Контрольні питання

1. Загальні питання організації обліку внутрішньобанківських опе­рацій.

2. Організація обліку доходів і витрат банку.

3. Організація обліку витрат банку на утримання персоналу.

4. Організація обліку капіталу банку.

5. Організація податкового обліку в банку.

6. Організація контролю внутрішньобанківських операцій.

Навчальні завдання

1. Розробити схеми організації обліку доходів і витрат банку, капіталу банку. У схемі відобразити організацію первинного, поточного і підсумкового обліку (відображення узагальнених облікових даних у щоденному балансі).

2. Скласти графік документообігу одного первинного докумен­ту за темою.

3. Скласти зведений графік документообігу з обліку праці та її оплати.

4. Скласти план здійснення контрольних заходів за використанням праці та її оплати.

Тема 15. Організація обліку основних засобів банку і контролю за їх використанням

План

1. Загальні питання організації обліку основних засобів банку і контролю за їх використанням.

2. Організація аналітичного і синтетичного обліку основних засобів.

3. Організація документообороту за операціями банку з основ­ними засобами.

4. Організація контролю за наявністю основних засобів та їх використанням.

15.1. Загальні питання організації обліку основних засобів банку і контролю за їх використанням

Організація обліку і контролю за операціями з придбання та використання основних засобів здійснюється на підставі таких нормативних документів:

• Положення «Про організацію бухгалтерського обліку та звіт­ності в банківських установах України», затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 р. № 566;

• Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 11.12.2000 р. № 475;

• Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92;

• Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. № 181, зі змінами і доповненнями;

• Інструкції «По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 202/412;

• Інструкції «Про порядок виготовлення, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневманичної і холод­ної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.98 р. № 622 зі змінами;

• Закону України «Про лізинг» від 16.12.97 р. № 723/97-ВР зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін в Закон України «Про лізинг» від 14.01.99 р. № 394-XIV;

• «Конвенції по міжнародному фінансовому лізингу», укладеної в Оттаві (Канада) 28.05.88 р;

• Наказу міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352;

• облікової політики банку;

• внутрішньо-банківських нормативних документів.

Основними завданнями організації обліку та контролю основних засобів банку є:

• правильне документальне оформлення операцій з придбання, введення в експлуатацію, переміщення, вибуття та своєчасне відображення в регістрах бухгалтерського обліку;

• правильне обчислення та відображення в обліку амортизації основних засобів;

• достовірне відображення в обліку проведених витрат на поліпшення та підтримання основних засобів у робочому стані;

• своєчасне відображення результатів переоцінки та інших змін вартості основних засобів та інших необоротних активів у регістрах бухгалтерського обліку;

• складання внутрішніх і зовнішніх звітів про наявність, стан та рух основних засобів та інших необоротних активів;

• контроль за витратами на поліпшення основних засобів;

• забезпечення контролю за збереженням основних засобів, інших необоротних активів;

• контроль за дотриманням внутрішніх процедур щодо надходження і використання основних засобів та виконання функцій їх збереження.

Для організації обліку операцій з основними засобами та іншими необоротними активами у банку необхідно забезпечити таке:

• документальне оформлення та відображення в обліку операцій з основними засобами (комлект первинних документів);

• облік капітальних інвестицій (будівництво, виготовлення, реконструкція, модернізація);

• порядок відображення в обліку операцій списання, передавання, реалізації, ліквідації основних засобів;

• порядок і метод нарахування амортизації, відображення в обліку;

• установлення єдиних строків корисного використання основних засобів по банку — юридичній особі;

• облік орендованих основних засобів (наданих, прийнятих у лізинг (оренду));

• порядок оцінювання та переоцінювання основних засобів.

Основними операціями з основними засобами та іншими необоротними матеріальними активами є: придбання; створення; по­ліпшення (удосконалення нематеріальних активів); обмін; підтри­мання; переоцінювання; нарахування амортизації; вибуття (реалі­зація, безоплатне передавання, ліквідація); вкладення в статутний капітал банку у формі основних засобів; надання (отримання) у фінансовий (оперативний) лізинг; застава; інвентаризація.

До необоротних активів відносять основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи, які можуть бути придбані або створені банком самостійно.

Основні засоби — це матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До основ­них засобів належать земля, будівлі, устаткування, банківське обладнання, комп’ютерна та обчислювальна техніка, приладдя, меблі, транспортні засоби, інструменти, інвентар та інші матеріальні цінності.

Об’єктом основних засобів є закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктив­но відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Облік основних засобів починається визнанням конкретного предмета активом банку. Визнання основних засобів активом банку може відбуватися за умови:

• якщо існує імовірність того, що банк отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання;

• якщо його вартість може бути достовірно визначена.

Для оформлення операцій з руху основних засобів та контролю змін у складі активів у банку, створюється постійно діюча комісія, яка призначається наказом керівника установи банку.

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт основних засобів.

Інвентарний об’єкт — це закінчена будова або відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристрої управління та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет виконує свої функції, а комплекс — усю роботу тільки в сукупності.

При організації обліку об’єктів основних засобів необхідно передбачити, що в разі, якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Оприбуткування основних засобів здійснюється на підставі нак­ладної про отримання основного засобу за первісною вартістю придбаного об’єкта, яка складається з таких витрат:

• сума, що сплачується постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

• сума ввізного мита;

• сума непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються банку);

• витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

• витрати на установку, монтаж, налагодження основних заходів;

• інші витрати, що безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до придатного для використання за призначенням стану.

Адміністративні та інші витрати, які не належать беспосередньо до витрат на придбання об’єкта чи доведення його до робочого стану, не включаються до первісної вартості цього об’єкта.

Кожному інвентарному об’єкту присвоюється відповідний інвентарний номер, який проставляється на предметі та в інвентарній картці.

З метою зручності ведення бухгалтерського обліку банк самостійно на підставі зазначених груп установлює класифікацію основних засобів.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. № 288/4509, для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення земель;

• машини та обладнання;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади, інвентар (меблі);

• інші основні засоби;

• інші необоротні матеріальні активи:

• бібліотечні фонди;

• малоцінні необоротні матеріальні активи;

• тимчасові (нетитульні) споруди;

• інші необоротні матеріальні активи.

Об’єкти основних засобів і нематеріальних активів вилучаються з активів (списуються з балансу) у разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатного передавання або невідповідності критеріям їх визначення як активу.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів і нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття основних засобів і нематеріальних активів (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основ­них засобів і нематеріальних активів) та їх залишковою вартістю і відображається в обліку за балансовими рахунками № 6490 «Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів» та № 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів».

Об’єктом лізингу (оренди) є необоротні активи, що є власністю лізингодавця або придбані ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна.

Залежно від того, чи передбачається правом лізингу (оренди) передавання всіх ризиків і вигод, що пов’язані з користуванням та володінням активом, лізинг (оренда) розглядається як фінансовий або оперативний. При оперативному лізингу (оренді) активи відображаються на балансі лізингодавця, а при фінансовому — на балансі лізингоодержувача.

Основні засоби, передані у фінансовий лізинг (оренду), обліковуються лізингодавцем як виданий кредит.

Лізингодавець відображає наданий у фінансовий лізинг (оренду) об’єкт у сумі мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає одержанню, з визначенням доходу від реалізації основних засобів, який відображається за балансовим рахунком № 6490 «Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів». Одночасно залишкова вартість об’єкта фінансового лізингу (оренди) виключається з балансу лізингодавця з відображенням витрат від реалізації основних засобів за балансовим рахунком № 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів».

Отримані лізингоодержувачем основні засоби у фінансовий лізинг (оренду) обліковуються за найменшою на початку строку лізингу (оренди) оцінкою, справедливою вартістю необоротного активу або теперішньою вартістю суми мінімальних лізингових (орендних) платежів на окремому аналітичному рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)» балансового рахунку № 4400 «Основні засоби».

Під час продажу основного засобу з укладанням угоди про його одержання продавцем у фінансовий лізинг (оренду) дохід від продажу визначається:

• у розмірі вартості продажу основного засобу, якщо вартість продажу нижча або дорівнює балансовій вартості проданого основного засобу;

• у розмірі балансової (залишкової) вартості проданого основного засобу, якщо вартість продажу (після відрахування непрямих податків та інших вирахувань з доходу) вища, ніж балансова вартість проданого необоротного активу. Сума вартості продажу основного засобу (за всіма відрахуваннями), що перевищує його балансову (залишкову) вартість, включається продавцем-лізинго­одержувачем до відповідних звітних періодів протягом строку фінансового лізингу (оренди). Одночасно балансова (залишкова) вартість проданого об’єкта виключається з балансу лізингоодержувача з відображенням у складі витрат реалізованих основних засобів.

Балансова вартість проданого об’єкта виключається з балансу лізингоодержувача з відображенням у складі витрат реалізованих основних засобів, крім тих випадків, коли майбутні лізингові (орендні) платежі, що є зниженими порівняно з ринковими, компенсують втрати від продажу основних засобів. Втрати, що компенсуються зниженими лізинговими (орендними) платежами, виключаються у звітному періоді з балансової (залишкової) вар­тості реалізованого об’єкта і зараховуються до складу витрат майбутніх періодів із включенням їх до витрат відповідного звітного періоду протягом строку лізингу (оренди).

Облік основних засобів, переданих в оперативний лізинг (орен­ду), ведеться лізингодавцем на окремому аналітичному рахунку «Оперативний лізинг (оренда)» балансового рахунку 4400 «Основні засоби».

Прийняті в оперативний лізинг (оренду) основні засоби на під­ставі акта приймання-передання обліковуються лізингоодержува­чем за позабалансовим рахунком № 9840 «Основні засоби та нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)» за вартістю, яка зазначається в угоді про оперативний лізинг (оренду).

Організація обліку операцій застави здійснюється відповідно до умов, зазначених в угоді про заставу, тобто заставлене майно може перебувати як у заставодавця, так і в заставодержателя або бути у третьої особи в експлуатації чи на зберіганні. Незалежно від того, перебуває заставлене майно у заставодавця чи заставодер­жателя, експлуатується чи зберігається до часу реалізації застави, його облік та нарахування амортизації здійснює заставодавець.

Контроль за наявністю основних засобів та інших матеріальних активів здійснюється під час проведення інвентаризації з дотриманням вимог чинного законодавства та в обов’язковому порядку перед складанням річного звіту.