5. Соціологія особистості студента

Для соціології освіти важливе вивчення особистості учня, студента. Характер май­бутньої професії багато в чому визначає поведінка студента. Особливо аналіз студентсь­кої молоді в зв'язку з обраною професією. Студентів у цьому відношенні можна розді­лити на три групи.

Першу групу складають студенти, орієнтовані на освіту, тому що вона дає мож­ливість отримати професію. Вони хочуть працювати саме за цією спеціальністю, у них є інтерес до роботи, прагнення реалізувати себе саме в ній.

Друга група студентів складається з тих, хто в перспективі орієнтований на бізнес. Ставлення до освіти в них вже інше — для них навчання виступає як інструмент, мож­ливість стару.

Третю групу студентів складають ті, кого можна було б назвати такими, що не-визначилися. Усі параметри їх ставлення до навчання, професії розмиті, в їхніх оцін­ках і позиціях немає чіткості та визначеності перших двох груп. Такі студенти ніби пливуть за течією, можливо, їх самовизначення відбудеться трохи пізніше, а можли­во, для них узагалі процес самовизначення, цілеспрямованості не характерний.

Американський соціолог Мартін Троу, вивчаючи студентське середовище, виді­лив чотири типи культури, поведінки і всього способу життя серед американських студентів:

Колегіали — громадські працівники, що відрізняються активністю в студентсь­кому житті і витрачають на це багато свого часу.

Професіонали —для яких майбутня робота, професія - найголовніше, і цьому підпорядковується все їх студентське життя.

Академіки — майбутні викладачі університетів.

І, нарешті, нонконформісти - аристократична богема, золота молодь, що учить­ся заради диплома, престижу, щоб догодити батькам.

Цікаво також відзначити і такий висновок соціологів: серед студентів, орієнто­ваних на професію, набагато менше соціальних песимістів. На освіту і професію більше орієнтовані студенти економічних і юридичних спеціальностей. Найменш орієнтованими на освіту виявилися математики, хіміки, педагоги, тобто студенти тих спеціальностей, що менше затребуються на ринку праці. Вибір професії у ВНЗ став для молодих людей прагматичним, відповідає змінам в українському суспільстві. Цінність вищої освіти як самостійного феномена, що має соціокультурну, особистісну привабливість і престижність, відступає на другий план.

Таким чином, діяльність соціальних інститутів освіти спрямована на задоволен­ня важливих соціальних потреб. Від того, наскільки успішно вона розвивається, ба­гато в чому залежить майбутнє будь-якого суспільства.

Питання для роздумів

1. Що є об'єктом і предметом соціології освіти?

2. Які об'єктивні чинники сприяли виокремленню соціології освіти в самостійну наукову дисципліну?

3. Як співвідносяться поняття "освіта" і "культура"?

4. В чому полягає зміст основних функцій освіти?

5. Що означає вираз "освіта як соціокультурний інститут"?

6. Які основні вимоги до освіти в умовах ринкової економіки?

7. Як співвідносяться поняття "освіта" і "навчання"?

8. Що ви розумієте під системою освіти?

9. Від яких факторів залежить ефективність освіти?

10. Яку роль відіграє освітня діяльність у соціалізації особи?

11. Охарактеризуйте сучасні інноваційні процеси у сфері освіти.

12. Яке місце займає освіта в системі людських цінностей?

13. У чому полягає суть принципу "випереджаючого розвитку" освіти?

14. Що передбачає гуманізація і гуманітаризація освіти?

15. Чим характеризується сучасна криза освіти?

16. У чому проявляється розрив між освітою і культурою?

Література

1. Астахова В.И. Трансформация социальных функций высшего образования в современных условиях. X., 1999.

2. Герасина Л. М. Современна» школа в условиях реформации образования. X., 1993.

3. Глоссарий современного образования: Слов.-справ./ под общ. ред. В.И. Астаховой, А.Л. Сидоренко. X., 1998.

4. Лукашевич Н.П., Солодков В. Т. Социология образования К.. 1997.

5. Кумбс Ф. Г. Кризис образования в современном мире: Системный анализ. М., 1970.

6. Нечаев В. А. Социология образования. М., 1992.

7. Нечаев В.Я. Новые подходы в социологии образования // Социологические исследования, 1999. №11

8. Филиппов Ф. Р. Социология образования. М.. 1980.

9. Философия образования для XXI века. М., 1992.

10. Частная высшая школа в объективе времени: украинский вариант: Монография / Под ред. В.Н. Астаховой. X., 2000.

11. Шеремет И. И. Образование как социальный институт. Лекция. Харьков, 1996.

12. Шереги Ф.Е., Харчева В. Г. Сериков В. В. Социология образования: прикладной аспект. М., 1997.

13. Астахова В. І. Вища школа України. X., 1991.

14. Гавриленко І.М., Скідін О.Л. Соціологія освіти. Запоріжжя, 1998.

15. Герасина Л. М. Современная школа в условиях реформации образования. X., 1993.

16. Герасіна Л. М. Оновлення сучасної вищої школи в контексті глобальних проблем освіти. X., 1994.

17. Лігоцький А.О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем. К..1997.

18. Соціологія освіти // Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навч. словник-довідник. За заг. ред. В.М. Пічі, К., Львів, 2002

19. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / За заг. ред. В. Зубка, К., 1997.

20. Якуба О. О. Освіта як соціальний інститут // Соціологія: навч. посібник. X., 1996.