Звіт про власний капітал

Потреба у звіті про власний капітал передусім зумовлена зростанням потреби в інформації про всеохоплюючий, або загальновизнаний, прибуток. Загальновизнаний прибуток включає чистий прибуток і прибуток (збиток) від переоцінки основних засобів та емісійний дохід. Звіт про фінансові результати, відображаючи формування фінансового результату за звітній рік, показує зміни у складі власного капіталу, які відбулися тільки завдяки одержанню чистого прибутку від діяльності за рік. Проте загальновизнаний прибуток відображає всі зміни у власному капіталі, що є наслідком здійснених за звітний період господарських операцій. Різниця між загальновизнаним прибутком та чистим прибутком виникає на суму доходів (витрат), які за діючими правилами не відображаються у звіті про фінансові результати, а безпосередньо показуються у звіті про власний капітал. Це доходи (витрати) від дооцінки (уцінки) основних засобів та нематеріальних активів, емісійній дохід від реалізації власних акцій за ціною вищою (нижчою) їх номіналу, а також додатковий дохід (витрати) від зміни в обліковій політиці.

У звіті про власний капітал (табл. 1.9) дається інформація про розподіл чистого прибутку за напрямами: 1) відрахування в загальні резерви; 2) відрахування на сплату дивідендів акціонерам. Крім цього, у звіті відображають додаткові внески капіталу зас­новниками, викуп власних акцій або продаж раніше викуплених акцій, якщо він має місце.

Отже, розглянуті фінансові звіти з наданими примітками дають змогу користувачам, які опанували притаманні цим звітам взаємозв’язки, зрозуміти причини змін у фінансовому стані банку за певний проміжок часу. Зверніть увагу, що пояснення змін, яке відбулося в елементах бухгалтерського балансу за рік — активах, зобов’язаннях та капіталі, ми знаходимо у звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів та звіті про власний капітал. Взаємозв’язок між фінансовими звітами представлений на рис. 1.5.

Таблиця 1.9

Звіт про власний капітал банку «Ажіо» за 2001 рік

Рядок	Назва статті	Примітки	Статутний капітал, зареєстрований, сплачений	Емісійні різниці	Викуплені власні акції	Резерви	Результати переоцінки	Нерозподілений прибуток	Капіталізовані дивіденди	Капітал та резервні фонди, усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1.	Залишок на 1 січня звітного року		10 581	3	(24)	2645	1526	32453		47 184
2.1	Коригування: зміна облікової політики
2.2	Виправлення помилок
2.	Скоригований зали­шок на початок року
3.	Переоцінка основних засобів						(174)			(174)
4.	Переоцінка нематері­альних активів						162			162
5.	Перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єктів необоротних активів, що раніше були переоцінені
6.	Дивіденди за минулий рік, сплачені							(361)		(361)
7.	Капіталізовані дивіденди за минулий рік
8.	Чистий прибуток							4870		4870
9.	Розподіл у загальні резерви банку
10.	Розподіл у резервні фонди
11.	Сплата в раніше зареєстрований статутний капітал
12.	Реєстрація акцій нового випуску (на суму внесків)
13.	Купівля власних акцій				4					4
14.	Продаж раніше викуплених власних акцій
15.	Залишок станом на кінець дня 31 грудня звітного року		10581		(20)	2645	1514	36962		51 522

Рис. 1.5. Взаємозв’язок між фінансовими звітами

Як уже зазначалося звіт про фінансові результати пояснює зміну у статті балансового звіту «нерозподілений прибуток», розкриваючи повну інформацію про чистий прибуток. Звіт про власний капітал відображає зміни в елементах капіталу, що відбулися за рахунок усіх джерел капіталу. Звіт про рух грошових потоків пояснює всі зміни у фінансовому стані банку (тобто в активах, зобов’язаннях, капіталі) в аспекті надходження і використання грошових коштів. Менеджерам банку чітке уявлення про існуючі взаємозв’язки між формами фінансової звітності дає змогу приймати ефективні рішення.

Ефективність рішень менеджерів багато в чому залежить від розуміння правил і рекомендацій, у рамках яких визнаються, оцінюються та відображаються у фінансових звітах господарські операції. Правила і рекомендації висвітлені в міжнародних і національних стандартах з бухгалтерського обліку і допускають застосування альтернативних правил обліку певних господарських операцій, які повинні бути викладені в обліковій політиці банку. Звідси два спеціалісти, використовуючи однакові вихідні дані і виходячи з власних суб’єктивних рішень можуть скласти фінансові звіти, які будуть відрізнятися один від одного.

Тлумачення і застосування стандартів для складання фінансових звітів потребує глибоких професійних знань з бухгалтерського обліку, оволодіння якими потребує великих зусиль. Утім, щоб навчитися читати фінансові звіти і вчасно дослідити непорозуміння між показниками, що відображені в різних формах фінансових звітів, для початку слід усвідомити концептуальні засади, на яких побудовані стандарти з бухгалтерського обліку. Концептуальні засади втілені в загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку, які ще називають міжнародними принципами бухгалтерського обліку. З погляду глибини впливу на формування показників фінансових звітів банків особливої уваги заслуговують такі принципи: принцип нарахування та відповідності доходів та витрат; принцип обачності.