- •1 Організація проведення практики
- •1.1 Графік робіт
- •1.2 Обов’язки викладачів і студентів
- •1.3 Правила з охорони праці під час проходження практики
- •2 Проектування і розрахунок точності полігонометрІї 2-го розряду
- •3 Рекогностування та закріплення пунктів полігонометричного ходу 2-го розряду на місцевості
- •3.1 Рекогностування полігонометрії
- •3.2 Закріплення пунктів полігонометричного ходу на місцевості
- •4 Проектування, рекогностування та закріплення пунктів нівелірного ходу III класу
- •5 Перевірки та юстування геодезичних приладів
- •5.1 Перевірки та юстування теодоліта типу т2
- •5.2 Перевірки та юстування нівеліра типу н-3
- •5.3 Перевірки та юстування електронного тахеометра gts239n
- •6 Вимірювальні роботи
- •6.1 Вимірювання горизонтальних кутів у полігонометричному ході 2-го розряду теодолітом типу т2
- •6.2 Вимірювання ліній у полігонометричному ході 2-го розряду електронним тахеометром gts239n
- •6.3 Вимірювання перевищень у нівелірному ході III класу
- •6.3.1 Основні вимоги до нівелювання III класу:
- •6.3.2 Порядок нівелювання на станції
- •6.3.3 Порядок обчислень на станції
- •6.4 Електронне тахеометричне знімання місцевості
- •7 Камеральна обробка результатів польових вимірювань
- •7.1 Підготовка вихідних даних для зрівноваження координат пунктів полігонометрії
- •7.2 Попередня обчислювальна обробка результатів польових вимірювань та їх оцінка точності
- •7.2.1 Попередня обчислювальна обробка вимірів
- •7.2.2 Складання робочої схеми полігонометричного ходу
- •7.2.3 Попередня оцінка точності результатів вимірювання кутів і ліній
- •7.3 Зрівноваження полігонометричного ходу 2-го розряду
- •7.4 Зрівноваження висот пунктів розімкненого нівелірного ходу III класу
- •7.5 Побудова та оформлення топографічного плану місцевості
- •8 Складання й оформлення звіту з навчальної практики
- •8.1 Зміст звіту
- •8.2 Загальні правила ведення й оформлення польових та камеральних матеріалів практики
- •9 Контрольні питання
- •Список літератури
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Звіт з навчальної практики з геодезії
- •Таблиця г.1 – Зразок журналу вимірювання горизонтальних кутів полігонометричного ходу
7 Камеральна обробка результатів польових вимірювань
7.1 Підготовка вихідних даних для зрівноваження координат пунктів полігонометрії
Як відомо, завданням побудови планових геодезичних мереж згущення є закріплення на місцевості з необхідною щільністю пунктів мережі та визначення з необхідною точністю їх планового положення (координат).
Обов’язковою умовою обчислення зрівняних координат пунктів (у прийнятій системі координат) є прив’язка ходу (мережі) до пунктів мереж старших класів (розрядів). Існує чимало способів прив’язки. Найтиповішим з них є безпосередня прив’язка – це коли центри існуючих пунктів старших класів (розрядів) одночасно стають і центрами початкового і кінцевого пунктів полігонометричного ходу, що прокладається (рис. 7.1).
Рисунок 7.1 –Схема безпосередньої прив’язки полігонометричного ходу до вихідних пунктів
При такому способі прив’язки достатньо виміряти на місцевості прив’язні кути β1 і βn+1 – кути між вихідними сторонами і першою та останньою сторонами ходу.
Обчисливши за координатами пунктів вихідних сторін АВ і CD їх дирекційні кути (початковий і кінцевий), здійснюють передачу дирекційних кутів (з контролем) на сторони полігонометричного ходу, а далі і самі координати пунктів.
Зазвичай для вихідних пунктів відомими є тільки їх координати. Щоб визначити дирекційний кут вихідної сторони, потрібно розв’язати обернену геодезичну задачу.
Наприклад, для рис. 7.1 координати пунктів відомі: XA, YA, XB, YB, XC, YC, XD, YD. Знайдемо дирекційні кути вихідних сторін AB і CD. Використовуємо для цього формули оберненої геодезичної задачі:
;, (7.1)
де r – румб вихідної лінії.
Далі від румбів переходять до дирекційних кутів за відомими формулами. На цьому можна було б і закінчити обчислення. Але для повноти обчислень і контролю необхідно закінчити розв’язок оберненої задачі. Тому обчислюють довжини вихідних сторін dAB, dCD за формулами:
(7.2)
(7.3)
Якщо значення d мало відрізняються між собою, то за остаточне беруть dcep. Приклад обчислень наведений у таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 – Підготовка вихідних даних
Номер вихідного пункту |
Координати |
Прирости координат |
tgr |
Румб r |
Дирекцій-ний кут
|
|
d' d'' d''' |
dcep | ||
X |
Y |
ΔX |
ΔY | |||||||
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
| ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
| |||
C |
|
| ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
| |||
D |
|
| ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|