, ні свого способу життя. Для України це теж типова картина. Правовий захист етнічних меншостей, наприклад, малих народів Півночі в Канаді, США і України.
Міжнаціональні шлюби
Для соціології має дуже важливе значення вивчення міжнаціональних шлюбів. Національно-змішані шлюби є важливим каналом зміни Етнодемографічної структури українського суспільства. Самі по собі такі шлюби не змінюють чисельного співвідношення контактуючих національностей, однак діти з таких сімей, обираючи собі національну приналежність одного з батьків, тим самим обривають етнічну лінію іншого. Статистичні дані свідчать про те, що в загальноукраїнському масштабі при визначенні національності дітей в етнічно змішаних сім'ях перевага надається українській національності, хоча тут є значні регіональні варіації. У плані генетичного здоров'я людства такі шлюби сприятливі, як правило, а діти, народжені в них, відрізняються здоров'ям, здібностями. Можна говорити як про окремі приклади, так і про етнічні групи, наприклад, козацтво, яке формувалося на кордонах етнічних груп.
Але з погляду національної самосвідомості у такому варіанті якась нація програє, адже діти змушені вибирати одну з двох національностей, а іноді зовсім іншу-третю. Дитина від українки і білоруса, що виросла в українському середовищі, українській культурі, що володіє українською мовою, хто вона за національністю? Найчастіше діти обирають національність того з батьків, хто має більш високий соціальний, культурний і етнічний статус. Вирішальне значення має переважне етнічне середовище. Зокрема, діти від шлюбів українських жінок з чоловіками інших національностей у межах України, і особливо в містах, де переважає українське населення, найчастіше зараховують себе до українців. Тут слід пам'ятати, що націй на 100 відсотків чистих в етнічному плані просто не існує. Справа не в крові батьків, а в умовах формування особистості. Для великих народів ці процеси не мають принципового значення, а для малих вони дуже хворобливі.
Деякі соціологи стверджують, що міжнаціональні шлюби менш стійкі. Але дані переписів населення, соціологічних опитувань свідчать, що міжнаціональні шлюби навіть більш стійкі, ніж однорідні. Міжнаціональні шлюби частіше зустрічаються серед міського населення, у районах нового освоєння. Видно, це пов'язано з міграцією молодого населення й ослабленням впливу старших, котрі майже завжди в цих питаннях консервативні.
Духовне життя націй
Найважливішим напрямом соціології націй є коло процесів і явищ у духовному житті націй, тобто освіта, культура, мова, традиції тощо. Якщо економіка і соціальне життя в основному інтернаціоналізуються, то духовне життя виступає в ролі свого роду сховища національного духу, традицій, національної самобутності. Саме мова, культура, традиції найбільшою мірою зберігають національне, особливе.
Тут, напевно, найголовнішою є проблема мови. Зараз проблеми мови, мабуть, найгостріші в суверенних республіках СНД. Національна мова стає державною мовою. І це правильно. Але треба враховувати інтереси інших національних груп, тобто право на володіння своєю мовою при спілкуванні. Державі слід забезпечити законне право учити дітей і учитися на своїй рідній мові всім громадянам республіки.
Вирішуючи мовні проблеми деяких малих народів, можна йти шляхом створення культурних громад, вводити викладання мов цих народів у школах. Для цього потрібно проводити соціологічні опитування населення, реалізувати національну політику з урахуванням думок і побажань більшості населення.
Необхідно пам'ятати, що в кризових ситуаціях питання мови, національної культури найчастіше виявляються в епіцентрі політичного життя, необережні кроки можуть призвести до серйозної соціальної напруги.
Таким чином, соціологія націй має специфічні підходи до вивчення національно-етнічних питань. У неї велике майбутнє. У сучасній ситуації при вирішенні національних питань соціологічна інформація особливо важлива, якщо ми хочемо дійти згоди.