- •Курс лекцій з соціології київ- 2007
- •Лекція і. Соціологія як наука
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Лекція 2. Історія соціології
- •1. Етап глобальних концепцій розвитку суспільства (середина і друга половина хіХст.)
- •2. Етап ствердження соціології як самостійної науки (кінець XIX – початок хх ст.)
- •3. Бурхливий розвиток емпіричної соціології (середина XX ст.)
- •2.4. Сучасна соціологія (друга половина хх ст.)
- •5. Розвиток соціології в Росії та Україні
- •Питання для роздумів
- •Лекція 3. Соціологічні дослідження
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види
- •2. Методи збору соціологічної інформації
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види.
- •2. Методи збору соціологічної інформації.
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні.
- •Питання для роздумів
- •Література
- •Лекція 4. Соціальна структура суспільства
- •1. Горизонтальна структура суспільства.
- •2. Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда
- •3. Вертикальна структура суспільства
- •4. Соціальна мобільність
- •5. Моделі вертикальних соціальних структур
- •Лекція 5: Соціальні інститути
- •1. Сутність соціального інституту.
- •2. Типи соціальних інститутів
- •3.Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства
- •4. Соціальні організації
- •Лекція 6. Особистість як соціальна система
- •6.2. Соціалізація особистості
- •3. Адаптація й інтеріоризація
- •4. Чинники соціалізації
- •5. Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •6. Соціальна структура особистості
- •Лекція 7. Соціологія праці й управління
- •2.Менеджмент.
- •3. Трудовий колектив.
- •Лекція 8. Соціологія вільного часу
- •2. Параметри вільного часу
- •3. Протиріччя вільного часу
- •4. Проблеми вільного часу
- •Лекція 9. Соціологічний аналіз конфлікту
- •2. Конфлікт у трудовому колективі
- •3. Розв'язання конфлікту
- •Лекція 10. Соціологія сім'ї
- •1. Поняття сім'ї
- •2. Функції сім'ї
- •3. Форми і види сім'ї
- •4. Проблеми сім'ї
- •Лекція 11. Соціологія політики
- •2. Соціологічні аспекти державної влади
- •3. Поняття політичної партії, суспільного руху
- •4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії
- •Лекція 12. Соціологічні проблеми освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •1. Система освіти в Україні
- •2.Завдання соціології освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •Лекція 13.Соціологія сучасної науки
- •2. Етапи розвитку науки
- •3. Основні проблеми соціології науки
- •4. Взаємодія науки, техніки і виробництва
- •5. Наука і наукова діяльність
- •Лекція 14. Соціології культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності.
- •1.Поняття «культура».
- •2. Основні поняття соціології культури
- •3. Системний аналіз сучасної культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності
- •Лекція 15. Етносоціологія
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Основні поняття соціології етнічних відносин
- •2. Проблема самовизначення націй у соціології
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Лекція 16. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток
- •2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні
- •3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства
- •4. Соціальна екологія
- •5. Соціальне прогнозування
- •Короткий термінологічний словник
4. Соціальна екологія
Соціальна екологія — зовсім ще молода наука, що склалася на перетині екології і соціології. Що таке екологія? Слово «екологія» вперше ужив німецький учений Ернст Геккель у 1866р. у книзі «Природна історія походження». Цей термін використовується при розгляді питань, пов'язаних з навколишнім середовищем, у перекладі з грецької мови «ойкос» значить «будинок». Початкове суто біологічне тлумачення слова поступово поступилося місцем більш широкому. У зв'язку з цим екологію можна визначити як науку, предметом вивчення якої є відношення живих істот до середовища свого проживання, їх взаємодія між собою. Соціальна екологія складається як особлива соціологічна наука в 60-і рр. XX ст. У 1970 р. на Всесвітньому соціологічному конгресі у Варні був створений дослідницький Комітет Міжнародної Соціологічної Асоціації з соціальної екології.
Соціальну екологію можна визначити як галузь соціології, предметом вивчення якої є специфічні зв'язки між людиною і навколишнім середовищем. Соціальна екологія, що розуміється в такому контексті, вивчає відносини «природа - промислова система — суспільство». Вона повинна допомогти знайти відповідь на питання: Ідо таке «гарна природа» для подальшого розвитку суспільства і що таке «гарне суспільство» з погляду збереження екологічної рівноваги в природі. Соціальна екологія повинна займатися пізнанням основних закономірностей взаємодії в системі «суспільство — природа» і визначати можливості створення моделі оптимальної взаємодії всіх її елементів. У цьому випадку вона може зробити свій внесок у вирішення глобальних проблем сучасного суспільства.
Навколишнє середовище завжди прив'язане до визначеної території. Тому в соціальній екології можуть виділятися окремі рівні дослідження: міста, урбанізовані зони, регіони нового освоєння і, нарешті, загальнопланетарний рівень. Соціальна екологія на всіх цих рівнях повинна прагнути до збереження екологічної рівноваги, враховувати взаємозв'язок усіх рівнів відповідно до девізу: мислимо глобально, діємо конкретно.
У праці Комонера «Замикання кола» викладені чотири основних глобальних екологічних закони, що, на думку автора, діють не тільки в біосфері, але й у сфері відносин, у соціальному середовищі. Саме тому їх можна вважати {законами соціальної екології. Ці закони такі:
• Усе пов'язано з усім.
• Ніщо не може зникнути без сліду.
• Природа знає краще.
• Ніщо не можна отримати безкоштовно.
Наприклад, четвертий закон можна прокоментувати так: глобальні екологічні системи являють собою неподільне ціле, і усе, що людина з них витягає, повинно бути компенсовано. Тому споживання природних ресурсів не може бути безмежним, а людство повинно стежити за тим, щоб за рахунок споживання природних ресурсів не поставити під сумнів основу свого розвитку й існування на планеті.
Нам потрібно знайти компроміс між прогресом і навколишнім середовищем. Для досягнення найбільш ефективних результатів при вирішенні глобальних проблем сучасної цивілізації необхідно прогнозувати розвиток суспільства.