Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ Геодезія практика 2 курс.doc
Скачиваний:
171
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.94 Mб
Скачать

5.2 Перевірки та юстування нівеліра типу н-3

Перевірки виконання основних геометричних умов, що висуваються до конструкції нівелірів, проводять у такій послідовності [1, 13].

Перевірка круглого рівня встановлює, чи паралельна вісь круглого рівня до осі обертання нівеліра. Круглий рівень встановлюють паралельно до напрямку двох підіймальних гвинтів і, обертаючи усі три підіймальні гвинти, приводять бульбашку рівня у нуль-пункт. Потім повертають нівелір на 180° відносно вихідного положення. Якщо бульбашка не залишилася у центрі, то виправними гвинтами рівня переміщують бульбашку на половину відхилення. Потім підіймальними гвинтами доводять бульбашку до нуль-пункту.

Перевірка сітки ниток встановлює, чи перпендикулярна горизонтальна нитка сітки до осі обертання нівеліра. На відстані 20-25 м від нівеліра підвішують висок. За круглим рівнем приводять вісь обертання у прямовисне положення. Зорову трубу візують на висок і суміщають один із кінців вертикальної нитки із ниткою виска. Якщо інший кінець вертикальної нитки відхиляється від нитки виска більше ніж на 0,5 мм, то проводять виправлення положення сітки ниток шляхом її повороту.

Перевірка головної умови нівеліра. У нівелірів із циліндричним рівнем вісь циліндричного рівня повинна бути паралельною візирній осі зорової труби при прямовисному положенні осі обертання. У нівелірів із компенсаторами візирна вісь зорової труби повинна бути горизонтальною у межах роботи компенсатора. Перевірка виконується шляхом подвійного нівелювання способом “вперед” лінії завдовжки 50 м. Нівелір розташовують на початку лінії (т. А), приводять прилад у робочий стан і вимірюють висоту нівеліра i1. У точці В (кінець лінії) прямовисно встановлюють рейку і беруть відлік b1 по рейці. Потім міняють місцями нівелір і рейку, вимірюють висоту приладу i2 і знімають відлік по рейці b2. Помилка відліку тоді обчислюється за формулою:

(5.3)

Для нівелірів типу Н-3 при заданій довжині лінії, що нівелюється, помилка не повинна перевищувати 4 мм. У протилежному випадку наводять горизонтальний штрих сітки ниток на правильний відлік: (5.4)

Для нівелірів із циліндричним рівнем ця дія виконується елеваційним гвинтом, при цьому бульбашка рівня відхилиться від нуль-пункту. ЇЇ приводять до центра вертикальними юстувальними гвинтами циліндричного рівня. Для нівелірів із компенсатором на правильний відлік по рейці наводять середню нитку сітки юстувальними гвинтами сітки ниток.

5.3 Перевірки та юстування електронного тахеометра gts239n

Серед можливих перевірок електронного тахеометра GTS239N (Topcon) [10, 16] студенти виконують такі: перевірка сталої приладу, перевірка циліндричного рівня, перевірка круглого рівня, перевірка сітки ниток зорової труби, визначення колімаційної помилки, юстування місця нуля вертикального круга, перевірка окуляра оптичного центрира.

Перевірка і юстування сталої приладу. Стала приладу має незмінне значення. Для її перевірки необхідно виміряти (у декілька прийомів) довжину відомого базису і порівняти отримане значення з істинним.

Якщо в результаті проведених вимірів отримана різниця у довжині базису складає більше 5 мм, то сталу приладу необхідно відкоригувати. Для цього вимірюють прямі відрізки АВ (завдовжки близько 100 м), АС і ВС (т. С знаходиться у створі лінії АВ). Тоді стала приладу буде дорівнювати АС+ВС-АВ. Якщо розрахункове значення сталої приладу відрізняється від записаного у приладі, то необхідно отримане значення занести у пам’ять приладу наступним чином.

Прилад увімкнути, натискаючи одночасно клавіші “F1” і “POWER”.

На дисплеї з’явиться меню юстувань приладу:

Юстировка тахеометра

F1: Место нуля ВК

F2: Пост. прибора

F3: Поверка осей

Натиснути клавішу “F2”.

Постоянная прибора

Значение

: -0,6 mm

Ввод … … ОК

Постоянная прибора

Значение

: -0,7 mm

Ввод … … ОК

Натиснути клавішу “F1” і ввести обчислене значення сталої приладу (наприклад, -0,7 мм), після цього натиснути клавішу “F4” (ОК).

Вимкнути прилад. Після цього перевіряють теодолітні функції тахеометра.

Перевірка циліндричного і круглого рівнів, а також оптичного центрира проводиться таким самим чином, як і для теодоліта Т2. Тільки при юстуванні юстувальні гвинти регулюють не викруткою, а спеціальною шпилькою.

Перевірка сітки ниток. Прилад горизонтують, наводять перехрестя сітки ниток на точку А, розташовану на відстані 50 м. Використовуючи закріпний і навідний гвинти вертикального круга, обертають зорову трубу і контролюють, чи зміщується ця точка вздовж вертикальної нитки сітки. Якщо точка зміщується, то юстування проводиться шляхом повороту окулярної секції таким чином, щоб точка А опинилася на вертикальній нитці. Кріпильні гвинти окулярної секції послабляють викруткою.

Визначення паралельності візирної осі зорової труби до осі циліндричного рівня. Тахеометр встановлюють на штативі за наявності прямої видимості у два протилежні від нього боки та горизонтують за циліндричним рівнем. Наводять на точку А, що знаходиться на відстані 50 м. Відкріплюють закріпний гвинт вертикального круга і повертають зорову трубу на 180° навколо горизонтальної осі у протилежному напрямку. Наводять на точку В, розташовану на тій самій віддалі, що і т. А, затягують закріпний гвинт вертикального круга. Послабляють закріпний гвинт горизонтального круга і повертають інструмент на 180° навколо вертикальної осі. Фіксують ще раз точку А і затягують закріпний гвинт горизонтального круга. Відкріплюють закріпний гвинт вертикального круга і ще раз повертають зорову трубу на 180° навколо горизонтальної осі і фіксують точку С, котра повинна збігтися із попередньою точкою В.

Якщо ці точки не збігаються, то проводять юстування юстувальними гвинтами секції для юстування перехрестя сітки ниток. Між точками В і С знаходять точку D, котра віддалена від точки С на ¼ відстані ВС. Здвигають вертикальну нитку сітки і суміщають її із точкою D, регулюючи юстувальною шпилькою лівий і правий юстувальні гвинти.

Перевірка і юстування місця нуля вертикального круга. При вимірюванні вертикального кута візирної цілі т. А у положеннях КЛ і КП сумарна величина вимірювань повинна дорівнювати 360°. Якщо ця умова не дотримується, то половина різниці між отриманим значенням і 360° являє собою помилку за місце нуля.

Прилад горизонтують за циліндричним рівнем і вмикають, натискаючи одночасно “POWER” і “F1”.

Юстировка тахеометра

F1: Место нуля ВК

F2: Пост. прибора

F3: Поверка осей

Натискають “F1” та повертають зорову трубу для встановлення місця нуля.

Юстировка МО

<Шаг-1> КЛ

ВК: 90º00´00˝

Ввод

Спостерігаючи візирну ціль т. А при положенні КЛ, натискають “F4” (Ввод).

Юстировка МО

<Шаг-2> КП

ВК: 270º00´00˝

Ввод

Наводять на точку А при положенні КП.

Натискають клавішу “F4”, виміряне значення фіксується у пам’яті приладу.

Перевірка і юстування оптичного центрира. Перевіряється суміщення лінії спостереження окуляра оптичного центрира із вертикальною віссю. Для цього суміщають центр пункту із центром оптичного центрира. Повертають прилад на 180° навколо вертикальної осі і перевіряють положення центра оптичного центрира. Центр оптичного центрира повинен знаходитися точно по центру пункту, у протилежному випадку виконують юстування. Повільно обертаючи юстувальні гвинти окуляра оптичного центрира, зміщують центр оптичного центрира на половину величини відхилення. Потім підіймальними гвинтами повторно суміщають центр оптичного центрира із центром пункту і повторюють перевірку.

Якщо в процесі роботи прилад випадково отримав механічні пошкодження від удару тощо, то необхідно відразу уважно оглянути всі гвинти та рухомі частини приладу, перевірити та від’юстувати його.

За результатами перевірок і юстувань студенти у звіті зазначають повну інформацію про прилади, які перевіряються (марка, заводський номер, рік виробництва, фірма-виробник); для кожної окремої перевірки вказують її назву, геометричну умову, що перевіряється, детально характеризують порядок проведення перевірки із наведенням результатів перевірки, схематичних рисунків (виконання перевірки та правильного взаємного розміщення осей) та використаних формул, проводять необхідні обчислення, порівнюють отримані результати із допустимими значеннями і роблять висновок стосовно дотримання геометричної умови; наводять порядок проведення юстування та його результати (за необхідності).