- •Курс лекцій з соціології київ- 2007
- •Лекція і. Соціологія як наука
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Лекція 2. Історія соціології
- •1. Етап глобальних концепцій розвитку суспільства (середина і друга половина хіХст.)
- •2. Етап ствердження соціології як самостійної науки (кінець XIX – початок хх ст.)
- •3. Бурхливий розвиток емпіричної соціології (середина XX ст.)
- •2.4. Сучасна соціологія (друга половина хх ст.)
- •5. Розвиток соціології в Росії та Україні
- •Питання для роздумів
- •Лекція 3. Соціологічні дослідження
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види
- •2. Методи збору соціологічної інформації
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види.
- •2. Методи збору соціологічної інформації.
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні.
- •Питання для роздумів
- •Література
- •Лекція 4. Соціальна структура суспільства
- •1. Горизонтальна структура суспільства.
- •2. Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда
- •3. Вертикальна структура суспільства
- •4. Соціальна мобільність
- •5. Моделі вертикальних соціальних структур
- •Лекція 5: Соціальні інститути
- •1. Сутність соціального інституту.
- •2. Типи соціальних інститутів
- •3.Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства
- •4. Соціальні організації
- •Лекція 6. Особистість як соціальна система
- •6.2. Соціалізація особистості
- •3. Адаптація й інтеріоризація
- •4. Чинники соціалізації
- •5. Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •6. Соціальна структура особистості
- •Лекція 7. Соціологія праці й управління
- •2.Менеджмент.
- •3. Трудовий колектив.
- •Лекція 8. Соціологія вільного часу
- •2. Параметри вільного часу
- •3. Протиріччя вільного часу
- •4. Проблеми вільного часу
- •Лекція 9. Соціологічний аналіз конфлікту
- •2. Конфлікт у трудовому колективі
- •3. Розв'язання конфлікту
- •Лекція 10. Соціологія сім'ї
- •1. Поняття сім'ї
- •2. Функції сім'ї
- •3. Форми і види сім'ї
- •4. Проблеми сім'ї
- •Лекція 11. Соціологія політики
- •2. Соціологічні аспекти державної влади
- •3. Поняття політичної партії, суспільного руху
- •4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії
- •Лекція 12. Соціологічні проблеми освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •1. Система освіти в Україні
- •2.Завдання соціології освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •Лекція 13.Соціологія сучасної науки
- •2. Етапи розвитку науки
- •3. Основні проблеми соціології науки
- •4. Взаємодія науки, техніки і виробництва
- •5. Наука і наукова діяльність
- •Лекція 14. Соціології культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності.
- •1.Поняття «культура».
- •2. Основні поняття соціології культури
- •3. Системний аналіз сучасної культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності
- •Лекція 15. Етносоціологія
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Основні поняття соціології етнічних відносин
- •2. Проблема самовизначення націй у соціології
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Лекція 16. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток
- •2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні
- •3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства
- •4. Соціальна екологія
- •5. Соціальне прогнозування
- •Короткий термінологічний словник
3. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
Соціологія, як і більшість наук, вийшла з філософії і тому зв'язок між ними, особливо з соціальною філософією, є органічним. Але вони не переплітаються, бо якщо філософія вивчає сутність людини, особистості, то соціологія - особистість як соціальний тип. Вона виходить з того, що людина представлена в її взаємозв'язках з іншими людьми. Соціальна філософія розглядає суспільство як феномен і місце цього феномену серед природного. Предметом вивчення філософії є суспільне життя з точки зору світоглядних проблем, а соціології - суспільне життя як відносини між індивідами та їх групами, тобто процес функціонування. Якщо предметом загальної філософії є взаємодія людини зі світом, то соціології - людини з людиною.
Соціологія пов'язана і з психологією, без якої неможливо вивчати людські стосунки. Зв'язок з історичною наукою є особливим, бо обидві ці науки цікавляться усіма сферами діяльності суспільства. Але вони відрізняються у підходах до вивчення одних і тих самих об'єктів, процесів, подій. Якщо для історика важлива послідовність конкретних подій з усіма подробицями, то соціолога, перш за все, цікавить ця подія як певний тип людської поведінки. Тому багато хто з соціологів називав соціологію «генералізуючою наукою», а історію - «індивідуалізуючою».
Можна і далі перераховувати науки, з якими пов'язана соціологія (політологія, статистика, економіка, правознавство тощо). Цей зв'язок призводить до подальшого розгалуження соціології і, відповідно, до появи міжгалузевих дисциплін, яким відповідають дослідження міждисциплінарного рівня. У прогнозах на майбутнє відмічають зростання таких зв'язків соціології. Виникає питання: а чи не розчиниться загальна соціологія в інших науках завдяки такому розгалуженню і чи не зникне таким чином загальна соціологія? П.Сорокін вважав, що таке розгалуження призводить не до зникнення і розчинення соціології в інших науках, а до її збагачення, завдяки отриманню новішої і детальнішої інформації про суспільство. Соціологія не зникне саме тому, що у будь-якому своєму відгалуженні зберігатиметься основний її предмет - соціальні відносини. Кожна галузь досліджує соціальні відносини у своїй сфері: економічній, політичній, духовній, а загальна соціологія синтезує ці дані, підсумовуючи їх, щоб виявити найголовніші закономірності розвитку і функціонування суспільства взагалі.
Звичайно, не можна відкидати можливість, що у майбутньому, з розвитком науки, певна гілка соціології може перетворитися в окрему науку зі своїм конкретним предметом вивчення. Це цілком природний процес. Але таке відокремлення буде означати не зникнення соціології як науки, а лише перехід її на інший рівень, як це сталося, наприклад, у фізиці, де теоретична фізика існує поруч з експериментальною.
Сучасний англійський соціолог, професор Кембріджського університету Е. Гідденс висунув дев'ять тез щодо майбутнього соціології. На його думку, у майбутньому в соціології будуть відбуватися такі процеси:
- поглиблення аналізу культури людства. Тобто людство поступово відійде від генералізуючого економічного детермінізму;
- оскільки тенденція відокремлення і функціонування національних держав залишиться, вивчення їх як основного втілення суспільства буде одним з головних завдань соціології;
- зі зростанням міжнародного поділу праці соціологія більше уваги буде приділяти вивченню світової системи (проблеми влади, міжнародного порядку тощо);
- збільшення зв'язків соціології з іншими науками, в тому числі «розмивання традиційних кордонів» між різними гуманітарними науками;
- посилення зв'язку соціології з політикою. На дані соціології у своїй діяльності будуть орієнтуватися державні діячі та політики;
- зі зростанням будь-яких громадських рухів (політичних, екологічних, релігійних тощо) соціологія повинна буде більше уваги приділяти їх вивченню;
- теорія у науці буде тісніше переплітатися з практикою, взаємозв'язок цих двох напрямів буде постійно посилюватися;
- у соціології, як і в науці взагалі, повинна відбуватися уніфікація теоретичної мови. Це необхідно для того, щоб не виникало непорозумінь між фахівцями;
- у соціології повинна постійно відбуватися внутрішня дискусія як засіб позитивного її розвитку. Тільки свобода мислення і здорова конкуренція думок може бути засобом від застою у науці.
Як бачимо, перераховані вище тези є не тільки прогнозом на майбутнє соціології, а й відображують умови її подальшого існування.
Отже, можна зробити висновок про те, що соціологія не тільки вивчає суспільство, але й впливає на нього завдяки вивченню взаємовідносин між його складовими і виробленням рекомендацій щодо змін в організації цих відносин.
Висновки:
Соціологія є сучасна наука про суспільство, соціальну сферу його життєдіяльності, наука про спільності людей, їх соціальні взаємовідносини, які безпосередньо впливають на особистість, її соціалізацію.
Об’єктом соціології є суспільство як цілісна соціальна система, вся сукупність соціальних зв’язків і соціальних відносин. Предметом соціології є соціальне життя суспільства, закони і закономірності функціонування і розвитку суспільства, соціальних суб’єктів.
Складовими структури соціологічного знання є теоретична, фундаментальна, прикладна та емпирічна соціологія. В структурі соціології виділяють мікросоціологію, мезосоціологію та мікросоціологію.
Функції соціології визначаються її завданнями перед суспільством. Найголовнішими функціями соціології є пізнавальна, прогностична, виховна, інструментальна, ідеологічна, гуманістична, соціального управління, практична, інформаційна.
Соціологія активно співпрацює і взаємодіє з такими суспільними науками, як соціальна філософія, історія, правознавство, політологія, соціальна психологія.
Питання для роздумів
1. Що таке «соціальне» у широкому і вузькому розумінні цього слова?
2. Як можна визначити предмет соціології? Які існують погляди на поняття «об'єкт» і «предмет» науки?
3. Яке ставлення до науки «соціології» у нашій країні?
4. У чому полягає значення соціології і чому зростає її роль у сучасних умовах?
5. У чому полягає сутність неповних функцій соціології? Чи існує різниця між поняттями «завдання» і «функції» соціології?
6. Чим можна відрізнити поняття «структура» і «система»?
7. Чому соціологія «не розчиняється» і «не змішується» з іншими науками?
Література
Борокноев А.О. и др. О предмете социологии как общей науке об обществе //Социологич. исслед. —1991. — №5.
Гіденс Е. Соціологія. Пер. з англ., К., 1999.
Дюркгейм. 3. Социология, ее предмет, метод, предназпачение. М., 1995.
К дискуссии о предмете // Социологические исследования. 1991, № 7, 9, 11.
Комаров В. С. Введение в социологию: Учебное пособиє для высших учебных заведений. М., 1994.
Маковецький А.М. Соціологія. Чернівці, 2000.
Піча В. М. Предмет, структура, функції соціологи. Львів, 1994.
Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навч. посів.. К., 1999.
Попова І. М. Соціологія. Пропедевтичний курс. К.,1996.
Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: Курс лекций.-М., 1995.
Рущенко І.П. Соціологія: курс лекцій. X., 1996.
Смелзер Н. Социология. Пер. с англ. М., 1994.
Современная американская социология. М., 1994.
Сорокин П.А. Социология как наука. - М, 1992.
Социология: Наука об обществе. Учебное пособие / Под общей редакцией проф. В.П.Андрущенко, проф. Н.П. Горлача. X., 1996.
Социология: наука об обществе: Уч. пособие. -Харьков, 1996.
Соціологія: курс лекцій /За заг. ред. В.М. Пічі. К., 1996.
Соціологія: Матеріали до лекційного курсу / Піча В., Семашко О., Черниш Н. - Київ, 1996.
Соціологія: Підручник /За ред. В.Г. Городиненка. К., 2002.
Соціологія: терміни, поняття, персоналїї. Навчальний словник-довідник / За заг. ред. В.М. Пічі. К. ; Львів, 2002.
Тадевосян З.В. Социология.: Уч. пособие. - М., 1995.
Тихомирова Є.Б. Основи соціології. К.,1996.
Тощенко Ж.Т. Социология. - М., 1994.
Фролов С.С. Социология. -М, 1994.
Черниш. Н.Й. Соціологія: Курс лекцій. 2-е вид. Львів, 1998.
Шапова Л.М. Загальна соціологія. К., 1996.
Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. -М., 1969.
Энциклопедический социологический словарь. -М, 1995.
Ядов В.А. Размышления о предмете социологии //Социологические исследования. 1990, №2.
Якуба Е.А. Социология. - Харьков, 1996.