2. Етапи розвитку науки

Розвиток науки, науково-технічної революції, взаємодія з виробництвом, їхні соціальні наслідки, кадри науки розглядаються соціологією науки.

Для початку слід уточнити поняття «наукова революція», «науково-технічна ре­волюція», «промислова революція», «технологічна революція», «зелена революція».

Наукова революція — якісний стрибок у пізнанні навколишнього світу, розвитку виробництва. Наукових переворотів, зрушень в історії людства було чимало: відкриття вогню, колеса, парової машини, електрики, атомного ядра. Відомо, що древні циві­лізації Америки при усіх вражаючих досягненнях інків, ацтеків не додумалися до ко­леса і усі вантажі переміщали волоком.

Промислова революція — заміна фізичної праці в процесі виробництва маши­нами. Вони, власне кажучи, узяли на себе транспортні, технологічні, енергетичні функції працюючої людини. Але дуже швидко виявилося, що промислова револю­ція має свої межі. Швидкості технологічних процесів стали стримуватися розумо­вими, фізіологічними можливостями людини, яка керує машинами. Не кажучи вже проте, що присутність людини поруч з багатьма апаратами фізично неможливо че­рез високу небезпеку, температуру, тиск, швидкість. Можна навести такий факт: приблизно 70 відсотків аварій на авіаційному транспорті трапляється з вини люди­ни, а не техніки.

Науково-технічна революція. Треба було автоматизувати виробництво, вивести людину з системи машин. Така можливість з'явилася зі створенням перших ЕОМ, кібернетичних пристроїв, перших цілком автоматизованих виробництв. Коли ма­шини стали виконувати деякі розумові функції людини, відбулася науково-техніч­на революція. Далі настав перехід її на етап технологічної революції: атомна енерге­тика, матеріали з заздалегідь заданими властивостями, біотехнології, ЕОМ з елемен­тами штучного інтелекту, лазерні технології, оптико-волоконний зв'язок і багато чого іншого.

Зелена революція — наукові розробки, що дозволили програмувати врожай, впро­ваджувати інтенсивні технології, нові методи в селекції.

Поняття інформаційної революції пов'язане з масовим використанням інформацій­них технологій у різних сферах виробництва і громадського життя: нагромадження, обробка і швидка передача інформаційних ресурсів. Наочний приклад: пластикові гроші, що дозволяють розраховуватися карткою за різноманітні послуги в будь-якій країні світу.

Досягнення науки і наслідки технологічної революції настільки вражаючі, що в душі навіть розумних людей закрадається марновірний страх: а що ж далі? У сучасній науці позначився такий напрям соціальних прогнозів, як технологічний песимізм, зміст я кого поля гає в тому, що людину витисне і поневолить машина. Батько кібернетики Норберт Вінер писав проте, що в майбутньому суспільстві пересічна людина не зможе запропонувати нічого такого, за що варто було б платити гроші.

У цьому плані цікаво звернутися до історії. В часи культури прото-чимо в Перу ІУ-УП ст. на глечиках передавався зміст ще більш древнього міфу, відповідно до якого настане день, коли собаки, кури, горщики, жорна, сковороди повстануть проти своїх гнобителів і перекладуть на них тягар своєї праці. Тоді жорна перемелють своїх вина­хідників, кури їх заріжуть, сковороди засмажать, собаки з'їдять.

Осліплені блиском машин люди забувають, що це усього-на-всього відбите світло людського розуму. Коли чемпіон світу Гаррі Каспаров програє чергову шахову партію комп'ютеру, то слід пам'ятати, що грає не сам комп'ютер, а програма, створена гру­пою талановитих програмістів.