20. Правові наслідки недійсності правочину

Існують такі види наслідків недійсності правочинів:

1) юридичні наслідки випливають з факту вчинення недійсного правочину і поляга­ють у ненастанні юридичних наслідків, які прагнули досягнути сторони. Вони обмежуються лише постановкою питання про недійсність правочину. Це пов'язано з тим, що недійсний правочин не може породити інших правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійс­ністю (ч. 1 ст. 216 ЦК). Нікчемний правочин є недійсним з моменту вчинення і не породжує для його сторін цивільні права та обов'язки. Оспорюваний правочин хоча і породжує в мо­мент вчинення правові наслідки, проте після його оспорення зацікавленою особою і визнання недійсним судом, він є недійсним і нічим не відрізняється від нікчемного.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з мо­менту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК).

Невідповідність окремої частини правочину вимогам закону не має наслідком не­дійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо допускається відокремлення цієї частини від інших частин правочину і є можливість припустити, що він був би вчинений сторонами і без включення до нього недійсної частини.

2) майнові наслідки недійсності правочинів породжують такі два юридичних фа­кти, як вчинення недійсного правочину та виконання його хоча б однією стороною повні­стю чи частково. Такі правові наслідки називаються майновими, оскільки визначають юридичну долю переданого за недійсним правочином майна.

при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягуєть­ся все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного (недопущення реституції).

За наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином пови­нно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (одностороння реституція).

Якщо в законі немає вказівки на застосування до сторін особливих умов або пра­вових наслідків недійсності вчинених право чинів, то застосовуються загальні правові наслідки, визначені ч. 1, 2 ст. 216 ЦК, а саме: двостороння реституція та відшкодування винною особою збитків та моральної шкоди потерпілій особі.

3) додаткові майнові наслідки сторін недійсного правочину полягають у обов'язку відшкодування винною стороною заподіяних збитків та моральної шкоди іншій стороні або третій особі

21. Договір купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу - це договір про те, що одна сторона (продавець) пере­дає або зобов 'язується передати другій стороні (покупцеві) мато (товар), а покупець приймає або зобов 'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Характеристика — двосторонній, консенсуальний, оплатний.

Сторони - продавець і покупець, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Продавцем є власник, уповноважена ним особа або інша особа, відповідно до за­кону (наприклад, при реалізації кофіскованого майна). Якщо продавцем виступає не вла­сник, то покупець набуває права власності на придбане майно лише у тому разі, коли продавець не має права вимагати його повернення.

Об'єктом договору, як вже зазначалося, є товар. Товаром може висупати майно (як наявне у продавця в момент укладення договору, так і те, що буде виготовлене чи на­буте ним в майбутньому), майнові права або право вимоги не особистого характеру.

Види договору купівлі-продажу: договір роздрібної купівлі-продажу, договір поставки, договір контрактації, договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, договір міни. До договорів купівлі-продажу з особливим поряд­ком укладання можна віднести також біржові контракти, договір аукціонного продажу та договір купівлі-продажу на конкурсних торгах.

Форма договору купівлі-продажу залежить також і від його об'єкту. Так, згідно зі ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Істотні умови договору купівлі-продажу Для всіх без винятку видів договору купівлі-продажу істотною умовою є умова про предмет, що включає в себе найменування товару та його кількість.

Ціна є істотною умовою для договорів роздрібної купівлі-продажу, контрактації, поставки для державних потреб (різновид договору поставки), біржових контрактів, до­говору аукціонного продажу.

Строк є істотною умовою для біржових контрактів і договору поставки для державних потреб. Для інших видів до­говору купівлі-продажу строк є звичайною умовою

Асортимент належить до звичайних умов договору купівлі-продажу. Під асорти­ментом слід розуміти певне співвідношення видів, моделей, сортів товару.

Строк придатності товару, Це період часу, який обчислюється з дня виготовлення товару, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням.

До звичайних умов договору купівлі-продажу належить також умова про компле­ктність товару. Комплектністю товару (технічною комплектністю) називається сукуп­ність його складових частин, без яких неможливе його використання.

Права і обов'язки сторін. Основними обоє 'язками продавця є передача товару по­купцю і перенесення права власності на нього:

• передача товару, що полягає у перенесенні проданого товару у володіння покупця. перенесення права власності на покупця є важливим обов'язком продавця. Прода­вець повинен бути власником товару в момент, коли за договором право власності повинно перейти до покупця.

• Основними обоє 'язками покупця є прийняття товару і його оплата:

• прийняття товару полягає у вчиненні дій, що прямо чи опосередковано свід­чать про намір покупця узяти його у власність.

• оплата товару. Згідно з п. 1 і п. 2 ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний сплатити ціну своєчасно після отримання товару або товаророзпорядчих документів в повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором.