- •Передмова
- •Розділ 1. Система бухгалтерського обліку в банках України
- •1.1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні банком, його види та призначення
- •Порівняльна характеристика видів бухгалтерського обліку
- •1.2. Регулювання функції фінансового обліку. Огляд фінансової звітності банків
- •Загальна модель регулювання фінансового обліку в банках
- •Користувачі фінансової звітності та їх потреби в інформації
- •Склад і призначення компонентів фінансової звітності банків
- •Балансовий звіт
- •Баланс аб «ажіо» на 31 грудня 2001 р.,тис. Грн
- •Звіт про фінансові результати.
- •Звіт про фінансові результати аб «ажіо» на 31 грудня 2001 р., тис. Грн
- •Звіт про рух грошових коштів
- •Звіт про рух грошових коштів аб «ажіо» на 31 грудня 2001 р. (непрямий метод), тис. Грн
- •Класифікація грошових потоків за видами діяльності банку
- •Звіт про власний капітал
- •Звіт про власний капітал банку «Ажіо» за 2001 рік
- •1.3. План рахунків і принципи його побудови
- •Структура першого класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура другого класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура третього класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура четвертого класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура п’ятого класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура шостого і сьомого класів Плану рахунків комерційного банку
- •Структура дев’ятого класу Плану рахунків комерційного банку
- •1.4. Параметри і форми аналітичного обліку
- •Характеристика та коди контрагентів
- •Контрагенти (клієнти) банку
- •Бухгалтерські рахунки (відповідно до плану рахунків)
- •Приклади побудови номерів аналітичних рахунків
- •1.5. Банківська документація
- •Розділ 2. Облік власного капіталу
- •2.1. Система рахунків для обліку власного капіталу банку
- •2.2. Облік операцій з формування статутного капіталу банку
- •Розділ 3. Кореспондентські відносини між банківськими установами
- •3.1. Загальні правила розрахунків між банками
- •3.2. Організація та облік операцій за міжбанківськими розрахунками
- •3.2.1. Облік міжбанківських розрахунків за прямими кореспондентськими угодами
- •Облік операцій, що здійснюються за прямими кореспондентськими рахунками
- •3.2.2. Облік міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів
- •Облік операцій, що здійснюються через систему електронних платежів
- •3.2.3. Облік міжбанківських розрахунків через внутрішньобанківську платіжну систему
- •Облік операцій, що здійснюються у внутрішньобанківській системі
- •Розділ 4. Поточні рахунки і облік розрахункових операцій
- •4.1. Характеристика грошового обігу та платіжних інструментів клієнтів банку
- •2600 Кеееееееее,
- •4.2. Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями
- •4.3. Облік операцій при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями
- •4.4. Облік операцій платіжними вимогами
- •4.5. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками
- •4.6. Облік операцій при розрахунках акредитивами
- •Розділ 5. Облік кредитних операцій
- •5.1. Сутність кредитних операцій. Документальне оформлення видачі кредиту
- •5.2. Характеристика балансових рахунків кредитних операцій
- •5.3. Організація обліку погашення кредиту та процентів за користування кредитом
- •5.4. Форми забезпечення повернення кредиту
- •5.5. Облік окремих кредитних операцій
- •5.6. Облік формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України
- •5.7. Контроль за використанням і погашенням кредиту
- •Розділ 6. Облік касових операцій
- •6.1. Організація касової роботи
- •6.2. Облік і документообіг за операціями кас з приймання готівки
- •6.3. Облік операцій видаткових кас
- •6.4. Інкасація грошової виручки
- •6.5. Зберігання і облік цінностей та документів у грошових сховищах
- •6.6. Ревізія цінностей
- •6.7. Синтетичний облік касових операцій
- •Розділ 7. Облік депозитних та інших зобов’язань банку
- •7.1. Визнання, оцінка й класифікація зобов’язань банку та характеристика рахунків для їх обліку
- •Баланс банку (фрагмент)
- •Кошти клієнтів (примітка до річного балансу)
- •Класифікація зобов’язань банку
- •Структура зобов’язань у Плані рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку
- •7.2. Облік банківських депозитів
- •Баланс комерційного банку на 1 квітня 2004 р.
- •Звіт про фінансові результати банку за і квартал 2004 р.
- •7.3. Облік міжбанківських кредитів
- •Розділ 8. Облік операцій з цінними паперами
- •8.1. Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними
- •8.2. Облік операцій з цінними паперами
- •8.2.1. Особливості відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку
- •8.2.2. Облік вкладень банку в цінні папери
- •8.2.3. Облік цінних паперів, емітованих банком
- •8.2.4. Нарахування доходів (витрат) за операціями з цінними паперами
- •8.2.5. Особливості обліку окремих операцій банку з цінними паперами
- •Розділ 9. Облік валютних операцій
- •9.1. Сутність валютних операцій
- •9.2. Загальні вимоги до обліку операцій в іноземній валюті
- •9.3. Облік обмінних операцій з іноземною валютою
- •9.3.1. Безготівкові операції купівлі-продажу іноземної валюти
- •9.3.2. Операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти
- •9.4. Особливості роботи з готівковою іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті
- •9.5. Операції з іменними та дорожніми чеками в іноземній валюті, що емітовані нерезидентами
- •9.6. Бухгалтерський облік операцій з використанням платіжних карток
- •Додатки
- •Заява про купівлю іноземної валюти № _________
- •Заява (*) про продаж іноземної валюти № ______
- •Розділ 10. Облік основних засобів, нематеріальних активів та матеріалів
- •10.1. Документальне забезпечення обліку
- •10.2. Облік надходження, переоцінки та ремонту основних засобів
- •10.3. Облік зношення основних засобів
- •10.4. Облік вибуття об’єктів основних засобів: ліквідація, реалізація, безоплатне передання
- •10.5. Облік основних засобів, прийнятих банком під заставу наданого кредиту
- •10.6. Відображення в обліку результатів інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів
- •10.7. Облік нематеріальних активів
- •10.8. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів та господарських матеріалів
- •Розділ 11. Облік лізингових операцій
- •11.1. Економічна сутність лізингу
- •11.2. Облік операцій з фінансового лізингу
- •11.2.1. Облік фінансового лізингу на балансі лізингодавця
- •Показники розрахунку лізингових платежів
- •11.2.2. Облік фінансового лізингу на балансі лізингоодержувача
- •Бухгалтерські записи з фінансового лізингу (перший платіж)
- •11.3. Облік операцій з оперативного лізингу
- •Відображення операції оперативного лізингу на балансі лізингодавця та лізингоодержувача
- •Облік операцій за витратами лізингоодержувача
- •11.4. Продаж необоротного активу з укладенням угоди про його одержання продавцем у лізинг (оренду)
5.5. Облік окремих кредитних операцій
Комерційні банки використовують таку форму взаємовідносин з клієнтом, як відкриття рахунка овердрафт. Цей рахунок допускає тимчасове перевищення суми списання коштів над їх залишком на рахунка, що свідчить про залучення в оборот кредиту.
Якщо у клієнта не вистачає коштів на поточному рахунку для проведення платежів за розрахунковими документами, нестача покривається за рахунок овердрафту цього клієнта.
За наявності залишку заборгованості за овердрафтом ця заборгованість щодня обліковується за дебетом поточного рахунка.
У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів (для банків — на рахунок 1529, для суб’єктів господарської діяльності — на рахунок 2069):
Д-т прострочені нараховані доходи;
К-т 1528 «Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам», 2008 «Нараховані доходи за овердрафтом» — на суму нарахованих доходів, сплата яких затримана.
Якщо прострочено погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.
У разі визнання заборгованості за овердрафтом сумнівною, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок сумнівної заборгованості за наданими кредитами.
В умовах ринкової економіки більшість підприємств володіють значною кількістю цінних паперів, які можуть бути використані для забезпечення банківських кредитів.
Операція зворотного РЕПО обліковується відповідно до операції надання кредиту під заставу цінних паперів на балансовому рахунку 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями РЕПО».
Цінні папери, що придбані за операцією зворотного РЕПО не визнаються на балансі, а обліковуються як отримана застава за позабалансовими рахунками.
У день отримання цінних паперів вони визнаються на позабалансі як отримана застава за їх ринковою вартістю:
Д-т контррахунок позабалансу;
К-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
на суму ринкової вартості придбаних цінних паперів за операцією зворотного РЕПО.
Кошти за цінні папери у разі перерахування обліковуються як наданий кредит:
Д-т 1522 «Кошти, які надані іншим банкам за операціями РЕПО», 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями РЕПО»;
К-т коррахунок, поточний рахунок клієнта — на суму перерахованих коштів.
У день зворотного продажу цінних паперів їх вартість списується з позабалансу:
Д-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
К-т контррахунок позабалансу — на суму вартості цінних паперів, за якою вони обліковувались.
Факторингові операції. Факторинг — кредитна операція, за якої банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості.
Після укладення угоди про факторинг банк визнає за позабалансом загальну суму платіжних документів, що будуть пред’явлені за цією угодою, тобто суму, яку банк зобов’язаний сплатити своєму клієнтові:
Д-т «Зобов’язання з кредитування, надані»;
К-т «Контррахунок позабалансу» — на загальну суму факторингової угоди.
Якщо загальна сума заздалегідь невідома, за позабалансом визнається ліміт, до якого банк оплачуватиме платіжні документи клієнта.
Після отримання платіжних документів клієнта банк обліковує їх на позабалансі на рахунку 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» за сумами, вказаними на платіжних документах клієнта:
Д-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями»;
К-т «Контррахунок позабалансу» — за номінальною вартістю платіжних документів.
Купуючи у клієнта права на стягнення його дебіторської заборгованості, банк здійснює проведення:
Д-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями»;
К-т «Поточний рахунок клієнта», «Кореспондентський рахунок банку» — на суму, обумовлену в угоді про факторинг.
Одночасно сплачена клієнту сума відображається відповідним записом за позабалансом як зменшення зобов’язань банку перед клієнтом:
Д-т Контррахунок позабалансу;
К-т Зобов’язання з кредитування, надані на суму, що сплачена клієнту.
Як правило, спочатку клієнту виплачується неповна сума його дебіторської заборгованості (аванс), що становить певний відсоток від суми, вказаної на платіжних документах. Величина цього відсотка залежить від імовірності погашення боргу, надійності дебітора, права регресу банку до клієнта та інших факторів.
У випадку конвенційного факторингу залишок дебіторської заборгованості, після вирахування свого доходу, банк повертає клієнту після отримання суми боргу від дебітора клієнта.
При отриманні боргу від платника за документами при конвенційному факторингу банк здійснює проведення:
Д-т «Кореспондентський рахунок банку, поточний рахунок боржника» — на суму оплачену боржником;
К-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями» — на суму авансовану клієнту за відповідним платіжним документом;
К-т «Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок банку» — на суму залишку дебіторської заборгованості банку за відповідним прийнятим платіжним документом за вирахуванням доходів банку;
К-т 2038 «Нараховані доходи за факторинговими операціями із суб’єктами господарської діяльності» — на суму раніше нарахованих доходів за цією операцією;
К-т — доходи (рахунки 6023, 6110, 6111) — на суму доходів за цією операцією, що не були нараховані.
Одночасно банк здійснює часткове або повне списання з позабалансу документів за факторинговими операціями, що були оплачені боржником:
Д-т Контррахунок позабалансу;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» — за вартістю платіжних документів, що були погашені боржником.
У разі часткового списання на платіжних документах робиться відповідний запис.
Якщо за угодою дебітор виплачує борг безпосередньо клієнтові (конфіденційний факторинг), тоді клієнт після отримання платежу здійснює розрахунок з банком:
Д-т — поточний рахунок клієнта;
К-т — 2030, 2038, 6023, 6110, 6111 — на суму заборгованості клієнта за цією операцією та доходами банку.
Оскільки особливістю факторингової операції є те, що кредит надається одній особі, а фактичним платником за нею є інша особа, слід передбачити відповідний контроль за якістю такого кредиту. Тобто необхідно враховувати фінансовий стан платника, що може не бути клієнтом банку, особливо за відсутності права регресу.
У разі прострочення оплати боргу за факторинговою операцією або визнання заборгованості сумнівною її облік, а також облік резервів під неї, здійснюється аналогічно до обліку інших кредитів.
Якщо угодою про факторинг передбачено право регресу банку до клієнта за непогашеною заборгованістю, після пред’явлення регресних вимог банк здійснює облік відповідної заборгованості за кредитними рахунками або рахунком 2093 «Сумнівна заборгованість за рахунками суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями» залежно від фінансового стану одного з боржників: свого клієнта або його дебітора. Якщо із пред’явленням регресних вимог банк втрачає право вимоги до первинного платника за операцією, то облік заборгованості ведеться лише стосовно клієнта, з яким була укладена угода про факторинг. При цьому банк повертає клієнтові непогашені платіжні документи за цією операцією:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» — на номінальну суму платіжних документів, за якими пред’явлені регресні вимоги.
Процентні доходи та комісійні доходи, прирівняні до процентних, відображаються за рахунком 6023 «Процентні доходи за рахунками суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями». Комісійні доходи від факторингових операцій банк розподіляє між рахунками 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» та 6111 «Комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів» відповідно до суті отриманих доходів.
Форфетингові операції обліковуються аналогічно до обліку конвенційного факторингу без права регресу.
Наданий фінансовий лізинг обліковується як наданий довгостроковий кредит. У разі передання основних засобів лізингоодержувачу, їх вартість, яка вказана в угоді лізингу, обліковується на рахунках Наданого фінансового лізингу:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг»;
К-т Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об’єкт лізингу обліковується на балансі банку) або «Коррахунок», «Поточний рахунок постачальника» (якщо об’єкт лізингу відразу передасться лізингоодержувачу без оприбуткування на балансі банку) — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді.
Якщо вартість об’єкта лізингу, що вказана у лізинговій угоді, є:
а) більшою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за кредитом рахунка 3600 «Доходи майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об’єкт лізингу обліковується на балансі банку) — на суму вартості основних засобів чи матеріальних активів;
К-т 3600 «Доходи майбутніх періодів» — на суму перевищення вартості об’єкту лізингу в угоді над його балансовою вартістю;
б) меншою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за дебетом рахунка 3500 «Витрати майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді;
Д-т 3500 «Витрати майбутніх періодів» — на суму перевищення балансової вартості об’єкта лізингу над його вартістю в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» — на суму вартості основних засобів чи матеріальних активів.
Надалі ця різниця повинна повністю амортизуватись на збільшення або зменшення доходу протягом строку договору лізингу.